Ухвала суду № 140766643, 16.10.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/904/26

Пр. 2-о/336/128/2026

УХВАЛА

про залишення заяви без розгляду

16 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Вайнраух Л.А., за участі секретарки судового засідання Коваль О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: П`ята запорізька державна нотаріальна контора, Запорізька міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення, подану в порядку окремого провадження,-

за участі заявника ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

Заявник в особі представника адвоката Кравченка О.П. 30.01.2026 через систему «Електронний суд» звернувся до суду із вказаною заявою, відповідно до якої просить встановити факт проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 до моменту його смерті, що сталася ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Справа на підставі протокола автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2026 передана в провадження визначеного головуючого судді.

Ухвалою судді від 26.02.2026 постановлено прийняти заяву, подану в порядку окремого провадження, до розгляду та відкрито провадження, визначено дату, час та місце проведення судового засідання.

Ухвалою суду від 04.05.2026 в порядку витребування доказів зобов`язано державного нотаріуса П`ятої Запорізької державної нотаріальної контори Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надати до суду копію спадкової справи №595/2025 (номер у спадковому реєстрі 74734879), заведеної після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Копія спадкової справи надійшла до суду 26.05.2026. Згідно з її матеріалами, інших спадкоємців за законом, які у визначений 6-місячний строк звернулись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщину, або за заповітом немає, спадкові договори не укладались. За даними департаменту адміністративних послуг ЗМР від 22.10.2025, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований станом на дату настання смерті за адресою: АДРЕСА_1 , наодинці. Вказана квартира, як видно з матеріалів спадкової справи, входить до складу спадкового майна.

18.08.2026 за допомогою системи «Електронний суд» представник Запорізької міської ради Лях Д.А. в інтересах заінтересованої особи подала до суду клопотання про залишення даної заяви, поданої в порядку окремого провадження, без розгляду. За змістом клопотання заінтересована особа проти заяви заперечує, що свідчить про наявність спору про право та зумовлює постановлення ухвали про залишення заяви без розгляду. Із посиланням на приписи ст.293-294, 315 ЦПК України, представниця заінтересованої особи просить задовольнити заяву та розглянути ініційоване питання за її відсутності.

В судовому засідання заявник проти задоволення клопотання заперечував, вважає заявлені вимоги обґрунтованими, просив перейти до розгляду справи по суті, допитати свідків.

Під час розгляду справи заінтересована особа П`ята запорізька державна нотаріальна контора представника до суду не скеровувала, письмово повідомляючи про розгляд за його відсутності.

Суд враховує належне повідомлення заінтересованих осіб про дату, час та місце розгляду.

Так, судом не встановлено підстав для відкладення судового засідання або оголошення в ньому перерви, враховуючи неявку вказаних заінтересованих осіб, з урахуванням думки заявника та положень ст. 223, 240 ЦПК України.

Згідно з ч.4 ст.259 ЦПК України судом оголошено перерву для постановлення даної ухвали після розгляду клопотання, з`ясування думки сторони заявника нього, а також дослідження матеріалів справи в частині, необхідній для розгляду вказаного процесуального питання.

Розглянувши клопотання представника заінтересованої особи, з?ясувавши думку заявника, дослідивши матеріали справи, в частині, що необхідна для розгляду клопотання, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення заяви, поданої в порядку окремого провадження, без розгляду у зв`язку із такими обставинами.

За приписами ч.6 ст.294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд враховує правові висновки, наведені у постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 290/289/22-ц, провадження № 61-13369св22 та постанові ВП ВС від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21, провадження № 11-150апп23. Так, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов.

А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц, від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18, від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19, від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19/19, від 08 вересня 2021 року у справі № 641/5187/20.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст.2 ЦПК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15, ч.1 ст. 16 ЦК України).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Так, суд, розглядаючи клопотання, зазначає, що спір у цій справі виник з приводу захисту інтересів територіальної громади м.Запоріжжя на майно, яке за своїм статусом та у зв`язку з відсутністю спадкоємців особи, яка померла, як за законом, так і за заповітом, може бути визнане відумерлою спадщиною відповідно до положень статті 1277 ЦК України та глави 9 ЦПК України.

Ст.41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

За положеннями ст. 319, 321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Ч.1 ст. 386 ЦК України врегульовано, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Крім того, за змістом ч.1 ст.338 ЦПК України суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.

Так, суд наголошує, з урахуванням наведених нормативних положень, що окреме провадження характеризується безспірністю, тобто ніхто не заперечує те право, для реалізації якого заявнику треба встановити юридичний факт (частина шоста статті 294 ЦПК України).

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір це суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін; спір поділяється на матеріальний і процесуальний.

Спір має бути справжнім і серйозним, а не гіпотетичним; він може стосуватися не лише фактичного існування права, але і його обсягу та способу здійснення; результат провадження повинен мати безпосереднє вирішальне значення для права, про яке йдеться, а лише слабкий зв`язок або віддалені наслідки не є достатніми для застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Grzкda v. Poland», №43572/18, § 257, від 15 березня 2022 року).

В даному випадку суд враховує, що викладені у клопотанні доводи заінтересованої особи вочевидь свідчать про те, що між заявником та ЗМР, яка представляє територіальну громаду м.Запоріжжя, виник спір, пов`язаний із приналежністю майна територіальній громаді м.Запоріжжя, як відумерлої спадщини.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що заява підлягає залишенню без розгляду, що не позбавляє заявника права повторного звернення до суду саме в порядку позовного провадження.

Підстав для здійснення розподілу судових витрат відповідно до ст.141, 142 ЦПК України судом не встановлено.

Керуючись ст. 13, 141-142, 223, 240, 247, 257-261, 294, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: П`ята запорізька державна нотаріальна контора, Запорізька міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення, подану в порядку окремого провадження, - залишити без розгляду.

Роз`яснити заявнику право на повторне звернення до суду із позовом на загальних підставах.

Надіслати копію ухвали сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 15-ти днів з дня її вручення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Ухвала суду складена та підписана 16.10.2026.

Суддя Л.А. Вайнраух