Рішення № 140760069, 19.10.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/9990/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРОРЕСУРС до Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про визнання протиправним та скасування рішення,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРОРЕСУРС до Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Відповідача про коригування митної вартості № UA500500/2026/000102/2 від 25.03.2026.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що прийняте рішення про коригування митної вартості та картка відмови є протиправними, такими, що порушують права і законні інтереси позивача, у зв`язку з чим вони мають бути скасовані. При здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої митної вартості за ціною контракту було надано повний пакет документів у відповідності до переліку, закріпленого ч. 2 ст. 53 МК України. Більш того, на запит Відповідача були надані додаткові документи, які підтверджують визначення митної вартості наданих для митного оформлення товарів відповідно до законодавства України. Отже, Позивач під час митного оформлення товарів надав документи, що містять необхідні відомості для визначення митної вартості товарів основним методом - за ціною договору.

Ухвалою від 09.04.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі та визначено, що розгляд справи буде проводитись за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи на підставі ст. 262 КАС України у межах строків, визначених ст. 258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.

Ухвалою від 05.05.2026 року відмовлено представнику відповідача у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що на виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №26UA500500010219U1 від 24.03.2026 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2026/000102/2 від 25.03.2026.

Оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

28.04.2026 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

04.05.2026 року до суду від відповідача надійшли заперечення.

За приписами ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ДНІПРОРЕСУРС зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за наступним кодом юридичної особи 24112229, основним видом діяльності є 27.11 Виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів.

Між ТОВ «ДНІПРОРЕСУРС» та Компанією GUANGLU ELECTRICAL CO., LTD. (Китай) було укладено Контракт поставки № DNP20250212 від 19.02.2025 року, відповідно до умов якого Позивач виступає Покупцем, а Компанія GUANGLU ELECTRICAL CO., LTD. Продавцем.

Відповідно до п. 2.1. Контакту поставки Продавець зобов`язується поставляти Покупцеві Товари, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товари відповідно до положень цього Договору.

В ході виконання Контракту поставки за замовленням ТОВ «ДНІПРОРЕСУРС» як покупця було складено Проформу-інвойс № RTGL-DNP2505 від 21.07.2025 року. Загальна вартість товару становить 129 103,02 доларів США, загальна кількість одиниць товару 1576 од.

Така сама інформація (ціна, кількість, найменування) міститься у Специфікації № 5 від 21.07.2025 року, дійсність якої посвідчено сертифікатом Китайської палати міжнародної торгівлі № № 263326В0/000298 від 22.01.2026 року.

Ці документи підтверджують замовлення, зроблене позивачем та погоджене виробником. Товар було оплачено позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжними інструкціями № 22 від 22.10.2025 року, № 26 від 05.12.2025 року, № 4 від 16.02.2026 року.

Загальна сума оплат відповідає даним Проформи-інвойсу № RTGLDNP2505 від 21.07.2025 та Комерційного інвойсу № RTGL-DNP2505 від 30.11.2025 і становить 129 103,02 долари США.

При оформленні доставки зазначеного товару продавцем було надано Комерційний інвойс № RTGL-DNP2505 від 30.11.2025 року, дійсність якого підтверджено сертифікатом Китайської палати міжнародної торгівлі № 263326В0/000297 від 22.01.2026 року.

Номенклатура, кількість та загальна вартість товару відповідаю замовленню, погодженому сторонами в проформі-інвойсі.

При оформленні доставки продавцем також було складено та надано позивачу Пакувальний лист б/н від 30.11.2025 року, в якому зазначено ту саму кількість товару 1576 од., кількість ящиків 151, вагу нетто 56 803 кг, вагу брутто 60 093 кг та ті самі характеристики електричних моторів (номенклатура, модель, потужність, кількість обертів).

Товар поставлявся трьома контейнерами. Шлях морського прямування підтверджується Коносаментом № SHNGB25061277 від 05.01.2026. Вантаж був відправлений з порту Шанхай, Китай та прибув до порту Одеса, Україна.

Після доставки вантажу морським шляхом його було завантажено для транспортування (вже по території України) на три автомобілі, на кожен з яких було складено окрему автотранспортну накладну (CMR) та комерційний інвойс.

Загальна кількість, вага та вартість товарів при цьому відповідають даним Проформи-інвойсу № RTGL-DNP2505 від 21.07.2025 та Комерційного інвойсу № RTGLDNP2505 від 30.11.2025.

Митна вартість товару була визначена декларантом за основним методом (ціною договору) відповідно до вартості, сплаченої позивачем за товар.

З метою митного оформлення вказаного товару декларантом позивача подано до Одеської митниці митну декларацію № 26UA500500010219U1 від 24.03.2026 року, та документи, які зазначені у графі 44 МД:

- проформа-інвойс № RTGL-DNP2505 від 21.07.2025;

- специфікація № 5 від 21.07.2025 + сертифікат Китайської палати міжнародної торгівлі № 263326В0/000298 від 22.01.2026;

- прайс-лист виробника від 21.07.2025 (комерційна пропозиція);

- комерційний інвойс № RTGL-DNP2505 від 30.11.2025 + сертифікат Китайської палати міжнародної торгівлі № 263326В0/000297 від 22.01.2026;

- пакувальний лист б/н від 30.11.2025;

- платіжна інструкція № 22 від 22.10.2025;

- платіжна інструкція № 26 від 05.12.2025;

- платіжна інструкція № 4 від 16.02.2026;

- коносамент № SHNGB25061277 від 05.01.2026;

- автотранспортна накладна № 4805 від 22.03.2026;

- автотранспортна накладна № 1683 від 22.03.2026;

- автотранспортна накладна № 3522 від 22.03.2026;

- комерційний інвойс № RTGL-DNP2505/1 від 30.11.2025;

- комерційний інвойс № RTGL-DNP2505/2 від 30.11.2025;

- комерційний інвойс № RTGL-DNP2505/3 від 30.11.2025;

- договір транспортного експедирування № 030325 від 03.03.2025;

- заявка на перевезення вантажу № 4055 від 17.12.2025;

- довідка про транспортні витрати № 4055 від 20.03.2026;

- рахунок від експедитора № 428 від 20.03.2026;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) поставки № DNP20250212 від 19.02.2025;

- договір про надання послуг митного брокера № 11/2023 від 06.12.2023;

- лист-відповідь декларанта б/н від 25.03.2026.

На виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №26UA500500010219U1 від 24.03.2026 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2026/000102/2 від 25.03.2026, а саме:

« 1. Прайс лист від 21.07.2025 № б/н має адресний характер та не може бути використаний необмеженим колом осіб. Прайс-лист-це документ, в міжнародній практиці, що містить перелік товарів або послуг з їхніми цінами та використовується в бізнесі для надання клієнтам інформації про вартість продуктів, які пропонуються для продажу.

2. В декларації зазначені умови поставки FOB, але не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця.

3. Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати:- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг).Рахунок-фактуру (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів та банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури не надано.

Таким чином, декларантом не надано у повному обсязі документи, передбачені положеннями ст.335 МКУ, з урахування особливостей переміщення оцінюваної партії товару, надані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Таким чином виникли достатні підстави вважати, що в наданих документах зазначені помилкові або недостовірні відомості щодо складових митної вартості, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та потребують уточнення.»

На підставі ч.3 статті 53 МКУ, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 4) каталоги, специфікації; 5) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів.

25.03.2026 року у відповідь на повідомлення митного органу декларантом надано Лист-відповідь про відсутність інших додаткових документів.

Одеська митниця, приймаючи Рішення про коригування митної вартості товарів, визначила їх митну вартість резервним методом, із застосуванням рівня митної вартості оформлених товарів, митне оформлення яких вже здійснено, на підставі баз даних АСМО Інспектор та ЄАІС Держмитслужби ввезення товарів, заявлених до митного оформлення, яка є більшою ніж заявлено декларантом.

Позивачу, як декларанту, роз`яснено, що у разі незгоди з вказаним рішенням, останній має право на його оскарження, а також право на випуск товарів у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Позивач, вважаючи протиправним рішення відповідача, звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів та зборів.

До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п.23,24 ст.4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку; митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 2 ст.53 МК України визначений перелік документів, які декларант подає митному органу щодо підтвердження митної вартості товарів і обраний метод її визначення. Такими документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений в даній нормі закону.

Таким чином, митний орган має право вимагати від декларанта додаткові документи лише при наявності визначених законом підстав, чітко зазначених в ч.3 ст.53 МКУ (- розбіжності у документах, - ознаки підробки документів, - або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари).

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості № UA500500/2026/000102/2 від 25.03.2026 року зазначено, що подані позивачем документи містять розбіжності.

Жодного належного та допустимого доказу, що надані позивачем документи містять розбіжності не надано. Розбіжність це відсутність однаковості в документах щодо митної вартості товару. В рішенні відсутні посилання на розбіжності в наданих документах.

В той же час в договорі, декларації, Інвойсі, які є основними документами, жодних розбіжностей саме у вартості товару не міститься.

Щодо Прайс-листа від 21.07.2025 року № б/н, який має адресний характер та на думку митного органу не може бути використаний необмеженим колом осіб, позивачі зазначили, що він взагалі не є обов`язковим документом, складається стороною договору у тому вигляді, який прийнятий на її підприємстві.

Суд зазначає, що прайс-лист жодним чином не впливає на складову та підставу визначення митної вартості товару, обов`язкове подання такого документу ч. 2 ст. 53 МК України не передбачено. Відповідачі в оскаржуваному рішенні не посилаються на жодну норму законодавства України, міжнародного законодавства, які б зобов`язували сторони договору купівлі-продажу визначати вимоги до прайс-листів, пакувальних листів, калькуляцій, комерційних пропозицій, а лише констатують, що це документ має адресний характер та не може бути використаний необмеженим колом осіб. Відповідно, позиція митного органу є такою, що не відповідає вимогам МКУ.

Щодо митної декларації країни відправлення в якій не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи слідує, що товар поставляється на адресу позивача на умовах FOB Shanghai.

Умови поставки FOB (… named port of shipment) англ. Free On Board, або Франко борт (… назва порту відвантаження) термін Інкотермс, який означає, що продавець виконав постачання коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водним транспортом. Продавець за умовами поставки FOB зобов`язаний нести всі витрати, пов`язані з товаром, до моменту, переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження. Ціна FОВ (FОВ ргісе) означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

За таких обставин, умови FOB (FREE ON BOARD) відповідно до правил «Інкотермс», включають до обов`язків покупця укладення договору перевезення товару від названого порту відвантаження за власний рахунок. Вважається, що продавець виконав постачання, коли товар перетнув борт судна в порту відвантаження. Після завантаження товару на борт, ризик втрати чи ушкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, що виникають (наприклад, розвантаження та митне оформлення в порту призначення), переходять від продавця до покупця.

Відтак, є безпідставними зауваження відповідача, оскільки визначені сторонами зовнішньоекономічного контракту умови поставки товару передбачають понесення витрат до порту відвантаження, в даному випадку (FOB Shanghai) саме продавцем компанією GUANGLU ELECTRICAL CO., LTD. (Китай).

Щодо транспортних витрат за надання транспортно-експедиційних послуг, позивач зазначив, що твердження відповідача щодо ненадання під час митного оформлення рахунку експедитора суперечить дійсності, оскільки у пакеті наданих документів був наявний рахунок-фактура №428 від 20.03.2026 року, виставлений позивачеві експедитором для оплати за морське перевезення. Даний рахунок містить посилання як на договір транспортно-експедиторського обслуговування, так і на номери контейнерів і шлях прямування, що відповідають іншим товаросупровідним документам. Платіжні документи щодо оплат в момент митного оформлення надати не вбачалося можливим, оскільки відповідно до умов, погоджених між Позивачем та ТОВ "Порта Маріс Лоджистик" (експедитором) оплата послуг здійснюється по факту їх надання, а саме протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту доставки вантажу на склад Клієнта (п. 3.3. Договору транспортного експедирування № 030325 від 03.03.2025). Ті самі умови оплати погоджені сторонами у заявці на надання транспортно-експедиторських послуг № 4055 від 17.12.2025 року, а саме розділ «Умови оплати»: протягом трьох банківських днів після прибуття на склад в Одесу, Україна. Вантаж було доставлено експедитором на склад позивача 26 березня 2026 року. Таким чином, строк оплати рахунку експедитора згідно з погодженими умовами настає 29 березня 2026 року. При цьому митне оформлення здійснювалося 24-25.03.2026 тобто на момент митного оформлення обов`язок позивача з оплати рахунку експедитора ще не настав. Відповідно до принципу свободи договору сторони можуть і в подальшому змінювати домовленості щодо строків оплати.

Суд повністю погоджується з обґрунтуванням позивача, яке підтверджене наданими письмовими документами, є логічними та послідовними. Під час митного оформлення позивач надав митному органу довідку №4055 від 20.03.2026 року із зазначенням вартості перевезення до митного кордону України, коносамент №SHNGB25061277 від 05.01.2026 року, договір з експедитором №030325 від 03.03.2025 року, заявку на надання транспортноекспедиторських послуг №4055 від 17.12.2025 року, рахунок експедитора №428 від 20.03.2026 року. Інформація, зазначена в довідці про транспортні витрати, повністю кореспондується з даними рахунку експедитора. Ці документи містять реквізити договору транспортно-експедиторського обслуговування, номер та дату коносаменту, номери контейнерів та шлях прямування, що дозволяє чітко ідентифікувати вантаж.

Суд зазначає, що митний орган у своєму відзиві та запереченнях жодним чином не спростовує обґрунтування позивача, не посилається на приписи законодавства які б визначали протилежну позицію ніж вказуює позивач, не надає доказів, що декларантом понесені і не враховані додаткові витрати пов`язані із навантаженням, вивантаженням та обробкою оцінюваних товарів. Висновок митного органу ґрунтується лише на припущеннях, оскільки останній лише констатував факт ненадання платіжних інструкцій, не аналізуючи первинні документи які виключають їх існування на момент митного оформлення товару.

Таким чином, суд дійшов висновку, що надані разом з митною декларацією документи у своїй сукупності є достатніми для перевірки митної вартості визначеної відповідно до ціни контракту.

Судом встановлено, що подані позивачем контролюючому органу документи у їх сукупності, ідентифікуються як такі, за якими можна встановити вартість придбаного товару, зокрема, ціна зазначена в Інвойсі відповідно до вимог Контракту. У поданих документах відсутні будь-які суперечності та неповнота, які могли б вплинути на вартісні характеристики оцінюваного товару.

В свою чергу, посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта усіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також Інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 21.02.2018 у справі №820/17417/14 та від 04.09.2018 у справі №818/1186/17.

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Відповідачем не доведено, що зазначені ним недоліки щодо умов поставки вплинули чи могли вплинути на заниження позивачем митної вартості імпортованого товару.

Суд вважає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано пакет документів у відповідності до переліку, закріпленого ч. 2 ст. 53 МК України.

При цьому, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Обов`язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом констатований в постанові Верховного Суду від 06.03.2019р. у справі №809/278/17.

Суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.02.2018р. у справі №809/1884/16, згідно якої посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення ст. 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

Доводи відповідача про те, що підставою для коригування митної вартості товару слугувало спрацювання системи управління ризиками не заслуговують на увагу, з огляду на те, що спрацювання системи є лише рекомендацією посадовій особі митного органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Окрім цього, згідно позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 11.09.2012р. в справі №21-262а12, та Верховного Суду, викладеної в постанові від 30.10.2018р. у справі №826/25605/15, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

При цьому митним органом жодним чином не спростовано контрактну ціну оцінюваних товарів, об`єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 МК України. Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Крім іншого, суд акцентує увагу на тому, що відповідачем не доведено наявності підстав для застосування другорядних методів визначення митної вартості, а саме резервного методу.

Суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить жодних пояснень з боку митного органу щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та інформації і джерел, які використовувались митницею при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів всупереч положенням п.п.2, 4 ч. 2 ст.55 МК України.

Згідно з наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 р. Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору митницею при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

В оскаржуваному рішенні не визначено, яка з перелічених у ч. 2 ст. 58 МК України підстав у даному випадку стала причиною неможливості застосування першого методу, яка складова частина митної вартості товару не піддається обчисленню, або непідтверджена документально, чи неправильно обрахована, що позбавляло позивача можливості надати належні документи чи обґрунтування.

Таким чином, дослідивши надані позивачем для митного оформлення документи, копії яких містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позивач надав усі документи, необхідні для визначення митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини.

У свою чергу, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами обставин надання неповних відомостей, а також існування розбіжностей, неточностей, які б впливали на рівень митної вартості товарів, ознак підробки цих документів або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2026/000102/2 від 25.03.2026 року.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд вважає, що по даній справі з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРОРЕСУРС (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 103, офіс 428, код ЄДРПОУ 24112229) до Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-А, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500500/2026/000102/2 від 25.03.2026 року.

Стягнути з Одеської митниці (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-А, код ЄДРПОУ 44005631) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРОРЕСУРС (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 103, офіс 428, код ЄДРПОУ 24112229) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні, сорок копійок).

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Самойлюк Г.П.