Ухвала суду № 140758566, 20.10.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

20 жовтня 2026 рокуСправа № 280/11056/26 м.Запоріжжя Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Артоуз О.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 РНОКПП: НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Департаменту реєстраційних послуг Мелітопольської міської ради Запорізької області (69107, Запорізька обл., Запорізький р-н, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд.164 ЄДРПОУ: 44055106) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

15 жовтня 2026 року до Запорізького окружного адміністративного суду засобами системи Електронний суд надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач 1), ОСОБА_2 (далі позивач 2), ОСОБА_3 (далі позивач 3) до Департаменту реєстраційних послуг Мелітопольської міської ради Запорізької області (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, відповідно до якої позивачі просять суд:

визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Мелітопольської міської ради Запорізької області про відмову в проведенні реєстраційних дій № 85655615 від 03.07.2026;

зобов`язати Департамент реєстраційних послуг Мелітопольської міської ради Запорізької області здійснити державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, а саме квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 з наступними характеристиками: Об`єкт речових прав: закінчений будівництвом об`єкт Тип об`єкта: квартира Загальна площа (кв.м.) 56.4 Житлова площа (кв.м.) 35.6 за громадянами України ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_4 ), ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на підставі їх спільної заяви від 20.05.2026 за реєстраційним номером 73185938;

стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору.

Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі, суддя виходить з такого.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша); кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга).

Із зазначеною конституційною гарантією узгоджуються положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, згідно з якими кожен має право на розгляд його справи судом.

У рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що положення частини другої статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному; реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.

Таким чином, конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов`язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур), в тому числі, вимог стосовно оформлення позовних заяв, скарг та інших документів, що подаються до суду.

Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Вимоги щодо форми та змісту позовної заяви визначені статтею 160 КАС України, згідно із частиною другою якої позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно із частиною сьомою статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - ЄСІТС), за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

У разі якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника) (частина десята статті 44 КАС).

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Департаменту реєстраційних послуг Мелітопольської міської ради Запорізької області подано ОСОБА_1 в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи шляхом додання сканованого файлу підписаної позовної заяви до електронної форми позовної заяви.

Пунктом 120 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 установлено, що до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС особи, крім осіб, які зобов`язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, можуть подавати до суду документи в електронній формі з використанням адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає особам, окрім осіб, які зобов`язані зареєструвати свої Електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, документи у справах на адресу електронної пошти, з якої до суду надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.

Отже, за загальним правилом процесуальні документи, зокрема позовні заяви, в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (її підсистеми (модуля) «Електронний суд»).

Водночас до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС фізичні особи, які не зобов`язані реєструвати електронний кабінет, можуть також подавати до суду позови в електронній формі шляхом надсилання їх на електронну пошту суду, проте такий позов обов`язково має бути засвідчений кваліфікованим електронним підписом позивача.

Подібні за змістом висновки щодо застосування вищезгаданих норм права викладались Великою Палатою Верховного Суду у постанові, зокрема, від 29.08.2024 у справі №990/174/24 (провадження №11-125заі24).

Статтею 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 № 851-IV (далі - Закон № 851-IV) визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Для підтвердження достовірності походження та цілісності електронного документа може використовуватися електронна печатка. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа (частини перша - третя статті 6 Закону № 851-IV).

Відповідно до пунктів 1, 27 частини першої статті 1 Закону України від 05.10.2017 № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі - Закон № 2155-VIII) автентифікація це електронний процес, що дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-комунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних; кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Частиною другою статті 18 Закону № 2155-VIII передбачено, що у процесі підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки дійсність таких підпису чи печатки підтверджується, за умови:

- використання для створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки, який відповідає вимогам, установленим частиною другою статті 23 цього Закону;

- видачі кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг та його чинності на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки; відповідності значення відкритого ключа його значенню, яке міститься в кваліфікованому сертифікаті електронного підпису чи печатки;

- правильного внесення унікального набору даних, які визначають підписувача чи створювача електронної печатки, до кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки;

- зазначення у кваліфікованому сертифікаті електронного підпису про використання в ньому псевдоніма (у разі його використання особою на момент створення кваліфікованого електронного підпису);

- підтвердження того, що особистий ключ, який використовувався для створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки;

- відсутності порушення цілісності електронних даних, з якими пов`язаний цей кваліфікований електронний підпис чи печатка;

- дотримання вимог, встановлених частиною першою статті 17-1 цього Закону, на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису (частина шоста статті 18 Закону № 2155-VIII).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.09.2023 у справі № 204/2321/22 виснувала, що вимога про звернення до суду через підсистеми ЄСІТС є обов`язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженого рішенням ВРП від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (цей пункт відповідає частині шостій статті 18 КАС), та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС. Звернення фізичної особи (за виключенням адвокатів та інших передбачених пунктом 10 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС осіб) до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв`язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.

В ухвалі від 17.11.2025 по справі №990/548/25 Верховний Суд виснував, що у випадку подання документа до суду в електронній формі, він повинен бути скріплений кваліфікованим електронним підписом такої особи (підписанта). Лише у такому випадку електронний документ матиме силу оригіналу і вважатиметься підписаним у встановленому законодавством порядку.

Суддею встановлено, що позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підписана кваліфікованим електронним підписом тільки ОСОБА_1 .

Судом установлено, що позовна заява містить відскановані підписи позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , проте кваліфіковані електронні підписи цих позивачів на позовну заяву не накладено.

До матеріалів справи не надано документів на підтвердження прав ОСОБА_1 на підписання та подання цієї позовної заяви як представника інших позивачів - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Кобеляцької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення не підписана позивачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Враховуючи те, що позовна заява не підписана позивачами, а ОСОБА_1 не надано суду належних документів на підтвердження повноважень щодо підписання позовної заяви від імені позивачів, суд висновує, що позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати, а отже підлягає поверненню відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС як не підписана.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2024 у справі № 990/174/24, які, в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України, враховуються суддею при вирішенні питання про відкриття провадження.

Відповідно до частини п`ятої статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Згідно з частиною восьмою статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Підсумовуючи викладене, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву заявнику.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 55, 57, 160, 161, 167, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 РНОКПП: НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Департаменту реєстраційних послуг Мелітопольської міської ради Запорізької області (69107, Запорізька обл., Запорізький р-н, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд.164 ЄДРПОУ: 44055106) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала.

Роз`яснити позивачам, що повернення позовної заяви, згідно ч. 8 ст. 169 КАС України, не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала виготовлена та підписана 20 жовтня 2026 року.

Суддя О.О. Артоуз