Ухвала суду № 140758378, 20.10.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 жовтня 2026 рокум. Ужгород№ 260/7201/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження клопотання відповідача про розгляд за правилами загального позовного провадження адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Закарпатської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909967) про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Закарпатської обласної прокуратури, в якій просить суд: 1. Стягнути із Закарпатської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.07.2017 у справі №807/2383/15 за період з 05.07.2024 по 05.07.2026 (включно) у сумі 149823,97 грн.

Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2026 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви. Недоліки позовної заяви усунуто в строк, наданий судом.

Ухвалою судді від 13 жовтня 2026 року прийнято до свого провадження адміністративну справу та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Установлено строк для подання заяв по суті.

Представник відповідача 19 жовтня 2026 року подав заяву про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, в обґрунтування якого зазначено, що відповідно до ч.6 ст.12 КАС України справами незначної складності, серед інших, є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Згідно з приміткою до статті 51-3 Закону України "Про запобігання корупції" під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються прокурори. Також зазначено, що складність справи, обсяг та характер доказів, що підлягають дослідженню, значення справи для сторін, розгляд у спрощеному позовному провадженні не буде сприяти повному і всебічному з`ясуванню обставин, що входять до предмету доказування.

Суд, визначаючись щодо поданої заяви керується наступними мотивами.

Згідно ч.1, 2 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (ч.3 ст.12 КАС України).

Так, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо, зокрема, прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище (п.1 ч.6 ст.12 КАС України).

Згідно із приміткою статті 50-3 Закону України "Про запобігання корупції", до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище віднесено, зокрема, прокурорів.

Згідно з матеріалами справи позивач дійсно займав посаду, яка у розумінні Закону України "Про запобігання корупції" свідчить, що позивач був службовою особою, що займала відповідальне становище.

Водночас, виходячи з аналізу матеріалів справи та предмету розгляду, суд встановив, що в цій адміністративній справі спірним є стягнення на користь позивача середнього заробітку за весь час затримки виконання рішення суду про поновлення позивача на роботі.

Тобто предмет спору у цій справі не стосується предмету спору, окресленого в п.1 ч.6 ст.12 КАС України.

Тому суд вважає, що в цьому випадку відсутня імперативна вимога процесуального закону до порядку розгляду справи (спрощеного або загального) та суд, керуючись критеріями, визначеними у частині третій статті 257 КАС України, повноважний самостійно обрати порядок розгляду справи.

Статтею 257 КАС України передбачений порядок, згідно якого при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує, зокрема, категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків; кількість сторін та інших учасників справи, тощо.

Крім того, суд акцентує увагу, що пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Аналіз вищевказаних норм дає підстави вважати, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута й будь-яка інша справа, за винятком тих, які імперативно заборонено розглядати в порядку спрощеного провадження.

Крім того, вирішуючи заявлене клопотання, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Стосовно доводів представника відповідача, що розгляд у спрощеному позовному провадженні не буде сприяти повному і всебічному з`ясуванню обставин, що входять до предмету доказування, то суд їх відхиляє з огляду на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження не позбавляє права сторони подавати свої заперечення, висловлювати свої міркування та спростовувати твердження іншої сторони в заявах по суті, які подаються у визначеному ст.ст.162-164 КАС України порядку. Також учасники справи не позбавлені можливості подавати докази у порядку та строки встановлені процесуальним законом, висловлювати свою позицію письмово у передбачених ст.159 КАС України заявах по суті справи та наводити свої міркування щодо доводів процесуальних опонентів.

За таких обставин, суд доходить висновку, що клопотання відповідача щодо розгляду справи за правилами загального провадження слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.12, 80, 259, 260, 262, 263, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Закарпатської обласної прокуратури про розгляд справи №260/7201/26 за правилами загального позовного провадження - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст.256 КАС України.

СуддяЯ. М. Калинич