Ухвала суду № 140757984, 20.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 жовтня 2026 рокуСправа №360/238/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ремез К. І., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02.04.2026 у справі № 360/238/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 02.04.2026 у справі № 360/238/26 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області поновити виплату пенсії у повному обсязі ОСОБА_1 з 01.01.2026, без застосування понижувальних коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», без обмеження максимальним розміром та з урахуванням раніше виплачених сум.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2026 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області залишено без задоволення, а рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02.04.2026 у справі № 360/238/26 - без змін.

Рішення суду набрало законної сили 16.07.2026.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2026 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю задоволено частково та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області подати письмовий звіт про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02.04.2026 у справі № 360/238/26 протягом 20 календарних днів з дня отримання ухвали суду.

19.10.2026 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов звіт ГУ ПФУ в Луганській області про виконання рішення суду.

У звіті відповідач зазначає, що на виконання рішення суду поновив з 01.01.2026 виплату пенсії позивачу без застосування понижувальних коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778, та без обмеження максимальним розміром; розмір пенсії з 01.01.2026 становить 42925,88 грн. Рішення суду обліковується в підсистемі «Реєстр судових рішень» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України з 20.07.2026. Доплата за період з 01.01.2026 по 31.07.2026 становить 75915,84 грн. За серпень 2026 року позивачу нараховано пенсію в розмірі 42925,88 грн, а фактично виплачено 31630,73 грн; різниця між нарахованим і виплаченим розміром пенсії, «так само і щодо нарахованої до виплати пенсії за вересень 2026 року і надалі», обліковується як заборгованість і виплачуватиметься з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2026 № 1046. Заборгованість за період з 01.01.2026 по 31.10.2026 у сумі 109801,20 грн включено до переліку відповідно до постанови № 1046, у вересні 2026 року з неї виплачено 156,33 грн, залишок становить 109644,87 грн.

Невиплату заборгованості відповідач пояснює відсутністю бюджетних асигнувань, централізованим фінансуванням виплати пенсій Пенсійним фондом України, приписами статті 116 Бюджетного кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2026 № 1046, посилається на лист до Пенсійного фонду України від 05.10.2026 № 1200-0505-5/23808 щодо фінансування виплати заборгованості в сумі 109644,87 грн, відповіді на який не отримав, на лист до органу державної виконавчої служби від 31.08.2026 № 1200-0306-8/21184, а також на постанови Верховного Суду, в яких зазначено, що невиконання судового рішення за відсутності фінансового забезпечення не може вважатися невиконанням без поважних причин. На думку відповідача, рішення суду виконано в межах наявних у нього повноважень.

У прохальній частині звіту відповідач просить прийняти звіт та розглянути справу без участі його представника.

Відповідно до частини першої статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Розглянувши звіт та додані до нього документи, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до частини другої статті 382-2 КАС України звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити, зокрема, відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання (пункт 5), а у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення (пункт 6), а також перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому (пункт 7).

За приписами частини першої статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту.

Згідно з частиною другою статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

Звіт подано у строк, встановлений ухвалою суду від 30.09.2026: копію ухвали доставлено до електронного кабінету відповідача 01.10.2026 о 13:50, а звіт подано 19.10.2026.

Рішенням суду від 02.04.2026 на відповідача покладено обов`язок поновити виплату пенсії позивачу у повному обсязі з 01.01.2026, без застосування понижувальних коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778, без обмеження максимальним розміром та з урахуванням раніше виплачених сум. З розрахунку пенсії станом на 01.01.2026 та листа відповідача від 27.08.2026 № 12458-11772/І-02/8-1200/26 вбачається, що відповідач визначив розмір пенсії позивача з 01.01.2026 у сумі 42925,88 грн. Отже, перерахунок пенсії відповідач провів.

Водночас рішення суду в частині виплати пенсії не виконано. Відповідач сам визнає, що з нарахованої на виконання рішення суду за період з 01.01.2026 по 31.10.2026 заборгованості в сумі 109801,20 грн позивачу виплачено лише 156,33 грн, а залишок у сумі 109644,87 грн не виплачено.

Крім того, і після набрання рішенням суду законної сили пенсія позивачу щомісячно виплачується не в розмірі, визначеному на виконання рішення суду. За звітом, за серпень 2026 року позивачу фактично виплачено 31630,73 грн при нарахованих 42925,88 грн, і так само за вересень 2026 року і надалі. Така сума відповідає розміру пенсії позивача, який до виконання рішення суду визначався з урахуванням обмеження максимальним розміром і понижувальних коефіцієнтів (31630,76 грн з 01.01.2026 за розрахунком, наведеним у звіті). Обов`язок «поновити виплату пенсії у повному обсязі», покладений рішенням суду, охоплює і щомісячні виплати, а не лише погашення доплати за минулий період.

Звіт містить і не пояснені відповідачем розбіжності в розрахунках. У розрахунку на доплату пенсії за період з січня по липень 2026 року сумою, що «підлягало виплаті», щомісяця зазначено 42475,88 грн, тоді як розмір пенсії з 01.01.2026, за звітом і розрахунком пенсії, становить 42925,88 грн; різниця становить 450,00 грн щомісяця, або 3150,00 грн за сім місяців. Різницю між нарахованим і виплаченим розміром пенсії за серпень 2026 року в звіті визначено в сумі 11295,15 грн, тоді як у листі відповідача до Пенсійного фонду України від 05.10.2026 № 1200-0505-5/23808 різниця за серпень - жовтень 2026 року становить 33885,36 грн, тобто 11295,12 грн щомісяця.

Звіт також не містить орієнтовних строків виплати заборгованості та їх обґрунтування, як того вимагає пункт 6 частини другої статті 382-2 КАС України. Твердження про те, що виплата здійснюватиметься «в межах бюджетних асигнувань» і «після надходження коштів з Державного бюджету України», таким обґрунтуванням не є, оскільки не дає змоги встановити, коли саме рішення суду буде виконано.

Оцінюючи заходи, вжиті відповідачем для виконання рішення суду, суд зазначає, що, крім обліку рішення в «Реєстрі судових рішень» (№ 821-154450), єдиним заходом, спрямованим на отримання коштів для виконання рішення саме в цій справі, є лист до Пенсійного фонду України від 05.10.2026 № 1200-0505-5/23808, направлений після встановлення судового контролю, майже через три місяці після набрання рішенням суду законної сили. Відповіді на цей лист відповідач не надав. Лист до органу державної виконавчої служби від 31.08.2026 № 1200-0306-8/21184 є повідомленням про стан виконання рішення, а не заходом, спрямованим на його виконання.

Доводи відповідача про те, що невиплата коштів за відсутності фінансового забезпечення не є невиконанням судового рішення без поважних причин, стосуються наявності підстав для застосування до керівника суб`єкта владних повноважень штрафу, а не прийняття звіту. Для випадку, коли судове рішення стосується здійснення пенсійних чи соціальних виплат, а бюджетних асигнувань немає, законодавець передбачив окремий наслідок можливість зменшення розміру штрафу або звільнення від його сплати (абзац другий частини п`ятої статті 382-3 КАС України). Така обставина не звільняє суб`єкта владних повноважень від обов`язку подати звіт, який відповідає вимогам частини другої статті 382-2 КАС України, та не усуває наведених вище недоліків звіту.

Подібного висновку дійшов Третій апеляційний адміністративний суд у постанові від 18.08.2026 у справі № 160/7916/25, залишивши без змін ухвалу про відмову у прийнятті звіту головного управління Пенсійного фонду України, яким проведено перерахунок пенсії та часткову виплату нарахованих коштів, однак рішення суду в повному обсязі не виконано.

Отже, рішення суду в частині виплати пенсії не виконано, звіт не відповідає вимогам пункту 6 частини другої статті 382-2 КАС України, а заходи, які вживаються відповідачем, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. За таких обставин у прийнятті звіту слід відмовити.

Відповідно до частини третьої статті 382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Згідно з абзацом другим частини п`ятої статті 382-3 КАС України, якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Відповідач у звіті прямо посилається на відсутність умислу чи вини, відсутність коштів, необхідних для виконання рішення суду, та вжиття всіх залежних від нього заходів для його виконання, тобто фактично ставить питання про звільнення керівника від сплати штрафу. Вирішуючи це питання, суд враховує, що процесуальний закон розмежовує питання про прийняття звіту та питання про застосування штрафу до керівника суб`єкта владних повноважень, тому відмова у прийнятті звіту не виключає застосування частини п`ятої статті 382-3 КАС України. Штраф не є автоматичним наслідком неповного виконання судового рішення: суд оцінює поведінку конкретного керівника, обсяг його повноважень, наявність об`єктивної можливості забезпечити виконання рішення, достатність і вичерпність вжитих ним заходів, а у справах про бюджетні виплати - також фактичну наявність бюджетних асигнувань і можливість керівника впливати на їх встановлення. Недоліки інституційного виконання рішення самі собою не доводять особистої бездіяльності керівника. Такі висновки викладено в постанові Верховного Суду від 09.09.2026 у справі № 420/31439/24 (пункти 81-85, 102, 116, 117).

Рішення суду у цій справі стосується пенсійних виплат. Відповідач перерахував пенсію позивача, нарахував доплату, обліковує рішення в «Реєстрі судових рішень» і в межах доведених бюджетних призначень частково виплатив нараховані кошти. Обсяг бюджетних призначень на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду доводить головному управлінню Пенсійний фонд України, а керівник територіального органу не має повноважень самостійно збільшувати ці призначення чи спрямовувати на виконання конкретного рішення кошти, передбачені для інших цілей (пункти 91, 92 зазначеної постанови).

ГУ ПФУ в Луганській області звернулося до Пенсійного фонду України з листом від 05.10.2026 № 1200-0505-5/23808 щодо фінансування виплати заборгованості саме за рішенням у цій справі. Сама лише дата цього листа, без установлення того, що раніше звернення залежало від керівника і могло реально вплинути на виділення коштів, не свідчить про його особисту бездіяльність (пункти 95-97 зазначеної постанови), таких обставин із матеріалів звіту не вбачається. Ознак умисного ухилення від виконання рішення суду не встановлено.

Отже, невиплата заборгованості зумовлена відсутністю бюджетних асигнувань, а заходи для їх встановлення, які залежали від керівника ГУ ПФУ в Луганській області, на момент розгляду звіту вжито, і в межах його повноважень вони є достатніми і вичерпними. За таких обставин керівника відповідача слід звільнити від сплати штрафу. Звільнення керівника від штрафу не позбавляє відповідача обов`язку виконати рішення суду і не є безстроковим: під час розгляду наступного звіту суд оцінюватиме дії керівника, спрямовані на отримання бюджетних асигнувань і виконання рішення (пункти 106, 117 зазначеної постанови).

Водночас, оскільки рішення суду в повному обсязі не виконано, суд на підставі частини третьої статті 382-3 та частини третьої статті 382-1 КАС України встановлює відповідачеві новий строк для подання звіту - три місяці з дня отримання цієї ухвали. У новому звіті відповідач має навести відомості, відсутність яких стала підставою для відмови у прийнятті цього звіту.

Крім того, оскільки ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом (частина п`ята статті 149 КАС України), а у виконавчому документі зазначаються, зокрема, прізвище, ім`я та по батькові боржника - фізичної особи, дата його народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків та адреса місця проживання чи перебування (пункти 3, 4 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження»), суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача разом зі звітом надати відомості про свого керівника.

На підставі викладеного та керуючись статтями 149, 241, 243, 248, 256, 370, 382, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 19.10.2026 № 1200-1002-7/24783 про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02.04.2026 у справі № 360/238/26.

Звільнити начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області ОСОБА_2 від сплати штрафу, передбаченого частиною третьою статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Луганській області (вул. Шевченка, 9, м. Сіверськодонецьк, Луганська область, 93404, код ЄДРПОУ 21782461) новий строк для подання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіту про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02.04.2026 у справі № 360/238/26 - три місяці з дня отримання цієї ухвали.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області у звіті зазначити та підтвердити доказами:

- помісячний розмір пенсії ОСОБА_1 , нарахованої та фактично виплаченої з 01.01.2026, і чи виплачується йому щомісячно пенсія в розмірі, визначеному на виконання рішення суду, з документами про її перерахування;

- розрахунок доплати за кожен місяць з 01.01.2026 з поясненням розбіжності між розміром пенсії з 01.01.2026 (42925,88 грн) і сумою, що «підлягало виплаті», у розрахунку на доплату за період з січня по липень 2026 року (42475,88 грн);

- дати та суми фактичної виплати позивачу коштів, нарахованих на виконання рішення суду;

- орієнтовні строки виплати залишку коштів, нарахованих на виконання рішення суду (109644,87 грн станом на 19.10.2026), та їх обґрунтування;

- заходи, вжиті керівником після постановлення цієї ухвали для отримання бюджетних асигнувань на виконання рішення у цій справі, та відповідь Пенсійного фонду України на лист від 05.10.2026 № 1200-0505-5/23808.

Разом зі звітом надати відомості про керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області: прізвище, ім`я, по батькові, дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків, зареєстроване місце проживання (перебування).

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.І. Ремез