Рішення № 140758771, 20.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року м. Київ справа №320/34742/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтович А.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ТОВ «Фармпостач»

до Головного управління Державної податкової служби України в м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ «Фармпостач» (далі - позивач) з позовом до Головного управління Державної податкової служби України в м. Києві (далі - відповідач), у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 15.05.2023 №2338340411.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

Позивач вважає протиправним застосування штрафних санкцій за порушення строків реєстрації податкових накладних, посилаючись на особливості податкового законодавства в умовах воєнного стану, дію карантинного мораторію та необхідність застосування зменшених розмірів штрафів. Просить визнати протиправним та скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних встановлено за результатами камеральної перевірки, а штрафні санкції застосовано відповідно до положень Податкового кодексу України. Вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення правомірним.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.10.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАРМПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 38114425) є юридичною особою, зареєстрованою в установленому законодавством порядку, та платником податку на додану вартість.

Впродовж 2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАРМПОСТАЧ» в межах здійснення господарської діяльності складено податкові накладні та розрахунки коригування, які підлягали реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРМПОСТАЧ» з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві складено акт від 17.04.2023 №28113/Ж5/26-15-04-11-03/38114425.

Актом встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАРМПОСТАЧ» вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в частині недотримання граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В акті перевірки наведено перелік податкових накладних та розрахунків коригування, щодо яких встановлено порушення строків реєстрації, із зазначенням їх номерів, дат складання, граничних строків реєстрації, фактичних дат реєстрації, кількості календарних днів прострочення та сум податку на додану вартість.

За результатами перевірки контролюючим органом визначено розмір штрафних санкцій відповідно до кількості календарних днів порушення строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування.

24.04.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАРМПОСТАЧ» отримано акт камеральної перевірки від 17.04.2023 №28113/Ж5/26-15-04-11-03/38114425.

На підставі акта перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.05.2023 №338340411, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРМПОСТАЧ» застосовано штрафні санкції у загальному розмірі 50 834,24 грн за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підставою для визначення зазначеної суми штрафних санкцій стали встановлені контролюючим органом порушення строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, відображені в акті камеральної перевірки від 17.04.2023 №28113/Ж5/26-15-04-11-03/38114425 та відповідному розрахунку штрафних санкцій.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАРМПОСТАЧ» скористалося правом адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 15.05.2023 №338340411 та звернулося зі скаргою до Державної податкової служби України.

За результатами розгляду скарги Державною податковою службою України прийнято рішення від 29.06.2023 №17293/6/99-00-06-03-02-06, яким скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРМПОСТАЧ» залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 15.05.2023 №338340411 - без змін.

Позивач вважає рішення необгрунтованим як нормативно, так і документально, тому звернувся до суду з цим позовом.

V. Норми права, які застосував суд

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків, крім Національного банку України, у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, Єдиного реєстру податкових накладних, митних декларацій, Єдиного реєстру акцизних накладних та інших даних, визначених цим підпунктом.

Предметом камеральної перевірки може бути, зокрема, своєчасність реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкові.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів або послуг платник податку - продавець товарів або послуг зобов`язаний у встановлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних та розрахунків коригування, складених з 1 по 15 календарний день включно календарного місяця, - до останнього дня включно календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних та розрахунків коригування, складених з 16 по останній календарний день включно календарного місяця, - до 15 календарного дня включно календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних тягне за собою накладення штрафу на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, у таких розмірах: 10 відсотків суми податку на додану вартість - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків - від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків - від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків - від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків - на 366 і більше календарних днів.

Зазначені розміри застосовуються з урахуванням установлених цією нормою винятків щодо окремих видів податкових накладних та розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця включно, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, штрафні санкції не застосовуються, крім випадків, прямо визначених цією нормою.

Законом України від 12.05.2022 №2260-IX, який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, якими визначено особливості виконання податкових обов`язків та застосування відповідальності під час дії воєнного стану.

Відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування, платник звільняється від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків у строки, визначені цією нормою.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, звільняються від відповідальності за їх несвоєчасне виконання, якщо граничний термін виконання припадає на період починаючи з 24.02.2022 до дня набрання чинності Законом №2260-IX, за умови реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не пізніше 15.07.2022, подання податкової звітності не пізніше 20.07.2022 та сплати податків і зборів не пізніше 31.07.2022.

Згідно з підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно із цим Кодексом та законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу.

При цьому вимоги законодавства щодо мораторію на застосування штрафних санкцій на період дії карантину та воєнного стану не застосовуються.

Відповідно до підпункту 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Податкового кодексу України обставиною, що звільняє від фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, є вчинення діяння внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажору).

Законом України від 12.01.2023 №2876-IX, який набрав чинності 08.02.2023, підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктами 89 та 90.

Відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних та розрахунків коригування, складених з 1 по 15 календарний день включно календарного місяця, - до 5 календарного дня включно календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних та розрахунків коригування, складених з 16 по останній календарний день включно календарного місяця, - до 18 календарного дня включно календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Для розрахунків коригування, складених постачальником товарів або послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів або послуг їх постачальнику, встановлено окремий строк реєстрації - протягом 18 календарних днів із дня отримання такого розрахунку коригування отримувачем.

Згідно з пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України тимчасово, протягом дії воєнного стану та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу, встановлюється у таких розмірах: 2 відсотки суми податку на додану вартість - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків - від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків - від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків - від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків - на 366 і більше календарних днів.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

VI. Оцінка суду

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, визначених цим Кодексом, зокрема даних Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Таким чином, проведення камеральної перевірки з питань дотримання платником податків граничних строків реєстрації податкових накладних належить до повноважень контролюючого органу, визначених Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів або послуг платник податку продавець зобов`язаний у встановлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

При цьому зазначеною нормою встановлено граничні строки реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування залежно від дати їх складання.

Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних тягне за собою накладення штрафу у визначеному цією нормою розмірі залежно від тривалості порушення строку реєстрації.

Отже, обов`язок своєчасної реєстрації податкових накладних прямо передбачений податковим законодавством, а його невиконання є підставою для застосування встановленої законом відповідальності.

Щодо доводів позивача про протиправність застосування штрафних санкцій у період дії воєнного стану суд зазначає таке.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на території України введено воєнний стан.

Законом України від 12.05.2022 №2260-IX, який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного стану.

Зокрема, внесено зміни до підпунктів 69.1 та 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, якими врегульовано питання виконання платниками податків податкових обов`язків та застосування відповідальності за їх порушення.

Підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України передбачено звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов`язків за наявності визначених цією нормою обставин та з дотриманням установлених законодавством умов.

Зокрема, платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, звільнялися від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, граничний строк реєстрації яких припадав на період із 24.02.2022 до дня набрання чинності Законом №2260-IX, за умови їх реєстрації не пізніше 15.07.2022.

Водночас зазначені положення не передбачають безумовного звільнення всіх платників податків від відповідальності за порушення строків реєстрації податкових накладних протягом усього періоду дії воєнного стану.

Зміст підпункту 69.1 свідчить про те, що звільнення від відповідальності пов`язується з дотриманням конкретних умов, установлених законодавцем, а не виключно з фактом запровадження воєнного стану.

Отже, доводи позивача щодо неможливості застосування штрафних санкцій виключно у зв`язку із запровадженням воєнного стану суд вважає необґрунтованими.

Щодо посилань позивача на положення пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України суд зазначає, що вказаною нормою передбачалося незастосування штрафних санкцій за окремі порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19.

Водночас Законом України від 12.05.2022 №2260-IX змінено порядок застосування відповідальності за порушення податкового законодавства в умовах воєнного стану.

Відповідно до підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно із цим Кодексом з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Податкового кодексу України.

При цьому вимоги законодавства щодо мораторію на застосування штрафних санкцій на період дії карантину не застосовуються.

Отже, починаючи з 27.05.2022, застосування відповідальності за порушення податкового законодавства здійснювалося з урахуванням спеціальних положень пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.

Таким чином, посилання позивача на дію карантинного мораторію не спростовує правомірності застосування контролюючим органом штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, допущені після набрання чинності Законом №2260-IX.

Щодо доводів позивача про необхідність застосування зменшених розмірів штрафних санкцій, передбачених Законом України від 12.01.2023 №2876-IX, суд зазначає таке.

08.02.2023 набрав чинності Закон України від 12.01.2023 №2876-IX, яким підрозділ 2 розділу XX Податкового кодексу України доповнено пунктами 89 та 90.

Пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України встановлено спеціальні граничні строки реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на період дії воєнного стану.

Пунктом 90 зазначеного підрозділу встановлено зменшені розміри штрафних санкцій за порушення строків реєстрації податкових накладних, передбачених пунктом 89.

Зокрема, передбачено застосування штрафних санкцій у розмірі 2, 5, 10, 15 та 25 відсотків суми податку на додану вартість залежно від кількості календарних днів порушення строку реєстрації.

Системний аналіз зазначених положень свідчить про те, що встановлені пунктом 90 розміри штрафних санкцій застосовуються у взаємозв`язку зі спеціальними строками реєстрації податкових накладних, визначеними пунктом 89.

При цьому Закон №2876-IX не містить положень щодо поширення його дії на порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, які були вчинені до набрання ним чинності.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Водночас установлені Законом №2876-IX спеціальні розміри штрафних санкцій є складовою особливого правового регулювання строків реєстрації податкових накладних, запровадженого з 08.02.2023.

Зазначені положення не змінюють правового регулювання граничних строків реєстрації податкових накладних, які закінчилися до набрання чинності цим Законом.

Відтак підстави для застосування зменшених розмірів штрафних санкцій, передбачених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, до порушень строків реєстрації податкових накладних, вчинених у 2022 році, відсутні.

При цьому обставина прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення 15.05.2023 не змінює часу вчинення податкового правопорушення та не зумовлює застосування до нього положень Закону №2876-IX.

Отже, доводи позивача про необхідність застосування до спірних правовідносин зменшених розмірів штрафних санкцій, установлених Законом №2876-IX, суд відхиляє.

Щодо посилань позивача на неправомірність визначення контролюючим органом розміру штрафних санкцій суд зазначає, що відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України розмір штрафу визначається залежно від кількості календарних днів порушення граничного строку реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування.

Як убачається з акта камеральної перевірки від 17.04.2023 №28113/Ж5/26-15-04-11-03/38114425 та доданих до нього розрахунків, контролюючим органом визначено податкові накладні та розрахунки коригування, зареєстровані з порушенням установлених законодавством строків, із зазначенням відповідних дат складання та реєстрації, кількості днів прострочення та сум податку на додану вартість.

Зазначені відомості покладено в основу прийнятого Головним управлінням ДПС у м. Києві податкового повідомлення-рішення від 15.05.2023 №338340411.

Саме по собі посилання позивача на необхідність застосування інших розмірів штрафних санкцій у зв`язку з набранням чинності Законом №2876-IX не спростовує застосування контролюючим органом положень пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України до порушень, вчинених до 08.02.2023.

Щодо доводів позивача про неправомірність проведення камеральної перевірки суд зазначає, що відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України предметом камеральної перевірки може бути своєчасність реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 76.1 статті 76 Податкового кодексу України така перевірка проводиться без спеціального рішення керівника контролюючого органу та без направлення на її проведення.

Отже, проведення Головним управлінням ДПС у м. Києві камеральної перевірки дотримання позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних відповідає визначеним Податковим кодексом України повноваженням контролюючого органу.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Суд зазначає, що встановлений податковим законодавством обов`язок щодо своєчасної реєстрації податкових накладних є обов`язковим для платника податку, а звільнення від відповідальності за його порушення допускається за наявності визначених законом підстав.

Наведені позивачем доводи щодо дії воєнного стану, карантинного мораторію та необхідності застосування зменшених розмірів штрафних санкцій, передбачених Законом України від 12.01.2023 №2876-IX, не спростовують установленого контролюючим органом факту порушення строків реєстрації податкових накладних та не свідчать про протиправність застосування відповідальності відповідно до положень Податкового кодексу України.

За таких обставин, оцінивши доводи сторін та наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено обставин, які б свідчили про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 15.05.2023 №338340411.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 15.05.2023 №338340411 прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України, а наведені позивачем доводи не спростовують правомірності його прийняття.

Таким чином, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРМПОСТАЧ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є необґрунтованим.

VІI. Висновок суду

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

VIІI. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Враховуючи, що в задоволенні позову належить відмовити підстави розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Леонтович А.М.