Ухвала суду № 140761010, 20.10.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

за результатами вирішення заяви про відвід

20 жовтня 2026 рокум. Р і в н е№460/13887/26

Рівненський окружний адміністративний суд в складі судді Максимчука О.О., розглянувши в письмовому провадженні письмову заяву про відвід у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває справа №460/13887/26 за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відповідач-1) та Департамент патрульної поліції (далі - відповідач-2) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій.

Ухвалою від 04.08.2026 суд вказану позовну заяву повернув позивачу в частині позовних вимог до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови Управління патрульної поліції в Рівненській області ЕНА №6396567 від 23.12.2025 та поновлення позивачу строку на оскарження постанови ЕНА №6396567, виданої 23.12.2025 Управлінням патрульної поліції в Рівненській області, з врахуванням постанов Верховного Суду від 12 червня 2020 року у справі № 686/28291/19, від 31 січня 2020 року у справі № 755/7433/19.

Ухвалою від 17.08.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду в частині позовних вимог про визнання дій Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України протиправними та зобов`язання його вчинити дії з повернення безпідставно стягнутих з позивача грошових коштів, з порушенням, визначеного ч. 1 ст. 303 КУпАП строку на звернення до виконання, - на його картковий рахунок (з якого було здійснено стягнення) і таким чином відновивши попередньо існуючий стан позивача до вчинення стосовно нього протиправних дій, скасувавши всі постанови, що стосуються виконавчих дій по ВП НОМЕР_1, а також суд відкрив щодо цієї частини позовних вимог позовної заяви провадження в адміністративній справі №460/13887/26, вирішив розгляд справи здійснювати одноособово суддею за правилами загального позовного провадження з особливостями, що передбачені статтями 268, 269, 271, 272, 287 параграфу 2 глави 11 КАС України, судове засідання у справі призначив на 31 серпня 2026 року, в судове засідання викликав учасників справи та їх уповноважених представників. встановив учасникам справи строки подання до суду відзиву та інших заяв по суті спору та витребував у відповідача докази.

Ухвалою від 14.09.2026 суд прийняв до розгляду заяву позивача від 26.08.2026 (надійшла до суду 27.08.2026) про зміну предмету позову у справі №460/13887/26 шляхом доповнення позовних вимог ще однією позовною вимогою, та вирішив спір у справі розглядати за наступними позовними вимогами:

- визнати дії Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України протиправними та зобов`язати його вчинити дії з повернення безпідставно стягнутих з позивача грошових коштів, з порушенням, визначеного ч. 1 ст. 303 КУпАП строку на звернення до виконання, - на його картковий рахунок (з якого було здійснено стягнення) і таким чином відновивши попередньо існуючий стан позивача до вчинення стосовно нього протиправних дій, скасувавши всі постанови, що стосуються виконавчих дій по ВП НОМЕР_1;

- визнати протиправними дії Відділу державної виконавчої служб у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого документа (постанови № ЕНА № 6396567, виданої 23.12.2025 року Управлінням патрульної поліції в Рівненській області), який не підлягає виконанню у зв`язку з відсутністю обов`язкових реквізитів (а саме відомостей про статтю КУпАП, за якою особу було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у вигляді штрафу).

Ухвалою від 30.09.2026 суд прийняв до розгляду заяву позивача від 18.09.2026 (яка надійшла до суду 21.09.2026) про зміну предмету позову у справі №460/13887/26 в частині доповнення позовних вимог ще однією позовною вимогою про стягнення моральної шкоди, а спір у справі вирішив розглядати з урахуванням позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, заявленої у вказаній заяві, тобто за наступними позовними вимогами:

- визнати дії Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України протиправними та зобов`язати його вчинити дії з повернення безпідставно стягнутих з позивача грошових коштів, з порушенням, визначеного ч. 1 ст. 303 КУпАП строку на звернення до виконання, - на його картковий рахунок (з якого було здійснено стягнення) і таким чином відновивши попередньо існуючий стан позивача до вчинення стосовно нього протиправних дій, скасувавши всі постанови, що стосуються виконавчих дій по ВП НОМЕР_1;

- визнати протиправними дії Відділу державної виконавчої служб у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого документа (постанови № ЕНА № 6396567, виданої 23.12.2025 року Управлінням патрульної поліції в Рівненській області), який не підлягає виконанню у зв`язку з відсутністю обов`язкових реквізитів (а саме відомостей про статтю КУпАП, за якою особу було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у вигляді штрафу);

- стягнути з відповідачів на користь позивача завдану йому моральну шкоду у розмірі 8 мільйонів гривень (по 4 мільйони гривень з кожного відповідача).

У задоволенні іншої частини заяви позивача від 18.09.2026 (яка надійшла до суду 21.09.2026) про зміну предмету позову у справі №460/13887/26 суд вирішив відмовити.

Занесеною до протоколу судового засідання ухвалою від 30.09.2026 суд закрив підготовче провадження у справі, а розгляд справи по суті призначив у відкритому судовому засіданні на 12:00 год 21.10.2026.

20.10.2026 до суду від позивача надійшло подане у електронній формі через електронний кабінет позивача в ЄСІТС клопотання позивача про призначення експертизи та відвід судді, у якому позивач поряд із клопотанням про призначення експертизи заявив також і відвід головуючому судді Максимчуку О.О. від розгляду справи №460/13887/26.

Обґрунтовуючи свою заяву про відвід позивач покликається на приписи п. 2, 4 ч. 1 ст. 36, ч. 11, 12 ст. 40 КАС України, ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, п. 2.5 Бангалорських принципів, п. 1, 2, 6 ч. 7 ст. 56 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст. 15 Кодексу суддівської етики України, а також позивач зазначає про те, що: "Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Максимчук О.О. не може брати участь в розгляді цієї справи та підлягє відводу (самовідводу) з причини, що стосовно даного судді існують неодноразові звернення до Вищої ради правосуддя з причини недоброчесної поведінки, грубого порушення ним норм матеріального та процесуального права під час розгляду справ, застосування під час розгляду справ неналежних та недопустимих доказів долучених до справи і навпаки. Відсутність довіри та зацікавленість у розгляді справи на користь певної сторони - є найаргументованішими підставами для відводу. Даний суддя, відмовляючи стороні, або учаснику справи у відводі - постійно посилаються на практику ЄСПЛ, як аргумент на свою користь.".

Окрім того, в якості підстави для відводу судді позивач також зазначає, що: "розуміючи систему нарахування заробітної плати суддям місцевих загальних судів та окружних адміністративних - заробітна плата (суддівська винагорода) суддів не залежить від кількості розглянутих ними справ. Кількість розписаних, розглянутих чи закритих проваджень жодним чином не впливає на розмір щомісячних виплат. Отже, як можемо зрозуміти, - нарахування заробітньої плати суддям загальних місцевих судів та окружних адміністративних здійснюється за принципом: солдат спить - служба іде, а заробітня плата нараховується і відповідно, у випадку недовіри учасника справи до судді, - йому нічого не заважає відвестись (самовідвестись), з причини, що це не впливає на його заробітню плату! Логіко - граматичне тлумачення вищезазначеного виводить лише один правильний критерій оцінки зацікавленості суддів у розгляді справи на якусь конкретну сторону спору, якщо вони, не зважаючи на відсутність будь яких доплат за кількість розглянутих справ не піддаються відводу (самовідводу), а чіпляються за розгляд справи, як вош за кожух - то саме вони і є зацікавленими, бо інакше би просто відвелись за заявленим відводом і спокійно скинули зі своєї голови зайвий тягар додаткового навантаження".

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість вказаної заяви про відвід, суд зазначає, що відповідно до вимог статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи (частина 2 статті 39 КАС України).

Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу (частина 3 статті 39 КАС України).

Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

За правилами частин 11, 12 статті 40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Оскільки судове засідання з розгляду справи по суті призначене судом на 21.10.2026, а вказану заяву (клопотання) про відвід судді позивач подав до суду 20.10.2026, тобто пізніше ніж за три робочі дні до наступного судового засідання, тому з урахуванням приписів частини 3, другого абзацу частини 4, частин 8 і 11 статті 40 КАС України суд дійшов до висновку про наявність підстав для її невідкладного розгляду у письмовому провадженні судом, який розглядає справу, без передачі на розгляд іншому судді.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 36, 37 КАС України.

В силу вимог частини 1 статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Зі змісту заяви позивача про відвід судді вбачається, що вона по суті ґрунтується на приписах, серед іншого, пункту 4 частини 1 статті 36 КАС України. Водночас, зазначена підстава для відводу є оціночною і має бути підтверджена доказами учасником справи, який заявляє відвід.

При вирішенні заяви про відвід судді суд враховує відповідну практику Європейського суду з прав людини щодо гарантування права на справедливий суд, зокрема висновок про те, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися за суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об`єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.

Зокрема, розуміння понять незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою. З суб`єктивної точки зору суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання. Об`єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

При цьому, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності такого судді, не підтверджених належними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10.05.2018 у справі №800/592/17, від 01.10.2018 у справі №9901/673/18, Верховним Судом в ухвалах від 24.01.2023 у справі №826/9693/13-а, від 11.07.2023 у справі №200/5179/22 та від 10.08.2023 у справі №990/151/23.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово в ухвалах від 29.11.2023 у справі №990/222/23, від 31.01.2024 у справі №990/15/24 зазначала, що для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості заявник повинен довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних складових неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про особисте переконання та поведінку конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).

Зміст заяви позивача про відвід судді свідчить, що його доводи ґрунтуються на суб`єктивних припущеннях про упередженість судді під час розгляду цієї справи. Жодних доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду цієї справи або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості або об`єктивності, позивачем суду не надано і з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не встановлено. Жодних обставин тому, що суддя не є вільним від стороннього впливу чи будь-якого втручання у судовий розгляд справи, у заяві про відвід також не наведено.

Таким чином, зазначені в обґрунтування заяви про відвід судді у цій справі доводи і аргументи ґрунтуються на припущеннях позивача та не підтверджують наявності обов`язкових підстав відводу, встановлених чинним процесуальним законодавством, та не вказують на наявність обставин, які викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.

Окрім того, щодо тверджень позивача про "існування неодноразових звернень до ВРП з причин недобросовісної поведінки судді, грубого порушення ним норм матеріального та процесуального права під час розгляду справ, застосування під час розгляду справ неналежних та недопустимих доказів долучених до справи і навпаки" і покликання позивача на це як на підставу для відсутності довіри до судді і твердження про його зацікавленість у розгляді справи на користь певної сторони та як наслідок на підставу відводу судді від розгляду цієї справи, то суд зазначає, що наведені твердження позивача не відповідають дійсності, не підтверджуються будь-якими доказами і повністю спростовуються оприлюдненою на офіційному інтернет-сайті Вищої ради правосуддя інформацією щодо надходження, авторозподілу, ходу і результатів розгляду скарг на суддю Максимчука О.О., відповідно до якої будь-які скарги на цього суддю до Вищої ради правосуддя не надходили.

Водночас, навіть сама по собі наявність дисциплінарних скарг у ВРП, не зупиняє розгляд адміністративної справи та не звільняє суддю від обов`язку приймати об`єктивне, справедливе рішення з дотриманням вимог чинного законодавства України. Тобто, зазначений довід не може бути достатньою підставою для висновку про наявність у судді особистої, прямої чи опосередкованої заінтересованості в результаті справи або інших обставин, що викликають сумнів у його неупередженості та/або об`єктивності при розгляді цієї адміністративної справи. Інакше виникла б досить проста можливість фактично створювати підстави для відводу шляхом подання скарги до ВРП на суддів. Такі висновки суду узгоджуються із висновками Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду, які викладені в ухвалі від 28.08.2026 у справі №2-а-256/08.

Відтак обставини, наведені позивачем у його заяві про відвід головуючого судді від розгляду справи №460/13887/26, не підтверджуються жодними належними і допустимими доказами та не свідчать про наявність обґрунтованих сумнівів у безсторонності та незалежності судді Максимчука О.О. при розгляді цієї справи, а тому не можуть бути підставою для його відводу від розгляду справи №460/13887/26, з огляду на що заява позивача про відвід головуючого судді Максимчука О.О. від розгляду справи №460/13887/26 є необгрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 36-40, 241, 248, 256 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви (клопотання) позивача ОСОБА_1 від 20.10.2026 про відвід судді Максимчука О.О. від розгляду справи №460/13887/26.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Олександр МАКСИМЧУК