Рішення № 140758323, 13.10.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 жовтня 2026 року м. Ужгород№ 260/5306/26Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Плеханова З.Б.

при секретарі Ковач Н.М.

за участю:

позивача: ОСОБА_1 ,

відповідача 1: Державна податкова служба України - представник Кушнір Н.А.

відповідача 2:Головне управління Державної податкової служи України - Кремер Л.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державна податкова служба України Головне управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вжити заходів

В С Т А Н О В И В:

23 липня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом , в якому просить :

Прийняти до розгляду позовну заяву та відкрити провадження в адміністративній справі.

- Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) та Головного управління ДПС у Закарпатській області (код ЄДРПОУ ВП 44106694) щодо затримки виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2025 року у справі №260/4001/25 про поновлення ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , прож. АДРЕСА_1 , на посаді заступника начальника Головного управління ДПС у Закарпатській області.

- Стягнути з відповідачів Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) та Головного управління ДПС у Закарпатській області (код ЄДРПОУ ВП 44106694) на користь Позивача ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , прож. АДРЕСА_1 , 10 середній заробіток за час затримки виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2025 року у справі №260/4001/25 про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління ДПС у Закарпатській області з 05.09.2025 року по 14.07.2026 року (дату поновлення позивача на роботі) в розмірі 664 606, 90 грн.

- Встановити судовий контроль за виконанням прийнятого рішення та зобов`язати відповідачів подати до суду звіт про виконання судового рішення у строк, визначений судом.

- Судові витрати стягнути з відповідачів.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.09.2025 року у справі № 260/4001/25 ухвалено:

Визнати протиправним та скасувати Наказ Голови Державної податкової служби України № 677-о від 10 квітня 2025 року "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 "

Визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління ДПС у Закарпатській області № 141-о від 14 квітня 2025 року "Про оголошення наказу ДПС України ".

Визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління ДПС у Закарпатській області № 155-о від 28 квітня 2025 року "Про внесення змін до наказу ГУ ДПС у Закарпатській області від 14 квітня 2025 року № 141-о "Про оголошення наказу ДПС України "

Поновити ОСОБА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) мешканця АДРЕСА_2 на посаді заступника начальника Головного управління ДПС у Закарпатській області з 29 квітня 2025 року .

Стягнути з Головного управління ДПС у Закарпатській області (код ЄДРПОУ 44106694) м. Ужгород, вул. Августина Волошина ,52 на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) мешканця АДРЕСА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29.04.25 по 05.09.25 року в розмірі 280 148,20 грн.

Позов в частині поновлення ОСОБА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) мешканця АДРЕСА_2 на посаді заступника начальника Головного управління ДПС у Закарпатській області з 29 квітня 2025 року - підлягає негайному виконанню.

Позов в частині стягнення середньої заробітної плати за один місяць в розмірі 65566,50 грн. з Головного управління ДПС у Закарпатській області (код ЄДРПОУ 44106694) м. Ужгород, вул. Августина Волошина ,52 на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) мешканця АДРЕСА_2 - підлягає негайному виконанню.

Однак ДПС України виконало рішення в частині поновлення на посаді тільки 14 липня 2026 року, після чого ГУ ДПС у Закарпатській області видано похідний наказ про поновлення позивача та здійснено необхідні кадрові розрахункові дії. У звязку з зактримкою виконання рішення суду відповідно до статті 236 КЗпА України на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки виконання рішення суду , а саме : за період з 05 вересня 2025 року по 14 липня 2026 року, виходячи з середньоденного розміру заробітної плати 2980,30 грн на загальну суму 664606,90 грн.

Оскільки відповідачі систематично демонструють невиконання судових рішень, то позивач просить застосувати судовий контроль в даній справі.

27 липня 2026 року ухвалою ЗОАС відкрито спрощене позовне провадження.

12 серпня 2026 року відповідач 1 - ДПС України подала Відзив на позов , в якому вважає заявлені до неї позовні вимоги необґрунтованими, такими, що не підтверджені належними правовими та фактичними підставами, а в частині самостійної вимоги про визнання протиправною бездіяльності щодо виконання рішення суду у справі № 260/4001/25 заявленими поза межами встановленого КАС України спеціального порядку судового контролю за виконанням судових рішень, з огляду на те, що заявлення майнової вимоги до декількох відповідачів потребує належного визначення змісту вимоги стосовно кожного з них та правових і фактичних підстав, з якими Позивач пов`язує виникнення відповідного обов`язку.

ДПС також наголошує, що ОСОБА_1 у апараті ДПС не працював, а нарахування та виплата йому заробітної плати здійснювалися ГУ ДПС у Закарпатській області. У зв`язку з цим у апараті ДПС відсутні первинні розрахункові дані, на підставі яких можливо самостійно підтвердити заявлений Позивачем розрахунок

Період вимушеного прогулу має обраховуватися з 06 вересня 2025 року по 13 липня 2026 року, а не з 05 вересня 2025 року по 14 липня 2026 року.

Крім того, зі змісту рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2025 року у справі № 260/4001/25 вбачається, що середній заробіток за час вимушеного прогулу вже визначено за період по 05 вересня 2025 року включно.

Позовна заява не містить конкретного обґрунтування необхідності застосування судового контролю саме щодо майбутнього судового рішення у справі № 260/5306/26.

12 серпня 2026 року ГУ ДПС подало відзив, в якому викладено заперечення щодо заявлених позовних вимог та зазначено , що суб`єктом призначення на посаду заступника начальника ГУ ДПС та звільнення з цієї посади, визначеним законом, є Голова ДПС України або в.о. голови ДПС України.Наказом ГУ ДПС у Закарпатській області від 14.07.2026 №646-о «Про оголошення наказу ДПС України від 14 липня 2026 року №874-о «Про виконання рішення суду та поновлення на посаді ОСОБА_1 ». З наказом ДПС України від 14.07.2026 №874-о та ГУ ДПС у Закарпатській області від 14.07.2026 №646-о Позивач безпосередньо ознайомлений 17.07.2026, що підтверджується записом про ознайомлення на відповідних наказах.З огляду на викладене, у даній справі відсутній факт протиправної бездіяльності з боку Відповідача 2.

ОСОБА_1 просить стягнути з ДПС та ГУ ДПС у Закарпатській області середній заробіток за час затримки виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2025 року у справі №260/4001/25 у загальному розмірі 664 606,90 грн та визначає період, за який просить здійснити вказану виплату, а саме з 05 вересня 2025 року по 14 липня 2026 року включно, та зазначає, що цей період становить 223 робочі дні. Однак, такий розрахунок є неправильним у частині визначення початкової та кінцевої дат заявленого періоду.У справі №260/4001/25 рішення Закарпатського окружного адміністративного суду ухвалено 05 вересня 2025 року. Наказ ДПС України № 874-о видано 14 липня 2026 року. Отже, період має обраховуватися з 06 вересня 2025 року по 13 липня 2026 року, а не з 05 вересня 2025 року по 14 липня 2026 року.

13 серпня 2026 року позивач подав Заперечення на відзив, де звернув увагу на те, що відзив фактично підтверджує факт тривалої затримки виконання рішення суду , яким рішення в частині поновлення на посаді допущено до негайного виконання. Сам відповідач визнає, що рішення суду від 05.09.2025, яке в частині поновлення підлягало негайному виконанню, фактично виконано лише через значний проміжок часу.

Посилання відповідача на постанову державного виконавця від 04.08.2026 про закінчення виконавчого провадження не спростовує зазначеної обставини, дана постанова оскаржується в судовому порядку. Навпаки, ця постанова підтверджує лише те, що після видання наказу №874-о рішення було визнано виконаним у порядку виконавчого провадження. Закінчення виконавчого провадження не має зворотної дії та не усуває наслідків затримки, яка мала місце до моменту виконання рішення. Відсутність вини або будь-яких дій з боку позивача не звільняє відповідача від відповідальності за статтею 236 КЗпП України. Чинна редакція статті 236 КЗпП України прямо передбачає, що у разі затримки роботодавцем виконання рішення про поновлення працівника суд постановляє ухвалу про виплату середнього заробітку за час затримки.

Можлива розбіжність у підсумковій сумі, на яку посилається ГУ ДПС у Закарпатській області (5 960,60 грн), не є підставою для відмови в позові в цілому. Визначення точного розміру стягнення в межах заявлених позовних вимог є прерогативою суду за результатами з`ясування обставин справи, і будь-яке уточнення розрахунку не спростовує самого факту та тривалості протиправної затримки виконання судового рішення, на якому ґрунтується позов.

Предметом судового контролю, про який просить позивач, є виконання майбутнього рішення саме у справі №260/5306/26, яким може бути присуджено відповідну суму середнього заробітку. При вирішенні цього питання суд має врахувати поведінку відповідачів, зокрема те, що попереднє рішення про поновлення на посаді, яке підлягало негайному виконанню, було реалізоване лише після тривалого періоду та після здійснення примусового виконання.

Отже, прохання про встановлення судового контролю не є вимогою повторно контролювати виконання рішення у справі №260/4001/25. Воно спрямоване на забезпечення реального та своєчасного виконання рішення у цій справі.

14 серпня 2026 року суд ухвалою вирішив: клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження - задовольнити.. Перейти від спрощеного провадження до загального провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити дії.

08 вересня 2026 року суду ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з мотивів викладених у позові, відповіді на відзив.

Представники відповідачів заперечили проти позовних вимог з мотивів викладених у відзивах.

Обставини встановлені судом.

05 вересня 2025 року Закарпатський окружний адміністративний суд у справі № 260/4001/25 вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Закарпатській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Наказ Голови Державної податкової служби України № 677-о від 10 квітня 2025 року "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 "

Визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління ДПС у Закарпатській області № 141-о від 14 квітня 2025 року "Про оголошення наказу ДПС України ".

Визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління ДПС у Закарпатській області № 155-о від 28 квітня 2025 року "Про внесення змін до наказу ГУ ДПС у Закарпатській області від 14 квітня 2025 року № 141-о "Про оголошення наказу ДПС України ".

Поновити ОСОБА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) мешканця АДРЕСА_2 на посаді заступника начальника Головного управління ДПС у Закарпатській області з 29 квітня 2025 року .

Стягнути з Головного управління ДПС у Закарпатській області (код ЄДРПОУ 44106694) м. Ужгород, вул. Августина Волошина ,52 на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) мешканця АДРЕСА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29.04.25 по 05.09.25 року в розмірі 280 148,20 грн.

Позов в частині поновлення ОСОБА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) мешканця АДРЕСА_2 на посаді заступника начальника Головного управління ДПС у Закарпатській області з 29 квітня 2025 року - підлягає негайному виконанню.

Позов в частині стягнення середньої заробітної плати за один місяць в розмірі 65566,50 грн. з Головного управління ДПС у Закарпатській області (код ЄДРПОУ 44106694) м. Ужгород, вул. Августина Волошина ,52 на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) мешканця АДРЕСА_2 - підлягає негайному виконанню.

01 квітня 2026 року Восьмий апеляційний адміністративний суд у справі № 260/4001/25 постановив:

Апеляційні скарги Головного управління ДПС у Закарпатській області та Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2025 року у справі №260/4001/25 без змін.

14 липня 2026 року В.о. Голови Державної податкової служби України Лесею Карнаух видано Наказ № 874-0 "Про виконання рішення суду та поновлення на посаді", яким НАКАЗАНО:

1.Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління ДПС у Закарпатській області з 29 квітня 2025 року

2.Головного управлінню ДПС у Закарпатській області вжити заходи щодо ознайомлення ОСОБА_1 з цим наказом

Підстава : рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2025 року у справі № 260/4001/25 .

14 липня 2026 року начальник Головного управління ДПС у Закарпатській області видав Наказ № 646-о "Про оголошення наказу ДПС України від 14 липня 2026 року № 874-о "Про виконання рішення суду та поновлення на посаді ОСОБА_1 ", з яким 17 липня 2026 року позивач був ознайомлений .

Мотиви та норми права застосовані судом.

Стаття 129-1 Конституції України встановлює: суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Обов`язковість судових рішень):

1. Судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України.

2. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

3. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.

4. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

5. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

6. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

У відповідності до ст. 370 КАСУ : 1.судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. 2. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Стаття 371 КАСУ містить перелік судових рішення, які виконуються негайно, зокрема ч. 1 п. 2 - поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

У відповідності до статті 236 Кодексу законів про працю України (КЗпПУ) оплата вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника. У разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Судом встановлено, що рішення суду, яке підлягало виконанню негайно, тобто наступного дня після його проголошення , виконано через 10 місяців.

Середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою в розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці». Тобто середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі працівника є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника .

Для правильного вирішення даної справи судом враховано практику Верховного Суду у подібних правовідносинах.

Верховний Суд у постанові від 06 липня 2023 року у справі № 1.380.2019.02126 зробив висновок про те, що у розумінні статті 236 КЗпП власником (уповноваженим органом), який має обов`язок видати наказ (розпорядження) про поновлення ОСОБА_1 на посаді Голови Державної екологічної інспекції України, є Кабмін, а відтак, витрати по виплаті середнього заробітку за час затримки виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року у справі №813/889/15 повинен нести саме цей орган виконавчої влади.

Верховний Суд 29 травня 2026 року у справі №260/7440/23 констатував наступне:

Що стосується аргументів скаржника про те, що Офіс Генерального прокурора є неналежним відповідачем за позовними вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на посаді, оскільки заробітна плата нараховувалась та виплачувалась позивачу прокуратурою Закарпатської області, колегія суддів уважає за доцільне зазначити таке.

У постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року у справі № 260/8573/23, Суд констатував, що при вирішенні питання належного відповідача, який в силу приписів статті 236 КЗпП України має нести відповідальність за затримку виконання рішення суду про поновлення працівника на посаді, слід дослідити та установити, зокрема, до чиїх повноважень, відповідно до Закону України "Про прокуратуру", належить вирішення питання поновлення позивача на посаді; ким видано відповідний наказ про поновлення працівника на посаді.

Ураховуючи, що предметом цього позову є стягнення коштів, які є спеціальним видом відповідальності роботодавця, а саме особи, яка зобов`язана судовим рішенням та/або в силу закону видати наказ про поновлення незаконно звільненого працівника на посаді, то належним відповідачем, який відповідно до статті 236 КЗпП України має нести відповідальність за затримку виконання рішення суду про поновлення працівника на посаді, є уповноважений орган (його посадова особа), до повноважень якого, в силу відповідного закону, належить вирішення питання про поновлення працівника на посаді.

Верховний Суд у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у справі 19 грудня 2025 року у справі 260/8573/23 зробив наступний висновок:

суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що з 14 грудня 2021 року [наступний день після ухвалення Закарпатським окружним адміністративним судом рішення про поновлення на посаді] по 04 вересня 2023 року [день, що передує дню видачі наказу Офісом Генерального прокурора про поновлення позивача на посаді] відповідач не виконав покладений на нього законом обов`язок щодо негайного добровільного виконання рішення суду про поновлення позивача на посаді, що свідчить про його протиправну бездіяльність.

За таких обставин, Судова палата вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій про те, що оскільки відповідачем не було вчасно виконано рішення суду про поновлення позивача на роботі, то ОСОБА_1 має право на стягнення на свою користь середньомісячного заробітку за час такої затримки.

Усталеною є позиція Верховного Суду про покладення на роботодавця відповідальності, передбаченої статтею 236 КЗпП України, незалежно від дій чи ініціативи працівника щодо поновлення на роботі, а також незалежно від причин зволікання із виконанням судового рішення, оскільки диспозиція цієї норми трудового законодавства пов`язує виплату середнього заробітку виключно із фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі, яке підлягає негайному виконанню роботодавцем.

Зокрема, у постанові Верховного Суду від 09 листопада 2022 року у справі №460/600/22 указано, що приписи частини восьмої статті 235 КЗпП України і приписи пункту 3 частини першої статті 371 КАС України чітко і однозначно установлюють, що рішення про поновлення на роботі/посаді підлягають негайному виконанню й цей імператив адресований, передусім, роботодавцю. Невчинення позивачем як працівником дій, спрямованих на виконання рішення суду щодо його поновлення на посаді (неподання заяви про поновлення чи незвернення до органу державної виконавчої служби), ніяким чином не впливає на обов`язок роботодавця самостійно виконати рішення суду, допущене до негайного виконання, яке покладає на нього зобов`язання щодо поновлення працівника на посаді.

При вирішенні питання належного відповідача, який, в силу приписів статті 236 КЗпП України, має нести відповідальність за затримку виконання рішення суду про поновлення працівника на посаді, слід дослідити та установити, зокрема, до чиїх повноважень, відповідно до Закону України «Про прокуратуру», належить вирішення питання поновлення позивача на посаді; ким видано відповідний наказ про поновлення працівника на посаді.

78. Ураховуючи, що предметом цього позову є стягнення коштів, які є спеціальним видом відповідальності роботодавця, а саме особи, яка зобов`язана судовим рішенням або в силу закону видати наказ про поновлення незаконно звільненого працівника на посаді, то від установлення означених обставин залежить вирішення питання визначення належного відповідача, на якого має бути покладено обов`язок виплати позивачу середнього заробітку за час затримки виконання рішення.

79. Зі змісту судових рішень у справі №260/136/20 та установлених судами попередніх інстанцій обставин цієї справи випливає, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року в частині поновлення ОСОБА_1 на адміністративній посаді виконувалося Офісом Генерального прокурора, який 05 вересня 2023 року видав відповідний наказ №258к (том 1, а.с.97).

80. Судова палата також ураховує, що згідно із положеннями пункту 7 частини першої статті 39 Закону України «Про прокуратуру» посада першого заступника прокурора Закарпатської області належить до адміністративних посад як посад «першого заступника керівника обласної прокуратури», а його призначення здійснюється Генеральним прокурором (частина четверта статті 39 Закону України «Про прокуратуру»).

81. Судова палата зазначає, що доводи скаржника про те, що позивач у фактичних трудових відносинах перебував з Прокуратурою Закарпатської області, нарахування та виплата заробітної плати, проведення пов`язаних із цим розрахунків здійснювалося Прокуратурою Закарпатської області, а тому, на його думку, відповідальність за несвоєчасне виконання рішення суду у справі №260/136/20 має бути покладено на Закарпатську обласну прокуратуру є безпідставними, оскільки судами попередніх інстанцій установлено, а матеріалами справи підтверджено, що виконання рішення суду у справі №260/136/20 в частині поновлення позивача на посаді здійснювалося саме Офісом Генерального прокурора.

82. З урахуванням викладеного, Судова палата констатує, що у розумінні статті 236 КЗпП України власником (уповноваженим органом), який має обов`язок видати наказ (розпорядження) про поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника прокурора Закарпатської області, є Генеральний прокурор, а відтак, витрати щодо виплати середнього заробітку за час затримки виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року у справі №260/136/20 повинен нести саме Офіс Генерального прокурора як установа, у якій Генеральний прокурор виконує свої управлінські функції та яка є головним розпорядником бюджетного фінансування.

83. Підсумовуючи наведене, Судова палата зазначає, що, вирішуючи питання щодо застосування статті 236 КЗпП України, в частині визначення належного відповідача, дійшла такого висновку:

83.1. Оскільки стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді є спеціальним видом відповідальності роботодавця, а саме особи, яка зобов`язана судовим рішенням та/або в силу закону видати наказ про поновлення незаконно звільненого працівника на посаді, то належним відповідачем, який, відповідно до статті 236 КЗпП України, має нести відповідальність за затримку виконання рішення суду про поновлення працівника на посаді, є уповноважений орган (його посадова особа), до повноважень якого, в силу відповідного закону, належить вирішення питання про поновлення працівника на посаді.

84. Зважаючи на наведене, Судова палата вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегій Касаційного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року у справі №280/2481/21 та від 23 березня 2023 року у справі №420/8539/21, у яких Верховний Суд розглядав питання стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі [прокурорів на адміністративних посадах] та зобов`язав обласні прокуратури здійснити відповідні виплати.

85. Відступаючи у цій справі від висновків Верховного Суду, які викладено в указаних постановах, Судова палата зазначає, що відповідно до сформованої практики такий перелік судових рішень не є вичерпним.

86. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі №755/10947/17 зазначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають ураховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

87. Отже, Верховний Суд, відступаючи від правової позиції, викладеної у раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду, може не вказувати на усі такі рішення, оскільки Суд відступає від правової позиції, а не від судових рішень.

Отже, обовязок виплатити позивачу середній заробіток за час затримки несе субєкт призначення позивача на посаду, а саме: ДПС України в особі її керівника, який допустив порушення обовязковості судового рішення та негайного його виконання, та не видав вчасно Наказ про поновлення позивача на посаді згідно рішення ЗОАС у справі № 260/4001/25 .

Оскільки ГУ ДПС в межах процедури поновлення позивача на посаді видав похідний наказ на виконання наказу ДПС України, то судом не встановлено протиправності дій та рішень відповідача 2 в межах предмету даної справи.

Щодо періоду, за який підлягає стягненню середній заробіток за час затримки виконання рішення ЗОАС у справі № 260/4001/25, то врахуванню підлягає період з наступного дня після дати винесення рішення, а саме з 06.09.25 року по день, який передує наказу про поновлення на посаді , а саме до 13.07.26 року включно.

Оскільки середньоденний заробіток ОСОБА_1 згідно встановленим обставинам справи № 260/4001/25 становить 2980,30 грн, а кількість днів затримки виконання рішення суду становить 221 день, то середній заробіток за час затримки виконання рішення ЗОАС у справі № 260/4001/25 складає 658 646,30 грн.( 2980,30 грн. х221 день).

ЄСПЛ неодноразово наголошував у своїх рішеннях (наприклад, у пілотній справі «Юрій Миколайович Іванов проти України»), що тривале невиконання остаточних рішень національних судів є порушенням права на справедливий суд за статтею 6 Конвенції .

Суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.( ч. 1 ст. 382 КАСУ)

Оскільки субєкт призначення - ДПС України в особі її керівника допустив протиправну бездіяльність щодо обовязку негайно поновити позивача на посаді , то суд вважає за доцільне застосувати в даній справ судовий контроль шляхом зобовязання відповідача 1 надати звіт про виконання рішення в даній справі.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов ОСОБА_1 до Державна податкова служба України Головне управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вжити заходів - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо затримки виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2025 року у справі № 260/4001/25 про поновлення ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 на посаді заступника ГУ ДПС у Закарпатській області.

2.Стягнути з Державної податкової служби України ( код ЄДРПОУ 43005393)

на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

середній заробіток за час затримки виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2025 року у справі № 260/4001/25 про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника ГУ ДПС у Закарпатській області

з 06.09.2025 по 13.07.26 року

в розмірі 658 646,30 грн.

3. Зобовязати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) подати суду звіт про виконання даного судового рішення протяом 10 днів з дня його отримання .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адмінсуду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

СуддяЗ.Б.Плеханова

Повний текст рішення виготовлено та підписано 20.10.26 року.