Ухвала суду № 140759566, 20.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№ 380/16202/24

У Х В А Л А

з питань зміни способу та порядку виконання судового рішення

20 жовтня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Брильовського Р.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

Встановив:

У провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року у справі № 380/16202/24 адміністративний позов задоволено повністю; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019, виходячи із розміру грошового забезпечення, зазначеного в довідці про розмір грошового забезпечення від 3.06.2024 № 31/28-2012, виданої РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення від 3.06.2024 № 31/28-2012, виданої РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

На адресу Львівського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 380/16202/24, у якому просить суд змінити спосіб і порядок виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року у справі № 380/16202/24 в частині виплаи пенсійної доплати шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь позивача доплати (заборгованості) пенсії у розмірі 418 601,07 грн.

Заява обґрунтована тим, що рішення суду виконане в частині здійснення перерахунку пенсії позивача, а в частині виплати заборгованості не виконане, тому заявник просить змінити спосіб і порядок виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року у справі № 380/16202/24.

Від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до суду надійшли заперечення щодо заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № № 380/16202/24.

Зазначає про те, що відповідно до статті 378 КАС України зміна способу і порядку виконання судового рішення допускається за наявності обставин, що істотно ускладнюють його виконання або роблять його неможливим. При цьому невиконання суб`єктом владних повноважень рішення суду у справах щодо пенсійних та інших соціальних виплат протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили може бути самостійною підставою для зміни способу і порядку його виконання шляхом стягнення відповідних виплат. У цій справі такі підстави відсутні, оскільки рішення у справі № 380/16202/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області виконано в межах наданих повноважень: проведено перерахунок пенсії з т01.12.2019, нараховано доплату за період з 01.12.2019 по 31.03.2024. яка складає 418 601,07 грн., відповідну суму включено до обліку заборгованості та сформовано запис у підсистемі «Реєстр судових рішень» ІКІС ПФУ. Частину заборгованості виплачено, у зв`язку з чим її розмір станом на дату подання заперечень становить 417 346,69 грн. Отже, Головним управлінням вчинено всі передбачені законом дії на виконання судового рішення, а невиплата всієї нарахованої суми обумовлена не бездіяльністю пенсійного органу, а встановленим законодавством порядком фінансування таких виплат за рахунок коштів Державного бюджету України. Згідно з Бюджетним кодексом України бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідних бюджетних призначень. Виплата заборгованості, нарахованої на виконання судового рішення, здійснюється в межах бюджетних асигнувань та відповідно до визначеного державою механізму фінансування. Положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2026 №1046 передбачено відповідне регулювання використання коштів Пенсійного фонду на виплату пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень. Відтак, відсутність на відповідний момент необхідного бюджетного фінансування не свідчить про невиконання судового рішення та не є обставиною, яка унеможливлює його виконання у встановленому порядку. Зміна способу і порядку виконання рішення суду не може змінювати його по суті чи створювати для органу Пенсійного фонду повноваження щодо здійснення виплат поза межами бюджетних призначень, оскільки це суперечило б статті 19 Конституції України та вимогам бюджетного законодавства.

Вирішуючи заяву позивача про зміну способу та порядку виконання судового рішення, суд виходив з такого.

Відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Обов`язковість судових рішень гарантується, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод: право на судовий захист було б примарним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове судове рішення залишалося недіючим на шкоду одній зі сторін. Якщо органи влади відмовляються виконувати чи затримують виконання судових рішень, гарантії статті 6, якими користується особа на час судової стадії розгляду, втрачають зміст.

Судові рішення, що набрали законної сили, а також ті, що підлягають негайному виконанню, є обов`язковими для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано статтею 378 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з частиною 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 28.10.2025 у справі №380/7706/22 зазначив, що з 19 грудня 2024 року положення частини третьої статті 378 КАС України на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року №4094-IX (далі Закон №4094-IX) були доповнені абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат».

Ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати.

Суд зазначає, що судове рішення стосується питання пенсійних виплат, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 378 КАС України є безумовною підставою для зміни способу виконання рішення суду шляхом стягнення, якщо рішення суду не виконано протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням.

Зміни до частини третьої статті 378 КАС України, внесені Законом №4094-ІХ, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення.

Матеріалами справи підтверджено, що рішення суду не виконується вже більше двох місяців з дати набрання ним законної сили.

Також матеріалами справи підтверджено, що рішення суду може залишатися невиконаним ще досі тривалий та невизначений термін, що порушує права позивача на соціальний захист, гарантований ст. 46 Конституції України.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.

Як зазначено у пояснювальні записці до проєкту Закону №4094-ІХ він був ухвалений як елемент виконання Україною зобов`язань у межах групи справ Іванов (№40450/04)/Бурмич (№46852/13) і Національної стратегії розв`язання проблеми невиконання судових рішень, схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року №1218-р.

Метою внесення змін до процесуального закону є забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов`язку суб`єкта владних повноважень.

З цього приводу Верховний Суд зазначив, що прийняттям Закону №4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення.

Крім того, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту.

Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 1291 Конституції України.

При цьому Верховний Суд у постанові від 28.10.2025 у справі №380/7706/22 вказав, що висновки Верховного Суду України, викладені у постановах від 11 листопада 2014 року у справі №21-475а14, від 11 листопада 2014 року у справі №21-394а11, та висновки Верховного Суду, викладену у постановах від 30 січня 2018 року у справі №281/1820/14-а, від 12 квітня 2018 року у справі №759/1928/13-а, від 10 липня 2018 року у справі №755/7078/16-а, від 21 серпня 2018 року у справі №803/3805/15, від 11 лютого 2020 року у справі №826/8279/16, від 24 липня 2023 року у справі №420/6671/18 є нерелевантними та такими, що не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки такі висновки стосувалися застосування положень статті 378 КАС України в редакції, чинній до 19 грудня 2024 року.

У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни зобов`язання здійснити перерахунок та провести виплату за перерахованою пенсією на стягнення коштів із державного органу боржника.

У заяві про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 380/16202/24 позивач просить змінити спосіб і порядок виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року у справі № 380/16202/24 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь

ОСОБА_1 виплати по пенсійній заборгованості з 01.12.2019 по день проведення перерахунку, в сумі 418 601,07 грн.

Суд з матеріалів справи встановив, що на виконання судового рішення за період з 1.12.2019 по 31.03.2024 заборгованість складає 418 601,07 грн.

На виконання вказаного рішення виплачено кошти у жовтні 2025 року, листопаді 2025 року, грудні 2025 року, лютому 2026 року, березні 2026 року, квітні 2026 року та травні 2026 року, червні 2026, вересні 2026 в наступному розмірі : 187,35 грн., 187,35 грн., 187,35грн., 103,00 грн., 101,00 грн., 100,00 грн., 100,00 грн., 132,00 грн., 156, 33грн.

Заборгованість становить 417 346,69 грн.

Суд зазначає, що доказів на підтвердження виплати позивачу заборгованості, нарахованої на виконання рішення суду по виплаті пенсії у розмірі 417 346,69 грн до матеріалів справи не додано.

Отже, вказана заборгованість до теперішнього часу позивачу не виплачена, тобто рішення суду залишається невиконаним у повному обсязі з огляду на неналежне фінансування державою відповідних витрат, що істотно ускладнює його виконання.

Таким чином, суд дійшов висновку, що при виконанні судового рішення щодо перерахунку пенсійних виплат самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат є встановлення факту невиконання судового рішення протягом двох місяців з дня набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 28.10.2025 по справі №380/7706/22.

Щодо вимоги заявника про повторну видачу виконавчого листа про стягнення суми, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч.1 ст.370 Кас України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно з ч.3 ст 373 КАС України виконавчий лист, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Суд зазначає про те, що повторна видача виконавчих листів у випадку зміни способу і порядку виконання судових рішень не передбачена нормами чинного законодавства.

Таким чином суд вважає, що відповідно до ч. 3 ст. 378 КАС України є правові підстави для зміни способу виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року у справі № 380/16202/24, у зв`язку з чим заяву слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 241, 243, 248, 256, 378 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву про зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Змінити спосіб і порядок виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року у справі № 380/16202/24 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість по пенсії в сумі 417 346,69 грн, з урахуванням виплачених сум.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя Брильовський Р.М.