Ухвала суду № 140759686, 19.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

19 жовтня 2026 рокусправа № 380/11385/26 м. ЛьвівЛьвівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянувши в письмовому порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

встановив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі за текстом позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області код ЄДРПОУ 14099344, місцезнаходження: 61022, м. Харків, м-н Свободи, Держпром, 3-й під`їзд, 2 пов. (далі за текстом відповідач) в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 23.04.2025 року № 133850017453 про відмову у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7 1 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу роботи період роботи в Дрогобицькій гімназії (згодом Дрогобицький науковий ліцей ім. Б. Лепкого Дрогобицької міської територіальної громади) на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи за періоди з 14.09.1995 року по 31.08.2012 року, які дають йому право на призначення пенсії за вислугу років, необхідного для виплати грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій.

Ухвалою від 08.06.2026 суддя залишила позовну заяву без руху.

Ухвалою від 15.06.2026 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою від 30.09.2026 суд, керуючись частиною третьою статті 123 КАС України, залишив без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії; встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання суду доказів про дотримання строку звернення до суду або заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду з позовом.

12.10.2026 до суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява представника позивача про усунення недоліків. Обгрунтовуючи причини пропуску позивачем строку звернення до суду, представник позивача зазначила таке.

Предметом спору у цій справі є рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 23.04.2025 року № 133850017453.

Отож, з 24.04.2025 розпочав свій відлік строк на звернення до суду з цим позовом. До суду з цим позовом позивач звернувся через підсистему «Електронний суд» 03.06.2026.

Представник позивача повідомила суд, що 16.12.2025 Дрогобицьким міськрайонним судом постановлена ухвалу у справі №442/9244/25 про відмову у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду у Львівській області.

05.05.2026 Львівський апеляційний суд прийняв постанову у справі №442/9244/25, якою змінив ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16.12.2025, виклав мотивувальну частину такої у редакції цієї постанови; роз`яснив ОСОБА_1 право на звернення до суду адміністративної юрисдикції.

З огляду на викладене вище просить суд визнати поважною причину пропущення строку звернення до суду ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії. Поновити пропущений з поважних причин строк звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 з таких підстав.

Вирішуючи заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду, суд виходив з такого.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацом 1 частини другої наведеної вище статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Також суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Так, ЄСПЛ сформовано правозастосовчу практику, відповідно до якої право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV є джерелом права під час розгляду справ судом.

Верховний Суд щодо строків звернення до суду з позовом також неодноразово вказував (зокрема, постанова від 15 квітня 2020 року у справі № 15/2973/18, постанова від 22 квітня 2020 року у справі № 811/1664/18, постанова від 08.02.2023 у справі №360/566/22), що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема статі 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:

1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;

2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.

Відтак, відсутні підстави для необмеження будь-яким строком звернення до суду.

Отже в цьому випадку застосуванню підлягає шестимісячний строк звернення до суду, передбачений частиною другою статті 122 КАС України

Слід вказати, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Така позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 13.01.2025 по справі №160/28752/23.

Предметом спору у цій справі є рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 23.04.2025 року № 133850017453, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Отож, з 24.04.2025 розпочав свій відлік строк на звернення до суду з цим позовом.

До суду з цим позовом позивач звернувся через підсистему «Електронний суд» 03.06.2026.

Отже, звернувшись з позовом до суду 03.06.2026, позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду.

У заяві представник позивача просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити позивачу пропущений строк з тих підстав, що протягом тривалого часу тривав інший судовий процес у справі №442/9244/25 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме - факту його професійної діяльності в Дрогобицькій гімназії на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи.

Оцінивши наведені представником позивача доводи, суд визнає їх безпідставними та необгрунтованими з огляду на таке.

По-перше, судове провадження в порядку цивільного судочинства щодо встановлення факту, що має юридичне значення, не є об`єктивною та непереборною обставиною, яка перешкоджала позивачу своєчасно реалізувати своє право на судовий захист в порядку адміністративного судочинства та оскаржити рішення органу Пенсійного фонду України.

По-друге, суд ознайомився із долученою до заяви копією постанови Львівського апеляційного суду від 05.05.2026 у справі №442/9244/25 та встановив, що судовий процес у цій справі тривав у період з 16.12.2025 до 05.05.2026.

Натомість, рішення яке є предметом оскарження у цій справі прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області - 23.04.2025, тобто задовго до порушення провадження у справі №442/9244/25.

Отже, позивач мав достатньо часу для звернення до адміністративного суду з моменту прийняття оскаржуваного рішення (23.04.2025), а порушення цивільного провадження через вісім місяців після цього не спростовує факт пропуску строку з причин, що залежали від волевиявлення самого позивача.

Підсумовуючи викладене вище суд констатує, що поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом, останній не навів, а суд не знайшов. За таких обставин, вказані представником позивача у заяві підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду суд визнає неповажними, що є наслідком відмови у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду.

Наслідки пропуску строку звернення визначені у статті 123 КАС України, зокрема, в частині третій вказаної статті передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою, четвертою статті 123 вказаного Кодексу.

У зв`язку з тим, що позивач пропустив строк звернення до суду з позовом про оскарження рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 23.04.2025 року № 133850017453 і не навів поважних причин його пропуску, суд залишає позовну заяву без розгляду в цілому, оскільки похідна позовна вимога не може бути вирішена самостійно без розгляду основної вимоги.

Керуючись статтями 123, 161, 169, 243, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду від 12.10.2026 у справі №380/11385/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - відмовити.

2. Визнати неповажними причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 Львівської області до суду із позовом до ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

3. Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення.

Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у п`ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.

Суддя Мричко Н.І.