Ухвала суду № 140764563, 13.10.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/11990/26

Номер провадження 1-кс/404/4307/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року місто Кропивницький

Фортечний районний суд міста Кропивницького у складі

слідчої судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

слідчого ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погодженого прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №42024272300000842, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Покровське, Кіровоградської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

1.Суть клопотання.

Слідчий СВ Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області старший лейтенант поліції ОСОБА_7 за погодженням з прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді із клопотанням у даному кримінальному провадженні про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят діб, без права внесення застави.

В обґрунтування клопотання прокурор посилався на обгрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, та наявністю ризиків, а саме, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

ІІ. Позиції сторін.

Прокурор клопотання підтримала та просила його задовольнити посилаючись на обставини, викладені в ньому.

Підозрюваний підтримав позицію свого захисника.

Щодо себе вказав, що народився в селі Покровське, Кіровоградської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , даний об`єкт належить йому та його брату на праві спільної часткової власності, на підставі спадщини, безробітній, має середню спеціальну освіту, на утриманні осіб похилого віку та неповнолітніх не має, рухомого майна у власності не має, заощадженні відсутні, розлучений, раніше не судимий.

Захисник заперечив проти задоволення клопотання, просив обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Вказав, що підозра необґрунтована, вважає що є одне триваюче порушення. Зазначає, що підозрюваний не судимий, не переховується від органу досудового розслідування, має постійне місце проживання, ризики є припущенням та недоведені.

ІІІ. Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка, мотиви та висновки слідчого судді.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42024272300000842 від 05.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

12 жовтня 2026 року ОСОБА_6 , в порядку передбаченому ст. 208 КПК України, затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

12 жовтня 2026 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Згідно повідомленої підозри, 29 листопада 2024 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, перебуваючи на посаді курсанту 1 навчального курсу школи підготовки спеціалістів протиповітряної оборони Сухопутних військ військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», діючи умисно в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст.ст. 1, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 127, 128, 129, 130, 131, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи намір тимчасово ухилитись від несення обов`язків військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, в умовах воєнного стану, без поважних причин та дозволу командування військової частини НОМЕР_1 , самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , яка перебувала с-ще АДРЕСА_2 , проводячи час на власний розсуд, обов`язки військової служби не виконував, припинивши тим самим виконувати свій конституційний обов`язок щодо захисту суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України.

Крім того, незважаючи на вищевикладене, продовжуючи свій злочинний умисел, солдат ОСОБА_6 , 20.05.2025 прибув до військової частини НОМЕР_2 для подальшого проходження служби та не зважаючи на це - 09 червня 2025 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, перебуваючи тимчасово зарахованим до особового складу прибулих військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «солдат», діючи умисно в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст.ст. 1, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 127, 128, 129, 130, 131, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи намір тимчасово ухилитись від несення обов`язків військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, в умовах воєнного стану, без поважних причин та дозволу командування військової частини НОМЕР_2 , самовільно залишив військову частину НОМЕР_2 , яка перебувала у АДРЕСА_3 , проводячи час на власний розсуд, обов`язки військової служби не виконував, припинивши тим самим виконувати свій конституційний обов`язок щодо захисту суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України, до моменту затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 12.10.2026 слідчим слідчого відділу Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області, за адресою: м. Кропивницький, вул. Вокзальна, буд. 58.

ОСОБА_6 , підозрюється у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 5 ст. 407 КК України, а саме: самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.

Згідно з частинами першою та другою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків і запобігання конкретним ризикам, передбаченим цією статтею. Підставою застосування запобіжного заходу є одночасна наявність обґрунтованої підозри та ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, зазначені у частині першій цієї статті.

За частиною першою статті 194 КПК України слідча суддя зобов`язана встановити, чи доводять надані сторонами докази: наявність обґрунтованої підозри; наявність хоча б одного із зазначених у клопотанні ризиків; недостатність більш м`яких запобіжних заходів для запобігання доведеному ризику.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій підозрюваного, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в матеріалах клопотання, а саме: повідомленням військової частини про вчинення кримінального правопорушення, матеріалами службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини та іншими матеріалами кримінального провадження, слідча суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_6 до кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

Повідомлена підозра станом на час розгляду даного клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п.175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).

Аналіз представлених доказів об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і неможливо стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення обвинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_6 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.

Обставини здійснення підозрюваним ОСОБА_6 конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Відтак, доводи захисника про необгрунтованість аргументів слідчого про обгрунтованість повідомленої його підзахисному підозри спростовуються вищевикладеним.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

В обґрунтування доводів щодо застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу слідчий, за погодженням з прокурором, посилається на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України,- можливість переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому.

Згідно з вимогами ст.ст. 178, 183 КПК України, слідча суддя враховує, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби в умовах воєнного стану, має вік 51 років, розлучений, має на праві спільної власності об`єкт нерухомого майна, безробітній, на утриманні осіб похилого віку та неповнолітніх не має, має постійне місце проживання та реєстрації, відтак має міцні соціальні зв`язки відсутні.

ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України належить до категорії тяжких злочинів. Санкція зазначеної статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.

З огляду на тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного та сукупність установлених обставин, слідча суддя доходить висновку, що прокурором доведено існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування.

Цей ризик підтверджується не лише тяжкістю можливого покарання, а насамперед фактичною поведінкою, яка становить предмет підозри: ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні двох фактів самовільного залишення військової частини, усвідомлював протиправний характер своїх дій, тривалий час був відсутній за місцем проходження військової служби та не повернувся до неї добровільно, а був затриманий в порядку ст. 208 КПК України. Водночас тривала свідома непокора обов`язку перебувати у визначеному місці та відсутність добровільного повернення об`єктивно свідчать про здатність підозрюваного змінити місце перебування і ухилятися від виконання обов`язків у майбутньому.

Щодо наявності ризику впливу на свідків, то враховуючи обставини інкримінованого злочину, а саме те, що він є військовослужбовцем, знаходячись на свободі, маючи можливість вільного пересування та контактів, може незаконно впливати прямо чи опосередковано на свідків з метою уникнення від кримінальної відповідальності та покарання, ризик наявний.

Крім того, слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України.

З огляду на зазначені положення закону, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Тобто, прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність ризику, визначеного п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Ризик учинення іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення, передбачений пунктом 5 частини першої статті 177 КПК України, належним чином не обґрунтовано.

Фактичні обставини інкримінованого діяння враховані під час оцінки ризику переховування, однак без додаткових конкретних даних вони не доводять наміру ОСОБА_6 після застосування запобіжного заходу вчинити дезертирство, продовжити інкриміноване діяння чи вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином - також належним чином не обґрунтований у клопотанні, не віднайшов об`єктивного підтвердження у судовому засіданні та ґрунтуються на припущеннях слідчого, прокурора.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

На даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.

Оцінюючи пропорційність запобіжного заходу, слідча суддя відповідно до статті 178 КПК України враховує вагомість наданих доказів, тяжкість можливого покарання, вік і стан здоров`я підозрюваного, наявність постійного місця проживання, а також відсутність даних про тяжкі захворювання, які перешкоджають триманню під вартою.

З огляду на наведені обставини кримінального провадження, характер інкримінованого кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, а також встановлені судом ризики, слідча суддя доходить висновку, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не запобігатиме ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Особисте зобов`язання або домашній арешт без додаткової майнової гарантії за встановленого ризику не забезпечать належної процесуальної поведінки ОСОБА_6 , оскільки не створюють достатніх запобіжників від залишення ним місця проживання з огляду на попередній тривалий період відсутності у визначеному місці служби та відсутність добровільного повернення.

На початковій стадії досудового розслідування застосування тримання під вартою строком на 60 днів є домірним установленому ризику та необхідним для забезпечення участі підозрюваного у кримінальному провадженні. Водночас індивідуальні обставини справи не дають підстав позбавляти його реальної можливості звільнення під заставу з покладенням процесуальних обов`язків.

Строк дії ухвали та тримання під вартою ОСОБА_6 , визначити з 15 год. 20 хв. 12.10.2026 до 15 год. 20 хв. 10.12.2026.

Відповідно до абз.3 ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України, проте це є право, а не обов`язок слідчого судді.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а у виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, в яких підозрюється ОСОБА_6 , особу підозрюваного, його майновий стан, слідча суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 99 840 гривень, що відповідає 30 прожитковим мінімумам для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Керуючись ч.3 ст.183 КПК України, слідча суддя вважає за необхідне у разі внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369-372, 376 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання про застосування запобіжного заходу задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Строк дії ухвали та тримання під вартою ОСОБА_6 , визначити з 15 год. 20 хв. 12.10.2026 до 15 год. 20 хв. 10.12.2026.

Визначити розмір застави в сумі 99 840 гривень, яка може бути внесена: рахунок отримувача №UA768201720355219001015002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача МФО 820172, призначення платежу: застава за ОСОБА_6

З моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_6 з-під варти у разі внесення застави останній вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення суми застави, зобов`язати підозрюваного ОСОБА_6 до 10.12.2026 виконувати наступні обов`язки:

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утриматись від спілкування із свідками у даному кримінальному проваджені або будь-якою особою визначеною слідчим, за винятком їх участі в процесуальних діях;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Попередити підозрюваного ОСОБА_6 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, передбаченого ч.10 ст.182 КПК України.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 .

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою, у цей же строк з моменту отримання копії ухвали.

Слідча суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького ОСОБА_1