Рішення № 140761599, 13.10.2026, Недригайлівський районний суд Сумської області

Провадження № 2/582/434/26

Справа № 582/1191/26

Копія

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2026 р.

Недригайлівський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Яковенко Н.М.,

за участю секретаря Каплуна Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Недригайлів за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» Подрєзова О.В. звернулася до суду із цим позовом та просить суд ухвалити рішення, яким стягнути із відповідача ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407) заборгованість за Договором № 1405-1434 про відкриття кредитної лінії від 06.06.2024 з урахуванням Додаткової угоди від 07.06.2024, у розмірі 9 500,00 грн, та витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги мотивує тим, що 06.06.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір № 1405-1434 про відкриття кредитної лінії, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Позивач свої зобов`язання за договором кредиту виконав, надав позичальнику грошові кошти в розмірі 900,00 грн.

Надалі, 07.06.2024 року між сторонами було укладено Додаткову угоду до Договору про відкриття кредитної лінії № 1405-1434, відповідно до умов якої кредитодавець надав позичальнику додаткові грошові кошти в розмірі 1 100,00 грн.

Оскільки відповідач належним чином не виконував свої зобов`язання за договором № 1405-1434 про відкриття кредитної лінії з урахуванням додаткової угоди, станом на момент звернення до суду утворилася заборгованість у розмірі 10 529,53 грн, яка складається із: суми прострочених платежів по тілу кредиту 1677,05 грн, та суми прострочених платежів по процентах 8 852, 48 грн. Водночас, керуючись Правилами відкриття кредитної лінії та в межах програми лояльності, Кредитодавцем було здійснено часткове анулювання (прощення) нарахованих прострочених процентів, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 9 500,00 грн та судові витрати.

Відповідач ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву разом з доданими до нього письмовими доказами на обґрунтування своїх заперечень проти позовних вимог та розміру судових витрат у встановлений судом строк не подав.

Ухвалою судді від 31 серпня 2026 року у цивільній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

13 жовтня 2026 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Представник позивача у судове засідання не прибула, у позові просила розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги з урахуванням прощення частини боргу підтримує повністю, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, є належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, про причини неявки суд не повідомив, своїм правом на подання відзиву не скористався, клопотань про відкладення розгляду справи до суду від нього не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно вимог ст. 223, 280, 281 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, проти такого вирішення справи не заперечує і представник позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, справу розглянуто без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, вважає, що позов обґрунтований та підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Так, судом встановлено, що 06.06.2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1405-1434. Кредитний договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором A4689.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 900,00 грн; строк кредитування 365 днів; базовий період 16 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; знижена % ставка 1,45 % в день; стандартна % ставка: 1.45% за кожен день користування Кредитом.

У розділі 13 договору «реквізити сторін» наявна інформація про ПІБ позичальника, дані його паспорта, місце проживання, РНОКПП а також номер особистого електронного платіжного засобу: НОМЕР_2 та інша інформація, яка дозволяє ідентифікувати позичальника як відповідача.

Сторонами в такому також було погоджено та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором A4689 Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором, Паспорт споживчого кредиту.

Судом також встановлено, що 07.06.2024 року в такому ж порядку між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору про відкриття кредитної лінії №1405-1434, відповідно до умов якої кредитодавець надав позичальнику у кредит додаткові грошові кошти в розмірі 1100,00 грн, яка була підписана відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором A8811.

Позивач (через партнера АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року) видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний Відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується квитанціями АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 06.06.2024 та 07.06.2024 про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LiqPay на карту отримувача № 535528*04, чим виконав свої зобов`язання за Договором своєчасно та в повному обсязі.

Факт перерахування вказаних сум на картковий рахунок відповідача підтверджується також довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту №1405-1434 від 06.06.2024, відповідно до якої 06.06.2024 та 07.06.2024 на карту № НОМЕР_2 було перераховано кредитні кошти на загальну суму 2 000 грн.

У порушення умов договору відповідач ОСОБА_1 зобов`язання за договором належним чином не виконав, не повернув кредит та не сплатив відсотки за користування ним.

Станом на 06.05.2026 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 10 529,53 грн, з яких: 1677,05 грн - заборгованість за кредитом (сума неповернутого кредиту), 8 852,48 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Водночас, керуючись Правилами відкриття кредитної лінії та в межах програми лояльності, Кредитодавцем було здійснено часткове анулювання (прощення) нарахованих прострочених процентів, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 9 500,00 грн та судові витрати.

З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що між сторонами склалися правовідносини, які виникли з договору позики (кредиту) та які врегульовані нормами ЦК України та інших нормативних документів.

Так, відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Враховуючи положення ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Для підтвердження достовірності походження та цілісності електронного документа може використовуватися електронна печатка. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно із ст.3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Положеннями ст. 12 Цього ж закону визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

В цій справі кредитний договір укладений сторонами в електронній формі шляхом ідентифікації позичальника в ІКС позивача та використання позичальником електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами законодавства. Такий договір прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Договір містить усі істотні умови, необхідні для даного виду правочину, а відтак, враховуючи його особисте підписання відповідачем, його умови були відомі останньому. Після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки щодо надання кредитних коштів і їх повернення зі сплатою відповідних відсотків за користування.

Без власного волевиявлення відповідача, без входу в інформаційно-комунікаційну систему, надання відповідачем необхідної інформації для укладення договору, зокрема паспортних даних, ідентифікаційного коду, даних банківської карти для зарахування коштів, електронної адреси для надсилання одноразового ідентифікатора кредитний договір не був би укладений. Отже цей правочин відповідно до Закону України "Про електронну комерцію" вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позивача. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449 св 19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження №61-7203св 20), від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 (провадження № 61-16243 св 20).

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 530 ЦК України визначає, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк ( ст. 612 ЦК України).

Частиною 1 статті 79 ЦПК передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Відповідно до статті 80 ЦПК достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ст.83 ЦПК України).

Відповідач відзив на позов з доказами на спростування позиції відповідача до суду не надав, тому суд, на підставі наданих позивачем доказів, вважає встановленим, що між сторонами був укладений кредитний договір та додаткова угода до нього, свої договірні зобов`язання позивач виконав в повному обсязі, натомість відповідач належним чином зобов`язання не виконав, заборгованість за кредитним договором у повному обсязі не погасив.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 9 500,00 грн підтверджуються наявними в справі доказами та підлягають задоволенню.

Крім того, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача, відповідно до ст. 141 ЦПК України, слід стягнути понесені позивачем витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" (код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження юридичної особи: 01133, м. Київ, б. Лесі Українки, будинок 26, офіс 407) із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407) заборгованість у розмірі 9 500 (дев`ять тисяч п`ятсот) грн 00 коп та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду скарги.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення, до Сумського апеляційного суду у встановленому законом порядку.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" Код ЄДРПОУ 38548598 місцезнаходження юридичної особи: 01133, м. Київ, б. Лесі Українки, будинок 26, офіс 407.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя:підпис З оригіналом згідно

Суддя : Н. М. Яковенко