Рішення № 140765908, 08.10.2026, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1010/26 Провадження № 2/304/888/2026З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 рокум. ПеречинПеречинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Гевці В.М.,

за участі секретаря судового засідання Гарайдич Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 12 806,04 грн, а також витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що 25 жовтня 2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 00-10034908 на суму 7 800,00 грн.

На виконання умов кредитного договору, 25 жовтня первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку № 4441-11ХХ-ХХХХ-4642 відповідача, що в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію первісного кредитора. Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується повідомленням з відміткою та додатком до нього.

18 вересня 2025 року між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 18092025-МК/ЮнітКапітал відповідно до умов якого, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-10034908.

Таким чином, відповідно до реєстру боржників № б/н від 18.09.2025 до договору факторингу 1 та акту приймання-передачі реєстру боржників(додаток №11, №12), до позивача перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 .

Однак, незважаючи на це, відповідач не виконував умови договору належним чином, не повертав наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором, у зв`язку з чим утворилась прострочена заборгованість.

Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором, становить 15 926,04 грн, яка складається з: 9 360,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 3 446,04 грн заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом, 3 120,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Водночас у позовній заяві позивач звертає увагу на те, що вимоги про стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 12 806,04 грн, які позивач просить стягнути з відповідача.

Отже, з урахуванням змісту заявлених позовних вимог суд розглядає питання щодо стягнення 12 806,04 грн заборгованості, а саме заборгованості за тілом кредиту та процентами за користування кредитом. Зазначені позивачем у загальному розрахунку 3 120,00 грн штрафних санкцій предметом заявленої до стягнення позовної вимоги не є, у зв`язку з чим суд не вирішує питання щодо їх стягнення.

Ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від 01 червня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити з повідомленням (викликом) сторін. Також ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

У судове засідання позивач не з`явився, однак у поданій позовній заяві просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзиву на позов не подав, про причини неявки суд не повідомив, а тому суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення відповідно до статті 280 ЦПК України.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів у справі, які є належними, допустимими та достатніми у своїй сукупності, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в одному або кількох документах, зокрема електронних, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, та якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять погоджені сторонами умови та умови, обов`язкові відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов.

Згідно з частиною другою статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, такий договір вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладення електронних договорів визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до статей 11, 12 цього Закону електронний договір укладається шляхом направлення однією стороною пропозиції його укласти (оферти) та прийняття такої пропозиції іншою стороною (акцепту). Електронний договір може бути підписаний, зокрема, електронним підписом одноразовим ідентифікатором у встановленому законом порядку.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові грошові кошти на погоджених договором умовах, а позичальник повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі.

Судом установлено, що 25 жовтня 2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 00-10034908, за умовами якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у формі кредитної лінії, а позичальник повернути отримані кошти, сплатити проценти та інші платежі, передбачені договором.

Ліміт кредитної лінії становить 7 800,00 грн, строк кредитування 360 календарних днів, дата остаточного повернення кредиту 20 жовтня 2025 року.

Договором передбачено фіксовану стандартну процентну ставку в розмірі 0,94% від суми кредиту за кожний день користування ним. Також установлено знижену процентну ставку в розмірі 0,66% за день, застосування якої обумовлено дотриманням позичальником визначених договором умов.

Крім того, договором передбачено одноразову комісію за надання кредиту в розмірі 20% від суми кредиту, що становить 1 560,00 грн.

Згідно з пунктом 2.8 договору кредитодавець зобов`язався перерахувати 25 жовтня 2024 року кредитні кошти в розмірі 7 800,00 грн на платіжну картку позичальника № НОМЕР_1 .

Факт перерахування коштів підтверджується повідомленням ТОВ «ПрофітГід» про успішне здійснення переказу від платника ТОВ «Макс Кредит», а також відповіддю АТ «Універсал Банк» від 11 червня 2026 року № БТ/Е-24815, відповідно до якої на ім`я відповідача було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 та за період із 25 до 30 жовтня 2024 року зафіксовано зарахування коштів у сумі 7 800,00 грн.

Банк також підтвердив, що номер телефону, зазначений у матеріалах справи, був фінансовим номером телефону за відповідною платіжною карткою та містився в анкетних даних відповідача.

Зазначені докази в сукупності з електронним кредитним договором та іншими матеріалами справи підтверджують надання відповідачу кредитних коштів.

18 вересня 2025 року між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 18092025-МК/ЮнітКапітал.

Відповідно до реєстру боржників від 18 вересня 2025 року та акту приймання-передачі реєстру боржників, складених на виконання зазначеного договору факторингу, до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 00-10034908 від 25 жовтня 2024 року.

Згідно зі статтями 512514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином, а до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, суд вважає підтвердженим перехід до позивача права вимоги за кредитним зобов`язанням у межах, визначених договором факторингу та відповідними документами.

Відповідно до статей 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином та у встановлений договором строк.

Згідно зі статтями 1048, 1054 ЦК України позикодавець має право на одержання процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти на умовах, визначених договором.

Із наданих позивачем розрахунку заборгованості та виписки з особового рахунку вбачається, що станом на 15 березня 2026 року загальна заборгованість відповідача становила 15 926,04 грн, з яких 9 360,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 3 446,04 грн заборгованість за процентами та 3 120,00 грн заборгованість за штрафними санкціями.

Водночас позивач просить стягнути лише 12 806,04 грн, не заявляючи вимог про стягнення штрафних санкцій.

Відповідач доказів повернення кредиту, сплати процентів або спростування розрахунку заборгованості не надав.

Щодо розміру заборгованості за тілом кредиту суд зазначає таке.

Як установлено судом, первісна сума кредиту, наданого відповідачу відповідно до договору кредитної лінії № 00-10034908 від 25 жовтня 2024 року, становить 7 800,00 грн.

Водночас позивач визначив заборгованість за тілом кредиту в розмірі 9 360,00 грн, що на 1 560,00 грн перевищує суму фактично наданого кредиту. Зазначена різниця відповідає розміру комісії за надання кредиту, передбаченої умовами договору.

Таким чином, до заявленої позивачем суми заборгованості за тілом кредиту включено не лише суму фактично наданих коштів, а й комісію в розмірі 1 560,00 грн.

Вирішуючи питання про можливість стягнення зазначеної комісії, суд ураховує таке.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом включають, зокрема, проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові й супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника та третіх осіб, пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Водночас можливість передбачити договором комісію не звільняє кредитодавця від обов`язку довести правову підставу її стягнення та обставини, з якими закон пов`язує виникнення у споживача обов`язку сплатити відповідний платіж.

Саме по собі включення до кредитного договору умови про сплату комісії не є достатньою підставою для стягнення такої суми. Необхідно встановити, за яку саме послугу передбачено плату, чи є така послуга самостійною додатковою або супутньою послугою, чи була вона фактично надана споживачу та чи відповідає встановлення плати за неї вимогам законодавства.

Із матеріалів справи вбачається, що комісія в розмірі 1 560,00 грн передбачена договором як одноразова плата за надання кредиту. Проте позивач не навів конкретного змісту окремої додаткової або супутньої послуги, за яку встановлено таку плату, та не надав належних доказів фактичного надання відповідачу відповідної послуги.

Сам факт перерахування кредитних коштів підтверджує виконання кредитодавцем основного обов`язку за кредитним договором, однак сам по собі не доводить надання позичальнику окремої додаткової послуги, за яку має сплачуватися комісія.

Крім того, суд ураховує, що плата за дії, які становлять виконання кредитодавцем власних договірних обов`язків із надання кредиту, не може стягуватися зі споживача лише на тій підставі, що відповідний платіж передбачено договором. Правова природа такого платежу та його відповідність вимогам законодавства про споживче кредитування підлягають перевірці незалежно від формулювання договірної умови.

За таких обставин суд доходить висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами правової та фактичної підстави для стягнення з відповідача комісії в розмірі 1 560,00 грн.

У зв`язку із цим зазначена сума не підлягає стягненню, а заборгованість за тілом кредиту, яка підтверджена матеріалами справи, становить 7 800,00 грн.

Щодо заборгованості за процентами за користування кредитом суд зазначає таке.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 00-10034908 від 25 жовтня 2024 року сума несплачених процентів становить 3 446,04 грн.

Суд ураховує, що договором передбачено фіксовану процентну ставку та порядок сплати процентів за користування кредитом. Відповідач доказів сплати процентів, неправильності їх нарахування або застосування позивачем іншої процентної ставки, ніж погоджена сторонами, суду не надав.

За відсутності доказів, які спростовували б наданий розрахунок, суд вважає доведеною заборгованість за несплаченими процентами в розмірі 3 446,04 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 11 246,04 грн, з яких 7 800,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 3 446,04 грн заборгованість за процентами за користування кредитом.

У частині стягнення 1 560,00 грн комісії позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До останніх належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається відповідно до умов договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, а також їхньої вартості.

Судом установлено, що в матеріалах справи містяться копія договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року, укладеного з Адвокатським бюро «Тимошенко та Партнери», копія додаткової угоди № 25771373487 від 21 січня 2026 року, копія акта приймання-передачі наданих послуг від 17 березня 2026 року на суму 7 000,00 грн, а також копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4267/10, виданого Тимошенку О.О.

Згідно з актом приймання-передачі наданих послуг від 17 березня 2026 року сторони підтвердили обсяг наданих адвокатом послуг і виконаних робіт у цій справі та визначили їхню вартість у розмірі 7 000,00 грн.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг і виконаних робіт, а також ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Вирішуючи питання про розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають відшкодуванню, суд ураховує характер спірних правовідносин, ціну позову, категорію та складність справи, обсяг матеріалів, необхідність підготовки процесуальних документів, а також те, що справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження та стосувалася стягнення заборгованості за кредитним договором.

При цьому суд бере до уваги, що сам по собі погоджений сторонами договору розмір гонорару адвоката не є безумовною підставою для покладення всієї відповідної суми на іншу сторону. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінити їхню обґрунтованість, необхідність і співмірність з урахуванням конкретних обставин справи.

Такий підхід узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц, щодо оцінки судом розміру витрат на правничу допомогу з огляду на критерії розумності та співмірності.

З огляду на викладене, ураховуючи характер спору, ступінь його складності, обсяг виконаної адвокатом роботи, ціну позову та необхідність дотримання критеріїв розумності й співмірності судових витрат, суд доходить висновку, що заявлений до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн є завищеним щодо обсягу фактично необхідної правничої допомоги в цій справі.

За таких обставин суд вважає за необхідне визначити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають відшкодуванню позивачу, у сумі 4 000,00 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що під час подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Позивач заявив вимогу про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 12 806,04 грн, з яких суд задовольняє вимоги на суму 11 246,04 грн.

Отже, частка задоволених майнових позовних вимог становить 87,82%.

Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 338,07 грн.

На підставі наведеного, керуючись статтями 205, 207, 509, 510, 512514, 526, 527, 530, 533, 536, 10481050, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 1, 8 Закону України «Про споживче кредитування», статтями 12, 13, 7681, 133, 137, 141, 258259, 265, 280282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за кредитним договором № 00-10034908 від 25 жовтня 2024 року в розмірі 11 246 (одинадцять тисяч двісті сорок шість) гривень 04 копійки, з яких: 7 800 (сім тисяч вісімсот) гривень 00 копійок заборгованість за тілом кредиту та 3 446 (три тисячі чотириста сорок шість) гривень 04 копійки заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163) судовий збір у розмірі 2 338 (дві тисячі триста тридцять вісім) гривень07 копійок та 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте Перечинським районним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд, якщо таку заяву подано протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення. Строк може бути поновлений також у разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, цей строк обчислюється з дня складення повного рішення.

Відповідач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку в разі залишення його заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. У такому разі строк на апеляційне оскарження обчислюється з дати постановлення ухвали про залишення заяви без задоволення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163; місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду складено та підписано 20.10.2026.

Головуюча:Гевці В. М.