Рішення № 140764681, 25.06.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 390/605/25

2/405/638/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року м. Кропивницький

Подільський районний суд міста Кропивницького у складі:

головуючого судді Драного В.В.

при секретарі Дятел О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Аксіліум фінанс» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 224622,05 грн., та судових витрат. В обґрунтування зазначив, що між АТ «Кредобанк» та відповідачем було укладено кредитний договір № CL-230162. Згідно умов кредитного договору банк зобов`язався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, сплачувати проценти, та інші платежі. АТ «Кредобанк»» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало, однак відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав. Заборгованість за кредитним договором відповідача склала 224 622,05 грн., з яких: 148300,00 грн. тіло кредиту; 76322,05 грн. сума процентів за користування кредитом. 08.11.2023 року між АТ «Кредобанк», як клієнтом, та ТОВ «ФК «Марин-Фінанс», як фактором, було укладено договір факторингу, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором. 12.12.2024 року змінено назву ТОВ «ФК «Марин-Фінанс на ТОВ «ФК «Аксіліум фінанс».

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором № CL-230162, в розмірі 224622,05 грн., а також сплачений судовий збір в розмірі 2886,64 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн., провести розгляд справи без виклику сторін в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24.04.2025 року прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

18.12.2025 року за вх. № 38582 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представника відповідача адвокат Клімічев О.О. позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Вказав, що позивачем не надано доказів на підтвердження надання відповідачу кредитних коштів, таким чином, позивачем не підтверджено факту наявності у ОСОБА_1 заборгованості перед кредитором.

У судове засідання представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд ухвалює рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи (сформовані в змішаній формі, додатки до позовної заяви внесені до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі в електронній формі), оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 22.10.2019 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № CL-230162, згідно якого АТ «Кредобанк» надано відповідачу кошти у розмірі 120 000,00 грн. шляхом переказу на рахунок позичальника, строком на 48 місяців, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним за процентною ставкою 35% річних. Договір підписаний сторонами.

Переказ коштів, передбачених п. 2.4 договору в сумі 50062,00 грн., 69938,00 грн., здійснено 22.10.2019 року шляхом перерахування на рахунок позичальника, що підтверджується меморіальними ордерами № 60927239, 60927257, отримувач ОСОБА_1 .

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

08.11.2023 року між АТ «Кредобанк» і ТОВ «ФК «Марин-Фінанс», було укладено договір факторингу, за яким право вимоги за кредитним договором укладеним з відповідачем перейшло до ТОВ «ФК «Марин-Фінанс».

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу, ТОВ «ФК «Марин-Фінанс» набув право грошової вимоги за кредитним договором № CL-230162 від 22.10.2019 року.

Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

12.12.2024 року змінено назву ТОВ «ФК «Марин-Фінанс» на ТОВ «Фінансова компанія «Аксіліум фінанс».

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з положеннями ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Разом з тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Як вбачається з виписки за договором № CL-230162 від 22.10.2019 року відповідач користувався кредитними коштами, що підтверджує фактичне виконання умов кредитного договору.

З розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 належним чином не виконував свої зобов`язання за договором, відтак у відповідача, станом на 28.02.2025 року утворилась заборгованість в розмірі 224 622,05 грн., з яких: 148300,00 грн. тіло кредиту; 76322,05 грн. сума процентів за користування кредитом.

Таким чином, в порушення умов кредитного договору, а також вимог ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідач зобов`язання за вказаним вище договором не виконав.

Однак суд не погоджується з розміром заборгованості заявленої до стягнення з відповідача.

Враховуючи наявні у матеріалах справи докази, з урахуванням вказаної у позовній заяві обставини про часткову сплату відповідачем суми заборгованості у розмірі 15 931,55 грн. суд вважає, що сума стягнення за період з 22.10.2019 по 28.02.2025 рік становить (120000,00 15931,55) + 76322,05) 180 390,50 грн.

Відповідно ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладене, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № CL-230162 від 22.10.2019 року, право вимоги стягнення якої перейшло до позивача від первісного кредитора на підставі договору факторингу в сумі 180390,50 грн., з яких: 104068,45 грн. тіло кредиту; 76322,05 грн. сума процентів за користування кредитом, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, компенсація витрат на правову допомогу у цивільних справах здійснюється виходячи із часу, протягом якого така допомога надавалась у судовому засіданні, під час вчинення окремої процесуальної дії чи ознайомлення з матеріалами справи в суді, при складанні процесуальних документів, наданні інших необхідних для представництва та захисту прав замовника послуг.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами, в порядку ст.ст. 76-83 ЦПК України.

Відповідно до договору про надання правової допомоги від 24.01.2025 року адвокат Альховська І.Б. надає правову допомогу ТОВ «Фінансова компанія «Аксіліум фінанс». Згідно акту надання послуг № 1 від 27.01.2025 року послуги адвоката склали 6 000,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги складність справи та виконані адвокатом роботи по даній справі, витрачений ним час, суд приходить до висновку, про стягнення з відповідача на користь позивача витрат понесених ним на оплату послуг за представництво адвокатом інтересів клієнта у суді першої інстанції в сумі 6000,00 грн.

Відповідно до правил ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому оскільки позов задоволено на 80,30 % (180390,50 грн. х 100 : 224622,05 грн.), то судовий збір, що підлягає відшкодуванню позивачу становитиме 2317,97 грн. (2886,64 грн. х 80,30 %), витрати на правову допомогу 4818,00 (6000,00 грн. х 80,30 %).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум фінанс» (79026, м. Львів, вул. Академіка Лазаренка, 4, каб. 4, ЄДРПОУ 43231894) заборгованість за договором № CL-230162 від 22.10.2019 року у розмірі 180390,50 грн., а також судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 2317,97 грн. та витрат на правову допомогу в сумі 4818,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Кропивницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Подільського районного суду

міста Кропивницького В.В. Драний