Рішення № 140758768, 20.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року Київ № 640/26912/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія

«Енергоатом», від імені якого діє відокремлений підрозділ «Рівненська атомна

електрична станція»

до Державної аудиторської служби України

про визнання протиправним та скасування висновку,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», від імені якого діє відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» (далі позивач) з адміністративним позовом до Державної аудиторської служби України (далі відповідач), у якому просили суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок від 19.10.2020 Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі №UA-2020-06-12-001937-a ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 виконання будівельних робіт по об`єкту «Реконструкція дороги Станційна ВП РАЕС в м. Вараш». Етап 2. Автодорога.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

Позовні вимоги, із урахуванням заяви про зміну підстав позову шляхом їх розширення, обґрунтовані тим, що позивачем як замовником, на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі», було оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів по закупівлі UA-2020-06-12-001937-a «ДСТУ Б Д.1.1-1:2013. Виконання будівельних робіт по об`єкту «Реконструкція дороги Станційна ВП РАЕС в м. Вараш». Етап 2. Автодорога.», та усі вчинені позивачем дії щодо названої закупівлі відповідали вимогам чинного законодавства.

Зазначили, що 16.10.2020 відповідачем за результатами моніторингу складено, підписано та оприлюднено висновок з інформацією про те, що за результатами аналізу питання повноти відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів, установлено порушення вимог пункту 8 частини другої статті 21 Закону. За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ТОВ «Кортакоз» установлено порушення вимог абзацу 2 пункту 1 частини першої статті 31 Закону.

На переконання позивача, оскаржуваний висновок про результати моніторингу процедури закупівлі є безпідставним і необґрунтованим, оскільки порушень вимог Закону України «Про публічні закупівлі» позивачем вчинено не було.

Відповідач проти позову заперечував, надіслав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просили суд відмовити у задоволенні позову, обґрунтовуючи тим, що Держаудитслужба відповідно до частини другої статті 8 Закону № 922-VIII, пункту 9 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2016 № 43, та на підставі наказу Держаудитслужби від 22.09.2020 № 267 здійснила моніторинг процедури публічної закупівлі «ДСТУ Б Д.1.1-1:2013. Виконання будівельних робіт по об`єкту «Реконструкція дороги Станційна ВП РАЕС в м. Вараш». Етап 2. Автодорога» очікуваною вартістю 30 155 400,00 грн (без ПДВ).

За результатами моніторингу встановлено порушення законодавства у сфері публічних закупівель, що відображені у висновку про його результати, який оприлюднено в електронній системі закупівель відповідно до норм частини шостої статті 8 Закону № 922-VIII (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-06-12-001937-a).

Під час проведення моніторингу закупівлі установлено порушення позивачем: пункту 8 частини другої статті 21 Закону № 922-VIII опубліковане оголошення про проведення відкритих торгів не містить інформації про мову, якою повинні готуватися тендерні пропозиції; абзацу 2 пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII Замовник не відхилив тендерну пропозицію ТОВ «Кортакоз» як таку, що не відповідає кваліфікаційним критерієм тендерної документації, та уклав з ним договір.

Підставою для прийняття рішення про початок моніторингу є виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

Порушення, виявлене під час моніторингу процедури закупівлі, зафіксовано у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, який оприлюднений в електронній системі закупівель 16.10.2020.

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої просили суд позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Крім того, від позивача до суду надійшли заяви про заміну позивача - Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», від імені якого діє ВП «Рівненська АЕС», на правонаступника - Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», від імені якого діє філія «Відокремлений підрозділ «Рівненська АЕС» (код ЄДРПОУ: 24584661; місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3).

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.11.2020 відмовлено у задоволенні заяви позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

На виконання положень пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали цієї справи до Київського окружного адміністративного суду.

За результатом автоматизованого розподілу, справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Леонтовичу А.М.

Ухвалою суду від 09.02.2024 справу прийнято до провадження судді Леонтовича А.М. за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Розглянувши заяву про заміну позивача на процесуального правонаступника, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Зі змісту заяви слідує, що відповідно до положень Закону України від 06.02.2023 № 2896-ІХ «Про акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1420 «Про утворення акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», (опублікованої 09.01.2024), утворено Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» шляхом перетворення Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1420 «Про утворення акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», товариство є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов`язків державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» із дня державної реєстрації товариства; відокремлені підрозділи державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» із дня державної реєстрації товариства продовжують функціонувати як відокремлені підрозділи товариства (філії, представництва).

Станом на 11.01.2024 до Єдиного державного реєстру внесено відомості щодо державної реєстрації Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

Із урахуванням наведеного, суд уважає за необхідне допустити заміну позивача - Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», від імені якого діє ВП «Рівненська атомна електрична станція», на правонаступника - Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ: 24584661; місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3), від імені якого діє філія «Відокремлений підрозділ «Рівненська АЕС» (код ЄДРПОУ ВП: 05425046; місцезнаходження: 34400, Рівненська обл., м. Вараш).

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно із частиною другою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Філія «Відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» (код ЄДРПОУ ВП: 05425046) є відокремленим підрозділом (філією) юридичної особи - Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», зареєстрованої 11.01.2014, про що в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом в ЄДРПОУ: 24584661 міститься відповідний запис.

На виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі», позивачем в електронній системі закупівель оприлюднено оголошення про закупівлю UA-2020-06-12-001937-a «ДСТУ Б Д.1.1-1:2013. Виконання будівельних робіт по об`єкту «Реконструкція дороги Станційна ВП РАЕС в м. Вараш». Етап 2. Автодорога.».

Державною аудиторською службою України на підставі наказу від 22.09.2020 № 267 було прийнято рішення про початок проведення моніторингу процедури закупівлі № UA-2020-06-12-001937-a.

16.10.2020 відповідачем опубліковано висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-06-12-001937-a, відповідно до якого встановлено, що дата закінчення моніторингу: 13.10.2020. Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані (додатку), оприлюднення інформації про закупівлю, повноти відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» (далі Закон), надання роз`яснення щодо тендерної документації. розгляду тендерних пропозицій, відповідності повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей вимогам Закону, своєчасність його розміщення та виконання учасником, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця. Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель відокремленого підрозділу «Рівненська АЕС» державного підприємства «НАЕК «Енергоатом» (далі Замовник) на 2020 рік, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію від 05.06.2020, звернення за роз`ясненнями щодо тендерної документації від 13.06.2020, роз`яснення на звернення оприлюднене 16.06.2020, тендерні пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Будальянс Груп» (далі ТОВ «БК «Будальянс Груп»), товариства з обмеженою відповідальністю «Кортакоз» (далі ТОВ «Кортакоз»), витяги з протоколів засідання тендерного комітету Замовника від 03.07.2020 № 54, від 10.07.2020 № 56, від 14.07.2020 № 57, вимога про усунення невідповідностей до 08.07.2020 10:44, повідомлення про намір укласти договір, договір від 29.07.2020 № 46-122-01-20-09904 (далі договір), пояснення Замовника від 02.10.2020 отримане через електронну систему закупівель. За результатами моніторингу установлено, що відповідно до річного плану закупівель на 2020 рік Замовника UA-P-2020-05-07-000158-a, опублікованого на вебпорталі Уповноваженого органу 07.05.2020 передбачено закупівлю «ДСТУ Б Д.1.1-1:2013. Виконання будівельних робіт по об`єкту «Реконструкція дороги Станційна ВП РАЕС в м. Вараш». Етап 2. Автодорога» очікуваною вартістю 36 186 480,00 грн, що є відмінним від очікуваної вартості зазначеної в оголошенні про проведення відкритих торгів, яка становить 30 155 400,00 грн (без ПДВ). Згідно абзацу 3 частини першої статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Крім того, установлено, що на порушення вимог пункту 8 частини другої статті 21 Закону опубліковане оголошення про проведення відкритих торгів не містить інформації про мову, якою повинні готуватися тендерні пропозиції. Також, встановлено, що відповідно підпункту 5.3.1 пункту 5 розділу III тендерної документації для підтвердження кваліфікаційного критерію «наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів)» Замовник установив вимогу щодо надання учасниками в складі тендерної пропозиції довідки (в довільній формі) про наявність у учасника документального підтвердження досвіду виконання робіт, які за специфікацією і складністю відповідають роботам згідно додатку 1 до технічних вимог, вказавши кількість таких договорів (не менше двох), перелік та їх обсяг. Для підтвердження досвіду виконання робіт, які за специфікацією і складністю відповідають роботам згідно додатку 1 до технічних вимог, повинні бути надані в складі пропозиції листи-відгуки за останні три роки. Поряд із цим, Замовник оприлюднив учаснику ТОВ «Кортакоз» повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та документах, що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону та установив останньому перелік інформації та документів для їх усунення, а саме: шляхом надання документу, який підтверджує досвід виконання робіт по улаштуванню покриття з асфальтобетонних сумішей ЩМА-20. Учасник ТОВ «Кортакоз» на вимогу про усунення невідповідностей у складі тендерної пропозиції оприлюднив довідку про наявність досвіду виконання робіт по улаштуванню покриття з асфальтобетонних сумішей ЩМА-20 від 07.07.2020 № 388, в якій зазначає лише один договір та надав до нього лист-відгук від замовника, чим не дотримав вимоги підпункту 5.3.1 пункту 5 розділу III тендерної документації. Однак, на порушення вимог абзацу 2 пункту 1 частини першої статті 31 Закону Замовник не відхилив тендерну пропозицію ТОВ «Кортакоз» як таку, що не відповідає кваліфікаційним критеріям тендерної документації, та уклав з ним договір.

Відповідно до висновку, за результатами аналізу питання повноти відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів, установлено порушення вимог пункту 8 частини другої статті 21 Закону. За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ТОВ «Кортакоз» установлено порушення вимог абзацу 2 пункту 1 частини першої статті 31 Закону. За результатами аналізу питань визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону, надання роз`яснень щодо тендерної документації, розгляду тендерних пропозицій ТОВ «БК «Будальянс Груп», відповідності повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей вимогам Закону, своєчасність його розміщення та виконання учасником, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця порушень не встановлено.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Держаудитслужба зобов`язала здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Уважаючи висновок відповідача протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.

V. Норми права, які застосував суд

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України від 26.01.1993 № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон № 2939-ХІІ).

За правилами частин першої, другої статті 1 Закону № 2939-ХІІ здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією, України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності, у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні (частина перша статті 2 Закону № 2939-ХІІ).

За положеннями частин другої, третьої статті 2 Закону № 2939-ХІІ державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 5 Закону № 2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення № 43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Пунктом 7 Положення № 43 встановлено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

VI. Оцінка суду

Державна аудиторська служба України безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи відповідно до статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому статтею 8 Закон України «Про публічні закупівлі».

Закон України від 25.12.2015 № 922-VІІІ «Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922-VІІІ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Пунктом 14 частини першої статті 1 Закону № 922-VІІІ визначено, що моніторинг процедури закупівлі аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону № 922-VIII Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Органи, уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, не мають права втручатися в проведення закупівель.

Абзацами 1-2 частини першої статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Згідно із частиною другою статті 8 Закону № 922-VIII, рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до частини третьої статті 8 Закону № 922-VIII, повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель (частина четверта статті 8 Закону № 922-VIII.

За нормами частини шостої статті 8 Закону № 922-VIII, протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

Згідно із частинами шостою та сьомою статті 8 Закону № 922-VIII, за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником.

Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі затверджений наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552 (далі - Порядок № 552).

Згідно з пунктами 3, 5 розділу І Порядку № 552 висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - форма висновку) в електронній системі закупівель.

Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі.

За приписами частини десятої статті 8 Закону № 922-VIII, у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Аналіз наведених правових норм дає підстави стверджувати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом їх моніторингу, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу закупівлі. При виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю у висновку здійснює його опис та зазначає про спосіб його усунення. Отже, з метою усунення виявленого під час моніторингу порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель у висновку міститься вимога зобов`язального характеру, яка є обов`язковою для виконання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.05.2021 у справі № 160/4421/20.

Як установлено судом, Держаудитслужба відповідно до частини другої статті 8 Закону № 922-VIII, пункту 9 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2016 № 43, та на підставі наказу Держаудитслужби від 22.09.2020 № 267 здійснила моніторинг процедури публічної закупівлі «ДСТУ Б Д.1.1-1:2013. Виконання будівельних робіт по об`єкту «Реконструкція дороги Станційна ВП РАЕС в м. Вараш». Етап 2. Автодорога» очікуваною вартістю 30 155 400,00 грн (без ПДВ).

Моніторингом процедури закупівлі встановлено порушення вимог абзацу 2 пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII, а також пункту 8 частини другої статті 21 Закону № 922-VIII.

Так, відповідно до абзацу 2 пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII, Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо: учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.

За приписами пункту 8 частини другої статті 21 Закону № 922-VIII, у тендерній документації зазначаються такі відомості: проєкт договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

Щодо твердження позивача про незазначення ідентифікаційного коду Замовника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та перевищення строку здійснення моніторингу процедури закупівлі, суд зазначає таке.

Як зазначив позивач, пунктом 1 розділу ІІ «Порядку заповнення форми висновку» Порядку заповнення форми про результати моніторингу закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 08.09.2020 № 552, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.10.2020 за № 958/35241. Однак, всупереч вимогам чинного законодавства, пункт 1 висновку не містить ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Суд зазначає, що Держаудитслужба забезпечує контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель згідно зі статтею 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», зокрема шляхом проведення моніторингу закупівлі за наявності підстав та у порядку, які визначені у статті 8 Закону № 922-VIII.

Моніторинг процедури закупівлі це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, який здійснює Держаудитслужба шляхом технічної фіксації результатів моніторингу закупівель в електронній системі закупівель.

Технічну можливість фіксації в системі електронних закупівель результатів моніторингу процедури закупівлі, дати початку та завершення моніторингу закупівлі, оприлюднення висновку про результати моніторингу закупівлі та заперечень до нього, а також можливість обміну інформацією між замовником та органом державного фінансового контролю доручено забезпечити Мінекономрозвитку (наразі це Міністерство економіки України).

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII електронна система закупівель інформаційно-телекомунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», що забезпечує проведення закупівель, створення, розміщення, оприлюднення, обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять вебпортал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами Зокрема, вебпорталом Уповноваженого органу є інформаційно-телекомунікаційна система, до складу якої входять модуль електронного аукціону і база даних, що є частиною електронної системи закупівель та забезпечує створення, зберігання та оприлюднення всієї інформації про закупівлі, проведення електронного аукціону, автоматичний обмін інформацією і документами та користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет (пункт 5 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII).

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016№ 166 «Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків» визначено, що адміністратором електронної системи закупівель є юридична особа, визначена Мінекономрозвитку відповідальною за забезпечення функціонування та наповнення вебпорталу Уповноваженого органу з питань закупівель.

Із метою здійснення діяльності, спрямованої на забезпечення функціонування та наповнення вебпорталу Уповноваженого органу управління з питань закупівель, створено державне підприємство «Прозорро» (далі ДП «Прозорро») (пункт 3.1 статуту ДП «Прозорро» (нова редакція), затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08.10.2018 № 1458).

З огляду на зазначене, ДП «Прозорро» було розроблено технічний комплекс (персональний кабінет Держаудитслужби), який є складовою частиною електронної системи закупівель.

Держаудитслужбі як користувачу забезпечено доступ до персонального кабінету шляхом реєстрації працівників Держаудитслужби за допомогою електронного цифрового підпису (кваліфікаційного електронного підпису).

Як уже зазначалось, відповідно до наказу Держаудитслужби від 22.09.2020 № 267 «Про початок моніторингу процедур закупівель», який оприлюднено в електронній системі закупівель, 23.09.2020 Держаудитслужба здійснила моніторинг процедури публічної закупівлі «ДСТУ Б Д.1.1-1:2013. Виконання будівельних робіт на об`єкті «Реконструкція дороги Станційна ВП РАЕС в м. Вараш». Етап 2. Автодорога» (інформацію про закупівлю оприлюднено в електронній системі закупівель за номером ID: UA-2020-06-12-001937-a), проведеної позивачем, у законодавчо визначені строки.

Згідно із частиною четвертою статті 8 Закону № 922-VIII строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання (частина шоста статті 8 Закону № 922-VIII).

За результатами моніторингу зазначеної процедури закупівлі Держаудитслужба склала за встановленою формою висновок, який оприлюднено 16.10.2020 в електронній системі закупівель відповідно до вимог частини шостої статті 8 Закону № 922-VIII.

Щодо твердження позивача про те, що у висновку не зазначено його ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, слід зазначити таке.

Форма висновку про результати моніторингу процедури закупівлі відповідає вимогам, встановленим частиною сьомою статті 8 Закону № 922-VIII та передбачає інформацію про замовника, зокрема ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з пунктом 8 розділу ІІ Порядку вступна частина форми висновку заповнюється електронною системою закупівель автоматично.

У висновку відповідно до вимог законодавства зазначено ідентифікаційний код позивача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, тому твердження позивача не відповідають дійсності.

Отже, оприлюднений в установлений законодавством строк, в електронній системі закупівель висновок про результати моніторингу закупівлі відповідає вимогам, визначеним у пункті 7 статті 8 Закону № 922-VIII та розділу ІІ Порядку.

Зважаючи на викладене, твердження позивача про не зазначення ідентифікаційного коду Замовника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та перевищення строку моніторингу процедури закупівлі під час розгляду справи не знайшли свого підтвердження.

Щодо порушення позивачем вимог пункту 8 частини другої статті 21 Закону № 922-VIII, суд виходив із такого.

За твердженнями позивача, при аналізі цього питання вкрай важливу роль відіграє та обставина, що оголошення про проведення відкритих торгів формується Замовником не на особистому інформаційному ресурсі та не у довільній формі. Оголошення про проведення відкритих торгів розміщається і формується у ЕСЗ, як це вказано чинним законодавством.

На переконання суду, такі доводи позивача не спростовують виявлених порушень, оскільки у пункті 2 статті 21 Закону № 922-VIII зазначено, яку інформацію має містити оголошення про проведення відкритих торгів, зокрема пункт 8 повинен містити інформацію щодо мови, якою (якими) мають готуватися тендерні пропозиції.

За результатами моніторингу процедури закупівлі встановлено, що на порушення вимог пункту 8 частини другої статті 21 Закону № 922-VIII опубліковане оголошення про проведення відкритих торгів не містить інформації про мову, якою повинні готуватися тендерні пропозиції.

Позивач не заперечує, що в опублікованому ним оголошенні про проведення відкритих торгів не міститься інформації щодо мови, якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції, що є імперативною вимогою Закону № 922-VIII, та про що зазначено у висновку.

Частиною другою статті 21 Закону № 922-VIII чітко визначено, що саме в оголошенні про проведення відкритих торгів має міститися інформація щодо мови, якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції, і, позивач на виконання цієї вимоги мав змогу зазначити таку інформацію в будь-якому іншому полі екранної форми оголошення про проведення відкритих торгів або завантажити таку інформацію до електронної системи закупівель окремим файлом.

Крім цього, забезпечення проведення закупівель, створення, розміщення, оприлюднення, обмін інформацією і документами в електронному вигляді здійснюється за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи, до складу якої входить вебпортал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами. Вебпортал Уповноваженого органу є онлайн-сервісом та забезпечує створення, зберігання, оприлюднення всієї інформації про закупівлі, проведення електронного аукціону, автоматичний обмін інформацією і документами та користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою Інтернету (пункт 5 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII).

З`ясовано, що з метою здійснення діяльності, спрямованої на забезпечення функціонування та наповнення вебпорталу Уповноваженого органу управління з питань закупівель, створено ДП «Прозорро».

До прав та обов`язків ДП «Прозорро», зокрема входить збір, обробка та розповсюдження інформації замовників та учасників процедур закупівель, а також надання послуг, пов`язаних з роботою системи електронних закупівель.

Суд зазначає, що питання створення, зберігання, оприлюднення інформації про закупівлі не належать до компетенції органів Державної аудиторської служби України.

Зважаючи на викладене, у висновку про результати моніторингу закупівлі правомірно зазначено факт порушення вимог пункту 8 частини другої статті 21 Закону № 922-VIII.

Щодо необґрунтованості та безпідставності, на переконання позивача, висновку про порушення Замовником абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII, суд виходив із такого.

Позивач у позовній заяві зазначив, що відповідно підпункту 5.3.1 пункту 5 розділу ІІІ тендерної документації для підтвердження кваліфікаційного критерію Учасником ТОВ фірма «Кортакоз», у складі тендерної пропозиції надано довідку № 304 від 25.06.2020 про наявність в ТОВ фірма «Кортакоз», документального підтвердження досвіду виконання робіт, які за специфікацією і складністю відповідають роботам згідно додатку 1 до технічних вимог, вказавши 4 (чотири) договори з обсягами робіт.

На переконання суду, названі твердження позивача не спростовують виявлені порушення, оскільки відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5 розділу III тендерної документації для підтвердження кваліфікаційного критерію «наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів)» Замовник установив вимогу щодо надання учасниками в складі тендерної пропозиції довідки (в довільній формі) про наявність у учасника документального підтвердження досвіду виконання робіт, які за специфікацією і складністю відповідають роботам згідно з додатком 1 до технічних вимог, вказавши кількість таких договорів (не менше двох), перелік та їх обсяг.

Для підтвердження досвіду виконання робіт, які за специфікацією і складністю відповідають роботам згідно з додатком 1 до технічних вимог, повинні бути надані в складі пропозиції листи-відгуки за останні три роки.

Втім, Замовник оприлюднив учаснику ТОВ «Кортакоз» повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та документах, що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону та установив останньому перелік інформації та документів для їх усунення, а саме: шляхом надання документу, який підтверджує досвід виконання робіт з улаштування покриття з асфальтобетонних сумішей ЩМА-20.

Учасник ТОВ «Кортакоз» на вимогу про усунення невідповідностей у складі тендерної пропозиції оприлюднив довідку про наявність досвіду виконання робіт з улаштування покриття з асфальтобетонних сумішей ЩМА20 від 07.07.2020 № 388, в якій зазначає лише один договір, та надав до нього лист-відгук від замовника, чим не дотримався вимог підпункту 5.3.1 пункту 5 розділу III тендерної документації.

З огляду на викладене та керуючись положеннями абзацу 2 пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII, Замовник не відхилив тендерну пропозицію ТОВ «Кортакоз» як таку, що не відповідає кваліфікаційним критеріям тендерної документації, та уклав з ним договір.

Крім того, згідно зі статтею 2 Закону № 2939-ХІІ одним із головних завдань органу державного фінансового контролю є здійснення державного фінансового контролю за дотриманням законодавства про закупівлі.

Відповідно до частини сьомої статті 8 Закону № 922-VIII, у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Судом установлено, що відповідачем під час моніторингу проаналізовано звернення за роз`ясненнями щодо тендерної документації від 13.06.2020, роз`яснення на звернення оприлюднене 16.06.2020.

Щодо підстав проведення моніторингу, судом установлено таке.

Державна аудиторська служба України відповідно до статті 5 Закону № 2939-XII здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, установленому статтею 8 Закону № 922-VIII (в редакції Закону України від 19.09.2019 № 114-IX» «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель».

З огляду на положення статті 6 Закону № 922-VIII, Державна аудиторська служба України відповідно до частини другої статті 8 Закону № 922-VIII, пункту 9 Положення № 43, здійснила моніторинг процедури закупівлі в частині дотримання позивачем законодавства у сфері публічних закупівель по закупівлі UA-2020-06-12-001937-a «ДСТУ Б Д.1.1-1:2013. Виконання будівельних робіт по об`єкту «Реконструкція дороги Станційна ВП РАЕС в м. Вараш». Етап 2. Автодорога.».

Зазначений моніторинг розпочато на підставі наказу Держаудитслужби від 22.09.2020 № 267 «Про початок моніторингу закупівель».

Судом установлено, що за результатами розгляду спірної тендерної пропозиції, відповідачем встановлено порушення вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 та пункту 8 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII.

Названі порушення у сфері публічних закупівель зафіксовані у висновку про результати моніторингу закупівлі від 16.10.2020, форма та порядок заповнення якого затверджені наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552 «Про затвердження форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядку його заповнення», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.10.2020 за № 958/35241.

З огляду на викладене, суд не вбачає порушень вимог чинного законодавства при складанні відповідачем констатуючої частини висновку.

Відповідно до абзацу 2 частини восьмої статті 8 Закону № 922-VIII протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

За положеннями частин дев`ятої-одинадцятої статті 8 Закону № 922-VIII, у разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.

У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження.

Отже, Законом № 922-VIII визначено порядок дій замовника публічної закупівлі, у разі виявлення за наслідками проведення моніторингу порушень чинного законодавства при здійсненні публічної закупівлі.

Законодавцем визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усунені порушень, зазначених у висновку, зокрема шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Отже, виходячи зі змісту частини восьмої статті 8 Закону № 922-VIII, саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.

Враховуючи викладене, Законом № 922-VIII на відповідача покладений обов`язок зазначити варіанти правомірної поведінки, а замовнику надано право вибору, зокрема у спірному випадку замовника зобов`язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Слід звернути увагу, що при визначенні заходів усунення виявлених порушень враховано реальну можливість такого усунення та недопущення невідповідності діям, які слід вчинити.

Натомість судом не встановлено, а позивачем не доведено виконання названої вимоги висновку відповідача.

Відтак, суд доходить висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

VII. Висновок суду

Згідно із частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, про відсутність підстав для задоволення позову.

VIІI. Розподіл судових витрат

Оскільки у задоволенні позову відмовлено і відповідачами не надано доказів понесення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати присудженню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Леонтович А.М.