Ухвала суду № 140760201, 19.10.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/9457/26

У Х В А Л А

19 жовтня 2026 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Одеської міської ради, Одеської міської військової адміністрації Одеського району Одеської області, третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів Департамент архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування розпорядження та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою до Одеської міської ради, Одеської міської військової адміністрації Одеського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів Департамент архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Одеської міської ради щодо не розгляду клопотання ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд в строк передбачений чинним законодавством;

- визнати незаконним та скасувати розпорядження начальника Одеської міської військової адміністрації № 58-2026 від щодо відмови в Одеську міську раду розглянути на найближчому пленарному засіданні сесії Одеської міської ради клопотання ОСОБА_1 від 06.08.2025 р. та надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність за адресою: АДРЕСА_1 , під житловим будинком, що перебуває у її приватній власності, для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд.

Ухвалою від 06.04.2026 р. позовну заяву позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк на усунення недоліків.

Ухвалою від 24.04.2026 р. відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачам п`ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву.

Ухвалою від 04.06.2026 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів Департамент архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради.

19.06.2026 р. від представника третьої особи надійшли пояснення на позовну заяву, в яких заявлено клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (із повідомленням сторін). В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що зазначена справа не є малозначною відповідно до приписів КАС України та не може розглядатися за правилами спрощеного провадження.

При вирішенні даного клопотання суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні .

Згідно ч.3 ст.257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

При цьому, виключний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, міститься в ч.4 ст.257 та ч.4 ст.12 КАС України. Зокрема, до таких справ відносяться справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Зважаючи на те, що предмет спору у вказаній адміністративній справі не підпадає під вичерпний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, а посилання третьої особи не вмотивовані та не обґрунтовані підставами, які дозволяють суду дійти висновку про неможливість розгляду даної адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

При цьому, суд наголошує, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 р. у справі "Ахеn v. Germany", заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 р. "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Заявляючи клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, представник третьої особи жодних доводів на обґрунтування необхідності проведення судового засідання не навів.

Суд зазначає, що нормами КАС України передбачена можливість надання сторонами своїх пояснень, доказів та захисту своїх порушених прав також і в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, та такий судовий розгляд жодним чином не суперечить основним принципам здійснення адміністративного судочинства.

В свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній адміністративній справі не передбачають необхідності проведення судового засідання, заслуховування свідків чи представників сторін, а тому, враховуючи положення КАС України, суд вважає, що у задоволенні клопотання належить відмовити.

Керуючись ст.ст.12, 248, 257 КАС України, суд -

ухвалив:

Відмовити в задоволенні клопотання представника третьої особи про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.І. Бездрабко