Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 жовтня 2026 року м. Київ справа №320/47105/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтович А.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНС.КОМ.2018"
до Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті
про скасуваня постанови,
в с т а н о в и в:
I. Зміст позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНС.КОМ.2018" (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову начальника відділу державного нагляду контролю у м. Києві від 30.05.2023 № 012006 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС.КОМ.2018" адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000 грн.
II. Позиція позивача та заперечення відповідача.
Позивач вважає оскаржувану постанову протиправною, посилаючись на порушення відповідачем вимог законодавства та недоведеність обставин, які стали підставою для притягнення його до відповідальності. Просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач проти задоволення позову заперечує, вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить відмовити в їх задоволенні.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 відкрито спрощене позовне провадження.
З огляду на звільнення судді ОСОБА_1 з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку, проведено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатами якого головуючим суддею визначено суддю Леонтовича А.М.
Ухвалою суду від 13.03.2025 прийнято справу до провадження та вирішено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНС.КОМ.2018» (код ЄДРПОУ 42636344) здійснює господарську діяльність у сфері автомобільних перевезень.
Для здійснення перевезення вантажу позивачем використовувався транспортний засіб марки MAN TGX 18.440, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом марки PANAV NV35, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Відповідно до товарно-транспортної накладної від 04.04.2023 № МЧ-Т/04/04-2023-12 зазначеним транспортним засобом здійснювалося перевезення вантажу - пшениці за маршрутом із с. Ясна Поляна Запорізької області до Ренійського морського торговельного порту Одеської області.
Загальна маса транспортного засобу з вантажем відповідно до зазначеної товарно-транспортної накладної становила 41 900 кг.
09.04.2023 посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті на автомобільній дорозі М-15 Одеса - Рені - Бухарест, км 12+125, на підставі направлення на рейдову перевірку від 30.03.2023 № 14/В проведено перевірку транспортного засобу марки MAN TGX 18.440, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом PANAV NV35, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
За результатами проведеної перевірки посадовими особами відповідача складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт від 09.04.2023 № 356168, яким зафіксовано порушення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.
Також за результатами здійснення габаритно-вагового контролю складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 09.04.2023 № 0071576 та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 09.04.2023 № 0062516.
У документах зафіксовано результати зважування транспортного засобу, зокрема показники фактичної маси та навантаження на осі транспортного засобу.
В акті перевірки від 09.04.2023 № 356168 зазначено про перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків.
30.05.2023 начальником відділу державного нагляду (контролю) у м. Києві Державної служби України з безпеки на транспорті Кривобоком Віктором винесено постанову № 012006 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою до товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС.КОМ.2018» застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000,00 грн на підставі абзацу п`ятнадцятого частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
30.08.2023 постанова від 30.05.2023 № 012006 надійшла на примусове виконання до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
31.08.2023 державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Рабоволюком В.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання постанови від 30.05.2023 № 012006 про стягнення з позивача адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17 000,00 грн.
04.09.2023 державним виконавцем у межах виконавчого провадження № НОМЕР_3 винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в розмірі 300,00 грн, постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 1 700,00 грн та постанову про арешт коштів боржника із зазначенням загальної суми звернення стягнення 19 000,00 грн.
22.09.2023 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_3 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з фактичним повним виконанням рішення.
У зверненні товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС.КОМ.2018» до начальника відділу державного нагляду (контролю) у м. Києві, 06.10.2023 товариством отримано поштовий лист щодо відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3.
12.10.2023 позивачем отримано інформацію з автоматизованої системи виконавчого провадження щодо виконання постанови від 30.05.2023 № 012006.
У зверненні до відповідача товариство повідомило про неотримання повідомлення щодо розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та копії постанови від 30.05.2023 № 012006, у зв`язку з чим просило надати копію зазначеної постанови та матеріалів, на підставі яких її прийнято.
Відповідь на вказане звернення отримано 09.11.2023.
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з позовом.
V. Норми права, які застосував суд.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється уповноваженими органами, зокрема шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Рейдові перевірки проводяться на автомобільних дорогах та інших визначених законодавством місцях.
Статтею 48 Закону № 2344-III передбачено, що автомобільні перевізники та водії повинні мати і пред`являти особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення. Зазначеною статтею визначено перелік документів для автомобільного перевізника та водія, а також документи, необхідні у випадку перевезення вантажів із перевищенням установлених габаритних або вагових обмежень.
Відповідно до абзацу чотирнадцятого частини першої статті 60 Закону № 2344-III за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу передбачено адміністративно-господарський штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з абзацом п`ятнадцятим частини першої статті 60 Закону № 2344-III за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу передбачено адміністративно-господарський штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зазначені положення статті 60 Закону № 2344-III викладені в редакції Закону України від 03.06.2021 № 1534-IX, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, рух транспортних засобів та їх составів у разі перевищення встановлених габаритних або вагових параметрів здійснюється за спеціальними правилами. Зазначеним пунктом установлено нормативні показники фактичної маси транспортних засобів, навантаження на одиночну, здвоєні та строєні осі, а також окремі показники для контейнеровозів.
Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879, визначено механізм здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку № 879 вимірювання (зважування) є процесом визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу.
Згідно з підпунктом 6 пункту 2 Порядку № 879 вимірювальне і зважувальне обладнання - це технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики.
Відповідно до пункту 12 Порядку № 879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватися у робочому стані. Періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва.
Згідно з пунктом 13 Порядку № 879 під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.
Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, визначено процедуру проведення перевірок додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт, оформлення їх результатів та розгляду справ про порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Відповідно до пункту 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Згідно з пунктом 26 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або шляхом надсилання на офіційну електронну адресу за її наявності.
Відповідно до пункту 27 Порядку № 1567 у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.
Згідно з пунктом 29 Порядку № 1567 копія постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі автомобільного перевізника під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
VI. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, пропорційно та з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III, Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879, та Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, у редакціях, чинних на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до статті 6 Закону № 2344-III державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється, зокрема, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Статтею 48 Закону № 2344-III визначено документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, та встановлено обов`язок автомобільних перевізників і водіїв мати і пред`являти уповноваженим особам документи, передбачені законодавством.
Абзацом відповідної частини першої статті 60 Закону № 2344-III передбачено застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків, при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу.
Отже, застосування штрафу в розмірі 17 000,00 грн можливе за умови належного встановлення факту порушення та підтвердження відповідного відсотка перевищення нормативних вагових параметрів.
Матеріалами справи підтверджується, що 09.04.2023 посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті на автомобільній дорозі М-15 Одеса - Рені - Бухарест, км 12+125, проведено рейдову перевірку транспортного засобу MAN TGX 18.440, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом PANAV NV35, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Перевірка здійснювалася на підставі направлення на рейдову перевірку від 30.03.2023 № 14/В.
За результатами перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт від 09.04.2023 № 356168, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 09.04.2023 № 0071576 та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 09.04.2023 № 0062516.
На підставі зазначених документів начальником відділу державного нагляду (контролю) у м. Києві Державної служби України з безпеки на транспорті Кривобоком Віктором прийнято постанову від 30.05.2023 № 012006 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС.КОМ.2018», код ЄДРПОУ 42636344, адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17 000,00 грн.
Суд зазначає, що сам факт проведення перевірки та складення відповідних документів не є безумовним підтвердженням правомірності застосованої санкції, оскільки контролюючий орган зобов`язаний довести як наявність складу правопорушення, так і дотримання встановленої законодавством процедури притягнення автомобільного перевізника до відповідальності.
Оцінюючи доводи позивача щодо неправомірного визначення відсотка перевищення нормативних вагових параметрів, суд виходить із того, що відповідальність, передбачена абзацом п`ятнадцятим частини першої статті 60 Закону № 2344-III, залежить від установленого розміру перевищення.
Позивач у позовній заяві посилається на навантаження на строєну вісь у розмірі 27,4 т при нормативному значенні 24 т, а в іншій частині позовної заяви зазначає показник 26,4 т із визначенням перевищення на 14,16 відсотка.
Суд зазначає, що за умови застосування нормативу 24 т навантаження 27,4 т відповідає перевищенню приблизно на 14,17 відсотка, тоді як навантаження 26,4 т відповідає перевищенню на 10 відсотків.
Водночас зазначені у позовній заяві розбіжності самі по собі не спростовують результатів габаритно-вагового контролю, оскільки визначальне значення мають показники, зафіксовані в первинних документах перевірки, та правильність застосування до них нормативних обмежень.
Разом із тим відповідач зобов`язаний довести правомірність визначення конкретного відсотка перевищення та застосування штрафу саме в розмірі 17 000,00 грн.
Щодо доводів позивача про перевезення пшениці, суд зазначає, що з наданої товарно-транспортної накладної від 04.04.2023 № МЧ-Т/04/04-2023-12 вбачається здійснення перевезення зазначеного вантажу.
Суд враховує, що пшениця є подільним сипким вантажем, який за своїми фізичними властивостями може переміщуватися під час руху транспортного засобу.
Водночас зазначені властивості вантажу самі по собі не виключають можливості здійснення габаритно-вагового контролю та не звільняють перевізника від дотримання встановлених законодавством вагових нормативів.
Доводи позивача щодо можливого перерозподілу навантаження між осями транспортного засобу підлягають оцінці у сукупності з результатами проведеного зважування, характеристиками використаного обладнання та іншими доказами.
Стосовно посилань позивача на загальну масу транспортного засобу 41 900 кг та допустимі вагові параметри контейнеровозів суд зазначає, що пунктом 22.5 Правил дорожнього руху встановлено окремі нормативи щодо загальної маси транспортних засобів та навантаження на їх осі.
Таким чином, відповідність загальної маси транспортного засобу певному нормативному показнику не виключає можливості перевищення допустимого навантаження на окрему вісь або групу осей.
Крім того, застосування спеціальних вагових нормативів для контейнеровозів залежить від відповідності транспортного засобу та здійснюваного перевезення умовам, установленим пунктом 22.5 Правил дорожнього руху.
Наведені позивачем відомості про масу транспортного засобу не є самостійною підставою для висновку про відсутність порушення вагових нормативів.
Щодо доводів позивача про неможливість отримання дозволу на перевезення подільного вантажу з перевищенням установлених вагових параметрів суд зазначає, що на час проведення перевірки 09.04.2023 стаття 60 Закону № 2344-III прямо передбачала відповідальність за перевищення нормативних габаритно-вагових параметрів під час перевезення подільного вантажу.
Відтак відсутність можливості отримання відповідного дозволу не звільняла автомобільного перевізника від відповідальності за доведене порушення встановлених нормативів.
Посилання позивача на правові висновки, сформульовані у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 814/1460/16, суд оцінює з урахуванням змін законодавства, внесених до статті 60 Закону № 2344-III Законом України від 03.06.2021 № 1534-IX.
Оскільки на час виникнення спірних правовідносин діяла редакція закону, яка безпосередньо передбачала відповідальність за перевищення вагових нормативів під час перевезення подільного вантажу, наведені позивачем висновки щодо попереднього правового регулювання не можуть бути самостійною підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Стосовно доводів позивача про нездійснення посадовими особами відповідача розрахунку плати за проїзд автомобільними дорогами та незаборонення подальшого руху транспортного засобу суд зазначає, що порядок справляння плати за проїзд та застосування адміністративно-господарських штрафів регулюють різні правові наслідки перевищення нормативних вагових параметрів.
Відсутність розрахунку такої плати або заходів щодо обмеження подальшого руху транспортного засобу сама по собі не свідчить про відсутність порушення та не виключає застосування відповідальності, передбаченої статтею 60 Закону № 2344-III.
Щодо доводів позивача про порушення вимог до зважувального обладнання суд зазначає, що відповідно до пунктів 12, 13 Порядку № 879 вимірювальне і зважувальне обладнання, яке використовується під час здійснення габаритно-вагового контролю, повинно відповідати встановленим законодавством вимогам.
Матеріали справи містять акт від 09.04.2023 № 356168, акт від 09.04.2023 № 0071576 та довідку від 09.04.2023 № 0062516, однак не містять окремих документів, які б дозволяли суду перевірити метрологічні характеристики та стан зважувального обладнання, використаного під час перевірки.
При цьому суд зазначає, що відсутність таких документів не є безумовним доказом несправності обладнання або недостовірності результатів зважування.
Разом із тим за наявності заперечень позивача щодо достовірності вагових показників відповідач повинен надати належні докази на підтвердження правомірності прийнятого рішення.
Окремої правової оцінки потребують доводи позивача щодо недотримання встановленого порядку розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Відповідно до пункту 26 Порядку № 1567 у редакції, чинній станом на 30.05.2023, справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або шляхом надсилання на офіційну електронну адресу за її наявності.
Пунктом 27 Порядку № 1567 передбачено, що у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.
Аналіз зазначених положень свідчить, що розгляд справи за відсутності уповноваженої особи автомобільного перевізника допускається за умови забезпечення контролюючим органом установленого порядку повідомлення такої особи.
Позивач стверджує, що не був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, за результатами якого прийнято постанову від 30.05.2023 № 012006.
Досліджені матеріали справи не містять доказів направлення товариству з обмеженою відповідальністю «ТРАНС.КОМ.2018» повідомлення про розгляд справи 30.05.2023.
Зокрема, відповідачем не надано доказів вручення повідомлення уповноваженій особі позивача під розписку, направлення рекомендованого листа з повідомленням або надсилання відповідного повідомлення на офіційну електронну адресу товариства.
У поданому 01.05.2025 відзиві відповідач просив врахувати раніше викладені заперечення та відмовити у задоволенні позову, однак належних доказів повідомлення позивача про розгляд справи не надав.
Суд зазначає, що право автомобільного перевізника на участь у розгляді справи є встановленою законодавством гарантією, спрямованою на забезпечення можливості надати пояснення, заперечення та документи щодо обставин виявленого порушення.
При цьому позивач заперечує правильність результатів зважування, визначення відсотка перевищення нормативних вагових параметрів, застосування відповідних нормативів та розміру адміністративно-господарського штрафу.
Отже, належне повідомлення позивача про розгляд справи мало істотне значення для реалізації його права на надання заперечень щодо обставин, які стали підставою для застосування адміністративно-господарського штрафу.
За відсутності доказів виконання відповідачем вимог пункту 26 Порядку № 1567 суд доходить висновку, що правомірність розгляду справи за відсутності уповноваженої особи позивача відповідачем не доведена.
Суд не може визнати зазначене порушення суто формальним, оскільки воно безпосередньо стосується забезпечення права позивача на участь у процедурі прийняття рішення про застосування до нього адміністративно-господарського штрафу.
Щодо доводів позивача про ненаправлення копії постанови від 30.05.2023 № 012006 суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 29 Порядку № 1567 копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі автомобільного перевізника під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.
З наданих матеріалів убачається, що 31.08.2023 державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Рабоволюком Василем Вікторовичем відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3 щодо примусового виконання постанови від 30.05.2023 № 012006 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС.КОМ.2018» штрафу в розмірі 17 000,00 грн.
04.09.2023 у межах зазначеного виконавчого провадження винесено постанови про стягнення виконавчого збору в розмірі 1 700,00 грн, витрат виконавчого провадження в розмірі 300,00 грн та про звернення стягнення на кошти боржника в загальній сумі 19 000,00 грн.
22.09.2023 виконавче провадження № НОМЕР_3 закінчено на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з фактичним повним виконанням рішення.
Разом із тим позивач у зверненні до начальника відділу державного нагляду (контролю) у м. Києві повідомив, що лише 06.10.2023 отримав лист щодо відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3 та просив надати копію постанови від 30.05.2023 № 012006 і матеріали, на підставі яких її прийнято.
Суд зазначає, що відкриття та закінчення виконавчого провадження не підтверджують дотримання відповідачем вимог пункту 29 Порядку № 1567 щодо своєчасного направлення копії постанови автомобільному перевізнику.
Належних доказів вручення або направлення позивачу копії постанови від 30.05.2023 № 012006 у встановлений законодавством строк відповідачем не надано.
Водночас суд враховує, що порушення строку направлення копії постанови саме по собі не свідчить про відсутність факту правопорушення та не є безумовною підставою для скасування постанови.
Однак у сукупності з недоведеністю належного повідомлення позивача про розгляд справи зазначена обставина підтверджує недотримання відповідачем установлених процедурних гарантій.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.
За змістом статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Оцінюючи надані сторонами докази в їх сукупності, суд зазначає, що відповідачем не доведено дотримання встановленого законодавством порядку повідомлення позивача про розгляд справи, за результатами якого прийнято постанову від 30.05.2023 № 012006.
При цьому складення акта перевірки від 09.04.2023 № 356168, акта про перевищення нормативних вагових параметрів від 09.04.2023 № 0071576 та довідки від 09.04.2023 № 0062516 не звільняло відповідача від обов`язку забезпечити право автомобільного перевізника на участь у розгляді справи.
Суд враховує, що позивачем наведено конкретні заперечення щодо встановлених вагових параметрів та правових підстав застосування штрафу, які він був позбавлений можливості викласти під час адміністративного розгляду справи.
Таким чином, відповідачем не доведено, що оскаржувана постанова прийнята з дотриманням вимог пунктів 26, 27 Порядку № 1567 та з урахуванням права позивача на участь у процесі прийняття рішення.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути прийняте, зокрема, обґрунтовано та з урахуванням права особи на участь у процесі його прийняття.
За встановлених обставин суд доходить висновку, що постанова начальника відділу державного нагляду (контролю) у м. Києві Державної служби України з безпеки на транспорті від 30.05.2023 № 012006 прийнята без доведеного дотримання встановленого порядку розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Зазначені порушення є істотними з огляду на характер заперечень позивача та обставини застосування до нього адміністративно-господарського штрафу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності прийняття оскаржуваної постанови, у зв`язку з чим позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС.КОМ.2018» є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом визнання протиправною та скасування постанови від 30.05.2023 № 012006 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17 000,00 грн.
VII. Висновок суду.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
VIII. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що позивачем сплачено судового збору 2684,00 грн.
Оскільки адміністративний позов підлягає задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову начальника відділу державного нагляду контролю у м. Києві Державної служби України з безпеки на транспорті (ЄДРПОУ: 39816845, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 51) від 30.05.2023 № 012006 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС.КОМ.2018" (ЄДРПОУ: 42636344, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 59, офіс 316) адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (ЄДРПОУ: 39816845, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 51) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС.КОМ.2018" (ЄДРПОУ: 42636344, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 59, офіс 316) судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Леонтович А.М.
Судове рішення № 140758795, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 20.10.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 320/47105/23. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: