Ухвала суду № 140763957, 15.10.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/2388/26

Провадження № 1-кс/345/387/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.10.2026 м. Калуш

Слідчий суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції), підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Калуського РВП ГУ НП України в Івано-Франківській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 62025140120001092 від 18.09.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 ,

в с т а н о в и в :

слідчий СВ Калуського РВП ГУ НП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням, в якому просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді заставу у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб,

Клопотання обґрунтовує тим, що солдат ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, а саме: усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військові служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов?язків, без відповідних дозволів командирів та начальників, за відсутності законних підстав та поважних причин, в умовах воєнного стану, 27.07.2025 близько 08:00 год. самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 , та незаконно, без поважних причин, перебував поза її розташуванням, цим самим проводив службовий час на власний розсуд, не пов`язуючи його з проходженням військової служби, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України - самовільне залишення військової частини без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

19.03.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. Письмове повідомлення про підозру вручено матері ОСОБА_4 - ОСОБА_7 . Також ОСОБА_4 надіслано повістку про виклик до слідчого для отримання письмового повідомлення про підозру та допиту в якості підозрюваного. При цьому, підозрюваний, який був у встановленому ст. 139 КПК України порядку викликаний для проведення допиту у процесуальному статусі підозрюваного в кримінальному провадженні № 62025140120001092 від 18.09.2025, тричі не прибув на виклик слідчого, тобто не з?явився без поважних причин і не повідомив про причини свого неприбуття. В ході досудового розслідування місце знаходження підозрюваного ОСОБА_4 невідоме, за місцем проживання останнього немає, мобільний зв?язок з ним відсутній, на виклики слідчого до Калуського РВП ГУ НП в Івано-Франківській області не з?являється. Вина ОСОБА_4 у вчиненні даного кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування ВЧ НОМЕР_1 , та іншими доказами, зібраними в ході проведення досудового розслідування.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. З метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, запобігання продовженню злочинної діяльності та визначеним законодавством ризикам виникла необхідність в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 подала до суду заперечення, в яких просить у задоволенні клопотання сторони обвинувачення про обрання запобіжного заходу відмовити.

Свої заперечення мотивує тим, що клопотання про обрання запобіжного заходу обгрунтовано тим, що підозрюваний намагатиметься уникнути притягнення до кримінальної відповідальності та може переховуватись від органів досудового розслідування, продовжувати злочинну діяльність. Однак підозрюваний не має на меті уникати кримінальної відповідальності. Таким чином немає підстав вважати, що він продовжуватиме протиправну діяльність. Він раніше не судимий. Він має постійне місце проживання, реєстрації і міцні соціальні зв`язки. Має намір продовжувати військову службу.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив суд його задоволити.

Підозрюваний ОСОБА_4 свою причетність до вчиненого кримінального правопорушення не визнав та не заперечив щодо задоволення клопотання.

Захисник підозрюваного підтримала подані нею заперечення та просила застосувати до підзахисного більш м`який запобіжний захід.

Вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, вважаю, що клопотання підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступних підстав.

Дане клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Пункт 4 частини 2 статті 183 КПК України зазначає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно з частиною першою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1 (c) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа можливо вчинила злочин».

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , а саме: самовільне залишення військової частини без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України є тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі від п?яти до десяти років.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою про вчинення кримінального правопорушення, актом службового розслідування від 05.08.2025, наказом № 4922 від 05.08.2025 (а.п. 5-14) та іншими доказами, зібраними в ході проведення досудового розслідування в їх сукупності.

Наявні у матеріалах кримінального провадження докази у їх сукупності дають підстави слідчому судді дійти до висновку, що органами досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України.

Водночас, суд виходить із принципу презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред`явленої підозри, а лише аналізує обґрунтованість та тяжкість пред`явленої підозри, а також суспільної небезпеки злочинних дій, у скоєнні яких підозрюється ОСОБА_4 .

Окрім цього, застосування запобіжних заходів можливо за наявності ризиків. Ризик - це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у частині першій статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.

У судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, які існують та які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені частиною першою статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме: пункти перший, третій, четвертий та п`ятий вказаної статті.

Так, про існування вказаних ризиків свідчать такі обставини:

- пункт 1 - може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, у зв`язку з усвідомленням ОСОБА_4 тяжкості покарання у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину у вигляді позбавлення волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, у випадку застосування більш м`якого запобіжного заходу. Крім того, факт переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування підтверджується оголошенням 09.04.2026 його в розшук (а.п. 27-28);

- пункт 3 може незаконно впливати свідків, які разом з ним проходила військову службу у одній військовій частині, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно свідків для того, щоб вони змінили свої покази, що може негативно вплинути на повне та всебічне досудове розслідування та відповідно судовий розгляд даного кримінального провадження;

Водночас, на думку суду, прокурором у судовому засіданні не доведено наявність ризику, передбаченого пунктом четвертим частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, який полягає у тому, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки, розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування, оскільки будь-яких доказів на підтвердження зазначених обставин до матеріалів клопотання не долучено.

Крім того, суд вважає, що передбачений пунктом п`ятим частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, прокурором належним чином не обґрунтовано, у зв`язку з тим, що матеріали клопотання не містять конкретних відомостей, які б свідчили про ймовірність вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень, в тому числі, беручи до уваги також той факт ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. Також, саме лише посилання на триваючий характер інкримінованого діяння не є достатнім для висновку про наявність ризику його продовження, особливо з огляду на затримання підозрюваного, яке може свідчити про припинення відповідного протиправного стану.

До того ж, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя поряд з цим також враховує особу підозрюваного, його вік, те, що він військовослужбовець, раніше не судимий.

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину, від 14.10.2026 ОСОБА_4 затримано о 06:25 год. 14.10.2026.

Виходячи з наведеного вище, слідчий суддя приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що для запобігання вищевказаним ризикам, застосування більш м`якого запобіжного заходу в межах наявного кримінального провадження, є недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання згаданих ризиків, а задоволення клопотання є доцільним і співмірним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

При таких обставинах вважаю, що клопотання в частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задоволити і до підозрюваного ОСОБА_4 застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

При цьому вищевказані обставини не дають достатніх підстав слідчому судді для застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, які є недостатніми для гарантування належної поведінки підозрюваного.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи всі обставини кримінального правопорушення, суд вважає за можливе визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КК України, яка становить 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01 січня 2026 року становить 3328 гривень.

Визначений судом розмір застави є обґрунтованим, оскільки такий розмір застави є пропорційним щодо конкретної особи, враховуючи дані, які містяться в матеріалах клопотання, та обставини кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_4 , а також буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та забезпечить виконання завдань кримінального провадження.

Підстав вважати вказаний розмір застави непомірним для підозрюваного суд не вбачає, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втратити заставу буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Також слідчий суддя вважає необхідним відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення ним застави покласти на підозрюваного відповідні обов`язки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-179, 182-184, 194 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в :

клопотання слідчого СВ Калуського РВП ГУ НП України в Івано-Франківській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , жителя АДРЕСА_3 , запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) календарних днів до 12.12.2026 включно.

Підозрюваного ОСОБА_4 взяти під варту в залі суду.

Строк тримання під вартою ОСОБА_4 рахувати з часу фактичного затримання, а саме: з 06:25 год. 14.10.2026.

Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 133120,00 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265), у будь-який момент протягом строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В разі внесення визначеної в ухвалі суми застави, негайно звільнити підозрюваного з-під варти та зобов`язати його прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, та покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- не відлучатися за межі місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування зі свідками по даному кримінальному провадженню;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.

Визначені обов`язки покласти на підозрюваного на строк два місяці з часу внесення застави. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

З моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю (у разі внесення ним застави), що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.

Також роз`яснити заставодавцю, що у разі внесення ним застави, на нього покладається обов`язок забезпечити належну поведінку підозрюваного та його явку за викликом.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 здійснювати в ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».

Копію ухвали для виконання направити начальнику ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)», та вручити підозрюваному і прокурору негайно після її оголошення, інші сторони мають право отримати її копію в суді.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали оголошено о 09:00 год. 20.10.2026.

Слідчий суддя: