Єдиний державний реєстр судових рішень
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2026 рокуЛуцькСправа № 140/8665/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Ксензюка А.Я.,
при секретарі судового засідання Бондарук Л.В.,
за участю представника позивача Супрунюка С.М.,
представника відповідача Карпюк Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення форми «С» від 14.04.2026 № 00916603200901, яким було застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 566 280,00 грн.
Позивач зазначає, що ГУ ДПС у Волинській області за результатами фактичної перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» від 14.04.2026 № 00916603200901, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 566 280,00 грн. Підставою для його прийняття став висновок контролюючого органу про здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями через ПРРО, фіскальний номер якого не зазначений у ліцензії щодо відповідного місця торгівлі.
На обґрунтування позовних вимог позивач пояснює, що здійснює господарську діяльність у торговому комплексі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , де функціонують дві окремі господарські одиниці ресторан та готель. Спочатку для проведення розрахункових операцій використовувався ПРРО «Вчасно.Каса» з фіскальним номером 4001051773, який був належним чином зареєстрований та внесений до ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Надалі, після отримання рекомендацій представників контролюючого органу щодо розмежування розрахункових операцій ресторану та готелю, позивач зареєстрував окремий ПРРО з фіскальним номером 4001065188 для готелю.
Позивач наголошує, що обидва ПРРО належали одному суб`єкту господарювання, були зареєстровані в ДПС, використовувалися за однією адресою та адмініструвалися через один особистий кабінет сервісу «Вчасно.Каса». Водночас унаслідок технічної помилки під час ручного налаштування програмного забезпечення та прив`язки кас до відповідних господарських одиниць розрахункові операції ресторану, зокрема з реалізації алкогольних напоїв, почали проводитися через ПРРО, зареєстрований для готелю, замість ПРРО, зазначеного в ліцензії ресторану.
На думку позивача, така невідповідність виникла з технічних та організаційних причин і не була пов`язана з наміром приховати виручку, уникнути оподаткування або здійснювати торгівлю поза податковим контролем. Усі спірні розрахункові операції були фіскалізовані, чеки формувалися та передавалися на фіскальний сервер ДПС, а інформація про них була доступна контролюючому органу. Позивач також зазначає, що мав чинну ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, а акцизний податок нараховувався та сплачувався у встановленому порядку.
На підтвердження технічних обставин позивач посилається на лист ТзОВ «Вчасно Сервіс» від 20.05.2026 № 20/05/VCH-1070, у якому підтверджено можливість адміністрування кількох ПРРО в одному особистому кабінеті, самостійного вибору торгової точки, ручного розподілу кас між господарськими одиницями та використання одного пристрою для роботи з кількома ПРРО. За твердженням позивача, наведені відомості підтверджують можливість виникнення помилки під час налаштування кас та пояснюють обставини використання ПРРО з фіскальним номером 4001065188 для операцій, які фактично стосувалися ресторану.
Позивач звертає увагу, що під час фактичної перевірки контролюючий орган встановив проведення частини операцій через інший зареєстрований ПРРО, однак не встановив продажу алкогольних напоїв без застосування ПРРО, видачі нефіскальних чеків або приховування розрахункових операцій. Зокрема, контрольна розрахункова операція з придбання пива «Львівське Золотий Лев» вартістю 40,00 грн також була проведена через зареєстрований ПРРО з формуванням розрахункового документа.
Позивач вважає, що контролюючий орган формально ототожнив невідповідність фіскального номера ПРРО, зазначеного в ліцензії, з наявністю правопорушення, не дослідивши причин виникнення такої невідповідності та фактичних обставин використання обох ПРРО. При цьому ГУ ДПС у Волинській області визначило вартість товарів, реалізованих через ПРРО, який, на думку контролюючого органу, не зазначений у відповідному ліцензійному реєстрі, у сумі 283 140,00 грн та застосувало штраф у розмірі 200 відсотків цієї вартості 566 280,00 грн.
Окремо позивач зазначає про неправильну кваліфікацію встановлених обставин із посиланням на пункт 11 частини третьої статті 43 Закону № 3817-IX, оскільки ця норма визначає відомості, які мають зазначатися в заяві на отримання ліцензії, а не встановлює самостійного складу фінансового правопорушення. Позивач стверджує, що під час отримання ліцензії зазначив фіскальний номер ПРРО 4001051773, який використовувався в ресторані, а спірна ситуація виникла пізніше, після реєстрації другого ПРРО та помилкового налаштування програмного забезпечення.
Крім того, позивач звертає увагу на розбіжність у фіскальному номері ПРРО, зазначеному в матеріалах перевірки та відповіді на заперечення: замість номера НОМЕР_1 контролюючий орган у певних документах зазначав номер НОМЕР_2 . На думку позивача, така неточність ставить під сумнів належну ідентифікацію ПРРО, через який, за висновком ДПС, були проведені спірні операції, та свідчить про необхідність ретельної перевірки фактичних підстав застосування штрафу.
Позивач також вважає застосовану фінансову санкцію непропорційною характеру встановлених обставин, оскільки контролюючий орган не довів приховування виручки, ненадходження податків до бюджету чи створення перешкод для податкового контролю. На його думку, під час прийняття оскаржуваного рішення відповідач не надав належної оцінки технічному характеру помилки, належності обох ПРРО одному підприємцю, фіскалізації всіх операцій та доступності відповідних даних для ДПС.
Посилаючись на наведені обставини, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 14.04.2026 № 00916603200901 про застосування штрафних санкцій у розмірі 566 280,00 грн.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 07.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено у даній справі підготовче засідання.
У відзиві Головне управління ДПС у Волинській області проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 14.04.2026 № 00916603200901 про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 566 280,00 грн прийнято правомірно за результатами фактичної перевірки.
Відповідач зазначає, що на підставі наказу про проведення фактичної перевірки та відповідних направлень посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області 25.03.2026 складено акт перевірки № 03/7176/09-01/3402900484. За результатами перевірки встановлено, що позивач здійснювала господарську діяльність у ресторані торгового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 .
За даними Єдиного реєстру ліцензіатів, 31.01.2025 позивач придбала ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями в зазначеному ресторані, реєстраційний номер 03180308202500230, у якій було зазначено програмний реєстратор розрахункових операцій із фіскальним номером 4001051773. Водночас під час аналізу інформації системи обліку даних РРО контролюючим органом встановлено, що в період із 14.02.2025 до 22.03.2026 реалізація алкогольних напоїв у ресторані здійснювалася через інший ПРРО з фіскальним номером 4001065188, який у зазначеній ліцензії не значився.
Відповідач наголошує, що виявлені обставини підтверджуються не лише інформацією з реєстрів, а й результатами контрольної розрахункової операції, проведеної 24.03.2026 під час фактичної перевірки. Зокрема, у ресторані було придбано пиво «Львівське Золотий лев» вартістю 40,00 грн. Розрахунок за товар проведено через ПРРО з фіскальним номером 4001065188, а покупцю видано фіскальний чек № anhNiFvMvNw. Однак на момент перевірки відомості про цей ПРРО були відсутні в ліцензії позивача на роздрібну торгівлю алкогольними напоями у відповідній господарській одиниці.
Крім того, відповідач посилається на додаток № 1 до акта перевірки, у якому наведено інформацію про реалізацію алкогольних напоїв через зазначений ПРРО на загальну суму 283 140,00 грн. Саме ця сума була використана контролюючим органом для розрахунку штрафних санкцій. Відповідач вважає, що встановлені обставини підтверджують здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями через ПРРО, не зазначений у відповідній ліцензії, а тому застосування штрафу в розмірі 200 відсотків вартості реалізованої продукції на суму 566 280,00 грн є обґрунтованим.
Відповідач також зазначає, що після ознайомлення з актом перевірки позивач подала заперечення від 30.03.2026, однак за результатами їх розгляду контролюючий орган дійшов висновку, що наведені пояснення та додані матеріали не спростовують установлених порушень. Про результати розгляду заперечень позивача повідомлено листом від 13.04.2026 № 8335/6/03-20-09-01-06. Надалі на підставі акта перевірки прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 14.04.2026. Позивач скористалася правом адміністративного оскарження, проте ДПС України залишила податкове повідомлення-рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Щодо доводів позивача про те, що використання іншого ПРРО було зумовлено технічною або організаційною помилкою під час налаштування програмного забезпечення та прив`язки реєстратора до відповідної господарської одиниці, відповідач зазначає, що такі обставини не спростовують факту проведення розрахункових операцій через ПРРО, не зазначений у ліцензії.
На думку відповідача, позивач як самостійний суб`єкт господарювання повинна належним чином організовувати свою діяльність, забезпечувати коректне налаштування обладнання та контролювати, через який саме ПРРО здійснюється продаж товарів. Можливі помилки персоналу, технічні збої або неналежне налаштування програмного забезпечення не можуть бути підставою для звільнення від відповідальності. При цьому відповідач звертає увагу, що використання спірного ПРРО тривало понад рік, однак позивач не вжила заходів для усунення відповідної помилки до проведення перевірки.
Доводи позивача про те, що всі розрахункові операції були фіскалізовані, чеки передавалися до податкового органу, а виручка не приховувалася, відповідач також вважає такими, що не спростовують установленого порушення. Він зазначає, що належне відображення розрахункових операцій та сплата податків не замінюють обов`язку дотримуватися встановленого порядку ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями. На думку відповідача, для застосування відповідальності достатньо встановити факт продажу алкогольних напоїв через ПРРО, відомості про який відсутні у відповідному реєстрі, незалежно від того, чи були завдані збитки державі та чи сплачено податки з отриманого доходу.
Щодо посилань позивача на розбіжності у фіскальному номері ПРРО, зазначеному в матеріалах перевірки, відповідач вказує, що такі розбіжності не спростовують фактичних обставин, установлених під час перевірки. Він наголошує, що акт перевірки містить відомості про виявлені порушення, досліджені документи та обставини здійснення розрахункових операцій, а його висновки можуть оцінюватися судом під час розгляду спору щодо податкового повідомлення-рішення. Сам по собі акт перевірки не є рішенням про застосування санкцій, а тому незгода платника податків із його змістом або наявність окремих неточностей, на думку відповідача, не є достатньою підставою для скасування податкового повідомлення-рішення без спростування встановленого факту реалізації алкогольних напоїв через ПРРО, не зазначений у ліцензії.
Отже, відповідач вважає, що матеріали фактичної перевірки підтверджують здійснення позивачем роздрібної торгівлі алкогольними напоями через ПРРО, відомості про який не були зазначені у відповідній ліцензії, а доводи позивача щодо технічної помилки, фіскалізації операцій, сплати податків та розбіжностей у фіскальному номері не спростовують установлених обставин. З огляду на це ГУ ДПС у Волинській області просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.
У додаткових поясненнях ГУ ДПС у Волинській області підтримує раніше викладену позицію щодо правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення від 14.04.2026 № 00916603200901 та зазначає, що додаткові матеріали підтверджують установлене під час перевірки порушення.
Відповідач посилається на доповідну записку Управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Волинській області від 03.03.2026 № 362/03-20-09-01-01, згідно з якою підставою для проведення фактичної перевірки стало виявлення під час аналізу інформації в системі обліку даних РРО відомостей про реалізацію позивачем у 20252026 роках алкогольних напоїв у ресторані торгового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » через ПРРО з фіскальним номером 40010065188, який не був зазначений у чинній ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями.
Відповідач зазначає, що за даними інформаційних баз контролюючого органу за ФОП ОСОБА_1 зареєстровано два ПРРО: з фіскальним номером 4001051773, зареєстрований 23.01.2025, та з фіскальним номером 4001065188, зареєстрований 12.02.2025. При цьому, за твердженням відповідача, позивач упродовж 2025-2026 років періодично використовувала обидва програмні реєстратори, що підтверджується витягом щодо ПРРО з фіскальним номером 4001065188, який уже міститься в матеріалах справи, та доданим до пояснень витягом щодо ПРРО з фіскальним номером 4001051773.
Також відповідач звертає увагу на порядок внесення відомостей до Єдиного реєстру ліцензіатів. Зазначає, що внесення змін до відомостей реєстру здійснюється на підставі відповідної заяви суб`єкта господарювання, а під час подання заяви ліцензіат підтверджує достовірність зазначеної в ній інформації та обізнаність із вимогами законодавства у сфері ліцензування.
За даними реєстру, ФОП ОСОБА_1 31.01.2025 отримала ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями в ресторані торгового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 03180308202500230, у якій зазначено ПРРО з фіскальним номером 4001051773. Водночас позивач надалі здійснювала щоквартальну сплату платежів за ліцензію та подавала відповідні заяви 29.04.2025, 28.07.2025, 27.10.2025 і 26.01.2026. Як зазначає відповідач, у кожній із цих заяв позивач вказувала той самий номер ліцензії, за якою здійснювалася роздрібна торгівля алкогольними напоями.
Відповідач наголошує, що сплата платежів за ліцензію та подання заяв щодо продовження її дії не свідчать про те, що контролюючий орган під час оформлення ліцензії постійно відстежував фактичне використання позивачем кожного ПРРО. На його думку, сам факт надання ліцензії не означає, що податковому органу було відомо про всі розрахункові операції, які проводилися позивачем, та про використання конкретного програмного реєстратора під час продажу алкогольних напоїв. Відповідність фактичної діяльності відомостям, зазначеним у ліцензії, контролюючий орган перевіряє в межах заходів податкового контролю, зокрема шляхом аналізу даних про проведені розрахункові операції, їх обсяг та використані ПРРО.
Посилаючись на встановлені під час перевірки обставини, відповідач вважає, що позивач здійснювала роздрібну торгівлю алкогольними напоями через ПРРО, відомості про який не були зазначені у відповідній ліцензії. У зв`язку з цим застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 200 відсотків вартості алкогольних напоїв, реалізованих через такий ПРРО, на загальну суму 566 280,00 грн (283 140,00 грн Ч 200 %) відповідач вважає правомірним.
З огляду на викладене ГУ ДПС у Волинській області просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 повністю.
У додаткових поясненнях та запереченнях позивач заперечує доводи ГУ ДПС у Волинській області, викладені в додаткових поясненнях від 01.10.2026, та зазначає, що надані відповідачем документи не спростовують її позицію щодо технічного характеру помилки, яка призвела до використання ПРРО, не зазначеного в ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями.
Позивач пояснює, що за нею було зареєстровано два ПРРО: з фіскальним номером 4001051773, який зазначений у ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та зареєстрований за господарською одиницею «ресторан», і з фіскальним номером 4001065188, зареєстрований за іншою господарською одиницею того самого суб`єкта господарювання готелем. Обидва ПРРО належали одному ФОП, використовувалися в межах одного торгового комплексу та адмініструвалися в програмному середовищі сервісу «Вчасно.Каса».
За твердженням позивача, ПРРО з фіскальним номером 4001065188 був помилково прив`язаний у програмному середовищі до господарської одиниці ресторану, внаслідок чого працівники ресторану фактично використовували його для проведення більшості розрахункових операцій. Тому, на думку позивача, спірна ситуація виникла не через використання незареєстрованого або стороннього ПРРО, а внаслідок неналежного технічного налаштування двох зареєстрованих програмних реєстраторів одного суб`єкта господарювання.
Позивач звертає увагу, що додані відповідачем відомості підтверджують періодичне використання обох ПРРО. Зокрема, 18.02.2025 та 22.02.2025 алкогольні напої реалізовувалися через ПРРО 4001065188, тоді як 19.02.2025 відповідні операції проводилися через ПРРО 4001051773. Аналогічна ситуація спостерігалася в березні 2025 року: 06.03.2025 операції здійснювалися через ПРРО 4001065188, 07.03.2025 через ПРРО 4001051773, а 08.03.2025 знову через ПРРО 4001065188. На думку позивача, ці відомості підтверджують, що належний ресторанний ПРРО не був повністю виключений із використання, однак основна частина розрахункових операцій ресторану проводилася через ПРРО, який унаслідок помилкового налаштування фактично використовувався працівниками як основний.
Крім того, позивач зазначає, що через ПРРО 4001051773, зареєстрований за рестораном, проводилися операції, характерні для діяльності готелю, зокрема оплата за одномісні, двомісні та покращені номери. Водночас через ПРРО 4001065188, зареєстрований за готелем, здійснювалася реалізація алкогольних напоїв у ресторані. На думку позивача, це свідчить про фактичне перехресне використання обох ПРРО та відсутність належного технічного розмежування їх застосування між двома господарськими одиницями.
Позивач наголошує, що обидва ПРРО були зареєстровані в ДПС та належали одному суб`єкту господарювання, а всі розрахункові операції фіскалізувалися, відповідні чеки передавалися до фіскального сервера, а інформація про проведені операції була доступна контролюючому органу в його інформаційних системах. Відтак, на думку позивача, у спірних правовідносинах відсутні ознаки використання незареєстрованого ПРРО, приховування виручки, проведення операцій поза фіскальним сервером або приховування фактичних обсягів реалізації алкогольних напоїв від податкового контролю.
Водночас позивач не заперечує необхідності дотримання відповідності відомостей про ПРРО даним ліцензійного реєстру, однак вважає, що повна фіскалізація операцій, реєстрація обох ПРРО за одним ФОП та фактичне перехресне їх використання мають значення для встановлення причин виникнення порушення, його характеру та оцінки правомірності застосованої фінансової санкції.
Також позивач заперечує доводи відповідача про те, що сплата платежів за ліцензію не свідчить про обізнаність контролюючого органу щодо фактичного використання ПРРО. Вона зазначає, що протягом спірного періоду ДПС володіла відомостями про ліцензію, реєстрацію обох ПРРО та всі проведені через них фіскалізовані операції. При цьому відповідна невідповідність була виявлена лише після складення доповідної записки від 03.03.2026, тобто більш ніж через рік після початку дії ліцензії 10.02.2025.
Позивач уточнює, що не стверджує про обов`язок відповідача здійснювати повний аудит її діяльності під час кожного подання заяви щодо ліцензії. Водночас, на її думку, тривалий період до виявлення невідповідності має значення для оцінки технічного характеру помилки, оскільки відомості про кожну спірну операцію надходили до інформаційних систем ДПС і були доступними контролюючому органу протягом усього відповідного періоду.
З огляду на викладене позивач вважає, що додаткові пояснення та документи відповідача не спростовують її доводів, а навпаки, підтверджують періодичне використання обох ПРРО, проведення через них операцій різних господарських одиниць та відсутність приховування розрахункових операцій. На думку позивача, наведені обставини мають оцінюватися в сукупності під час перевірки обґрунтованості та пропорційності застосованої фінансової санкції.
У зв`язку з цим позивач просить суд долучити додаткові пояснення та заперечення до матеріалів справи, врахувати наведені в них обставини під час оцінки доказів, а також задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, визнавши протиправним та скасувавши податкове повідомлення-рішення форми «С» від 14.04.2026 № 00916603200901.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 09.09.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав, наведених у заявах по суті справи та у відповідях на відзив, та просили їх задовольнити, а представник відповідача просила у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 23.09.2025, основний вид діяльності за кодом КВЕД 56.29 постачання інших готових страв.
Позивач здійснює господарську діяльність у торговельному комплексі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , де розташовані ресторан та готель.
Для здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями позивачу видано ліцензію № 03180308202500230, у якій зазначено фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій 4001051773. Крім того, 12.02.2025 позивачем зареєстровано програмний реєстратор розрахункових операцій із фіскальним номером 4001065188.
Посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області на підставі наказу ГУ ДПС у Волинській області від 19.03.2026 № 861-п, Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, законів України від 18.06.2024 № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», постанов Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах»; від 30.10.2008 № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», від 24.04.2019 № 408 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового», наказу Державної податкової служби України від 12.11.2020 № 643 «Про затвердження положень про територіальні органи ДПС» та інших нормативно-правових актів, які регулюють виробництво, зберігання та обіг спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального в Україні проведено фактичну перевірку господарської діяльності позивача, за результатами якої складено акт від 25.03.2026 № 03/7176/09-01/3402900484.
Відповідно до акта перевірки посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області за місцем здійснення позивачем господарської діяльності у ресторані торгового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованому за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що позивач здійснював продаж алкогольних напоїв через програмний реєстратор розрахункових операцій із фіскальним номером 40010065188. Водночас, згідно з відомостями Єдиного реєстру ліцензіатів, ФОП ОСОБА_1 отримала ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями № 03180308202500230, у якій зазначено інший програмний реєстратор розрахункових операцій із фіскальним номером 4001051773.
Таким чином, в період з 14.02.2025 по 22.03.2026 позивач здійснював реалізацію алкогольних напоїв через програмний реєстратор розрахункових операцій із фіскальним номером 4001065188, який не зазначений у ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Загальну суму реалізації алкогольних напоїв через зазначений реєстратор визначено в розмірі 283 140 грн.
Зокрема, під час проведення 24.03.2026 контрольної розрахункової операції посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області встановлено факт продажу позивачем пива «Львівське Золотий лев» вартістю 40 грн із використанням програмного реєстратора розрахункових операцій із фіскальним номером 4001065188. Проведення зазначеної розрахункової операції підтверджується фіскальним чеком № anhNiFvMvNw, сформованим через цей реєстратор. Водночас у виданій позивачу ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями № 03180308202500230 зазначено інший фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій 4001051773. Саме використання під час реалізації алкогольного напою реєстратора з фіскальним номером 4001065188, який не зазначений у відповідній ліцензії, контролюючий орган визначив як порушення вимог законодавства.
На підставі акта фактичної перевірки ГУ ДПС у Волинській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.04.2026 № 00916603200901, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 566 280 грн.
Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом про визнання його протиправним та скасування.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 за № 2755-VI (далі також ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
До функцій контролюючих органів відповідно до статті 19-1 ПК України віднесено здійснення контролю у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечення міжгалузевої координації у цій сфері (підпункт 19-1.1.14); забезпечення контролю за прийняттям декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), встановлені виробником або імпортером, та узагальненням відомостей, зазначених у таких деклараціях, для організації роботи та контролю за повнотою обчислення і сплати акцизного податку (підпункти 19-1.1.15); здійснення заходів щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального (підпункти 19-1.1.16).
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
За правилами пункту 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Пунктом 80.2 статті 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: 80.2.1. у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів; 80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; 80.2.3. письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування; 80.2.4. неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками; 80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; 80.2.6. у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3; 80.2.7. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.
Правовий аналіз пункту 80.2 статті 80 ПК України свідчить про те, що здебільшого підстави, передбачені у відповідних підпунктах цієї норми, встановлюють лише єдину передумову для призначення фактичної перевірки з питання дотримання платником податків вимог законодавства у певній сфері, яка і є фактичною підставою для проведення перевірки.
Однак, підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України таких встановлює дві: (1) наявність та/або отримання певної інформації; (2) здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у відповідній сфері.
Саме тому цей підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України має істотну особливість у його застосуванні порівняно з іншими підпунктами цієї норми, яка і зумовлює висновок про те, що саме лише посилання на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України у рішенні про проведення перевірки не є мінімально достатнім обсягом інформації, яка має відображатися у наказі відповідно до абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки.
Суд наголошує, що оскільки підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України встановлює в одному підпункті статті дві самостійні (окремі) підстави для проведення перевірки, то у наказі про призначення перевірки контролюючий орган поряд з юридичною підставою у вигляді нумераційного позначення зобов`язаний відобразити конкретну з таких двох фактичних підстав, яка і зумовила прийняття рішення про проведення перевірки, або ж обидві, в обсязі, достатньому для ідентифікації однієї з двох (або обох в сукупності у разі їх наявності). Відображення такої фактичної підстави не обов`язково має бути сформульоване тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте, повинна бути чітко визначена та змістовно відповідати правовій нормі.
Тобто, у разі, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стала наявність (отримання) певної інформації, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен щонайменше зазначити про «наявність (отримання) інформації щодо можливого порушення» або ж зазначити реквізити документа, який слугував приводом для призначення перевірки і містить таку інформацію. Аналогічно, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стало здійснення відповідних функцій, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен саме про це зазначити. Відповідно, якщо підставою для призначення перевірки відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України стала сукупність фактичних підстав, передбачених цією нормою, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України має це відобразити у вищезазначений спосіб.
Саме такий обсяг інформації у наказі, прийнятому відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, можна вважати мінімально достатнім в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки, оскільки надає платнику податків загальне розуміння про підставу її призначення та відповідний предмет перевірки. Таке інформування про фактичну обставину має бути наведено саме серед підстав для проведення перевірки, тобто перед резолютивною частиною наказу.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, сформованою, зокрема у постановах від 28.05.2024 у справі № 280/1431/23, від 23 квітня 2025 року у справі № 460/7257/20.
Судом установлено, що підставою для призначення перевірки слугував наказ ГУ ДПС у Волинській області від 19.03.2026 № 861-п. Перевірку здійснено на підставі Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, законів України від 18.06.2024 № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», постанов Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах»; від 30.10.2008 № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», від 24.04.2019 № 408 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового», наказу Державної податкової служби України від 12.11.2020 № 643 «Про затвердження положень про територіальні органи ДПС» та інших нормативно-правових актів, які регулюють виробництво, зберігання та обіг спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального в Україні.
Наказ видано з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Отже, прийняття наказу про проведення фактичної перевірки позивача узгоджується з вимогами Податкового кодексу України, що свідчить, своєю чергою, про зазначення як юридичної, так і фактичної підстави для призначення та проведення фактичної перевірки контролюючим органом.
Суд уважає, що у контролюючого органу були законні підстави для проведення перевірки, оскільки здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. У даному випадку достатньо самого факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (обіг пального).
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що контролюючим органом не було допущено порушення процедури призначення та проведення фактичної перевірки, підстави вважати спірну перевірку неправомірною відсутні.
Висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, сформованою за подібних спірних правовідносинах у постанові від 08 травня 2025 року у справі № 580/4081/24.
Судом установлено, що підставою для призначення перевірки слугував наказ ГУ ДПС у Волинській області від 19.03.2026 № 861-п. Перевірку здійснено на підставі Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, законів України від 18.06.2024 № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», постанов Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах»; від 30.10.2008 № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», від 24.04.2019 № 408 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового», наказу Державної податкової служби України від 12.11.2020 № 643 «Про затвердження положень про територіальні органи ДПС» та інших нормативно-правових актів, які регулюють виробництво, зберігання та обіг спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального в Україні.
Наказ видано з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Отже, прийняття наказу про проведення фактичної перевірки позивача узгоджується з вимогами Податкового кодексу України, що свідчить, своєю чергою, про зазначення як юридичної, так і фактичної підстави для призначення та проведення фактичної перевірки контролюючим органом.
Суд уважає, що у контролюючого органу були законні підстави для проведення перевірки, оскільки здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. У даному випадку достатньо самого факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (обіг пального).
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що контролюючим органом не було допущено порушення процедури призначення та проведення фактичної перевірки, підстави вважати спірну перевірку неправомірною відсутні.
Висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, сформованою за подібних спірних правовідносинах у постанові від 08 травня 2025 року у справі № 580/4081/24.
Закон № 3817-IX визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України.
За визначеннями, наведеними у частині 1 статті 1 Закону № 3817-ІХ:
- алкогольний напій - напій, одержаний шляхом спиртового бродіння крохмалевмісної чи цукровмісної сільськогосподарської продукції або вироблений на основі спирту етилового та/або спиртового дистиляту, та/або іншого алкогольного напою, з вмістом спирту етилового понад 0,5 % об., який відповідає товарним позиціям 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідно з УКТЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 % об. та більше, що відповідає товарній підкатегорії 2103 90 30 00 та товарній підпозиції 2106 90 згідно з УКТЗЕД;
- ліцензія - право суб`єкта господарювання на провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності;
- роздрібна торгівля - діяльність з продажу товарів (у тому числі з їх відвантаженням для подальшої доставки) кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив без фактичного споживання у місці продажу або на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах громадського харчування.
Право на отримання ліцензії визначено статтею 42 Закону № 3817-ІХ.
Відповідно до частини 1 статті 42 Закону № 3817-ІХ ліцензія на право провадження відповідного виду господарської діяльності надається, за умови реєстрації або взяття на облік суб`єкта господарювання у податкових органах та повідомлення таким суб`єктом господарювання про об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, через які здійснюватиметься відповідний вид ліцензійної діяльності, відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України, та проходження електронної ідентифікації онлайн в електронному кабінеті з дотриманням вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" і здійснення листування з контролюючим органом через електронний кабінет відповідно до прийнятої контролюючим органом заяви про бажання отримувати документи через електронний кабінет.
Частиною 1 статті 44 Закону № 3817-ІХ визначено, що у рішенні про надання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, зокрема, зазначаються такі відомості:
- реквізити (номер і дата) рішення (дата у форматі ДДММРРРР);
- найменування та код органу ліцензування, що прийняв рішення про надання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності;
- реквізити (номер і дата) заяви про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності (дата у форматі ДДММРРРР);
- про заявника;
- вид наданої ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, її реєстраційний номер;
- перелік кодів товарів (продукції), що вироблятимуться, згідно з УКТЗЕД, наведених заявником у заяві про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, - для ліцензій на право виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, на право вирощування тютюну, на право ферментації тютюнової сировини;
- адреси місць провадження господарської діяльності/зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу/місць зберігання пального у стаціонарних резервуарах, наведених заявником у заяві про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.
Згідно з ліцензією на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями № 03180308202500230, виданою позивачу за місцем провадження господарської діяльності у торговельному комплексі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , у ліцензії зазначено реєстратор розрахункових операцій із фіскальним номером 4001051773.
Крім того, 12 лютого 2025 року позивачем зареєстровано програмний реєстратор розрахункових операцій із фіскальним номером 4001065188, який у зазначеній ліцензії не вказаний.
У ході фактичної перевірки посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області встановлено факти здійснення позивачем у період з 14 лютого 2025 року по 22 березня 2026 року роздрібної торгівлі алкогольними напоями через реєстратор розрахункових операцій із фіскальним номером 4001065188, не зазначений у ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Зокрема, під час контрольної розрахункової операції 24 березня 2026 року встановлено факт продажу пива «Львівське Золотий лев» вартістю 40 грн, який оформлено фіскальним чеком № anhNiFvMvNw через реєстратор розрахункових операцій із фіскальним номером 4001065188.
За результатами перевірки контролюючим органом визначено, що загальна сума реалізації алкогольних напоїв через зазначений реєстратор розрахункових операцій за період з 14 лютого 2025 року по 22 березня 2026 року становить 283 140 грн.
На підставі акта фактичної перевірки від 25 березня 2026 року № 03/7176/09-01/3402900484 ГУ ДПС у Волинській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 14 квітня 2026 року № 00916603200901, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 566 280 грн.
При цьому позивач не заперечує факту здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями через реєстратор розрахункових операцій із фіскальним номером 4001065188, який не зазначений у ліцензії, однак пояснює використання цього реєстратора помилковим налаштуванням програмного забезпечення «Вчасно.Каса» та людським фактором, що призвели до його використання працівниками ресторану під час проведення розрахункових операцій. Позивач зазначає, що обидва реєстратори були зареєстровані за ним, а всі розрахункові операції фіскалізувалися та передавалися до контролюючого органу.
Суд не погоджується з доводами позивача щодо помилкового налаштування програмного забезпечення та людського фактора як причин використання реєстратора розрахункових операцій із фіскальним номером 4001065188, оскільки відповідно до ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями № 03180308202500230 у ній зазначено інший реєстратор розрахункових операцій із фіскальним номером 4001051773. Відтак, незалежно від причин використання іншого реєстратора, факт проведення розрахункових операцій з реалізації алкогольних напоїв через РРО, не зазначений у ліцензії, позивачем не заперечується.
Отже, оскільки матеріалами справи підтверджено здійснення позивачем роздрібної торгівлі алкогольними напоями через ПРРО № 4001065188, відомості про який не були зазначені в ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, суд доходить висновку про наявність підстав для застосування фінансової санкції, передбаченої пунктом 13 частини другої статті 73 Закону № 3817-IX.
Щодо розміру штрафної санкції, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 13 частини другої статті 73 Закону України № 3817-IX до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності відповідної ліцензії (крім випадків, передбачених цим Законом) у розмірі 200 відсотків вартості реалізованих товарів (продукції), але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Судом встановлено, що позивачу було надано ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями № 03180308202500230, у відомостях про яку зазначено фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій 4001051773.
Водночас, як установлено контролюючим органом під час фактичної перевірки, у період з 14.02.2025 до 22.03.2026 позивач здійснював реалізацію алкогольних напоїв із використанням програмного реєстратора розрахункових операцій із фіскальним номером 4001065188, відомості про який не були внесені до Єдиного реєстру ліцензіатів щодо відповідної ліцензії. Загальна вартість реалізованої через зазначений ПРРО продукції становила 283 140 грн.
Отже, наявність у позивача чинної ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями сама по собі не спростовує встановленого контролюючим органом порушення, оскільки реалізація продукції здійснювалася через програмний реєстратор розрахункових операцій, відомості про який не були внесені до відповідного реєстру.
Доводи позивача про те, що використання іншого ПРРО було зумовлено технічною помилкою під час налаштування програмного забезпечення «Вчасно.Каса», не спростовують факту проведення через нього розрахункових операцій із продажу алкогольних напоїв. Так само реєстрація обох ПРРО на одного суб`єкта господарювання та передавання фіскальних чеків до податкових інформаційних систем не підтверджують внесення відомостей про ПРРО № 4001065188 до Єдиного реєстру ліцензіатів.
За таких обставин суд доходить висновку, що здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями через ПРРО, відомості про який не були внесені до Єдиного реєстру ліцензіатів, свідчить про недотримання встановлених законом вимог щодо здійснення такої діяльності.
Вартість реалізованої через зазначений ПРРО продукції становила 283 140 грн, а застосована контролюючим органом фінансова санкція в розмірі 566 280 грн відповідає 200 відсоткам цієї суми.
Щодо доводів позивача про помилкове налаштування програмного забезпечення «Вчасно.Каса» та людський фактор як причини використання ПРРО № 4001065188 суд зазначає, що такі обставини не спростовують факту проведення через зазначений ПРРО розрахункових операцій із реалізації алкогольних напоїв. Реєстрація обох ПРРО на ім`я позивача та передавання фіскальних чеків до інформаційних систем ДПС не звільняють суб`єкта господарювання від обов`язку дотримуватися встановлених законом вимог щодо здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Водночас, як установлено судом, у ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями № 03180308202500230 зазначено фіскальний номер РРО 4001051773, тоді як реалізація алкогольних напоїв на загальну суму 283 140,00 грн здійснювалася через ПРРО № 4001065188.
Інформація СОД РРО ДПС України щодо проведених розрахункових операцій може використовуватися контролюючим органом під час фактичної перевірки та оцінюватися судом у сукупності з іншими доказами, що узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 09.09.2024 у справі № 280/6832/23 та від 06.02.2025 у справі № 120/11036/23.
Таким чином, самі по собі посилання позивача на технічну помилку та людський фактор не спростовують установлених обставин проведення розрахункових операцій через ПРРО № 4001065188. Разом із тим для висновку про правомірність застосування штрафної санкції за пунктом 13 частини другої статті 73 Закону України № 3817-IX необхідно встановити, що на момент здійснення відповідних операцій відомості про цей ПРРО були відсутні саме в Єдиному реєстрі ліцензіатів. За умови підтвердження цієї обставини висновок контролюючого органу про наявність підстав для застосування штрафної санкції в розмірі 566 280,00 грн є обґрунтованим.
Враховуючи з наведеного у сукупності, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване в межах розгляду даної справи податкове повідомлення-рішення ґрунтуються на нормах податкового законодавства та не підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України), під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Частинами 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають розподілу.
Керуючись статтями 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 6, код ЄДРПОУ 44106679).
Суддя А.Я. Ксензюк
Повний текст судового рішення складено 20 жовтня 2026 року.
Судове рішення № 140757449, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 12.10.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 140/8665/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: