Ухвала суду № 140757736, 19.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 жовтня 2026 рокуСправа № 160/408/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Лозицької І.О.,

за участі секретаря судового засідання: Губкіної А.М.,

за участі:

представника позивача: Лаврищева В.В.,

представника відповідача-1: не з`явився,

представника відповідача-2: Братухіна О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі заяву представника Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) про роз`яснення рішення суду та резолютивної частини виконавчого документа у справі №160/408/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Державної екологічної інспекції України, в якому просила суд:

- зобов`язати Державну екологічну інспекцію України скасувати запис у трудовій книжці ОСОБА_1 про звільнення з посади та накладення дисциплінарного стягнення;

- стягнути з Державної екологічної інспекції України (ЄДРПОУ 37508533) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) невиплачену заробітну плату за період з 10.04.2020 по останній день ліквідації державного органу, без обов`язкових податків та зборів;

- зобов`язати Державну екологічну інспекцію України здійснити відрахування обов`язкових податків та зборів із суми заробітної плати, присудженої судом на користь ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Державну екологічну інспекцію України винести наказ про звільнення ОСОБА_1 з посади завідувача сектору державного екологічного нагляду (контролю) надр старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області, у зв`язку з ліквідацією державного органу відповідно до постанови КМУ від 09.09.2020 №802, та внести відповідний запис до трудової книжки;

- стягнути з Державної екологічної інспекції України (ЄДРПОУ 37508533) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) вихідну допомогу у розмірі середньомісячного заробітку.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2021 у справі №160/408/21 позовну заяву ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправними дії Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області щодо не скасування запису в трудовій книжці позивача про припинення державної служби та звільнення з посади ОСОБА_1 на підставі наказу від 09.04.2020 № 20-к Про звільнення з посади ОСОБА_1 .

Зобов`язано Державну екологічну інспекцію у Дніпропетровській області скасувати запис у трудовій книжці ОСОБА_1 про припинення державної служби та звільнення з посади ОСОБА_1 .

Зобов`язано Державну екологічну інспекцію у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) невиплачену заробітну плату за період з 10.04.2020.

У іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.06.2022 апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області - задоволено.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2021 в адміністративній справі №160/408/21 скасовано та прийнято нову постанову.

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03.08.2023 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.06.2022 у справі №160/408/21 скасовано.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/408/21 залишено в силі.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2021 у справі №160/408/21 набрало законної сили 03.08.2023.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 у справі №160/408/21 заяву представника позивача про заміну боржника у виконавчому провадженні в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

Замінено боржника у справі №160/408/21 за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2021 з Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області на правонаступника Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області).

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.12.2023 апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року в справі № 160/408/21 залишено без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 в справі № 160/408/21 за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії, стягнення заробітної плати та вихідної допомоги при звільненні залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.04.2024 касаційну скаргу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) задоволено частково.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.12.2023 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 заяву представника позивача про заміну боржника у виконавчому провадженні в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Замінено боржника у справі №160/408/21 за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2021 з Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області на правонаступника Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області).

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.11.2024 апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) задоволено.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 скасовано.

Відмовлено у задоволенні заяви представника позивача Мельникової Антоніни Ігоревни про заміну боржника у виконавчому провадженні в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії та здійснено заміну боржника у справі №160/408/21 за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2021 з Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області на правонаступника Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.07.2025 касаційну скаргу адвоката Лаврищева Віктора В`ячеславовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 задоволено.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.11.2024 у справі №160/408/21 скасовано.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 у справі №160/408/21 залишено в силі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2024 заяву представника позивача про заміну боржника у справі №160/408/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Замінено боржника у справі №160/408/21 за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2021 з Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (юридична адреса: 49010, м. Дніпро, вул. Лабораторна, 69, ІК ЮО 37988899) на правонаступника Державну екологічну інспекцію України (юридична адреса: 01042, м. Київ, Новопечерський пров. 3, корп. 2, ІК ЮО 37508533).

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.09.2025 апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції України задоволено.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2024 в адміністративній справі №160/408/21 скасовано.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 від 03.12.2024 про заміну боржника відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.10.2025 відмовлено у відкритті провадження за заявою Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2021 у справі №160/408/21 за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) про зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.10.2025 відмовлено у відкритті провадження за заявою Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 03.08.2023 у справі №160/408/21 за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) про зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 визнано неповажними причини пропуску Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) строку звернення до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду в адміністративній справі №160/408/21.

У задоволенні заяви представника Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) про поновлення процесуального строку відмовлено.

Заяву представника Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду в адміністративній справі №160/408/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії повернуто заявникові без розгляду.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026 апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 у справі №160/408/21 - залишено без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 у справі № 160/408/21 за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії - залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.02.2026 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026 у справі №160/408/21 за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду призначено заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/408/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії, до розгляду в порядку письмового провадження з 29.07.2026.

Зобов`язано Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) надати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду пояснення щодо заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2021 у справі №160/408/21.

Зобов`язано Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) надати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду разом із поясненнями докази виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2021 у справі №160/408/21.

Ухвалою суду заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/408/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Зобов`язано Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) протягом 60 днів з дня отримання даної ухвали суду надати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2021 у справі №160/408/21.

Зобов`язано Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) протягом 60 днів з дня отримання даної ухвали суду надати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду разом зі звітом про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2021 у справі №160/408/21 докази на підтвердження його виконання, зокрема, але не виключно, належним чином засвідчені копії:

- внутрішнього документа (наказу, протоколу, розпорядження тощо), на підставі якого до трудової книжки позивача внесено запис №27 про скасування запису №26, із зазначенням, яку посаду обіймає позивач станом на зараз;

- детальних роз`яснень щодо посади, яку обіймає позивач після скасування запису про звільнення, та статусу позивача як держслужбовця;

- відомостей про трудову діяльність позивача з реєстру застрахованих осіб із зазначенням актуальної інформації після скасування запису трудової книжки №26;

- інших доказів на підтвердження повного виконання рішення суду у цій справі.

До суду від представника Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) надійшла заява про роз`яснення судового рішення (виконавчого документа), в якій останній просить суд:

- роз`яснити рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду та резолютивну частину виконавчого документа у справі №160/408/21.

В обґрунтування заяви зазначено, що Державна екологічна інспекція Придніпровського округу, яка залучена до справи в якості боржника на стадії виконання рішення суду, зобов`язана нарахувати та виплатити ОСОБА_1 невиплачену Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області заробітну плату за період з 10.04.2020. Як зазначалося у листі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) від 05.02.2024 за вих. №7-574-10, для належного нарахування заробітної плати ОСОБА_1 - Державній екологічній інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) потрібні табелі обліку використання робочого часу завідувача сектору державного екологічного нагляду (контролю) надр - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області. Зазначена інформації надасть можливість Державній екологічній інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) виконати резолютивну частину рішення щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 невиплаченої заробітної плати за період з 10.04.2020. Адже за інформацією, яка наявна у володінні Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), ОСОБА_1 станом на 10.04.2020 в Державній екологічній інспекції у Дніпропетровській області не працювала. У відповідності до звітів про суму нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 37988899) та документів з кадрових питань, які знаходяться на довгостроковому зберіганні в Державній екологічній інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) у відповідності до акту приймання-передавання від 09.04.2021 №1 та договору зберігання документів від 09.04.2021 Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) приходить до висновку, що ОСОБА_1 були нараховані та виплачені суми заробітної плати, які передували її звільненню 09.04.2020, вивчаючи звіти Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, жодних нарахувань ОСОБА_1 . Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області після 09.04.2020 не здійснювалося. Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) 05.02.2024 з метою виконання рішення суду було зроблено електронний запит до Пенсійного фонду України для отримання довідки про трудовий та страховий стаж ОСОБА_1 , однак, відповідний запит Пенсійним фондом України було відхилено, у зв`язку із тим, що особа не перебуває у трудових відносинах з Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області). З моменту реєстрації ДЕІ Придніпровського округу по теперішній час відсутні заборгованості по нарахуванню та виплаті заробітної плати, відсутні табелі обліку робочого часу відносно ОСОБА_1 . Виходячи з вище наведеного, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу позбавлена можливості та не має жодних підстав для нарахування та виплати заробітної плати ОСОБА_1 . Наголошує на тому, що здійснення Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу виплат ОСОБА_1 за відсутності правових підстав може кваліфікуватися як нецільове використання бюджетних коштів, за що винні особи будуть притягнуті до кримінальної відповідальності. Оскільки ОСОБА_1 ніколи не перебувала в трудових відносинах із Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу, то в останньої відсутня правова підстава для нарахування їй виплат (заробітної плати, компенсацій тощо) через казначейські рахунки.

Разом із тим, заявник наголошує на тому, що резолютивна частина виконавчого документа містить зобов`язання «скасувати запис у трудовій книжці... про припинення державної служби та звільнення», але в резолютивній частині виконавчого не вказано про «поновлення ОСОБА_1 на посаді» чи «поновлення на державній службі». Законодавство про працю та державну службу не передбачає можливості безстрокового перебування особи у штаті органу чи визначення її поточного статусу як «чинного держслужбовця» без ухвалення судом рішення про її поновлення. Оскільки ДЕІ у Дніпропетровській області припинена, а ДЕІ Придніпровського округу, залучена судом на стадії виконання рішення новим правонаступником, позбавлена законних підстав видати внутрішній наказ про зарахування особи на будь-яку посаду «станом на зараз». Без рішення про поновлення на посаді неможливо визначити посадовий оклад, табелювати працівника та здійснювати нарахування заробітної плати. Суд вимагає надати відомості про трудову діяльність позивача з реєстру застрахованих осіб ПФУ з актуальною інформацією. Водночас, електронний запит Інспекції до ПФУ вже було відхилено, оскільки ОСОБА_1 не перебуває у трудових відносинах з ДЕІ Придніпровського округу. Програмне забезпечення та нормативні акти ПФУ технічно блокують внесення роботодавцем будь-яких відомостей про трудову діяльність або коригування звітів з ЄСВ «заднім числом» за відсутності у системі зареєстрованого факту трудових відносин (наказу про прийняття/поновлення на роботі). Наявне формулювання судового рішення («скасувати запис») не є для органів ПФУ підставою для визнання особи застрахованою у ДЕІ Придніпровського округу з 2020 року. Відтак, виникає питання: яким чином Інспекція має відобразити актуальні відомості у реєстрі застрахованих осіб ПФУ (на виконання вимог ухвали від 07.09.2026), якщо за відсутності судового рішення про поновлення особи на роботі та відсутності фактичних трудових відносин, електронна система ПФУ блокує внесення таких даних? Окрім цього, оскільки у виконавчому документі (та рішенні суду) не встановлено обов`язку поновити ОСОБА_1 на посаді або визначити її поточну посаду, вважає, що виникає необхідність отримати роз`яснення: які саме відомості про поточний статус та посаду позивача має надати Інспекція на виконання ухвали суду від 07.09.2026? Окрім цього, оскільки ухвалою суду від 07.09.2026 Інспекцію зобов`язано надати, зокрема, детальні роз`яснення щодо посади, яку обіймає позивач після скасування запису про звільнення, та статусу позивача як державного службовця, та зважаючи на те, що така вимога суду, зазначена в ухвалі, не охоплюється резолютивною частиною виконавчого документа, виникає необхідність роз`яснити зміст та резолютивну частину виконавчого документа у взаємозв`язку із ухвалою суду від 07.09.2026. Із зазначеної ухвали вбачається, що на думку суду ОСОБА_1 нібито займає певну посаду та має статус державного службовця (не визначена судом посада). Однак, рішенням суду від 29.09.2021 ОСОБА_1 не було поновлено на посаді, не визначено, на якій саме посаді вона має перебувати, та не встановлено обов`язку відповідача видати наказ про її поновлення на державній службі. У зв`язку з цим, ДЕІ Придніпровського округу не може самостійно визначити, яку саме посаду, на думку суду, обіймає ОСОБА_1 після скасування запису про звільнення. У зв`язку з цим, Інспекція не має можливості самостійно визначити, яку саме посаду, на думку суду, обіймає ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевказане, та зважаючи на те, що ОСОБА_1 були нараховані та виплачені Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області суми заробітної плати, які передували її звільненню 09.04.2020;

- в Державній екологічній інспекції Придніпровського округу ОСОБА_1 не працювала;

- в резолютивній частині виконавчого документа не визначено розмір ненарахованої та невиплаченої ОСОБА_1 . Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області заробітної плати за період з 10.04.2020 року (посадовий оклад; кількість робочих днів; період здійснення нарахування («з» - «по»); чи це фактично заробітна плата за виконану роботу; чи це середній заробіток за час вимушеного прогулу; за якими документами має визначатися розмір невиплаченої та ненарахованої заробітної плати), Державна екологічна інспекція Придніпровського округу не володіє інформацією про розмір ненарахованої та невиплаченої ОСОБА_1 . Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області заробітної плати (у виконавчому документі не зазначено суму ненарахованої та невиплаченої заробітної плати);

- резолютивна частина виконавчого документа не містить кінцевої дати, періоду, за який має бути здійснено відповідне нарахування та виплата (відсутність кінцевої дати нарахування невиплаченої заробітної плати може породжувати обов`язок нараховувати та виплачувати заробітну плату за кожний наступний період після виконання рішення суду, і фактично виникає безстроковий обов`язок боржника здійснювати періодичні виплати особі, яка не перебуває та не перебувала у трудових відносинах із Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу («вічне зобов`язання»);

виникає необхідність у роз`ясненні рішення суду та виконавчого документа, що підлягає примусовому виконанню, зокрема:

- чи означає визначений судом обов`язок нарахувати та виплатити ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за період з 10.04.2020, як обов`язок здійснити нарахування заробітної плати за фактично виконану роботу?

- який розмір ненарахованої та невиплаченої ОСОБА_1 . Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області заробітної плати за період з 10.04.2020? Яку суму має виплатити Державна екологічна інспекція Придніпровського округу?

- чи передбачає резолютивна частина виконавчого документа обов`язок здійснювати подальше щомісячне нарахування та виплату заробітної плати після виконання одноразового обов`язку, і якщо ні - якою є кінцева дата періоду, охопленого рішенням?

- які саме відомості про поточний статус та посаду позивача має надати Інспекція на виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.09.2026?

Зазначає, що за відсутності відповідного роз`яснення об`єктивно неможливо визначити, які саме дії має вчинити Інспекція для повного та належного виконання судового рішення.

Ухвалою суду призначено заяву представника Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) про роз`яснення рішення суду та резолютивної частини виконавчого документа у справі №160/408/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії, до розгляду у судовому засіданні 14.10.2026 о 13:00 год. у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань № 15.

До суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду заяви, з огляду на його непрацездатність.

Разом із тим, до суду від представника заявника у цій же справі але щодо заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, яка призначена до розгляду на 14.10.2026 о 13:30, надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 14.10.2026 клопотання представника позивача про відкладення розгляду заяви задоволено.

Відкладено розгляд заяви представника Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) про роз`яснення рішення суду та резолютивної частини виконавчого документа у справі №160/408/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії, та повідомити сторін, що наступне судове засідання відбудеться 19.10.2026 о 13:00 год. у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань № 15.

Допущено участь представника Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) у судовому засіданні, призначеному на 19.10.2026 о 13:00 год, у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «https://vkz.court.gov.ua».

16.10.2026 до суду від представника Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) надійшла заява про відвід судді Лозицької І.О.,

Ухвалою суду визнано необґрунтованою заяву представника Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) про відвід судді Лозицької І.О. у справі №160/408/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії та у задоволенні заяви відмовлено.

До суду від представника позивача надійшли заперечення на заяву про роз`яснення рішення суду та резолютивної частини виконавчого документа, в яких останній просить суд:

- відмовити у задоволенні заяви представника Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) про роз`яснення рішення суду у справі №160/408/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування заперечень зазначено, що у цій справі саме послідовність виконання судового рішення усуває будь-які неясності та невизначеності для боржника Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області). Представник позивача наголошує на тому, що за результатами розгляду справи №160/408/21 ОСОБА_1 отримала виконавчий лист, за яким зобов`язано Державну екологічну інспекцію у Дніпропетровській області скасувати запис у трудовій книжці ОСОБА_1 про припинення державної служби та звільнення з посади ОСОБА_1 . Як вже було зазначено представником позивача у заяві про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, чинним законодавством детально визначено порядок виконання рішення суду в цій частині, а тому, боржнику Державній екологічній інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) залишається лише виконати ці вимоги. Зокрема, відповідно до положень п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників (далі Інструкція) до трудової книжки вносяться: відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення. Згідно п. 2.4 Інструкції усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). У свою чергу, п. 2.9 Інструкції передбачає, що виправлені відомості про роботу , про переведення на іншу роботу, про нагородження та заохочення та інші мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження. Положенням п. 2.10 Інструкції визначено, що розділи «Відомості про роботу», «Відомості про нагородження», «Відомості про заохочення» трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається. У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: «Запис за № таким-то недійсний». Прийнятий за такою-то професією (посадою) і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки. У такому ж порядку визнається недійсним запис про звільнення переведення на іншу постійну роботу у разі незаконного звільнення і/або переведення, установленого органом, який розглядає трудові спори, і поновлення на попередній роботі або зміни формулювання причини звільнення. Наприклад, пишеться: «Запис за № таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі». При зміні формулювання причини звільнення пишеться: «Запис за № таким-то є недійсним» звільнений... і зазначається нове формулювання. У графі 4 в такому разі робиться посилання на наказ про поновлення на роботі або зміну формулювання причини звільнення. Більш того, не зважаючи на те, що аж 01.08.2025 начальником відділу управління персоналом Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) внесено запис до трудової книжки, станом на 31.08.2026, тобто через рік, статус ОСОБА_1 , як працівника і державного службовця, боржником умисно залишається не визначеним. При цьому, пунктом 2.5 Інструкції передбачено, що записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Пункт 4.1 Інструкції вказує, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення . Станом на 19.10.2026 рішення суду в цій частини боржником Державною екологічною інспекцією Придніпровського Кіровоградська області) не виконано.

Також, представник позивача зауважує, що за результатами розгляду справи №160/408/21 позивач ОСОБА_1 отримала виконавчий лист, за яким зобов`язано Державну екологічну інспекцію у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за період з 10.04.2020. Посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2020 у справі №821/1083/17 (провадження № 11-1329апп18), в якій зазначено, що виходячи зі змісту трудових правовідносин між працівником та підприємством, установою, організацією, під «належними звільненому працівникові сумами» необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо). Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв`язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя. Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. У свою чергу, з вимог ст. ст. 115, 116 КЗпП України вбачається, що відсутність заборгованості перед працівником має довести саме роботодавець. У Рішенні від 15.10.2013 №9-рп/2013 у справі №1-18/2013 щодо тлумачення положень частини другої статті 233 КЗпП України, статей 1, 12 Закону України «Про оплату праці» Конституційний Суд України зазначив, що під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат. Праву працівника на належну заробітну плату кореспондує обов`язок роботодавця нарахувати йому вказані виплати, гарантовані державою, і виплатити їх. При цьому право працівника не залежить від нарахування йому відповідних грошових виплат. Тому, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, працівник у разі порушення законодавства про оплату праці має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Конституційний Суд України зробив висновок, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто всіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат. Тобто, Конституційний Суд України фактично зробив висновок, що навіть у разі невиконання трудової функції не з власної вини, він вважається таким, що працює і отримує за це заробітну плату, а не компенсацію, бо саме заробітна плата є тією грошовою виплатою, яка забезпечує можливість самого існування як працівника, так і, можливо, членів його сім`ї, а також наповнення державного бюджету, бо із цієї виплати вираховуються податки і збори, у тому числі внески до Пенсійного фонду України у розмірах, який передбачений саме для заробітної плати, а період вимушеного прогулу зараховується до страхового стажу.

У свою чергу, наголошує на тому, що вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати, тобто, виконувати трудову функцію. Вимушений прогул відбувається виключно за наявності вини роботодавця, який незаконно звільнив найманого працівника. Тому, за цей час працівник, права якого були порушені роботодавцем, відповідно до державних гарантій має безумовне право на отримання заробітної плати, розмір якої обраховується згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок №100), і сама виплата, відповідно, названа середньою заробітною платою. Вказане також узгоджується з пунктом 1.3 Розділу 1 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 №5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за №114/8713. Також, посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №755/12623/19, згідно якої середній заробіток за час вимушеного прогулу за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з не залежних від нього причин. Такий висновок підтверджується також змістом частини другої статті 235 КЗпП України, якою визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи. Тобто, в разі визнання звільнення незаконним та поновлення працівника на роботі держава гарантує отримання працівником середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки такий працівник був незаконно позбавлений роботодавцем можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин та отримувати заробітну плату.

Крім того, представник позивача зауважує, що у своїй заяві боржник - Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) фактично намагається вибірково спростувати висновки про правонаступництво, що викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.07.2025. Зокрема, п. 64 вищевказаної постанови Верховного Суду передбачає, що ураховуючи встановлені судом першої інстанції обставини щодо відсутності в управлінні архівної справи Дніпровської міської ради документів з кадрових питань (особового складу), у тому числі трудових книжок, табелів обліку робочого часу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, які відповідно до листа від 27.07.2022 №4-10133-16-3 Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області знаходяться на зберіганні у Державній екологічній інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), а також, ураховуючи територіальні межі, на які поширювалися повноваження ліквідованої Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області та Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), Верховний Суд уважає правильним висновок суду першої інстанції щодо необхідності заміни боржника у виконавчому документі на Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області). Тобто, не існує будь-яких обмежень чи застережень щодо правонаступництва ліквідованої Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області на Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області). А тому, відповідно у боржника - Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) немає будь яких перешкод щодо виконання рішення суду.

У судовому засіданні, призначеному на 19.10.2026, представник Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) вимоги заяви про роз`яснення рішення суду та резолютивної частини виконавчого документа підтримав, просив заяву задовольнити.

У судовому засіданні, призначеному на 19.10.2026, представник позивача проти задоволення заяви про роз`яснення рішення суду та резолютивної частини виконавчого документа заперечив.

Представник Державної екологічної інспекції України у судове засідання, призначене на 19.10.2026, не з`явився, жодних клопотань та заяв по суті поданої заяви до суду не надав.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши доводи заяви про роз`яснення рішення суду та резолютивної частини виконавчого документа у справі №160/408/21, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.

Досліджуючи наявність підстав для роз`яснення судового рішення, суд звертає увагу на те, що ст. 254 КАС України передбачає можливість роз`яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Незрозумілість судового рішення є оціночним поняттям, а доцільність роз`яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв.

Роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Тобто, роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для осіб, що будуть здійснювати його виконання. Це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності судового рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Таким чином, виходячи з системного тлумачення положень ст. 254 КАС України, роз`ясненим може бути рішення чи ухвала суду у разі, якщо без такого роз`яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Як зазначено у п. 19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», за правовою природою роз`яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз`яснення є його складовою, тому, заява про роз`яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз`яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Висновки суду щодо способу, строків, порядку виконання рішення є факультативними елементами резолютивної частини рішення. Тому, вони можуть виступити предметом роз`яснення лише у тому разі, коли суд закріпив їх у рішенні. Якщо ж висновки суду щодо способу виконання у постанові відсутні, то ухвала суду про їх роз`яснення фактично є додатковим рішенням і прямим порушенням ст. 254 КАС України, що забороняє змінювати (в тому числі доповнювати) його зміст.

При роз`ясненні свого рішення, суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14.10.2009 у справі № К-18670/07-с.

Дослідивши надані документи на підтвердження поданої заяви, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд зазначає наступне.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2021 у справі №160/408/21 набрало законної сили 03.08.2023 та з 18.01.2024 перебуває на примусовому виконанні Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Виходячи з тлумачення положень статті 254 КАС України, роз`яснення рішення суду це засіб виправлення недоліків судового рішення, який полягає в усуненні неясності судового рішення та у викладенні рішення суду в більш ясній та зрозумілій формі.

Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.

Суд роз`яснює судове рішення, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність його невиконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення та постановлення додаткового рішення цим же судом. Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення.

Роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.

Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.

Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.

Крім того, роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.

Суд зазначає, що ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення.

При цьому, дослідивши зміст зазначеного вище рішення суду, суд вважає, що воно є чітким, зрозумілим та додаткового роз`яснення не потребує, а обставини, на які посилається заявник, фактично вказують на штучно створені заявником обставини, покликані на невиконання рішення суду у цій справі.

Суд вкотре наголошує на тому, що не вправі змінювати рішення суду по суті.

Як вже було зазначено судом вище, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2021 у справі №160/408/21 позовну заяву ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправними дії Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області щодо не скасування запису в трудовій книжці позивача про припинення державної служби та звільнення з посади ОСОБА_1 на підставі наказу від 09.04.2020 № 20-к Про звільнення з посади ОСОБА_1 .

Зобов`язано Державну екологічну інспекцію у Дніпропетровській області скасувати запис у трудовій книжці ОСОБА_1 про припинення державної служби та звільнення з посади ОСОБА_1 .

Зобов`язано Державну екологічну інспекцію у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) невиплачену заробітну плату за період з 10.04.2020.

У іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Означене рішення суду залишено в силі постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03.08.2023.

Суд наголошує на тому, що позивач із позовними вимогами про поновлення на посаді до суду не звертався, навпаки, просив прийняти наказ про звільнення та відповідно, внести запис до трудової книжки щодо правомірної підстави звільнення у зв`язку з ліквідацією державного органу, а не у зв`язку вчиненням державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

Відтак, Дніпропетровським окружним адміністративним судом питання поновлення позивача на посаді не вирішувалось.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду щодо способу захисту порушених прав позивача, обраних Дніпропетровським окружним адміністративним судом, недоліків не встановлено.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Водночас, згідно ч. 3 ст. 235 КЗпП України, у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов`язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причини звільнення перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку і на умовах, передбачених частиною другою цієї статті.

Разом із тим, судом у цій справі питання поновлення позивача на посаді не вирішувалось, оскільки самим позивачем таке питання перед судом не ставилось, відповідно й не було підстав для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також, у зв`язку з неправильною кваліфікацією підстави звільнення, зобов`язано скасувати запис про звільнення та виплатити заробітну плату з 10.04.2020.

У рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2021 у справі №160/408/21 наведено наступні обґрунтування:

«Щодо позовної вимоги позивача про стягнення невиплаченої заробітної плати за період з 10.04.2020 року, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Разом з тим, суд зазначає, що спірні суми позивачу не нараховані та не виплачені, тобто розрахунок з позивачем відповідач не провів, вимога позивача про стягнення заробітної плати з 10.04.2020 року є наразі передчасною та задоволенню не підлягає як така, що заявлена на майбутнє.

Натомість суд зазначає, що в даному випадку належним способом захисту прав позивача буде зобов`язання нарахувати та виплатити невиплачену заробітну плату за період з 10.04.2020 року.

При цьому, позовна вимога щодо відрахування обов`язкових платежів не підлягає задоволенню, оскільки є також передчасною».

Разом із тим, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що з 10.04.2020 останній був позбавлений можливості виконання своїх посадових обов`язків, при цьому, до того часу накази т.в.о. Голови Державної екологічної інспекції України від 09.04.2020 №102 та №103 залишалися невиконаними, чим порушено права позивача на працю та на отримання заробітної плати.

Наказом Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 09.04.2020 №13-де «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 » накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади державної служби на ОСОБА_1 , завідувача сектору державного екологічного нагляду (контролю) надр старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області в зв`язку з наявністю дисциплінарного проступку у вигляді подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу (п. 10 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу»).

Наказом Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 09.04.2020 №20-к «Про звільнення з посади ОСОБА_1 » відповідно до статті 83, пункту 4 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу» та на підставі наказу інспекції від 09.04.2020 №13-аг «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 » припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 з посади завідувача сектору державного екологічного нагляду (контролю) надр старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області 09.04.2020.

Відповідно, наслідком реалізації зазначених вище наказів є припинення виплати позивачу заробітної плати.

Разом із тим, суд зауважує:

- згідно наказу Державної екологічної інспекції України від 09.04.2020 №102 «Про скасування наказу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 09.04.2020 №20-к» скасовано наказ Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 09.04.2020 №20-к «Про звільнення з посади ОСОБА_1 » як такий, що прийнятий з порушенням норм чинного законодавства;

- згідно наказу Державної екологічної інспекції України від 09.04.2020 №103 «Про скасування наказу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 09.04.2020 №13-де» скасовано наказ Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 09.04.2020 №13-де «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 », як такий, що прийнятий з порушенням норма чинного законодавства.

Зі змістом означених наказів заявник ознайомлений.

Відтак, не зважаючи на скасування відповідних наказів про звільнення позивача та накладення дисциплінарного стягнення, які потягнули за собою припинення виплати заробітної плати останнього, заробітну плату позивачу так і не почали нараховувати та сплачувати з 10.04.2020.

Суд наголошує на тому, що остаточне рішення суду є обов`язковим.

Згідно ч. 1 ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Цей обов`язок не залежить від того, чи погоджується суб`єкт владних повноважень із висновками суду, чи вважає він виплату доцільною та чи правильно, на його думку, суд визначив спосіб захисту.

Тому, якщо в резолютивній частині остаточного рішення суду прямо зазначено про нарахування та виплату позивачу заробітної плати з 10.04.2020 заявник не вправі самостійно переглядати це рішення та відмовляти у виплаті на тій підставі, що позивача не поновлено на посаді.

У такому разі заперечення заявника фактично спрямоване не на виконання рішення, а на повторну оцінку вже вирішеного судом спору.

Разом із тим, з рішення суду логічно випливає, що виплата заробітної плати має здійснюватись позивачу до моменту припинення трудових відносин із роботодавцем, у тому числі, його правонаступником.

Таким чином, аргумент про непоновлення на посаді може мати значення для оцінки правової природи виплати та законності способу захисту, але сам по собі не скасовує обов`язку заявника виконати остаточне рішення суду.

Стосовно наявності підстав для повного виконання рішення суду у цій справі саме заявником, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

З матеріалів справи вбачається, що Державну екологічну інспекцію у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 37988899) було припинено шляхом ліквідації (статус ліквідовано станом на 01.08.2022).

Натомість, утворено новий орган наказом Державної екологічної інспекції України № 40 від 24.02.2023, яким затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу.

Суд наголошує на тому, що ліквідація попереднього органу не звільняє його правонаступника від виконання рішення суду.

Практикою Верховного Суду сформовано підхід, за яким публічне правонаступництво передбачає перехід до компетентного органу обов`язку відновити порушене право особи. Функції держави, які виконував ліквідований орган, не вважаються автоматично припиненими лише внаслідок його ліквідації.

Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.03.2023 у справі №540/1596/21 наведено наступний правовий висновок щодо подібних правовідносин:

«Статтею 52 КАС України закріплені положення стосовно процесуального правонаступництва та указано, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до статті 379 КАС України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. Ухвалу суду за результатами вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону № 1404-VIII стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Положеннями абзацу 1 частини п`ятої статті 15 Закону № 1404-VIII встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно з пунктами 5, 6 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074 (далі - Порядок № 1074) орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Права та обов`язки органів виконавчої влади переходять: у разі злиття органів виконавчої влади - до органу виконавчої влади, утвореного внаслідок такого злиття; у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади; у разі поділу органу виконавчої влади - до органів виконавчої влади, утворених внаслідок такого поділу; у разі перетворення органу виконавчої влади - до утвореного органу виконавчої влади; у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади - до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.

За змістом пункту 7 Порядку № 1074 майнові права та обов`язки органів виконавчої влади у разі їх злиття, приєднання або перетворення переходять правонаступникові на підставі передавального акта, а у разі їх поділу - згідно з розподільчим балансом.

За приписами пункту 8 Порядку № 1074 внаслідок реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) органів виконавчої влади припиняється той орган виконавчої влади, майнові права та обов`язки якого переходять його правонаступникам.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у виконавчих листах № 2183 2021 р. та № 2184 2021 р. боржником зазначено - Південне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції.

16 грудня 2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1252 "Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції", якою реорганізовано територіальний орган Міністерства юстиції - Південне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції шляхом його приєднання до міжрегіонального територіального органу Міністерства юстиції з питань виконання кримінальних покарань - Департаменту з питань виконання кримінальних покарань.

Згідно з пунктом 2 цієї постанови установлено, що: здійснення заходів, пов`язаних з реорганізацією територіального органу згідно з пунктом 1 цієї постанови, покладається на Міністерство юстиції; правонаступником територіального органу Міністерства юстиції, який реорганізується згідно з пунктом 1 цієї постанови, є міжрегіональний територіальний орган Міністерства юстиції з питань виконання кримінальних покарань - Департамент з питань виконання кримінальних покарань.

Наказом Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 22.02.2021 № 228/ОС-21 визначено Південному міжрегіональному управлінню з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції припинити з 22.02.2021 здійснення повноважень та функцій у напрямку здійснення керівництва оперативно-службовою діяльністю підпорядкованих йому установ виконання покарань та слідчих ізоляторів.

Оскільки відбулась реорганізація Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції шляхом його приєднання до міжрегіонального територіального органу Міністерства юстиції з питань виконання кримінальних покарань - Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що про задоволення заяви позивача про заміну боржника у виконавчих листах правонаступником - Департаментом з питань виконання кримінальних покарань.

Водночас Верховний Суд вважає передчасними такі висновки судів попередніх інстанцій, виходячи з такого.

Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Вирішуючи питання публічного правонаступництва, Верховний Суд у постанові від 11.02.2021 у справі № 826/9815/18 виходив із специфіки публічно-правових відносин, а саме: тієї обставини, що повноваження відповідних державних органів не є статичними і можуть передаватись від одного органу до іншого у випадку зміни законодавства. При цьому, такий перехід може не збігатися у часі з юридичним припиненням суб`єкта владних повноважень унаслідок реорганізації чи ліквідації.

У цій постанові Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого, якщо спір виник з приводу реалізації суб`єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема, передачі відповідним розпорядчим актом його адміністративної компетенції іншому (іншим) суб`єктам владних повноважень.

Якщо спір виник у відносинах, що не пов`язані з реалізацією суб`єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони - суб`єкта владних повноважень (повне правонаступництво).

У випадку повного правонаступництва до правонаступника переходять права та обов`язки юридичної особи, які стосуються не лише майнових правовідносин, але і правовідносин з приводу проходження публічної служби, зокрема, в частині перерахунку та виплати заробітної плати.

Такий підхід ґрунтується на конституційних принципах безперервності процесу державного управління та відповідальності держави перед людиною за свою діяльність».

З огляду на викладене, суд критично оцінює позицію заявника як правонаступника, оскільки якщо остаточним рішенням суду прямо присуджено нарахування та виплату коштів, відмова виконати цю частину рішення лише з підстав непоновлення особи на посаді, є протиправною.

А як вже зазначалось вище, Верховним Судом не виявлено недоліків в обраному Дніпропетровським окружним адміністративним судом способу захисту прав позивача.

Отже, якщо новий орган є правонаступником ліквідованого органу та до нього перейшли відповідні права й обов`язки, саме посилання на ліквідацію попереднього органу або відсутність у нового органу, на його думку, повноважень здійснити виплату не є достатньою підставою для невиконання рішення суду у цій справі.

На підставі викладеного вище, суд зазначає, що резолютивна частина рішення суду у цій справі викладена у відповідності до висновків суду, чітко та не допускає неоднозначного трактування.

З урахуванням цього, суд доходить висновку, що рішення суду в даній адміністративній справі, яке набрало законної сили, є зрозумілим для виконання суб`єктом владних повноважень Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) та не потребує додаткового роз`яснення. Відтак, із судового рішення у даній справі вбачається, що його текст не викликає труднощів для розуміння порядку виконання, суть є зрозумілою та не двозначною, тому, розширеному тлумаченню шляхом роз`яснення та винесення процесуального документу з цього приводу, не підлягає.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення заяви представника Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) про роз`яснення рішення суду та резолютивної частини виконавчого документа у справі №160/408/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії, з викладених вище підстав.

Керуючись статтями 241, 243, 248, 250, 254, 256, 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) про роз`яснення рішення суду та резолютивної частини виконавчого документа у справі №160/408/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали суду складено 19.10.2026.

Суддя І.О. Лозицька