Рішення № 140759096, 20.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року м. Київ справа №640/25806/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кочанової П.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гренландія НВП» до Антимонопольного комітету України, третя особа Управління освіти Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гренландія НВП» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України, в якому просило (з урахуванням уточнення) визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 09.08.2021 № 18182-р/пк-пз та відшкодувати сплачений судовий збір.

В обґрунтування позову позивач вказав, що оскаржуваним рішенням відмовлено в задоволенні його скарги на дискримінаційні умови тендерної документації у закупівлі продукції для чищення. Замовник установив технічні характеристики продукції із зазначенням конкретних найменувань і торговельних марок та передбачив додатковий перелік документів виключно для учасників, які пропонують еквіваленти. На думку позивача, формальне зазначення слів «або еквівалент» не забезпечило рівності умов участі, оскільки для еквівалентної продукції необхідно було підтверджувати всі показники акредитованими лабораторними випробуваннями, надавати додаткові матеріали та екологічні сертифікати за кожним найменуванням товару. Позивач вказав на відсутність оцінки органом оскарження реальної можливості отримати нові документи у строк подання пропозицій, змісту та сфери акредитації лабораторій, невідповідність посилань на паспорти якості декількох виробників обсягу документальних вимог до еквівалентів. Зазначив про зміну характеристик засобу для прочищення труб, порошкового засобу для прання та рідкого антибактеріального мила, уточнення вимог до санітарно-епідеміологічних висновків за позиціями 11 і 12, випробування окремих видів поверхнево-активних речовин, сертифікацію за ДСТУ ISO 14024:2018 та відповідність найменувань товару в різних документах. Крім того, позивач вказав, що зміни до тендерної документації внесено під час розгляду скарг, а їх зміст не усував заявлених порушень. Послався на відомості про належність торговельної марки «ДОНАТ» іншому виробнику та на відповіді на адвокатські запити. Вважав, що колегія безпідставно обмежилася висновками про відсутність доказів неможливості виконання умов документації, не оцінивши встановлену самою документацією нерівність вимог.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2021 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків.

На виконання зазначеної ухвали позивач подав уточнену позовну заяву, в якій підтримав вимогу про визнання протиправним та скасування рішення Антимонопольного комітету України і відшкодування судових витрат. Вимогу зобов`язати ДП «Прозорро» повернути плату за подання скарги в уточненій позовній заяві не заявлено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.2021 відкрито провадження у справі № 640/25806/21 та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою цього суду від 17.01.2022 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.

У зв`язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва та відповідно до Закону України від 13.12.2022 № 2825-IX справу передано до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою від 04.09.2024 суддя Донець В.А. прийняв справу до провадження.

За результатами повторного автоматизованого розподілу у зв`язку зі звільненням судді Донця В.А. справу передано судді Кочановій П.В.

Ухвалою від 03.03.2025 справу прийнято до провадження та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач подав відзив, у якому просив відмовити в задоволенні позову. Вказав, що колегія дослідила скаргу та пояснення замовника в межах інформації, отриманої через електронну систему закупівель. Частина оскаржених характеристик за позиціями 2, 3, 7 і 9 була передбачена первісною документацією та після внесення змін не змінювалася, тому строк їх оскарження не поновився, а розгляд скарги в цій частині правомірно припинено. Щодо решти доводів відповідач зазначив, що замовник самостійно визначає необхідні характеристики продукції відповідно до своїх потреб, а технічна специфікація містила можливість запропонувати еквівалент. За поясненнями замовника, сукупності характеристик відповідала продукція щонайменше двох виробників, що підтверджувалося паспортами якості та порівняльними матеріалами. Закон не покладає на замовника обов`язку формувати повний пакет тендерних документів за інших потенційних учасників. Позивач не довів неможливості виконання умов документації саме ним та порушення своїх прав. Стосовно засобу для прочищення труб відповідач вказав на запровадження альтернативного показника вмісту лужних компонентів. Щодо засобу для прання та антибактеріального мила послався на можливість підтвердження встановлених показників, наявні у відкритому доступі протоколи позивача і сферу акредитації лабораторії, яку він використовував. Щодо позицій 11 і 12 зазначив, що уточнення висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи відповідало призначенню товарів, які закуповувалися. Відповідач також навів пояснення замовника про перенесення кінцевого строку подання пропозицій, достатність часу для одержання документів, можливість проведення випробувань біологічного розкладу поверхнево-активних речовин та правомірність екологічних вимог з огляду на використання продукції у закладах освіти. Вказав на наявність протоколу випробувань № 061 ПФМ від 03.06.2021 щодо мийного засобу для скла та інших оприлюднених позивачем документів, які, на думку замовника, спростовували твердження про неможливість отримання відповідних результатів. Щодо додаткових пояснень від 06.08.2021 та відповіді АТ «Золотоніська парфюмерно-косметична фабрика» відповідач вказав на пропуск установленого законом строку подання матеріалів не пізніше ніж за три робочі дні до розгляду скарги 09.08.2021. Посилався також на фактичне подання позивачем тендерної пропозиції, завершення закупівлі та укладення договору з переможцем, що, на його думку, свідчить про відсутність порушеного права позивача.

Представник відповідача подав клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, посилаючись на значення закупівлі для замовника та учасників, її вартість, характер спірних правовідносин і необхідність повного дослідження обставин.

Це процесуальне питання було вирішено ухвалою суду від 17.01.2022.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши доводи учасників, суд встановив такі обставини.

25.06.2021 Управління освіти Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації оприлюднило оголошення про проведення відкритих торгів за ідентифікатором UA-2021-06-25-002797-b. Предмет закупівлі продукція для чищення за кодом ДК 021:2015 39830000-9. Додаток 1 до тендерної документації містив технічні, якісні та кількісні характеристики товарів за 13 позиціями, а також перелік документів для підтвердження відповідності продукції.

07.07.2021 позивач подав скаргу на умови документації.

За результатами її розгляду колегією прийнято рішення від 02.08.2021 № 17636-р/пк-пз. Правомірність цього рішення не є предметом даного спору.

Протоколом замовника від 14.07.2021 № 93 затверджено зміни до тендерної документації, оприлюднені 15.07.2021.

19.07.2021 позивач подав наступну скаргу, прийняту до розгляду рішенням колегії від 22.07.2021 № 16793-р/пк-пз.

Під час розгляду скарги замовник оприлюднив також зміни від 27.07.2021, які стосувалися характеристик продукції та документального підтвердження еквівалентів.

У скарзі UA-2021-06-25-002797-b.b2 позивач оспорював, зокрема, вимоги до конкретних товарів, додаткові документи для еквівалентів та внесення змін під час процедури оскарження. Позивач пов`язував порушення своїх інтересів із наміром запропонувати власну продукцію як еквівалент і необхідністю одержання додаткових документів та проведення випробувань після встановлення нових вимог.

Загальний перелік документів передбачав висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи, для позицій 1 10 із можливістю використання у дитячих закладах та строком дії щонайменше до 31.12.2021; протоколи акредитованої лабораторії за показниками, позначеними зірочкою; гарантійний лист; технічну специфікацію із зазначенням нормативної документації, виробника і торговельної марки; паспорти якості за позиціями 1 10 та гарантію виробника щодо поставки.

Для окремих позицій установлено вимоги до систем управління виробника.

Екологічний сертифікат у загальному переліку передбачався для позиції 4.

Для позицій 11 13 допускалися визначені документацією альтернативні документи щодо якості та безпечності.

Для учасників, які пропонують еквівалентну продукцію, документація встановлювала окремий додатковий перелік із 11 пунктів. Він передбачав порівняльну таблицю за всіма показниками, лист виробника щодо оригінальності продукції, документи лабораторних випробувань за кожним установленим показником із підтвердженням компетентності лабораторії, нормативну документацію або витяги з неї, фотографії маркування, опис інгредієнтів, інструкції виробника, документи щодо вмісту та біологічного розкладу поверхнево-активних речовин, матеріали з інтернет-ресурсів чи каталогів та посилання на загальнодоступні джерела інформації.

Пункт 11 додаткового переліку вимагав сертифікат відповідності ДСТУ ISO 14024:2018 за кожним найменуванням запропонованого еквівалентного товару, виданий акредитованим НААУ органом з оцінки відповідності, із доданням атестата про його акредитацію.

Змінами передбачалося також узгодження найменувань товарів у пропозиції, сертифікатах та інших документах.

Таким чином, документальні вимоги для названої у специфікації продукції та її еквівалентів були сформульовані окремо і мали різний обсяг.

Рішенням від 09.08.2021 № 18182-р/пк-пз колегія відмовила в задоволенні скарги позивача.

У частині вимог, які не змінювалися після оприлюднення первісної документації, розгляд скарги припинено з огляду на сплив строку їх оскарження.

Щодо інших питань колегія вказала на недоведеність неможливості виконання умов документації та порушення прав скаржника, а також урахувала пояснення замовника щодо характеристик продукції, документів і строків їх отримання.

Не погоджуючись з рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 09.08.2021 № 18182-р/пк-пз, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, з урахуванням дії норми закону у часі, суд виходить з такого.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України суд перевіряє рішення суб`єкта владних повноважень, зокрема, на відповідність установленій компетенції, меті повноваження, обґрунтованості, безсторонності, добросовісності, розсудливості, рівності перед законом та пропорційності.

Для вирішення цього спору значення має не лише наявність у колегії повноваження розглядати скаргу, але й повнота оцінки обставин, на яких ґрунтувалася відмова в її задоволенні.

Згідно статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII у редакції, чинній на час спірних правовідносин, закупівлі мають здійснюватися із забезпеченням добросовісної конкуренції, рівного ставлення до учасників, відкритості та об`єктивного визначення результатів. Замовник не вправі встановлювати дискримінаційні вимоги.

Відмінність способів підтвердження відповідності має бути пов`язана з предметом закупівлі та об`єктивно виправдана.

Згідно статті 22 Закону № 922-VIII замовник визначає в документації необхідні характеристики предмета закупівлі.

Водночас така документація не може містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації. Тому повноваження формувати технічну специфікацію не звільняє замовника від дотримання правил рівного доступу.

Згідно статті 23 Закону № 922-VIII специфікація описує потрібні властивості товару. Застосування посилання на конкретну марку чи виробника потребує обґрунтування та можливості запропонувати еквівалент. Закон допускає екологічні критерії і засоби підтвердження відповідності, але передбачає прийняття доказів відповідності еквівалентним вимогам.

Отже, оцінювати необхідно реальну доступність еквівалента, а не лише наявність відповідного словосполучення у специфікації.

Згідно статті 18 Закону № 922-VIII Антимонопольний комітет України є органом оскарження у сфері публічних закупівель. Скарга повинна містити обставини порушення, його обґрунтування та пояснення зв`язку з правами й інтересами скаржника. Колегія розглядає скаргу в межах належно отриманої інформації та відомостей електронної системи закупівель і наводить мотиви прийнятого рішення.

Обов`язок скаржника обґрунтувати звернення не усуває обов`язку органу оскарження оцінити зміст поданих матеріалів.

Згідно частин восьмої та дев`ятої статті 18 Закону № 922-VIII строки оскарження тендерної документації пов`язані з кінцевим строком подання пропозицій.

Після внесення змін можуть оскаржуватися саме зміни; незмінені умови не стають повторно доступними для оскарження лише через оприлюднення нової редакції документації.

Встановлені законом підстави залишення скарги без розгляду та припинення її розгляду застосовуються з урахуванням змісту конкретного оскарженого положення.

Згідно частини шістнадцятої статті 18 Закону № 922-VIII додаткові матеріали, які скаржник або замовник вважає необхідними для розгляду, подаються через електронну систему не пізніше ніж за три робочі дні до розгляду скарги. Дотримання цього строку забезпечує можливість ознайомлення з доказами та їх дослідження колегією.

Згідно частини сімнадцятої статті 18 Закону № 922-VIII після подання скарги замовник обмежений у вчиненні дій та прийнятті рішень щодо процедури закупівлі, крім дій, спрямованих на усунення зазначених у скарзі порушень.

Для оцінки змін у цей період необхідно визначити їх зміст та зв`язок із предметом скарги; дата оприлюднення змін сама по собі не доводить їх протиправності.

Згідно статті 24 Закону № 922-VIII внесення змін до документації супроводжується їх оприлюдненням і забезпеченням установленого законом строку для підготовки пропозицій.

Дотримання мінімального строку не звільняє від перевірки пропорційності нових документальних вимог, якщо їх виконання потребує окремих досліджень чи сертифікації.

Згідно статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона доводить обставини, на яких ґрунтуються її вимоги й заперечення; у спорі щодо рішення суб`єкта владних повноважень обов`язок доведення його правомірності покладається на відповідача.

Позивач повинен пояснити порушення свого інтересу, а відповідач обґрунтувати правову та фактичну достатність мотивів спірного рішення.

Щодо припинення розгляду скарги в частині незмінених умов суд зазначає таке.

Новий строк подання пропозицій і нова редакція документації не поновлюють строк оскарження вимог, які були відомі раніше та залишилися незмінними.

Такий підхід відображено у постанові Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 826/6820/17: при оцінці своєчасності звернення має значення, чи було змінено саме оспорюване положення.

Отже, колегія мала правові підстави не розглядати повторно самостійні доводи щодо незмінених характеристик за позиціями 2, 3, 7 і 9.

Водночас цей висновок не поширюється автоматично на новий обов`язок подати певний документ щодо тих самих товарів. Незмінність складу або фізичного показника продукції та незмінність способу його підтвердження є різними обставинами. Якщо нова вимога застосовується до всіх еквівалентів, її оскарження не є повторним оскарженням кожного первісного хімічного показника.

Саме тому суд не переглядає у цій справі рішення від 02.08.2021 № 17636-р/пк-пз та не визнає незаконними первісні умови лише на підставі повторних доводів. Предмет оцінки становить рішення від 09.08.2021 у частині належного розгляду своєчасно оскаржених змін і встановлених ними обов`язків позивача.

Щодо посилань на відповідність продукції двох виробників суд погоджується, що закон не зобов`язує замовника самостійно готувати тендерні пропозиції за таких виробників, отримувати від їх імені всі сертифікати чи доводити наявність необмеженої кількості постачальників.

Замовник вправі вимагати продукцію, яка відповідає об`єктивним потребам закладів освіти, у тому числі підвищеним вимогам до якості та безпечності.

У постанові від 11.02.2020 у справі № 826/1459/17 Верховний Суд оцінював відповідність продукції двох виробників з урахуванням конкретних протоколів випробувань і сертифікатів. Наведений підхід пов`язує висновок із доказами щодо спірних характеристик. Він не встановлює законодавчої презумпції, за якою згадка двох виробників унеможливлює дискримінацію за будь-яких інших умов документації.

У постанові від 30.06.2021 у справі № 826/7945/18 також розглядалося значення відповідності продукції щонайменше двох виробників як обставини оцінки конкуренції, а не як самодостатнього нормативного винятку із заборони дискримінації.

У даній справі позивач оскаржив не лише сукупність технічних показників, але й різний обсяг доказів для названої продукції та еквівалентів. Паспорт якості виробника може підтверджувати наведені в ньому властивості товару, проте без додаткової перевірки не підтверджує наявності екологічного сертифіката за кожною позицією, акредитованих випробувань кожного показника, сфери компетентності лабораторії та збігу всіх найменувань у встановленому замовником розумінні.

Відповідь про наявність двох виробників не усуває необхідності оцінки саме цих доводів.

Щодо додаткових документів для еквівалентів суд зазначає, що вимога порівняльної таблиці, опису продукції чи фотографій маркування може бути виправданою необхідністю ідентифікувати інший товар та перевірити його відповідність. Сам по собі окремий перелік документів для еквівалента не свідчить про порушення.

Проте його зміст має відповідати меті порівняння товарів та не створювати для іншої торговельної марки істотно вищого стандарту підтвердження тих самих властивостей без об`єктивної причини.

У загальному переліку документації лабораторне підтвердження пов`язувалося з показниками, позначеними зірочкою, а для еквівалентів передбачалося підтвердження кожного показника.

При цьому вимоги до складу, призначення та безпечності повинні характеризувати товар незалежно від його виробника. Якщо для названої продукції достатньо паспорта якості щодо певного показника, необхідність лабораторного дослідження цього самого показника виключно для еквівалента потребує окремого пояснення.

Докази виробника та докази незалежної акредитованої лабораторії не є однаковими за процедурою одержання, строками і витратами.

Передбачена документацією можливість подати протокол, звіт, санітарно-епідеміологічний висновок або токсико-гігієнічний паспорт підлягає оцінці в сукупності з вимогою щодо компетентності установи, охоплення всіх показників та дати видачі документа. Наявність назви альтернативного документа в переліку ще не встановлює, що цей документ може підтвердити кожен потрібний показник без нових випробувань.

Колегія мала зіставити наведені альтернативи зі змістом конкретного заперечення позивача.

Найбільш істотна відмінність стосується екологічної сертифікації. Для позиції 4 замовник передбачив екологічний сертифікат у загальному переліку; для еквівалентної продукції сертифікат за ДСТУ ISO 14024:2018 вимагався за кожним найменуванням усіх 13 позицій. Таке розширення охоплювало товари, для яких у загальному переліку документації відповідного сертифіката не вимагалося.

Захист довкілля, зменшення впливу мийних засобів і безпечність їх застосування у дитячих закладах є належною метою закупівлі.

Однак ця мета однаково стосується названих замовником товарів та їх еквівалентів. Вона не пояснює, чому тотожний за призначенням товар однієї марки має підтверджувати екологічні властивості за всіма позиціями, а товар іншої марки лише за окремою позицією. Загальне посилання на поліпшення екологічних показників не є відповіддю на довід про таку нерівність.

У наданому відзиві наведено мотив колегії про відсутність документального підтвердження неможливості виконання умов.

Проте спірна різниця випливає зі змісту самої документації. Для її перевірки не потрібно встановлювати, що жодний виробник на ринку не здатен отримати сертифікат. Достатньо оцінити, чи існує об`єктивна підстава для різного обсягу обов`язків щодо товарів, які повинні відповідати однаковим функціональним потребам. Цього питання не замінює довід про можливість конкретного скаржника виконати додатковий обов`язок за власний рахунок.

За встановленого змісту документації та наведених мотивів відмови колегія не надала належної оцінки нерівності документальних вимог, а відповідач не обґрунтував зв`язку цієї нерівності з об`єктивними властивостями товару.

Висновок про недоведеність порушення прав, на переконання суду, не може ґрунтуватися виключно на тому, що позивач не довів абсолютної неможливості виконати додаткові вимоги.

Щодо строків проведення випробувань суд ураховує пояснення позивача про тривалість окремих досліджень, завантаженість лабораторії та необхідність перевірки різних товарів.

Тривалість досліджень має оцінюватися за конкретними методиками та документами лабораторії щодо відповідного товару, а не як універсальний строк для всієї продукції.

З іншого боку, посилання замовника на загальний період із 25.06.2021 до остаточного строку подання пропозицій не є достатньою відповіддю щодо вимоги, яку вперше встановлено або змінено 15.07.2021 чи 27.07.2021. Для такої вимоги враховується час після її оприлюднення.

Наявність у позивача попереднього протоколу підтверджує проведення певного дослідження, але не засвідчує можливості в той самий строк отримати всі нові документи за кожною позицією.

Значення цього доводу полягає у необхідності індивідуальної оцінки строків щодо нових вимог. Відповідь про загальну кількість днів закупівлі та один раніше виданий протокол без такого зіставлення є неповною.

Щодо позиції 1 «Кріт» позивач вказував на поєднання вимог до масової частки гідроксиду натрію 20 35 відсотків та вмісту лужних компонентів не менше 85 відсотків, показників очищення і часу руйнування забруднень.

За поясненнями замовника, показник лужних компонентів установлено як альтернативний із використанням слова «або». За такого формулювання суд не має підстав розглядати обидва показники як обов`язково одночасні та визнавати їх взаємну хімічну суперечність лише з доводів сторони.

Так само граничний уміст абразивного компонента «не більше 8 відсотків» сам по собі не вимагає його наявності: нульовий уміст не перевищує встановленої межі.

Аргументи про небезпечність складу, відсутність відповідної методики та неможливість дослідження часу руйнування забруднень потребують документального підтвердження.

Отже, запровадження альтернативи за позицією 1 могло бути спрямоване на розширення доступу до участі й саме по собі не підтверджує порушення частини сімнадцятої статті 18 Закону.

Водночас це не усуває окремого питання про надмірність документального підтвердження кожного показника тільки для еквівалента.

Щодо позиції 4 позивач оспорював зміну показника зниження міцності бавовняної тканини після 25 циклів прання з не більше 18 до не більше 13 відсотків та необхідність отримати документи після встановлення нової вимоги. Порівняння редакцій тендерної документації підтверджує посилення допустимої межі цього показника.

Оскільки оскаржувалася саме зміна вимоги, посилання на сплив строку оскарження первісної документації не спростовує цього доводу. Колегія мала оцінити час, який залишався після оприлюднення нової межі для отримання відповідних результатів випробувань, з урахуванням поданих позивачем документів лабораторії.

Щодо позиції 8 позивач оспорював вимогу вмісту хлоргексидину не менше 10 відсотків у рідкому антибактеріальному милі.

Потреба у засобі з антибактеріальною дією може випливати з призначення закупівлі, однак конкретна концентрація та її безпечність мають оцінюватися за належними документами. Самі доводи позивача про небезпечність десятивідсоткової концентрації не є достатніми для такого фактичного висновку суду.

Посилання замовника на сферу акредитації лабораторії та раніше проведене дослідження має значення для можливості підтвердження окремого показника. Воно не підтверджує автоматично наявності всього пакета документів щодо зміненої рецептури і всіх товарів.

Суд не визнає концентрацію незаконною лише через її незбіг із продукцією позивача, але враховує, що колегія мала оцінити довід про новий обов`язок у його фактичному обсязі.

Щодо позицій 11 і 12 вимога підтвердити призначення товару як таблетки для бачка унітаза або освіжувача повітря у формі спрею може бути обґрунтованою. Санітарно-епідеміологічний висновок щодо іншого товару не доводить безпечності продукції, яку пропонує учасник.

Водночас ідентичність товару визначається не лише буквальним збігом назви: значення можуть мати додаток до висновку, виробник, склад, форма випуску, призначення та інші ідентифікаційні ознаки.

Позивач посилався на документи щодо продукції «EXTREMEWASH» та додатки до відповідних висновків. Встановлення вимоги до ідентифікації товару не є дискримінацією саме по собі, проте вимога дослівного найменування без можливості підтвердити тотожність сукупністю документів потребує обґрунтування.

Надані позивачем висновки та додатки до них необхідно було оцінити за змістом відомостей про продукцію, її призначення та форму випуску. Саме лише інше комерційне найменування не є достатньою підставою для висновку про непридатність цих документів.

Щодо випробувань поверхнево-активних речовин суд враховує, що вимоги до біологічного розкладу мийних засобів пов`язані з їх екологічною безпечністю. Технічний регламент мийних засобів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2008 № 717, є нормативним джерелом відповідних вимог, але сам по собі не доводить потрібної тривалості кожного конкретного випробування та можливості його проведення обраною лабораторією.

У скарзі порушувалося питання щодо окремого підтвердження вмісту та біологічного розкладу катіонних, аніонних і неіоногенних поверхнево-активних речовин у кожному товарі. Посилання на протокол щодо одного засобу для скла та тривалість одного попереднього дослідження не дає відповіді щодо всіх типів речовин, різного складу продукції та кількості потрібних зразків. Документи лабораторії щодо обсягу та строків таких досліджень підлягали оцінці стосовно кожної нової вимоги.

Вирішальним залишається обґрунтування однакового й пропорційного стандарту підтвердження для порівнюваної продукції.

Щодо матеріалів від 06.08.2021 суд погоджується з відповідачем, що їх подання до розгляду скарги 09.08.2021 не відповідає вимозі про подання не пізніше ніж за три робочі дні. Колегія не зобов`язана враховувати як своєчасно подані докази матеріали, отримані з порушенням цього строку. Позивач не може доводити протиправність рішення лише тим, що в ньому не оцінено прострочену відповідь на адвокатський запит.

Водночас процесуальне обмеження розгляду матеріалів колегією не означає абсолютної заборони суду досліджувати документ за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Суд визначає його належність до обставин, які існували на час прийняття рішення, та не ставить органу оскарження у вину відсутність оцінки документа, що не підлягав своєчасному розгляду.

Висновок про протиправність не ґрунтується на простроченій відповіді щодо торговельної марки.

Посилання позивача на належність торговельної марки «ДОНАТ» АТ «Золотоніська парфюмерно-косметична фабрика» не дає підстав у межах цього адміністративного спору встановлювати порушення прав інтелектуальної власності іншим виробником. Для такого висновку необхідно дослідити точне позначення, обсяг охорони та можливі правові підстави використання.

Суд оцінює посилання на марку в закупівлі з погляду доступності еквівалентів, а не вирішує самостійний спір про право на знак.

Довід відповідача про допустимість посилання на марку за умови зазначення «або еквівалент» враховується разом із правилом про обґрунтованість такого посилання. Закон не вимагає універсального оформлення обґрунтування окремим документом у кожному випадку, однак за наявності скарги відповідні потреби повинні бути пояснені.

Формула «або еквівалент» не усуває дискримінації, якщо умови підтвердження еквівалента без належної причини є істотно обтяжливішими.

Посилання відповідача на судову практику щодо права замовника визначати технічні параметри продукції не спростовує цього висновку. Суд не встановлює рецептуру товарів замість замовника та не зобов`язує пристосовувати специфікацію до наявного асортименту позивача.

Перевірка рівності документальних вимог і належної мотивації рішення органу оскарження належить до судового контролю за дотриманням закону.

Щодо змін під час оскарження суд відхиляє загальне твердження позивача про незаконність будь-яких змін у цей період. Закон прямо допускає дії для усунення заявлених порушень. Зокрема, альтернативний показник, який розширює перелік допустимих товарів, може відповідати цій меті.

Однак установлення нових або посилення наявних документальних обов`язків не можна вважати усуненням порушень лише через те, що їх названо уточненням.

Позивач окремо просив перевірити зв`язок змін із порушеннями, зазначеними у скарзі. У мотивувальній частині оскаржуваного рішення щодо цього питання повторено перелік додаткових документів для еквівалентів і зроблено висновок про недоведеність неможливості виконання умов.

Такий висновок стосується спроможності скаржника подати пропозицію, але не відповідає самостійно на питання, чи були дії замовника у період оскарження спрямовані на усунення заявлених порушень.

Для належної оцінки колегія повинна була визначити, які саме положення змінено, як вони співвідносяться з вимогами скарги та чи усувають оспорену нерівність. Відсутність такої оцінки у сукупності з неперевіреним різним обсягом сертифікації та лабораторного підтвердження свідчить про недостатню обґрунтованість відмови.

Щодо порушення інтересу позивача суд зазначає, що він звернувся до органу оскарження як суб`єкт, зацікавлений у пропозиції еквівалентних товарів, та конкретизував додаткові обов`язки, які стосуються саме такого способу участі. Тому його звернення не спрямоване лише на контроль закупівлі. Оскаржувана відмова залишила ці обов`язки чинними щодо позивача та безпосередньо стосується результату розгляду поданої ним скарги.

Фактичне подання тендерної пропозиції не означає відмови від права на рівне ставлення або визнання законності кожної умови. Учасник може намагатися виконати оспорювані вимоги, несучи додаткові витрати та ризик відхилення. Сам по собі факт участі не доводить відсутності необґрунтованого обтяження й не усуває перевірки його скарги.

Завершення закупівлі та укладення договору також не встановлюють автоматично правомірності раніше прийнятого рішення органу оскарження. Предметом цього спору є індивідуальне рішення за скаргою позивача, а не визначення переможця чи недійсність договору.

Суд враховує стандарти вмотивованості рішень, сформульовані Європейським судом з прав людини. У пункті 58 рішення «Серявін та інші проти України» від 10.02.2011, заява № 4909/04, зазначено, що рішення повинно містити достатні мотиви, хоча обов`язок обґрунтування не вимагає докладної відповіді на кожен аргумент. Мотиви дають стороні можливість зрозуміти результат та оскаржити його.

Цей стандарт суд застосовує до власної оцінки спору; обов`язок колегії належно мотивувати своє рішення випливає безпосередньо з національного законодавства.

Отже, відхилення окремих доводів позивача щодо незмінених умов, хімічних властивостей товару або несвоєчасних документів не звільняє від відповіді на своєчасно порушений і вирішальний довід про нерівність обов`язків для еквівалентів.

Резюмуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів належної обґрунтованості рішення від 09.08.2021 № 18182-р/пк-пз в частині оцінки різного обсягу документального підтвердження для названої продукції та її еквівалентів, насамперед екологічної сертифікації за всіма 13 позиціями, а також самостійного доводу про зміни під час оскарження.

Формальне посилання на двох виробників і недоведеність абсолютної неможливості виконання умов не спростовує встановленої документацією нерівності. Ці недоліки стосуються суті розгляду скарги та є підставою для визнання рішення протиправним і його скасування.

Згідно статей 72, 73, 77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази окремо та в сукупності, враховуючи їх належність, допустимість і достовірність.

Згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову особи, яка не є суб`єктом владних повноважень, судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Сплата позивачем судового збору в сумі 2270,00 грн підтверджується квитанцією, наявною у матеріалах справи. З огляду на задоволення позову ці витрати підлягають стягненню в повному обсязі на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Антимонопольного комітету України.

Керуючись статтями 139, 241 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гренландія НВП» до Антимонопольного комітету України, третя особа Управління освіти Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 09.08.2021 № 18182-р/пк-пз.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гренландія НВП» (код ЄДРПОУ 43527454; 07320, Київська область, Вишгородський район, с. Сухолуччя, вул. Травнева, 1-Б) за рахунок бюджетних асигнувань Антимонопольного комітету України (код ЄДРПОУ 00032767; 03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 20 жовтня 2026 року.

Суддя Кочанова П.В.