Рішення № 140763970, 20.10.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/1750/26

Провадження № 2/345/1691/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

20.10.2026 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі

головуючого судді Сирка Й. Й.,

з участю секретаря судового засідання Слободян Т. Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 22.10.2023 за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, відповідачем цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором) через вебсайт Товариства підписано кредитний договір та отримано на свій рахунок грошові кошти в сумі 5 100,00 грн. Під час ідентифікації позичальника останній пройшов однозначне встановлення особи. Кредитні кошти за договором № 1290-8144 від 22.10.2023 надано строком на 300 днів. Кінцева дата повернення кредиту зі сплатою процентів - 16.08.2024 без можливості продовження (пролонгації) цього строку. Проте відповідачем не виконані взяті на себе кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України, внаслідок чого станом на 13.02.2026 утворилася заборгованість в загальній сумі 50 490,00 грн, яка є документально підтвердженою. Разом з тим, Товариством ухвалено рішення про можливість часткового списання заборгованості позичальника за кредитним договором зі зменшенням суми нарахованих процентів з 45 390,00 грн до 20 400,00 грн. Сума боргу розміром 25 500,00 грн включає 5 100,00 грн неповернутого тіла кредиту та 20 400,00 грн нарахованих, але несплачених процентів.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 21.08.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на підставі норм ст. 19,274 ЦПК України.

Відповідач неодноразово повідомлений судом про дату, час і місце розгляду справи, відзиву на позовну заяву не подав у встановлений процесуальний строк, відтак зі згоди Товариства суд ухвалює заочне рішення, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов необхідно задоволити повністю з таких підстав.

Відповідно до ст.12-13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

В свою чергу, положеннями ст.525-527 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 3 ст. 207 ЦК України визначено, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» № 674-VIII від 03.09.2015, ч.12 ст.11 якого встановлює, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №234/7160/20, від 01.11.2021 у справі № 234/8084/20.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач через вебсайт Товариства 22.10.2023 уклав договір № 1290-8144 про відкриття кредитної лінії в межах продукту «CreditKasa» шляхом використання (отриманого на мобільний телефон за попередньо вказаним номером) одноразового електронного ідентифікатора, вираженого у алфавітно-цифровій послідовності А4993. Грошові кошти в сумі 5 100,00 грн. перераховано на банківську платіжну картку відповідача за допомогою платіжної системи LiqPay, що підтверджується квитанцією (платіж № 2381970328 від 22.10.2023) та довідкою Товариства, у якій зазначена маска банківської карти позичальника № НОМЕР_1 ).

Істотні умови договору про відкриття кредитної лінії: кошти надано у користування строком на 300 днів. Кінцева дата повернення (виплати) кредиту 16.08.2024 (п.4.12.); плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту; тип процентної ставки за користуванням кредитом фіксована; процентна ставка за користуванням кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у цьому договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за Промо-ставкою та/або Пільговою, та/або Зниженою процентними ставками; проте надані клієнту в межах програм лояльності ставки діють і залишаються незмінними протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання клієнтом усіх умов відповідної програми лояльності. (п.4.7.); базовий період складає 20 календарних днів; перебіг першого базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Перебіг кожного наступного базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього базового періоду. Перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день строку дії цього договору (п.4.8.); (п.4.10.) нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за стандартною процентною ставкою, що становить 3.00% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування Кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою, та/або Пільговою процентною ставкою); позичальник за умови дотримання вимог, передбачених п.п.10.2, 10.3 цього Договору, користується програмами лояльності кредитодавця та сплачує проценти (відсотки) за користування кредитом за наступними ставкою (-ми): знижена процентна ставка 2,50 % за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем винятково як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов Договору; право користування кредитом за Пільговою процентною ставкою протягом першого Базового періоду надається позичальнику, якщо про це вказано в п. 10.1 Договору за умови, що позичальник у повному обсязі сплачує проценти за користування кредитом, нараховані за Пільговою процентною ставкою не пізніше останнього дня першого Базового періоду шляхом сплати кредитодавцю обов`язкового платежу у повному обсязі (п.10.1.-10.2. договору).

Із доданої копії Графіка платежів за кредитним договором (Додаток № 2) вбачається, що за умовами відповідного договору позичальник зобов`язаний внести 16 чергових платежів, останній з яких містить умову про одночасне повернення основної суми (тіла) кредиту.

Згідно з розрахунком Товариства позичальник ОСОБА_1 кредит із нарахованими процентами не повернув (не сплатив), грошових коштів на рахунок кредитодавця у встановленому порядку та розмірах не вносив, допустивши виникнення заборгованості. Із розрахунку Товариства вбачається, що нарахування процентів позичальнику проведено в межах установленого договором строку кредитування та стандартною процентною ставкою, крім першого базового періоду, під час дії якого застосовано знижену процентну ставку.

Отже, в період з 22.10.2023 до 10.11.2023 для розрахунку процентів кредитодавець застосував ставку 2,5% від залишку неповернутої суми за один день користування кредитними коштами, впродовж решти погодженого між сторонами строку кредитування застосовано ставку 3,00%/день.

Вирішуючи зазначений спір суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Одними із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч.1 ст. 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Конституційний Суд України своєму рішенні (справа №1-12/2013) від 11.07.2013 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" зазначив, що з огляду на приписи ч.4 ст. 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Відсутність позову про визнання недійсними умов кредитного договору як оспорюваного правочину чи заперечень щодо його умов не може бути перешкодою для неврахування інтересів позичальника при вирішенні справи за позовом кредитора до позичальника про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У ч.3 ст. 6 ЦК України зазначено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Тобто ч.3 ст. 6 ЦК України не допускає встановлення договором умов, які не відповідають закону.

В разі сумніву необхідно застосовувати принцип contra proferentem (слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Зазначений правовий висновок сформульовано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 в справі № 910/4518/16, який є обов`язковим до застосування.

Відповідно до приписів ч.5 ст.8 у чинній з 24.12.2023 редакції Закону № 1734 максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%. Процентна ставка за споживчим кредитом є істотною умовою договору. Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими Законом № 1734, є нікчемними, тобто недійсним в силу цього закону. Відповідно до п.17 «Перехідних та прикінцевих положень» Закону № 1734, доповненого Законом № 3498 протягом перших 120 днів після набрання чинності цим законом (з 24.12.2023) максимальний розмір денної процентної ставки за споживчим кредитом не може перевищувати 2,5%, а протягом наступних 120 днів - 1,5%. Перший з вказаного періодів тривав з 24.12.2023 до 21.04.2024, наступний - з 22.04.2024 до 19.08.2024.

Відповідно до п. 2 Розділу ІІ «Перехідні та прикінцеві положення» Закону №3498 можливість встановлення упродовж перехідного періоду тривалістю 240 календарних днів денних процентних ставок за кредитними договорами у вищому, ніж граничному розмірі, поширюється лише на договори про споживчий кредит, що укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після 24.12.2023.

Відтак, суд не може погодитися із розрахованою Товариством сумою процентів відповідачу за кредитним договором виходячи із стандартної процентної ставки 3,00% за один день користування коштами за період з 20.08.2024 до 20.01.2025, адже максимальний розмір денної процентної ставки за споживчим кредитом у цей період не міг перевищувати 1%.

Здійснюючи перерахунок боргових зобов`язань відповідача у межах погодженого строку кредитування борг відповідача в частині нарахованих процентів перед Товариством має становити 33 379,50 грн замість нарахованих 50 490,00 грн (2 550,00 грн: 5 100,00х0,025=127,50х20кд. в період з 22.10.2023 до 10.11.2023; 6 579,00 грн: 5 100,00х0,03=153х43кд. в період з 11.11.2023 до 23.12.2023; 15 300,00 грн: 5 100,00х0,025=127,50х120кд. в період з 24.12.2023 до 21.04.2024; 8 950,50 грн: 5 100,00х0,015=76,50х117кд.).

Водночас, Товариством у цій справі ухвалено самостійне рішення про звернення до відповідача з вимогою щодо стягнення лише 20 400,00 грн нарахованих, але несплачених процентів.

Сумарний борг відповідача перед Товариством складе 25 500,00 грн (5 100,00+20 400,00).

Позов Товариства є підставним та обґрунтованим, тому за результатами розгляду справи на підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь Товариства необхідно стягнути сплачених позивачем судовий збір в повному обсязі.

На підставі наведеного та керуючись ст.263-265, 280-284,354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (ідентифікаційний код юридичної особи за ЄДРПОУ: 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ, 01133) загальну суму заборгованості за кредитним договором № 1290-8144 від 22.10.2023 в розмірі 25 500,00 гривень, з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту 5 100,00 гривень та борг за нарахованими процентами 20 400,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір у розмірі 2 662,40 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено та підписано 20.10.2026.

Суддя