Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 420/16197/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2026 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Василяки Д.К.,
за участі: секретаря судового засідання Рудого В.А.,
представник позивача - не з`явився,
представник відповідача - не з`явився,
представник третьої особи - не з`явився
розглянувши у підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом виконувача обов`язків керівника Біляївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Біляївської міської ради Одеського району Одеської області за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної (військової) адміністрації про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов виконувача обов`язків керівника Біляївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Біляївської міської ради Одеського району Одеської області за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної (військової) адміністрації про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) відповідно до положень ст. 262 КАС України.
Ухвалою суду від 26 серпня 2026 року вирішено здійснити подальший розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 24 вересня 2026 року о 14:00 год.
У підготовче судове засідання призначене на 24 вересня 2026 року учасники справи не з`явились.
Протокольною ухвалою визнано причини неприбуття представника Біляївської окружної прокуратури в судове засідання неповажними та визнано обов`язковою явку представника позивача у судове засідання призначене на 08 жовтня 2026 року об 11 год. 00 хв.
У підготовче судове засідання призначене на 08 жовтня 2026 року учасники справи не з`явились.
Ухвалою суду від 08 жовтня 2026 року визнано явку представника Біляївської окружної прокуратури в судове засідання обов`язковою. Призначити підготовче судове засідання по справі на 16.10.2026 року о 14:00 год.
Учасники процесу до судового засідання не з`явились.
Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналогічна норма міститься й у статті 2 КАС України.
Відповідно до ч.2 ст.44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Відповідно до приписів п. 3 ч. 5 ст. 44 КАС України, учасники справи, зокрема, зобов`язані: з`являтися в судове засідання за викликом суду.
Аналогічна норма міститься у статті 45 КАС України, а саме, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
За матеріалами справи судом встановлено, що у підготовче судове засідання, призначене на 28.08.2026 року та 06.10.2026 року позивач не забезпечив явку свого представника. Про дату, час та місце судового засідання був повідомленим належним чином, про що свідчить наявні в матеріалах справи довідки про доставку електронного листа.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КАС України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.
Статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України визначено правове регулювання наслідків неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі, які спрямовані на забезпечення прав щодо участі у судовому розгляді осіб, які беруть участь у справі, у разі їх неприбуття з об`єктивних причин.
З метою дисциплінування та виключення випадків умисного затягування розгляду справи стаття встановлює негативні для учасників судового розгляду наслідки у разі неприбуття у судове засідання через безвідповідальне ставлення до справи.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 205 вказаного Кодексу, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до частини 5 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Отже, у даному випадку позивач (представник), який належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не прибув два рази, не надавши заяву про розгляд справи без його участі та не повідомивши суд про причини неявки.
Варто також зазначити, що Європейський суд з прав людини, практика якого в силу вимог статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є обов`язковою до застосування, у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що "право на суд" та "право на доступ до суду" не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише таким способом та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (пункт 59 рішення «Де Жуфр де ла Прадель проти Франції», пункт 28 рішення «Станєв проти Болгарії»). Тобто, реалізація права на суд однією зі сторін спору має відбуватись таким чином, щоб не порушувати права іншої сторони".
З огляду на викладене, можна зробити висновок, що позивач, будучи ініціатором судового розгляду справи, в першу чергу має активно, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.
Крім викладеного суд також враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 18.12.2019 року по справі №9901/949/18.
«В аспекті наведеного суд першої інстанції зазначив, що у розумінні КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.
Беручи до уваги наведені обставини про належне та своєчасне повідомлення судом позивача (представника) про призначення підготовчого судового засідання як на 24 вересня 2026 року, 08 жовтня 2026 року так і на 16.10.2026 року, повторне після відкладення розгляду справи неприбуття його в підготовче судове засідання без повідомлення поважних причин неявки, а також з огляду, що відповідач на розгляді справи по суті не наполягал, суд приходить до переконання про залишення даної позовної заяви без розгляду.
Разом з тим, суд вказує, що загальнообов`язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є свого роду формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них іманентно презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
Відтак, правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані, щоб учасники судового процесу й зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
Частина п`ята цієї статті сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і залишити її без розгляду, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з`явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не зреагував на подані відповідачами клопотання, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідачі щодо нього чинили протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про свою незацікавленість до вирішення спору.
Згідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому, суд роз`яснює позивачеві (представнику), що останній не позбавлений права повторного звернення до суду з зазначеним позовом з огляду на положення ч. 4 ст. 240 КАС України.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 205, 229, 240, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов Біляївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Біляївської міської ради Одеського району Одеської області за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної (військової) адміністрації про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду упродовж 15 днів з дня її складення.
Повний текст ухвали складено та підписано суддею 19 жовтня 2026 року.
Суддя Д.К. Василяка
Судове рішення № 140760045, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 19.10.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 420/16197/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: