Рішення № 140762581, 20.10.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/20410/25

РІШЕННЯ

іменем України

20 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль-Україна" до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Модуль-Україна» (далі - позивач, ТОВ «Модуль-Україна») звернулося до суду з позовом до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач, контролюючий орган), у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.11.2025 № 812/330051 у частині застосування штрафних санкцій у розмірі 181 480,68 грн із загальної суми 200 000,30 грн.

Ухвалою суду від 04.12.2025 відкрито провадження у справі та визначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

У заявах по суті справи, позивач позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити повністю з таких підстав.

Позов, зокрема, обґрунтовано неправильним визначенням контролюючим органом граничних строків реєстрації двох розрахунків коригування до податкових накладних, складених постачальником ТОВ «МЕТІПОЛ», які передбачали зменшення суми компенсації вартості товарів постачальнику.

Позивач зазначає, що отримав розрахунок коригування від 06.09.2022 № 7 до податкової накладної від 06.09.2022 № 2 від постачальника 14.12.2022, а розрахунок коригування від 12.09.2022 № 5 до податкової накладної від 12.09.2022 № 8 - 15.06.2023.

Обидва документи, за твердженням позивача, направлено до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) у день їх отримання.

На думку позивача, граничний строк реєстрації розрахунку коригування, складеного постачальником, у якому передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів або послуг постачальнику та який підлягає реєстрації покупцем, відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) обчислюється з дня отримання такого документа покупцем, а не з дати його складання.

На підтвердження позовних вимог позивач, серед іншого, посилається на протоколи електронного документообігу програмного комплексу M.E.Doc, витяги з ЄРПН, квитанцію контролюючого органу та матеріали камеральної перевірки.

Позивач також зазначає, що протоколи електронного документообігу надав контролюючому органу разом із запереченнями до акта перевірки до прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

У заявах по суті справи, відповідач просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Посилається на те, що у спірних правовідносинах діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

А отже, як вказує відповідач, він не допустив порушення прав та законних інтересів позивача.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Позивач - ТОВ «Модуль-Україна» (код ЄДРПОУ 37863825) є платником податку на додану вартість.

Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено камеральну перевірку позивача з питань дотримання строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до них у ЄРПН за період із 01.09.2022 до 30.09.2025.

За результатами перевірки складено акт від 06.10.2025 № 413/33-00-51/37863825.

У таблиці 1 акта перевірки зазначено десять податкових документів, реєстрацію яких контролюючий орган визнав несвоєчасною.

Серед них - два розрахунки коригування, складені ТОВ «МЕТІПОЛ» (код ЄДРПОУ 39588343): розрахунок коригування від 06.09.2022 № 7 до податкової накладної від 06.09.2022 № 2, який передбачає зменшення суми ПДВ на 83 701,70 грн; розрахунок коригування від 12.09.2022 № 5 до податкової накладної від 12.09.2022 № 8, який передбачає зменшення суми ПДВ на 370 000,00 грн.

Зміст зазначених документів підтверджує, що обидва передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів постачальнику та підлягають реєстрації покупцем - ТОВ «Модуль-Україна».

Контролюючий орган визначив граничною датою реєстрації обох розрахунків коригування 30.09.2022.

Стосовно РК № 7 відповідач зазначив дату реєстрації 14.12.2022 та обчислив прострочення тривалістю 75 календарних днів.

Стосовно РК № 5 відповідач зазначив дату реєстрації 15.06.2023 та обчислив прострочення тривалістю 258 календарних днів.

В акті перевірки не встановлено дат фактичного отримання позивачем цих документів від постачальника.

Граничну дату реєстрації контролюючий орган обчислив за датами їх складання.

28.10.2025 позивач подав заперечення № 3084 до акта перевірки, які контролюючий орган зареєстрував 31.10.2025 за № 3843/6.

У запереченнях позивач зазначив про отримання РК № 7 14.12.2022 та РК № 5 15.06.2023, надавши протоколи електронного документообігу M.E.Doc на підтвердження цих обставин.

Листом від 13.11.2025 № 3990/6/33-00-51 відповідач повідомив позивача про результати розгляду заперечень та залишив висновки перевірки без змін.

13.11.2025 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 812/330051 про застосування до позивача штрафних санкцій у загальному розмірі 200 000,30 грн.

Відповідно до розрахунку штрафних санкцій за РК № 7 застосовано штраф у розмірі 33 480,68 грн, за РК № 5 - 148 000,00 грн.

Обидві суми визначено за ставкою 40 відсотків.

Загальна сума штрафних санкцій за цими двома розрахунками коригування становить 181 480,68 грн.

Решта штрафних санкцій у розмірі 18 519,62 грн не є предметом оскарження у цій справі.

Витяг з ЄРПН від 26.11.2025 № 457631 містить відомості про реєстрацію РК № 7 від 06.09.2022 до податкової накладної від 06.09.2022 № 2 за реєстраційним номером 9270471529.

Датою реєстрації в ЄРПН зазначено 14.12.2022.

Наданий позивачем протокол M.E.Doc, сформований 15.10.2025, містить реквізити зазначеного розрахунку коригування, відомості про постачальника, його код ЄДРПОУ, електронні підписи та операції електронного документообігу.

У розділі «Документообіг з контрагентом» відображено відправлення РК № 7 ТОВ «МЕТІПОЛ» 14.12.2022 о 10:04 та отримання документа покупцем 14.12.2022 о 10:28:05.

У протоколі також зазначено направлення документа до ДПС 14.12.2022 о 16:41:39 та надходження його до контролюючого органу о 17:15:41.

Водночас, у розрахунку штрафних санкцій відповідача зазначено час реєстрації РК № 7 - 05:09 14.12.2022.

Отже, документи містять часові позначки операцій, які не утворюють узгодженої хронологічної послідовності.

Витяг з ЄРПН від 26.11.2025 № 457630 містить відомості про РК № 5 від 12.09.2022 до податкової накладної від 12.09.2022 № 8 за реєстраційним номером 9311691387.

Датою реєстрації зазначено 15.06.2023.

Протокол M.E.Doc, сформований 15.10.2025, містить записи про відправлення документа постачальником ТОВ «МЕТІПОЛ» 15.06.2023 о 10:28 та його отримання позивачем 15.06.2023 о 10:58:15.

Цим самим протоколом зафіксовано направлення РК № 5 до ДПС 15.06.2023 о 10:58:55.

Відповідно до квитанції ДПС від 15.06.2023 о 12:26:47 документ надійшов до контролюючого органу, проте його реєстрацію зупинено.

У квитанції зазначено: «ДОКУМЕНТ ЗБЕРЕЖЕНО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА».

30.06.2023 комісія контролюючого органу прийняла рішення № 9101194/39588343 про реєстрацію РК № 5.

У матеріалах справи також міститься запис про електронне повідомлення від ДПС 03.07.2023.

Отже, щодо РК № 5 документи відображають окремі етапи електронного документообігу: передавання документа між контрагентами, подання до ДПС, зупинення реєстрації, прийняття рішення комісією та подальше електронне повідомлення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Також суд вказує на те, що адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень ретроспективно, тобто зважаючи на ті обставини, які існували у минулому на момент прийняття оспорюваного рішення, вчинення дій або бездіяльності.

Отже, суд, оцінюючи оспорювані рішення, дії або бездіяльність виходить лише з тих мотивів, якими керувався суб`єкт владних повноважень при прийнятті рішень, вчиненні дій або бездіяльності.

Такий підхід неодноразово відображений у практиці Верховного Суду при вирішенні публічно-правових спорів, зокрема, у постанові від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18.

За ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та стаття 76 ПК України визначає, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За пунктом 86.2 статті 86 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

При цьому, суд виходить з того, що наявність у відповідача повноважень на проведення перевірки не звільняє його від необхідності належного встановлення обставин, які утворюють підставу для застосування податкової відповідальності платника податків.

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Складені платником податку розрахунки коригування до податкових накладних, складених до 1 лютого 2015 року, розрахунки коригування до податкових накладних, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) - платнику податку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником (продавцем). Зазначене не поширюється на розрахунки коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (зменшення податкового зобов`язання постачальника та податкового кредиту отримувача), складені після 1 липня 2015 року до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року на отримувача (покупця) - платника податку, які підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем) товарів/послуг.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Пунктом 25 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» (далі Порядок № 1307 у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних двох і більше податкових накладних, складених на одну операцію з постачання товарів/послуг, постачальник (продавець) складає розрахунок(ки) коригування до податкової(их) накладної(их), зайво складеної(их) на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна, у такому порядку: у верхній лівій частині розрахунку коригування у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» зазначається тип причини 20, при цьому позначка «х» не проставляється; у заголовній частині розрахунку коригування у полі «до податкової накладної» зазначаються дата і номер податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна; в інформаційному полі «Інформаційні дані щодо складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної» розрахунку коригування зазначаються дані щодо податкової накладної, правильно складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних; в інформаційному полі «Інформаційні дані щодо складеного та зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна» розрахунку коригування зазначаються дані щодо розрахунку коригування, складеного до зайво складеної податкової накладної, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зазначене поле не заповнюється, якщо такий розрахунок коригування не складався.

У разі складання розрахунку коригування з типом причини 20 до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна, до якої раніше не складався розрахунок коригування, такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем), який був зазначений у податковій накладній, що коригується, крім випадків, передбачених цим Порядком.

У разі складання розрахунку коригування з типом причини 20 до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна, до якої раніше було складено розрахунок коригування, такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником (продавцем) з урахуванням таких особливостей: в інформаційному полі «Інформаційні дані щодо складеного та зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна» такого розрахунку коригування зазначаються дані щодо складеного та зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна; графи з 1 по 14 розділу Б такого розрахунку коригування та рядки розділу А не заповнюються.

Розрахунок коригування, особливості складання якого визначені у цьому пункті, складається окремо до кожної податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна, у тому числі до податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого рахунку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Законом України «Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» від 12.01.2023 № 2876-ІХ, який набрав чинності 08.02.2023, підрозділ 2 розділу XX ПК України доповнено пунктами 89 та 90 такого змісту: "89. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

90. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів".

При цьому, суд ураховує постанову судової палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26.02.2025 у справі № 200/4768/23, в якій розглянуто взаємозв`язок пунктів 89 та 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, їх співвідношення із загальним механізмом відповідальності та дію Закону № 2876-ІХ у часі.

Так, обидва спірні розрахунки коригування складено у вересні 2022 року.

Щодо РК № 7 застосовується 15-денний строк, передбачений пунктом 201.10 статті 201 ПК України, оскільки обов`язок покупця щодо його реєстрації виник та був виконаний у грудні 2022 року.

Щодо РК № 5 суд ураховує, що документ складено у вересні 2022 року, але покупець отримав його у червні 2023 року.

Разом із тим, розмежування сфери застосування 15-денного та 18-денного строків не впливає на вирішення цього спору, оскільки суд установив отримання РК № 5 та його направлення на реєстрацію в один календарний день.

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України передбачено відповідальність за порушення граничного строку реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування в ЄРПН особою, на яку покладено обов`язок такої реєстрації.

Застосування відповідальності за цією нормою вимагає встановлення факту порушення відповідного строку.

Отже, для вирішення спору необхідно встановити дати отримання розрахунків коригування покупцем і перевірити, чи порушив він установлені законом строки їх реєстрації.

При цьому, суд вказує на те, що у цій справі позивач повинен довести дати отримання РК від постачальника, на які він посилається, а відповідач - наявність порушення встановлених законом строків та правомірність застосування штрафних санкцій.

Такий розподіл обов`язків доказування не означає, що твердження позивача щодо дати отримання документа визнається доведеним лише через відсутність у відповідача доказів іншої дати.

Водночас, він не допускає застосування відповідальності за прострочення, обчислене без установлення обставини, з якою закон пов`язує початок перебігу строку реєстрації.

Оцінивши зміст заяв по суті справи, матеріали справи, суд установив, що фактичного спору між сторонами немає щодо складання ТОВ «МЕТІПОЛ» РК № 7 від 06.09.2022 та РК № 5 від 12.09.2022, їхнього змісту, сум зменшення ПДВ та покладення обов`язку реєстрації на покупця.

В акті перевірки та розрахунку штрафних санкцій відповідач використовує дати реєстрації 14.12.2022 щодо РК № 7 і 15.06.2023 щодо РК № 5.

Ці самі дати зазначені у витягах з ЄРПН.

Відсутність заперечень сторін щодо наведених дат сама собою не підміняє їх процесуального визнання в розумінні частини першої статті 78 КАС України.

Водночас, зазначені обставини підтверджуються офіційними документами та матеріалами перевірки, а тому суд визнає їх установленими на підставі сукупності доказів.

Натомість дати отримання спірних РК покупцем від постачальника залишаються предметом спору.

Так, позивач стверджує про отримання РК № 7 14.12.2022 та РК № 5 15.06.2023.

Відповідач заперечує достатність доказів на підтвердження таких дат.

Отже, ці обставини не належать до тих, що звільняються від доказування за частиною першою статті 78 КАС України, та підлягають установленню відповідно до статей 73-77 і 90 КАС України.

Підстав для застосування частини четвертої статті 78 КАС України щодо преюдиційності дат отримання РК матеріали справи не містять.

Щодо значення документів, поданих позивачем разом із запереченнями до акта перевірки, суд зазначає про таке.

Суд ураховує положення пунктів 44.6, 44.7 статті 44 та пункту 86.7 статті 86 ПК України щодо подання платником податків документів і їх урахування контролюючим органом.

Зокрема, пунктом 86.7 статті 86 ПК України передбачено право платника податків подати заперечення до акта перевірки, додаткові документи та пояснення, які підлягають розгляду контролюючим органом.

При цьому, суд ураховує постанову Верховного Суду від 09.06.2026 у справі № 160/25879/24.

У цій постанові Верховний Суд розглянув питання доказування дати отримання покупцем розрахунків коригування та застосування пунктів 44.6, 44.7 статті 44, пункту 85.2 статті 85 і пункту 86.7 статті 86 ПК України.

Верховний Суд виходив із того, що саме покупець, який посилається на певну дату отримання розрахунку коригування, повинен надати докази цієї обставини.

За фактичними обставинами зазначеної справи платник не надав доказів дат отримання РК під час перевірки та разом із запереченнями до акта, а подав їх лише під час судового розгляду.

Верховний Суд визнав ці обставини визначальними для вирішення спору щодо правомірності штрафу.

У справі, що розглядається, позивач надав протоколи ОСОБА_1 Doc разом із запереченнями від 28.10.2025 № 3084, зареєстрованими контролюючим органом 31.10.2025, тобто до прийняття податкового повідомлення-рішення від 13.11.2025.

Отже, на відміну від справи № 160/25879/24, у цьому спорі відповідні докази надані контролюючому органу до прийняття ним рішення за результатами перевірки.

Водночас, своєчасне надання доказів не означає їх безумовної достовірності.

Суд оцінює протоколи електронного документообігу разом з іншими доказами, зокрема враховує наявні в них суперечності.

Також суд ураховує постанову Верховного Суду від 12.03.2025 у справі № 380/3834/24.

У цій постанові Верховний Суд виходив із того, що строк реєстрації РК на зменшення суми компенсації починається з дня отримання документа покупцем, та наголосив на необхідності належного встановлення цієї дати.

Аналогічне питання застосування пункту 201.10 статті 201 ПК України та доказування дати отримання РК розглядалося Верховним Судом у постанові від 23.04.2025 у справі № 380/16853/24.

Наведені правові висновки Верховного Суду свідчать, що для застосування штрафу необхідно встановити фактичну дату отримання покупцем розрахунку коригування та належно оцінити докази цієї обставини.

Із приводу оцінки доказів щодо РК № 7 від 06.09.2022, суд вказує на таке.

Контролюючий орган визначив прострочення реєстрації РК № 7 на 75 календарних днів, виходячи з граничної дати 30.09.2022.

Проте зазначену дату обчислено від дня складання документа постачальником, тоді як до РК на зменшення суми компенсації, який реєструється покупцем, застосовується спеціальне правило обчислення строку від дня його отримання покупцем.

Для підтвердження отримання РК № 7 14.12.2022 позивач надав протокол електронного документообігу M.E.Doc.

У протоколі зазначено реквізити відповідного розрахунку коригування, відомості про ТОВ «МЕТІПОЛ» як відправника, реквізити електронних підписів та окремий запис про отримання документа покупцем 14.12.2022 о 10:28:05.

Суд виходить з того, що за своїм змістом цей запис безпосередньо стосується спірної обставини - дати отримання РК від постачальника.

Водночас, суд ураховує наявну суперечність між часовими позначками електронних операцій.

Зокрема, протокол M.E.Doc містить відомості про направлення документа до ДПС 14.12.2022 о 16:41:39 та його надходження до контролюючого органу о 17:15:41.

Натомість у розрахунку штрафних санкцій час реєстрації РК № 7 зазначено як 05:09 цього самого дня.

Наведені часові позначки не утворюють послідовності, за якої отримання документа покупцем та його направлення до ДПС передують реєстрації.

Суд визнає цю розбіжність істотною для оцінки достовірності відомостей про електронні операції.

Вона виключає можливість установлення погодинної послідовності операцій на підставі наведених документів.

У той же час, суд не припускає існування конкретної технічної причини такої розбіжності.

Матеріали справи не містять підтвердження того, що вона виникла через часові пояси, особливості програмного забезпечення або помилки інформаційних систем.

Відповідно до змісту частини першої статті 77 КАС України, позивач повинен довести обставину отримання РК № 7 14.12.2022, оскільки саме на неї посилається на обґрунтування позову.

Висновок Верховного Суду від 09.06.2026 у справі № 160/25879/24 також підтверджує, що обов`язок надання доказів фактичної дати отримання РК покладається на покупця.

Позивач виконав обов`язок надання доказів шляхом подання протоколу електронного документообігу разом із запереченнями до акта перевірки.

Однак факт надання протоколу не означає, що всі зазначені в ньому відомості автоматично є достовірними.

Тому суд оцінює, чи ставить установлена часова суперечність під сумнів календарну дату отримання документа від постачальника.

Так, у протоколі електронного документообігу з контрагентом окремо зафіксовано отримання РК № 7 покупцем 14.12.2022.

Цей запис містить відомості про конкретний документ і його відправника.

Саме він є доказом дати отримання РК від постачальника.

Натомість запис у розрахунку штрафних санкцій відповідача стосується іншої події - реєстрації документа в ЄРПН.

Отже, в матеріалах справи наявні суперечливі часові відомості про різні електронні операції.

Така суперечність об`єктивно зменшує доказову переконливість погодинних позначок, але не доводить недостовірності календарної дати отримання РК, відображеної в окремому записі документообігу з постачальником.

Суд також ураховує, що розрахунок штрафних санкцій відповідача містить дату реєстрації РК № 7 - 14.12.2022.

Цю дату підтверджує витяг з ЄРПН № 457631.

За таких обставин, щодо календарної дати реєстрації РК № 7 відомості сторін та офіційного реєстру збігаються.

При цьому, дата реєстрації в ЄРПН сама собою не підтверджує, що покупець отримав документ від постачальника саме 14.12.2022.

Вона також не свідчить про отримання документа раніше цієї дати.

Суд не ототожнює доказ реєстрації з доказом отримання документа від постачальника.

Оцінюючи достовірність календарної дати отримання РК № 7, суд ураховує зміст окремого запису протоколу M.E.Doc, ідентифікацію документа та контрагента, встановлену часову суперечність та інші матеріали справи.

Відповідач, заперечуючи достовірність протоколу, посилається на технічну можливість зміни часових налаштувань комп`ютерної системи.

Суд ураховує, що відповідач не зобов`язаний доводити підроблення протоколу або умисне втручання в програмне забезпечення, щоб обґрунтовано поставити під сумнів відповідний доказ.

У той же час, загальне твердження про можливість зміни налаштувань без конкретних відомостей, які спростовують дату прийому цього документа від постачальника, не є достатньою підставою для відхилення відповідного запису.

Так само суд не виходить із того, що позивач довів дату отримання РК лише тому, що контролюючий орган не встановив іншої дати.

Підставою висновку суду є позитивні відомості протоколу про прийом конкретного РК від ідентифікованого постачальника.

Наявна суперечність щодо часу реєстрації оцінена судом як обставина, що обмежує достовірність погодинної послідовності операцій, але за сукупністю доказів не спростовує календарної дати отримання документа.

Окремо суд оцінює виконання відповідачем обов`язку доказування правомірності штрафу відповідно до частини другої статті 77 КАС України.

Для застосування штрафу за порушення спеціального строку, визначеного пунктом 201.10 статті 201 ПК України, необхідно встановити дату отримання РК покупцем та факт його реєстрації після спливу встановленого від цієї дати строку.

Відповідач визначив граничною датою реєстрації 30.09.2022, виходячи з дати складання документа, та не встановив іншої фактичної дати отримання покупцем РК № 7.

Отже, відповідач не довів визначеного ним прострочення на 75 календарних днів за правилом, яке підлягало застосуванню до цього документа.

За результатами оцінки доказів відповідно до статті 90 КАС України суд установив, що РК № 7 від 06.09.2022 отримано позивачем 14.12.2022.

Відповідно до витягу з ЄРПН цей документ зареєстровано 14.12.2022.

Отже, встановлені судом дати отримання та реєстрації РК № 7 збігаються.

За таких обставин, позивач не порушив 15-денного строку, передбаченого пунктом 201.10 статті 201 ПК України.

Висновок відповідача про прострочення реєстрації на 75 календарних днів ґрунтується на неправильному визначенні початку перебігу строку та не підтверджується встановленими обставинами.

Тому застосування штрафних санкцій у розмірі 33 480,68 грн за реєстрацію РК № 7 є протиправним.

Надаючи оцінку доказів щодо РК № 5 від 12.09.2022, суд виходить із таких міркувань.

Контролюючий орган визначив прострочення реєстрації РК № 5 на 258 календарних днів, виходячи з граничної дати 30.09.2022.

У свою чергу, позивач надав протокол M.E.Doc, у якому відображено відправлення документа ТОВ «МЕТІПОЛ» 15.06.2023 о 10:28 та його отримання позивачем 15.06.2023 о 10:58:15.

Протокол містить реквізити конкретного РК, відомості про постачальника та окремий запис про отримання документа покупцем.

На відміну від РК № 7, щодо РК № 5 матеріали справи містять також квитанцію контролюючого органу від 15.06.2023, яка підтверджує надходження документа до ДПС для реєстрації цього дня.

Квитанція містить відомості про зупинення реєстрації документа.

Отже, протокол електронного документообігу містить відомості про отримання РК від постачальника, а квитанція ДПС підтверджує направлення покупцем цього РК на реєстрацію 15.06.2023.

Суд ураховує, що квитанція ДПС сама собою не підтверджує отримання документа від постачальника саме 15.06.2023.

Вона встановлює факт надходження РК до контролюючого органу цього дня.

У сукупності з протоколом M.E.Doc зазначена квитанція підтверджує, що 15.06.2023 покупець володів відповідним документом та здійснив його подання на реєстрацію.

30.06.2023 комісія контролюючого органу прийняла рішення № 9101194/39588343 про реєстрацію РК № 5.

У матеріалах справи також міститься запис про подальше електронне повідомлення ДПС від 03.07.2023.

При цьому, суд не ототожнює дату отримання РК від постачальника, дату його подання до ДПС, дату рішення комісії та дату електронного повідомлення.

Порядок ведення ЄРПН, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», розмежовує первинне надходження документа, зупинення його реєстрації та подальше вирішення питання про реєстрацію.

Саме по собі зупинення реєстрації не є доказом порушення платником граничного строку направлення документа до ДПС.

Водночас, у витягу з ЄРПН № 457630 зазначено дату реєстрації РК № 5 - 15.06.2023.

Саме цю дату контролюючий орган використав в акті перевірки та розрахунку штрафних санкцій.

Отже, зазначена дата підтверджується офіційними документами та не оспорюється сторонами.

Суд оцінює її як установлену на підставі сукупності доказів, не підміняючи документальне доказування самим фактом відсутності заперечень.

Оцінивши протокол M.E.Doc, квитанцію контролюючого органу, рішення комісії та витяг з ЄРПН відповідно до статті 90 КАС України, суд установив, що позивач отримав РК № 5 від постачальника 15.06.2023 та цього самого дня направив документ на реєстрацію.

У ЄРПН датою його реєстрації відображено 15.06.2023.

Подальше зупинення реєстрації та рішення комісії від 30.06.2023 не підтверджують прострочення з боку позивача.

Отже, встановлені обставини не свідчать про порушення позивачем граничного строку реєстрації РК № 5.

Цей висновок не залежить від розмежування 15-денного та 18-денного строків, оскільки документ отримано та направлено на реєстрацію одного календарного дня.

Висновок відповідача про прострочення на 258 календарних днів ґрунтується на неправильному визначенні початку перебігу строку реєстрації.

Тому застосування штрафних санкцій до позивача у розмірі 148 000,00 грн за реєстрацію РК № 5 є протиправним.

Із приводу оцінки інших доводів відповідача, суд зазначає про таке.

Щодо постанови Верховного Суду від 19.08.2021 у справі № 520/11447/19.

Так, відповідач посилається на зазначену постанову, обґрунтовуючи недостатність протоколів M.E.Doc як доказів здійснення електронних операцій.

Водночас, суд ураховує, що предметом доказування у справі № 520/11447/19 була своєчасність направлення податкової накладної платником до контролюючого органу.

У справі, що розглядається, протоколи ОСОБА_1 Doc використовуються насамперед для встановлення іншої обставини - отримання покупцем розрахунку коригування від постачальника.

Дату передавання документа між контрагентами та дату його надходження до ДПС не можна ототожнювати.

Одночасно суд не надає протоколам електронного документообігу наперед установленої доказової сили, а оцінює їх відповідно до статті 90 КАС України.

Зокрема, щодо РК № 7 враховано суперечність часових позначок, а щодо РК № 5 - наявність квитанції ДПС про надходження документа на реєстрацію 15.06.2023.

Отже, посилання відповідача на зазначену постанову Верховного Суду не спростовує встановлених судом календарних дат отримання спірних РК.

Із приводу неподання позивачем скарги на постачальника.

Так, пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено право платника податку подати заяву зі скаргою на контрагента у визначених законом випадках.

Проте неподання такої скарги не змінює фактичної дати отримання покупцем розрахунку коригування та не створює встановленої законом презумпції його отримання в день складання постачальником.

Механізм подання скарги має інше нормативне призначення та не підміняє спеціального правила обчислення строку реєстрації РК на зменшення суми компенсації.

Отже, неподання позивачем скарги на ТОВ «МЕТІПОЛ» не доводить порушення ним граничного строку реєстрації спірних документів.

Щодо використання сервісу SWinED.

Суд вказує на те, що наявність сервісу SWinED, який використовується для електронного обміну документами та фіксації відповідних операцій, не означає встановлення виключного способу передавання розрахунків коригування між контрагентами.

Норми ПК України, чинні на час виникнення спірних правовідносин, не встановлювали обов`язку отримувати РК виключно через цей сервіс.

Водночас, використання іншого програмного забезпечення не звільняє платника податків від обов`язку довести дату отримання документа.

Позивач надав протоколи M.E.Doc, які суд оцінив разом з іншими матеріалами справи.

При цьому, лист ДПС України від 11.06.2024 № 17056/7/99-00-04-02-01-07 не є нормативно-правовим актом, який установлює додаткові обов`язки платників податків, і виданий після здійснення спірних реєстраційних дій.

Тому зазначений лист не може бути підставою для ретроспективного встановлення обов`язку використовувати SWinED у грудні 2022 року та червні 2023 року.

Із приводу неподання позивачем заяви відповідно до Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження».

Підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України та Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі Порядок № 225 у редакції, чинній у спірний період), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження», регулюють питання підтвердження можливості або неможливості виконання платником податків податкових обов`язків у період воєнного стану.

Так, позивач обґрунтовує позовні вимоги не неможливістю виконання податкового обов`язку через обставини воєнного стану, а відсутністю самого факту порушення строків реєстрації.

Суд зазначає, що звільнення від відповідальності за встановлене порушення та відсутність правопорушення мають різні правові підстави.

Оскільки суд установив відсутність порушення строків реєстрації, неподання заяви за Порядком № 225 не впливає на вирішення спору.

Із приводу коригування податкового кредиту та системи електронного адміністрування ПДВ.

Підпунктом 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПК України передбачено правила коригування податкових зобов`язань і податкового кредиту в разі зменшення суми компенсації вартості товарів або послуг.

Водночас, обов`язок належного відображення коригування податкового кредиту та обов`язок своєчасної реєстрації РК в ЄРПН є різними податковими обов`язками.

Зокрема, оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням застосовано відповідальність саме за порушення строків реєстрації розрахунків коригування.

Тому загальне посилання на необхідність коригування податкового кредиту та можливий вплив реєстрації РК на показники системи електронного адміністрування ПДВ не замінює необхідності встановити порушення відповідного граничного строку.

Обізнаність покупця про зміну суми компенсації також не є тотожною отриманню ним складеного постачальником електронного розрахунку коригування.

Отже, наведені доводи відповідача не спростовують установлених судом обставин справи.

Щодо меж перевірки правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд вказує на таке.

Відповідно до змісту частини другої статті 2 КАС України, адміністративний суд перевіряє правомірність рішення суб`єкта владних повноважень, зокрема його законність та обґрунтованість.

Частиною другою статті 77 КАС України встановлено обмеження щодо можливості суб`єкта владних повноважень посилатися в суді на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, крім передбачених законом випадків.

У цій справі відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 13.11.2025 № 812/330051 на підставі акта камеральної перевірки від 06.10.2025 № 413/33-00-51/37863825.

Контролюючий орган визначив граничною датою реєстрації обох спірних РК 30.09.2022, не встановивши дат їх фактичного отримання покупцем.

До прийняття податкового повідомлення-рішення позивач подав протоколи електронного документообігу разом із запереченнями до акта перевірки.

Отже, відповідні відомості щодо отримання РК № 7 14.12.2022 та РК № 5 15.06.2023 були надані відповідачу до прийняття оскаржуваного рішення.

Водночас, контролюючий орган не встановив інших дат отримання відповідних документів, які підтверджували б визначене ним прострочення.

Суд також ураховує, що витяги з ЄРПН сформовані 26.11.2025, тобто після прийняття податкового повідомлення-рішення.

Однак ці витяги містять офіційні відомості про реєстраційні дії 2022 та 2023 років, тобто підтверджують обставини, які існували на момент прийняття оскаржуваного рішення.

При цьому, суд не використовує витяги для встановлення нових підстав відповідальності та не надає їм значення безпосередніх доказів дати отримання РК від постачальника.

За таких обставин, суд перевіряє саме фактичні та правові підстави застосування штрафних санкцій до позивача, визначені відповідачем.

Оцінивши докази відповідно до статей 72-78 та 90 КАС України, урахувавши застосовні норми податкового законодавства та відповідні правові висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог з огляду на таке.

РК № 7 від 06.09.2022 та РК № 5 від 12.09.2022 передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів постачальнику, а тому підлягають реєстрації покупцем.

Для такої категорії розрахунків коригування законодавством установлено спеціальне правило визначення граничного строку реєстрації, яке пов`язує початок перебігу строку з отриманням документа покупцем.

За результатами оцінки доказів суд установив отримання позивачем РК № 7 14.12.2022 та РК № 5 15.06.2023.

Відповідно до даних ЄРПН РК № 7 зареєстровано 14.12.2022, а щодо РК № 5 датою реєстрації зазначено 15.06.2023.

Крім того, факт подання РК № 5 на реєстрацію 15.06.2023 підтверджено квитанцією ДПС, а подальше зупинення його реєстрації не свідчить про порушення позивачем установленого строку.

Щодо РК № 7 суд урахував суперечність часових позначок, яка не дозволяє достовірно встановити погодинну послідовність електронних операцій, але за результатами оцінки доказів не спростовує встановленої календарної дати отримання документа покупцем.

Отже, матеріали справи підтверджують виконання позивачем обов`язку щодо реєстрації обох спірних розрахунків коригування в межах установлених законом строків.

Відповідач визначив прострочення щодо РК № 7 на 75 календарних днів, а щодо РК № 5 - на 258 календарних днів, застосувавши загальне правило обчислення строку від дати складання документа замість спеціального правила, пов`язаного з його отриманням покупцем.

Такий підхід не відповідає вимогам пункту 201.10 статті 201 ПК України.

Доводи відповідача щодо доказового значення протоколів M.E.Doc, неподання скарги на постачальника, невикористання сервісу SWinED, неподання заяви за Порядком № 225 та впливу реєстрації РК на систему електронного адміністрування ПДВ оцінено судом, з мотивів, які наведені вище, і не спростовують установлених обставин справи.

Отже, відповідач не довів правомірності застосування до позивача штрафних санкцій у загальному розмірі 181 480,68 грн.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 13.11.2025 № 812/330051 у зазначеній частині не відповідає критеріям законності та обґрунтованості, передбаченим пунктами 1 і 3 частини другої статті 2 КАС України.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Інші аргументи сторін не спростовують висновків суду за результатами розгляду справи, які зазначені вище.

Щодо інших доводів сторін, то суд також зазначає, що, відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

У рішенні ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріали справи містять платіжну інструкцію від 27.11.2025 № 6519 про сплату судового збору в розмірі 3 028,00 грн.

Позов подано в електронній формі 01.12.2025 через підсистему «Електронний суд».

Відповідно до змісту підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання юридичною особою адміністративного позову майнового характеру судовий збір справляється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше десяти таких прожиткових мінімумів.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2025 установлено в розмірі 3 028,00 грн.

Ціна позову становить 181 480,68 грн.

Сума судового збору, обчислена за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, становить 2 722,21 грн, тобто менше мінімального розміру судового збору.

Отже, базова ставка судового збору становить 3 028,00 грн.

Відповідно до змісту частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір», у разі подання процесуального документа в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки.

Отже, належний розмір судового збору за подання цього позову становить 2 422,40 грн.

Позивач сплатив 3 028,00 грн, тобто на 605,60 грн більше встановленого законом розміру.

З огляду на задоволення позову повністю за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

Водночас, повернення надмірно сплаченого судового збору в розмірі 605,60 грн здійснюється в порядку, передбаченому пунктом 1 частини першої та частиною другою статті 7 Закону України «Про судовий збір», за клопотанням платника.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль-Україна" - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 13.11.2025 № 812/330051, форма «Н», у частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Модуль-Україна» штрафних санкцій у загальному розмірі 181 480,68 грн (сто вісімдесят одна тисяча чотириста вісімдесят гривень 68 копійок), а саме: штрафних санкцій у розмірі 33 480,68 грн (тридцять три тисячі чотириста вісімдесят гривень 68 копійок) за порушення граничного строку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування від 06.09.2022 № 7 до податкової накладної від 06.09.2022 № 2, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТІПОЛ» (код ЄДРПОУ 39588343); штрафних санкцій у розмірі 148 000,00 грн (сто сорок вісім тисяч гривень 00 копійок) за порушення граничного строку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування від 12.09.2022 № 5 до податкової накладної від 12.09.2022 № 8, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТІПОЛ» (код ЄДРПОУ 39588343).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Модуль-Україна» за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Модуль-Україна" (просп. Грушевського, 1/14, м. Кам`янець-Подільський, Кам`янець-Подільський р-н, Хмельницька обл., 32307 , код ЄДРПОУ - 37863825)Відповідач:Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Стрийська, 35, м. Львів, Львівська обл., Львівський р-н, 79026 , код ЄДРПОУ - 44045187)

Головуючий суддя Є.В. Печений