Рішення № 140766051, 20.10.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/13959/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Данко В.Й.,

за участю:

секретаря судового засідання Ткаченко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 заінтересована особа: Великодобронська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и в:

до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі заявник) надійшла заява про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Великодобронська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області код ЄДРПОУ 04349857, місцезнаходження: Ужгородський р-н, с. Велика Добронь, вул. Чонгорська, 2 (далі заінтересована особа), в якій заявник просить суд:

-встановити факт постійного проживання заявника разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була бабусею заявника. На випадок своєї смерті спадкодавець склала заповіт, за яким все своє майно і взагалі все те, що буде їй належати на день смерті, і на що за законом матиме право, заповіла заявнику. Цей заповіт посвідчений секретарем Малодобронської сільської ради Ужгородського району та зареєстрований за №6.

Листом у спадковій справ №41/2026 приватний нотаріус роз`яснила про відсутність підстав для видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 з огляду на те, що місце проживання заявника разом із померлою на час її смерті зареєстроване не було, тому спадщину не прийнято в строку, передбачений ст. 1270 ЦК України.

Між тим, заявник покликається, що фактично проживав із бабусею на час відкриття спадщини для догляду та забезпечення допомоги. Встановлення юридичного факту є необхідним для оформлення спадкових прав.

Ухвалою від 22.09.2026 суддя прийняв заяву, відкрив провадження у справі, а також витребував додаткові докази.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення заяви з огляду на таке.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть № НОМЕР_2 від 23.05.2006.

На випадок своєї смерті спадкодавець склала заповіт, відповідно до якого заповіла все її майно внуку ОСОБА_1 . Заповіт посвідчений секретарем Малодобронської сільської ради Ужгородського району

Факт родинних відносин між заявником та ОСОБА_2 підтверджується сукупністю матеріалів справи, зокрема, свідоцтвом про народження № НОМЕР_3 від 15.05.2025, архівною довідкою від 09.06.2025 №Д-788/01-17, змістом заповіту від 04.01.1990, довідкою Великодобронської сільської ради №211 від 11.11.2024.

Листом у спадковій справ №41/2026 приватний нотаріус роз`яснила про відсутність підстав для видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 з огляду на те, що місце проживання заявника разом із померлою на час її смерті зареєстроване не було, тому спадщину не прийнято в строку, передбачений ст. 1270 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Статтею 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають юридичне значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Після звернення до нотаріуса заявнику повідомлено про те, що він пропустив строк для прийняття спадщини, тому встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем є необхідним для реалізації права на оформлення спадкового майна.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7, виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому розглядаються заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до п. 23 цієї ж постанови якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

У постанові від 10 січня 2019 року у справі № 484/747/17 Верховний Суд дійшов висновку, що "відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації, не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом".

Таким чином, встановлення факту проживання на час відкриття спадщини зі спадкодавцями породжує для заявниці юридичні наслідки, вона зможе оформити свої спадкові права. Крім того, встановлення даного факту не пов`язується з наступним вирішенням підвідомчого суду спору про право та чинним законодавством не передбачено порядок іншого (позасудового) його встановлення.

З наданих суду документів вбачається, що заявник на час відкриття спадщини постійно проживав зі спадкодавцем, що підтверджується акт №4 про спільне проживання осіб на день смерті від 03.08.2026, довідкою про спільне проживання осіб на день смерті вих. №35 від 03.08.2026, довідкою №211 від 11.11.2024.

Таким чином, в ході судового розгляду підтверджено факт, що має юридичне значення, а саме той факт, що заявник проживав постійно зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

З огляду на викладене, виходячи з інтересів особи щодо захисту її права на спадкування, зважаючи на те, що заявник немає іншої можливості, крім в судовому порядку, встановити факт постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, враховуючи, що заінтересована особа не заперечує щодо задоволення заяви, суд вважає, що дана заява підлягає задоволенню, оскільки вимога її законна та обґрунтована письмовими доказами, які є послідовними та логічними, а тому не викликають сумніву в їх правдивості.

Встановлення факту постійного проживання заявника зі спадкодавцем на час відкриття спадщини надасть змогу заявнику реалізувати своє право на оформлення спадщини після смерті спадкодавця у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення по справі в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.258, 259, 263-265, 268, 273, 319 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

заяву задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.Й. Данко