Рішення № 140762677, 16.10.2026, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/2502/26

Єдиний унікальний № 742/3536/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Давидчука Д.П., за участю секретаря судового засідання Сумцової Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Правовідносини сторін.

Представник ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі Позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовну заяву мотивовано тим, що 04.07.2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та Відповідачем за допомогою вебсайту navse.in.ua було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1417-2360. Укладення договору відбулося шляхом реєстрації Відповідача в інформаційно-комунікаційній системі Позивача та підписання тексту договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором A9879.

Позивач виконав свої зобов`язання в повному обсязі, перерахувавши кредитні кошти на картковий рахунок, вказаний Відповідачем в особистому кабінеті, через платіжного партнера АТ КБ «Приватбанк» (на підставі договору №4010 про надання послуг в системі LigPay від 02.12.2019 року). Однак Відповідач неналежним чином виконує свої кредитні зобов`язання.

Станом на 13.04.2026 року загальний розмір заборгованості Відповідача становить 14 624,48 гривень, яка складається з: заборгованості за кредитом (тілом кредиту) 3695,16 гривень; заборгованості за нарахованими процентами 10929,32 гривень.

На підставі викладеного Позивач просить суд стягнути з Відповідача вказану суму заборгованості, а також понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 662,40 гривень.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14 липня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін. При цьому суд відповідно до ст. 19 ЦПК України вирішуючи питання про розгляд справи у спрощеному провадженні врахував ціну позову і складність справи. Одночасно з відкриттям провадження у справі Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.

ІІІ. Позиції учасників судового провадження.

Представник Позивача у судове засідання не з`явилася. У позовній заяві просить розглядати справу без її участі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у встановлений строк відзив на позовну заяву не надала.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

За відсутності всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, категорію та складність справи, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вирішує справу за наявними матеріалами у відповідності ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2)відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відтак, з огляду на вказані приписи ЦПК, а також приймаючи до уваги позицію позивача, який не заперечував проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення суду, судом прийнято рішення про проведення заочного розгляду справи.

Згідно ч.1ст. 244 ЦПК України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.

Відтак, суд 16.10.2026 перейшов до стадії ухвалення рішення.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом.

Судом встановлено, що 04.07.2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою вебсайту (navse.in.ua), який є частиною інформаційно-комунікаційної системи Позивача, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1417-2360.

Укладення даного правочину відбулося в електронній формі з дотриманням вимог Закону України «Про електронну комерцію» та ст. 207, 639 ЦК України. Відповідач пройшла процедуру реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі Позивача, ознайомилася з Правилами надання грошових коштів та Паспортом споживчого кредиту, після чого підписала Договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором A9879,що був надісланий їй у СМС-повідомленні.

Основними умовами Кредитного договору № 1417-2360 від 04.07.2024 р. було визначено: Сума кредиту 7000,00 грн; Строк кредитування 300 календарних днів; Базовий період сплати відсотків 14 календарних днів; знижена % ставка 1,20 % в день, стандартна % ставка 1,50 % в день; Комісія за видачу кредиту 15,00 % від суми кредиту.

На виконання умов Договору Позивач здійснив видачу кредитних коштів шляхом безготівкового переказу через платіжного партнера АТ КБ «Приватбанк» на банківську картку Відповідача, вказану нею в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою та квитанцією про успішне перерахування платежу.

Згідно з наданим суду розрахунком, станом на 13.04.2026 року заборгованість Відповідача становить 14 624,48 гривень, яка складається з: заборгованості за кредитом (тілом кредиту) 3695,16 гривень; заборгованості за нарахованими процентами 10929,32 гривень.

V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду ,щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Згідно з ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону і одностороння відмова від зобов`язання чи зміна його умов не допускається. Ст. 1054 ЦК України передбачає обов`язок позичальника за кредитним договором повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями ст. 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-1383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Частиною 1статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Стаття 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (стаття 13 ЦПК України).

Згідно частиною третьою статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до змісту статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно із частиною другою статті 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 79, 80 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно частин першої другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України.

Обов`язок із доказування слід розуміти, як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування, і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22.04.2021 року у справі № 904/1017/20).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас, цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини, з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі №129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58. постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 року у справі №904/2104/19, провадження №12-57гс21).

VІ. Висновки суду.

На підставі вищенаведених правових норм, беручи до уваги те, що Договір про відкриття кредитної лінії № 1417-2360 від 04.07.2024 року, укладений між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 у формі електронного правочину за допомогою вебсайту (navse.in.ua) та підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором A9879, суд доходить висновку про доведеність факту його укладення та виникнення між сторонами відповідних кредитних правовідносин.

Використання відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором A9879 підтверджує її волевиявлення, спрямоване на набуття цивільних прав та обов`язків за Кредитним договором, забезпечує ідентифікацію особи, яка його підписала, та підтверджує цілісність електронного правочину.

Таким чином, між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини, відповідно до яких кредитодавець виконав свій обов`язок щодо надання відповідачу кредитних коштів, а відповідач, у свою чергу, зобов`язалася повернути отримані кошти та сплачувати проценти у порядку та строки, визначені договором.

Як встановлено судом, кредитні кошти були фактично надані відповідачу шляхом безготівкового переказу через платіжного партнера АТ КБ «Приватбанк» на її банківську картку, що підтверджується довідкою та квитанцією про перерахування коштів. Водночас відповідач належним чином свої договірні зобов`язання не виконала, у встановлені договором строки кредитні кошти не повернула, унаслідок чого виникла заборгованість.

Згідно зі ст. 526, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з наданим суду розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором № 1417-2360 від 04.07.2024 року станом на 13.04.2026 року становить 14 624,48 грн, з яких: 3 695,16 грн заборгованість за кредитом (тілом кредиту) та 10 929,32 грн заборгованість за нарахованими процентами. Розрахунок заборгованості судом перевірено, він є арифметично правильним, відповідає умовам договору та вимогам закону.

Відтак, суд вважає доведеними факт укладення Кредитного договору № 1417-2360 від 04.07.2024 року, факт виникнення між сторонами кредитних правовідносин, факт отримання відповідачем кредитних коштів, а також факт неналежного виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань, у зв`язку з чим позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягають задоволенню в повному обсязі.

VІІ. Розподіл судових витрат.

Позивачем при поданні позовної заяви до суду сплачено судовий збір в сумі 2 662,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у справі, що розглядається, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2 662 гривень 40 копійки, тобто пропорційно до задоволення позовних вимог.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 509, 526, 530, 612, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, статтями 77-82, 141, 259, 263-265, 268, 280, 284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором № 1417-2360 від 04.07.2024 року у розмірі 14 624 (чотирнадцять тисяч шістсот двадцять чотири) гривні 48 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривень 40 копійки.

Копію заочного рішення направити відповідачу в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду.

Відповідач має право подати заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідач має право оскаржити заочне рішення до суду апеляційної інстанції лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Через неявку всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення (частина четверта статті 268 ЦПК України), а датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України).

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 407, код ЄДРПОУ: 38548598, p/p IBAN: НОМЕР_1 в АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478).

Відповідач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Повний текст судового рішення складено 16.10.2026

Суддя Дмитро ДАВИДЧУК