Рішення № 140759211, 20.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року справа №320/55392/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вірго Фіш» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІРГО ФІШ" до Головного управління ДПС у м. Києві звернулось до суду з позовом з вимогами:

- визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ДПС у м. Києві від 20.03.2024 №81380 та від 06.05.2024 №116941 про відповідність платника податку ТОВ "ВІРГО ФІШ" критеріям ризиковості платника податку;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.06.2024 №0570650701 про збільшення суми грошового зобов`язання на 113044 грн та застосування штрафних санкцій в сумі 28261 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 19.06.2024 №0570640701 про зменшення сум розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2024 року на суму 425926 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2024 прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (суддя ОСОБА_1 ).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 13.02.2025 №246/0/15-25 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва (відряджений до Київського окружного адміністративного суду) у зв`язку з поданням заяви про відставку» звільнено з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва (відряджений до Київського окружного адміністративного суду) у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею для розгляду даної справи визначено Щавінського В.Р.

Ухвалою суду від 03.07.2025 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з оскаржуваними рішеннями, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки висновки контролюючого органу про порушення позивачем норм податкового законодавства є безпідставними. Вказує, що рішення про відповідність платника податку ТОВ "ВІРГО ФІШ" критеріям ризиковості не містять жодної мотивації підстав та причин віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, та не містять доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланням на відповідні документи. Також пояснено, що правові наслідки у виді виникнення права ТОВ "ВІРГО ФІШ" на формування податкового кредиту вбачаються з реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Позивач вважає, що висновки, викладені в акті перевірки, не відповідають дійсності через безпідставність висновків відповідача про нереальність господарських операцій між позивачем та контрагентом.

До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначив про те, що під час перевірки встановлено порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п.п. 198.1, п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу (далі - ПК України), по взаємовідносинах з ТОВ МСА ФУД та ТОВ ОПТ ПРОДГРУП. Зазначено, що до перевірки не надано первинних документів щодо транспортування продукції (товарно-транспортні накладні; перевізні документи (накладні) на перевезення вантажів транспортом; а також інформацію щодо вантажно-розвантажувальних робіт), також документи складського обліку (акт про приймання товарів, картка складського обліку товарів, накладна-вимога на відпуск товарів, перелік уповноважених осіб, яким надано право приймати на склад товари). Податковим органом звернуто увагу, на дефекти оформлення деяких первинних документів та на обставину відсутності посадових осіб контрагентів позивача за податковими адресами.

Стосовно рішення про відповідність платника податку ТОВ "ВІРГО ФІШ" критеріям ризиковості вказано, що використання контролюючим органом податкової інформації, наявної в інформаційних системах ДПС, або внесення інформації у такі бази за результатами її опрацювання у певних спосіб, є здійсненням податкового контролю, зокрема, віднесення товариства до платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Товариство з обмеженою відповідальність «ВІРО ФІШ» зареєстровано в установленому законом порядку 17.11.2023 (номер запису1000701020000099957). Основним видом діяльності позивача є КВЕД: 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, в тому числі рибою, ракоподібними та молюсками.

Згідно витягу №232655 4571578, позивач зареєстрований платником податку на додану вартість з 01.01.2024.

Як убачається з матеріалів справи, 20.03.2024 ГУ ДПС у Київській області винесено рішення №81380 про невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків за п. 8, а саме:

03- відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображення у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об?єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об?єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо) , відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

11- накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних орендованих складських приміщень) відповідно до поданою до контролюючих органів звітності;

12 - постачання товарів (послуг) платнику (ам) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;

15 - постачання/придбання товарів з обмеженим терміном придатності за відсутності їх реалізації та/або переробки, та/або відповідних засобів зберігання, та / або придбання послуг оренди відповідних основних засобів.

25.04.2024 за вих. №1/06-2024 позивач звернувся до відповідача з проханням вивести товариства із статусу ризикових.

На вказаний запит відповідач, 05.05.2024 виніс рішення №116941 про відповідність позивача критеріям ризиковості, зазначивши аналогічні критерії ризиковості, вказані у рішенні від 20.03.2024 №81380.

У подальшому, 24 травня 2024 року податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань законності декларування від?ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн за березень 2024 року та складено акт №52469/Ж5/26-15-07-01-06-20/45239932.

Перевіркою встановлено порушення платником податків п.185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), у результаті чого завищено суми від?ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за березень 2024 року на загальну суму 426926,00 грн та занижено податок на додану вартість за березень 2024 року на загальну суму 113044,00 грн.

У зв`язку із наведеним, відповідачем прийнято:

1) податкове повідомлення - рішення №0570640701 від 19.06.2024 за формою «В4», яким зменшено розмір від?ємного значення суми податку на додану вартість на суму 425926,00 грн.

2) податкове повідомлення - рішення №0570640701 від 19.06.2024 за формою «Р», яким збільшено суму грошового зобов?язання на суму 113044,00 грн та застосовано штрафні санкції у сумі 28261,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями та рішенням про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України встановлено, що об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Таким чином, платник податку на прибуток підприємстві з метою визначення об`єкта оподаткування - прибутку визначає фінансовий результат до оподаткування (прибутку або збитку) шляхом коригування (збільшення або зменшення), використовуючи дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. При цьому показники обліку доходів, витрат доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат доходів та фінансового результату у фінансовій звітності підприємства визначаються відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку або Міжнародних стандартів фінансової звітності.

Частиною другою статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, який затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Відповідно до пунктів 5-7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати: платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо; попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг; погашення одержаних позик; інші зменшення активів або збільшення зобов`язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту); витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; балансова вартість валюти.

Згідно з пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Поряд з цим, як передбачено підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податків з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 200 Податкового кодексу України визначається, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1 .3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У відповідності до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою статті 9 Закону №996-ХІV встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому, інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку (частина 3 статті 9 цього Закону).

Водночас, податкове законодавство не встановлює перелік первинних документів, складенням яких мають оформлюватися ті чи інші операції.

Разом з тим, відповідні первинні документи повинні містити усі необхідні реквізити, визначені частинами 1, 2 статті 9 Закону №996-ХІV, повну інформацію про виконану господарську операцію та виступати носіями достовірних відомостей про таку операцію та її учасників.

Виходячи із системного аналізу викладених правових норм, для встановлення правомірності визначення платником податків його податкових зобов`язань та податкового кредиту, належить з`ясувати реальність руху активів і коштів у процесі здійснення господарських операцій, господарську мету укладання відповідних договорів та економічний результат їх вчинення.

Судом встановлено, що за результатами проведення перевірки контролюючим органом встановлено нереальність господарських операцій між ТОВ "ВІРГО ФІШ" та ТОВ "МСА ФУД", ТОВ "ОПТ ПРОДГРУП".

Стосовно господарських операцій позивача з ТОВ "МСА ФУД" (код ЄДРПОУ 45340287), суд зазначає наступне.

Взаємовідносини ТОВ «ВІРГО ФІШ» (постачальник) і ТОВ «МСА ФУД» (покупець) здійснювались згідно договору купівлі-продажу товарів від 01.03.2024 №103, згідно пунктів якого:

1.1. Продавець зобов?язується передати Покупцю товар відповідно до виставлених рахунків та накладних, що є невідємною частиною цього Договору. Покупець зобов?язується прийняти й оплатити поставлений товар - продукти харчування у строк та в порядку, встановленому цим Договором.

1.2. Покупець набуває права власності на майно і несе пов`язані з цим ризики (загибелі, псування товару, тощо) з моменту передачі йому товару.

1.3. За погодженням сторін, поставка товару здійснюється на умовах DAP (Інкотермс 2010).

1.4. За погодженням сторін, товар передається за адресою: м. Київ.

На виконання умов договору, ТОВ «ВІРГО ФІШ» на адресу ТОВ «МСА ФУД» виписано видаткові та податкові накладні, підписані Мельником С.Г. на загальну суму 5 751 049,00 грн, у т.ч. ПДВ 958508,00 грн, перелік яких наведено у таблиці акту перевірки.

При цьому, видаткові накладні у кількості 2 шт. на загальну суму 1002034,80 грн, у т.ч. ПДВ 167005,80 грн до перевірки не надано.

Суми ПДВ за податковими накладними включено до складу податкового кредиту за відповідний період.

Згідно банківських виписок та платіжних доручень, даних бухгалтерського обліку по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», ТОВ «ВІРГО ФІ» протягом періоду з 01.03.2024 по 31.03.2024 з поточного рахунку ТОВ «МСА ФУД» перераховані грошові кошти у сумі 5 751 049,00 грн, як оплату за рибу морожену.

Разом з тим, у ході проведення перевірки контролюючим органом встановлено, що надані видаткові накладні, які виписані ТОВ «ВІРГО ФІШ», складені з порушенням, а саме: у графі «Отримав(ла)» не зазначено даних П.І.Б. щодо відповідальних осіб ТОВ «МСА ФУД» та даних довіреностей на одержання товару від постачальника, а також у графі «Договір» не зазначено даних договору, додаткової угоди, щодо якої була поставка.

Згідно даних бухгалтерського обліку зазначені операції по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» дебіторська/кредиторська заборгованість відсутня.

У бухгалтерському обліку зазначені операції відображені наступними бухгалтерськими проводками: Дт 361 Кт 702 (сума 5 751 049,00 грн), Дт 311 Кт 361 (сума 5 751 049,00 грн).

Також, перевіркою встановлено, що ТОВ «МСА ФУД» зареєстроване Бучанською районною державною адміністрацією Київської області від 20.02.2024 №1010391020000002667.

Вид діяльності: 46.39 - Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Реєстрація платником ПДВ: неплатник.

До органів ДПС ТОВ «МСА ФУД» не подано звітність:

- звіт за формою 20 - ОПП, що свідчить про відсутність орендованих основних засобів;

- звіт про суми нарахованої заробітної плати, про нарахування єдиного внеску, повідомлення про прийняття працівників на роботу, що свідчить про відсутність штатних працівників на підприємстві.

Слід зазначити, що ТОВ «МСА ФУД» будь-яка звітність до органів ДПС не подавалась.

Тобто, фактично у ТОВ «МСА ФУД» відсутні необхідні для здійснення вищенаведених операцій власні або залучені матеріальні та трудові ресурси.

Крім того, до перевірки не надано документи, яким чином відбувалось відвантаження та транспортування товару (оселедці атлантичні, салака морожена, скумбрія морожена, філе лосося).

Суд звертає увагу, що у ході проведення перевірки, з метою вручення запиту про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) від 21.05.2024 №8846/1/26-15-07-01-06-03, здійснено 21.05.2024 виїзд на податкову адресу ТОВ «МСА ФУД»: 08292, Київська обл., Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Київська, буд. 34, офіс 3/4 та встановлено, що посадові особи або законні (уповноважені) представники ТОВ «МСА ФУД» відсутні за даною адресою, про що складено акт від 21.05.2024 №4465/Ж6/26-15-07-01-06-03.

Наведене свідчить про відсутність у платника необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Стосовно господарських операцій позивача з ТОВ "ОПТ ПРОДГРУП" (код ЄДРПОУ 44844900), суд зазначає наступне.

Взаємовідносини ТОВ «ВІРГО ФІШ» (постачальник) і ТОВ «ОПТ ПРОДГРУП» (покупець) здійснювались згідно договору купівлі-продажу товарів від 01.01.2024 №1/02, згідно пунктів якого:

1.1.Продавець зобов?язується передати Покупцю товар відповідно до виставлених рахунків та накладних, що є невідємною частиною цього Договору. Покупець зобов?язується прийняти й оплатити поставлений товар - продукти харчування у строк та в порядку, встановленому цим Договором.

1.2.Покупцеь набуває права власності на майно і несе позязаний з цим ризик (загибелі, псування товару, тощо) з моменту передачі йому товару.

1.3.3а погодженням сторін, поставка товару здійснюється на умовах DAP (Інкотермс 2010).

1.4.3а погодженням сторін, товар передається за адресою м. Київ.

На виконання умов договору ТОВ «ВІРГО ФІШ» на адресу ТОВ «ОПТ ПРОДГРУП» виписано видаткові та податкові накладні на загальну суму 1 247 625,00 грн, у т.ч. ПДВ 207 937, 00 грн, перелік яких наведено у таблиці акту перевірки.

Згідно банківських виписок, платіжних доручень, даних бухгалтерського обліку по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» ТОВ «ВІРГО ФІШ» протягом періоду з 01.03.2024 по 31.03.2024 з поточного рахунку ТОВ «ОПТ ПРОДГРУП» перераховані грошові кошти у сумі 1 247 625,00 грн, як оплату за рибу морожену.

Разом із тим, видаткові накладні, які виписані ТОВ «ВІРГО ФІШ», складені з порушенням, а саме: «Отримав(ла)» не зазначено даних П.І.Б. щодо відповідальних осіб ТОВ «ОПТ ПРОДГРУП» та даних довіреностей на одержання товару від постачальника, а також у графі «Договір» не зазначено даних договору, додаткової угоди, щодо якої була поставка.

Згідно даних бухгалтерського обліку зазначені операції по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» дебіторська/кредиторська заборгованість відсутня.

В бухгалтерському обліку зазначені операції відображені наступними бухгалтерськими проводками: Дт 361 Кт 702 (сума 1 247 625 грн), Дт 311 Кт 361 (сума 1 247 625 грн)

Також, перевіркою встановлено, що ТОВ «ОПТ ПРОДГРУП» зареєстроване Печерською районною в місті Києві Державною адміністрацією від 04.11.2022 №1000701020000097141.

Вид діяльності: 46.38- Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними і молюсками.

Реєстрація платником ПДВ: неплатник.

До органів ДПС ТОВ «ОПТ ПРОДГРУП» не подано звітність:

- звіт за формою 20 - ОПП, що свідчить про відсутність орендованих основних засобів:

- звіт про суми нарахованої заробітної плати, про нарахування єдиного внеску, повідомлення про прийняття працівників на роботу, що свідчить про відсутність штатних працівників на підприємстві.

Остання звітність платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні подана за липень 2023 року з нульовими показниками, з серпня 2023 року ТОВ «ОПТ ПРОДГРУП» до будь-яку звітність до органів ДПС не подавало.

Крім того, до перевірки не надано документи яким чином відбувалось відвантаження тa транспортування товару (оселедці атлантичні, скумбрія морожена, хек).

Суд звертає увагу, що у ході проведення перевірки, з метою вручення запиту про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) від 21.05.2024 №8845/1/26-15-07-01-06-03 здійснено 21.05.2024 виїзд на податкову адресу ТОВ «ОПТ ПРОДГРУП»: 01042, м. Київ, вул. Академіка Філатова, буд. 10 А. та встановлено, що посадові особи або законні (уповноважені) представники ТОВ «ОПТ ПРОДГРУП» відсутні за даною адресою, про що складено акт від 21.05.2024 №4466/Ж6/26-15-07-01-06-03.

Наведене свідчить про відсутність у платника необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Суд зазначає, що За змістом статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно частин першої, другої статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп.1.2 п. 1, пп.2.1 п. 2 Положення про документальнезабезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Мінфіну України № 88, зареєстрованого в Мінюсті України від 05.06.95 за № 681/1 (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), згідно з якими первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно з п. 2.4 Положення № 88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Натомість, надані позивачем первинні документи не відповідають вказаним вимогам та містять недостовірну інформацію.

До того ж, на підставі підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20, пункту 85.2. статті 85 Податкового кодексу України у зв?язку з проведенням документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВІРГО ФІШ» з питань законності декларування від?ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. за березень 2024 року, відповідачем оформлено запит від09.05.2024 №1, згідно змісту якого необхідно надати документи у термін до 14:00 год. 13.05.2024.

Проте, у ході проведення перевірки ТОВ «ВІРГО ФІШ» надано документи не у повному обсязі, що стосуються предмету перевірки, про що складено акт від 24.05.2024 №4386/Ж6/26-15-07-01-06-03.

Отже, позивачем до перевірки не надано первинних документів щодо транспортування продукції (товарно-транспортні накладні; перевізні документи (накладні) на перевезення вантажів транспортом; а також інформацію щодо вантажно-розвантажувальних робіт), також документи складського обліку (акт про приймання товарів, картка складського обліку.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 09.10.2019 по справі №808/9397/13-а зазначає, що "...п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці 2 пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку. документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника на час складання такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами 2 і 4 пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення….

Відповідно до статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зважає на те, що наявна в інформаційних базах податкового органу інформація не у всіх випадках може бути безумовним свідченням відсутності ресурсів у суб`єктів господарювання, або відсутності факту придбання товарів певними суб`єктами господарювання. Однак, у такому разі у матеріалах справи повинні міститися документи та докази, які в сукупності та взаємозв`язку спростовують відповідну інформацію. Втім, позивач, будучи обізнаним, що відповідач має сумнів щодо контрагентів позивача по ланцюгу постачання, не спростував зазначену інформацію належними доказами.

Між тим, суд вважає позбавленими правової обґрунтованості посилання позивача на неможливість вкладення значних коштів у розвиток бізнесу та конкурувати на ринку з компаніями, які працюють більше часу, як на обставину причини реалізації товару спірним контагентам за цінами, значно нижчими ринкових.

Під час розгляду справи судом враховано правові висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 16 лютого 2021 року у справі № 815/5285/16, від 07 грудня 2022 року у справі №640/20383/20, від 28 лютого 2023 року у справі №420/3226/19.

За таких обставин, беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість прийнятих контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 19.06.2024 №0570640701 та №0570640701.

Щодо рішень ГУ ДПС у м. Києві від 20.03.2024 №81380 та від 06.05.2024 №116941 про відповідність платника податку ТОВ "ВІРГО ФІШ" критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з п. 6 Порядку №1165, у разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

?У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Суд звертає увагу на те, що критерії ризиковості платника податків на додану вартість викладено у Додатку 1 до Порядку №1165.

Тобто, законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання підприємством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Аналіз приписів Порядку №1165 дає підстави для висновку, що право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду вказаного питання лише з підстав наявності податкової інформації вказаним Порядком не передбачено, а відповідно до пункту 6 Порядку №1165 виявлення обставин та/або отримання інформації може бути самостійною підставою тільки для розгляду комісією регіонального рівня питання виключення платника податку з переліку платників, а не щодо включення його до такого переліку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.06.2022 у справі №640/6130/20.

Суд зазначає, що рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податків від 20.03.2024 №81380 не містить у собі конкретизації мотивів підстав та обґрунтованих причин віднесення Позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку, не містять доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи, а також конкретного зазначення про ті чи інші податкові накладні, що були складені за результатом таких операцій.

Суд також враховує, що назване рішення прийнято відповідчем до проведення контролюючим органом перевірки позивача з питань законності декларування від?ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн за березень 2024 року та стосовно інших контрагентів.

Суд вважає, що рішення відповідача не містить жодної належної мотивації, підстав та причин віднесення товариства до переліку ризикових платників на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, як і не містить доказів наявності податкової інформації, яка свідчить про наявність ознак здійснення позивачем ризикових операцій.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, частково доведено правомірність та обґрунтованість прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи наведене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 20.03.2024 №81380 та від 06.05.2024 №116941 про відповідність платника податку ТОВ "ВІРГО ФІШ" критеріям ризиковості платника податку.

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІРГО ФІШ" (код ЄДРПОУ 45239932) за рахунок Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011) судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.