Рішення № 140757376, 19.10.2026, Волинський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
19.10.2026
Номер справи
140/3171/26
Номер документу
140757376
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 рокуЛуцькСправа № 140/3171/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Велицької сільської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Велицької сільської ради (далі відповідач, Велицька с/р) про визнання протиправною бездіяльності Велицької сільської ради Ковельського району Волинської області щодо нерозгляду по суті клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Кузя Олександра Миколайовича №26 від 19.01.2026 про затвердження документації із землеустрою, а саме проекту землеустрою щодо відведення у власність гр. ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер 0722187800:03:003:2104, розташованої на території Велицької сільської ради Ковельського району Волинської області, в с. Підріжжя, ділянка № 5, зі зміною цільового призначення з для сінокосіння і випасання худоби (код КВЦВПЗ 01.08) на Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (код КВЦВПЗ 02.01); визнання протиправним та скасування листа Велицької сільської ради Ковельського району Волинської області від 27.02.2026 №188/3.23/2-26, яким фактично відмовлено у задоволенні клопотання про затвердження документації із землеустрою; зобов`язання Велицьку сільську раду Ковельського району Волинської області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 площею 0,25 га, кадастровий номер 0722187800:03:003:2104, розташованої на території Велицької сільської ради Ковельського району Волинської області, в АДРЕСА_1 , зі зміною цільового призначення з Для сінокосіння і випасання худоби (код КВЦВПЗ 01.08) на Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (код КВЦВПЗ 02.01).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Велицької с/р від 22.06.2021 позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована в с. Підріжжя. На виконання зазначеного рішення проект землеустрою було розроблено та подано відповідачу на затвердження. Проект розроблявся щодо земельної ділянки у зв`язку зі зміною її цільового призначення з «Для сінокосіння і випасання худоби» на «Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд». Однак, Велицька с/р на засіданні постійної комісії з питань земельних відносин, адміністративно-територіального устрою, екології, промисловості, транспорту і зв`язку, архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства 19.02.2026, відмовила у його затвердженні, пославшись на дію воєнного стану та положення підпункту 5 пункту 27 розділу X Земельного кодексу України.

Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України)

Відповідач, отримавши ухвалу про відкриття провадження 01.01.2026, про що свідчить довідка про доставку електронного листа, у встановлений судом строк відзив на позов не подав.

Згідно із частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що рішенням Велицької с/р Ковельського району Волинської області VIII скликання від 22.06.2021 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована в АДРЕСА_1 ( а.с.11).

На виконання зазначеного рішення ОСОБА_1 замовив розроблення відповідного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Проект розроблявся щодо земельної ділянки площею 0,25 га, якій присвоєно кадастровий номер 0722187800:03:003:2104, у зв`язку зі зміною її цільового призначення з «Для сінокосіння і випасання худоби» (код КВЦВПЗ 01.08) на «Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд» (код КВЦВПЗ 02.01) а.с.15-19).

Після виготовлення проекту землеустрою представник позивача звернувся до Велицької с/р з клопотанням № 26 від 19.01.2026 «Про затвердження документації із землеустрою», в якому просив затвердити проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки зі зміною цільового призначення (а.с.30-31).

Листом Велицької с/р від 27.02.2026 №188/3.23/2-26 позивача було повідомлено, що подане клопотання розглянуто 19.02.2026 на засіданні постійної комісії з питань земельних відносин, адміністративно-територіального устрою, екології, промисловості, транспорту і зв`язку, архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства, та у зв`язку з дією воєнного стану та положеннями підпункту 5 пункту 27 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України клопотання відхилено, а про подальший стан розгляду клопотання заявника буде повідомлено додатково (а.с.50).

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо нерозгляду вказаної заяви, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами статті 12 Земельного кодексу України (далі ЗК України), до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить, зокрема: а) розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно із частинами першою, другою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульований положеннями статті 118 ЗК України. Зокрема, частиною шостою цієї статті визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з частиною 7 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або з дня повідомлення особою, зацікавленою в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, про замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у порядку, передбаченому цією частиною, відобразити на картографічній основі Державного земельного кадастру орієнтовне місце розташування земельної ділянки, зазначити дату та номер відповідного рішення, а також майбутнє цільове призначення земельної ділянки. Зазначена інформація оприлюднюється на безоплатній основі на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до частин 9, 10 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Частиною 8 статті 186 ЗК України передбачено, що підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

При цьому, положеннями ч. 10 ст. 186 ЗК України визначено, що висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб`єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію.

Отже, чинним законодавством чітко визначено, що орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, розглядає клопотання у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або відмовляє у його затвердженні.

При цьому, у випадку відмови у затвердженні проекту землеустрою, таке рішення має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

За приписами ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 59 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі також Закон № 280/97-ВР) рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад. Такі питання вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради (ст. 26 Закону №280/97-ВР).

Із аналізу наведених норм можна дійти висновку, що саме на пленарних засіданнях органом місцевого самоврядування вирішуються питання щодо земельних відносин. Водночас, за наслідком розгляду клопотання про затвердження розробленої документації із землеустрою, обов`язковим є прийняття саме рішення про його затвердження чи/або про відмову у його затвердженні.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах № 826/8858/16 від 05.05.2020, №826/8108/16 від 18.06.2020 та інших.

При цьому, суд зазначає, що неприйняття рішення про затвердження проекту землеустрою не може підміняти рішення про відмову у його затвердженні, оскільки положення ст. 186 ЗК України зобов`язує уповноважений орган у такому рішенні навести вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Положення ЗК України не передбачають випадків, коли орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування за результатом розгляду заяви про затвердження проекту землеустрою може не прийняти позитивного або негативного для заявника рішення.

Вказані правові висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду викладеній в постанові від 23.11.2021 у справі №580/704/21.

Також, Верховний Суд у цій постанові дійшов висновку про те, що відсутність рішення органу місцевого самоврядування про затвердження проекту землеустрою або відмову у його затвердженні, після спливу встановленого законом строку розгляду клопотання особи, свідчить про допущення суб`єктом владних повноважень протиправної бездіяльності.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем за результатами поданої заяви позивача про затвердження проекту землеустрою №26 від 19.01.2026 жодного рішення як це вимагає ЗК України, Закон № 280/97-ВР прийнято не було.

Суд зазначає, що Велицька сільська рада, будучи уповноваженим органом місцевого самоврядування на розпорядження бажаної для позивача земельної ділянки, була зобов`язана у двотижневий строк з дня отримання належним чином розробленого та погодженого у встановленому законом порядку проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки прийняти рішення про затвердження такого проекту та передачу у власність позивача відповідної земельної ділянки або рішення про відмову у затвердження проекту землеустрою.

Натомість, відповідач з непередбачених законом не розглянув вказану заяву у встановленому Законом порядку.

Суд зазначає, що виходячи з аналізу статті 118 ЗК України та інших пов`язаних з нею норм цього Кодексу, можна дійти висновку, що порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів:

- звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування;

- розробка суб`єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- затвердження відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Тобто процедура безоплатного отримання земельних ділянок громадянами чітко регламентується законом. Така процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення громадян щодо вирішення "земельного" питання. У світлі вимог частини другої статті 19 Конституції України дотримання зазначеними органами встановленої законом процедури є обов`язковим.

Суд також враховує, що порушення органом місцевого самоврядуванням процедури передачі земельних ділянок у власність, з огляду на дотримання позивачем визначених законодавством вимог, є порушенням конституційного принципу належного урядування, що знайшов закріплення, зокрема у статті 6 (органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України), статті 8 (в Україні визнається і діє принцип верховенства права), статті 19 (органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України) Конституції України.

У постанові Верховного Суду від 28.02.2020 у справі № П/811/1015/16 наголошено, що принцип належного урядування має надзвичайно важливе значення для забезпечення правовладдя в Україні. Неухильне дотримання основних складових принципу належного урядування забезпечує прийняття суб`єктами владних повноважень легітимних, справедливих та досконалих рішень. Крім того, принцип належного урядування підкреслює те, що між людиною та державою повинні бути вибудовані саме публічно-сервісні відносини, у яких інституції та процеси служать всім членам суспільства.

Відтак суд вважає, що відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Земельним кодексом України, Законом України "Про землеустрій", Законом України "Про місцеве самоврядування", без дотримання вимог частини другої статті 2 КАС України, що свідчить про допущення відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, протиправної бездіяльності стосовно розгляду клопотання позивача.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неприйняття рішення за результатами розгляду клопотання позивача про затвердження проекту землеустрою.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, то суд вказує на наступне.

Як вже встановлено судом, відповідачем не прийнято по суті поданого позивачем клопотання жодного з передбачених ст. 118 ЗК України рішень (про затвердження чи відмову у затвердженні проекту землеустрою).

В той же час, рішення про затвердження проекту землеустрою є адміністративним актом, прийняттю його повинна передувати визначена законом адміністративна процедура.

Зобов`язання у затвердженні проекту землеустрою без необхідних дій суб`єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб.

Крім того, суд зазначає, що відповідачем не здійснено повну перевірку відповідності заяви позивача та доданих до неї документів вимогам законодавства, а тому не можна стверджувати, що подані ним документи є належними та допустимими для прийняття позитивного рішення.

Отже, не досягнення реалізації усіх необхідних умов для затвердження проекту землеустрою унеможливлює прийняття судом рішення про зобов`язання затвердити такий.

Виходячи зі згаданого вище принципу "належного врядування", суб`єкт владних повноважень повинен сам виправляти свої помилки і відновлювати права осіб, що звернулися до нього, і щодо яких мали місце порушення. Тим більше після того, як неправомірність рішення (дії, бездіяльності) встановлено судом.

Відтак при вирішенні цієї справи суд враховує положення ч. 4 ст. 245 КАС України, за змістом яких суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача лише в тому разі, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом. Інакше суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, оскільки з матеріалів справи вбачається існування обставин, які безпосередньо впливають на вирішення питання про затвердження проекту землеустрою з метою подальшої передачі у приватну власність позивача спірної земельної ділянки, суд приходить до переконання, що у даному випадку належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути його клопотання про затвердження розробленого проекту землеустрою з урахуванням оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Одночасно із цим суд враховує, що у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває донині.

Законом України від 24.03.2022 №2145-XI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", який набрав чинності 07.04.2022, внесені зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема до Земельного кодексу України.

Вказаним законом розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктом 27, згідно з яким під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: 5) безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Отже, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності, на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, а також на розроблення відповідної документації.

Зазначене виключає підстави для повторного розгляду відповідачем в період діє воєнного стану поданого позивачем клопотання, оскільки це прямо суперечитиме Закону України від 24.03.2022 № 2145-XI та фактично покладатиме на Раду обов`язок прийняти рішення, ухвалення якого цим Законом заборонено.

З урахуванням викладеного, вимог ст.245 КАС України суд вважає, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов`язання Велицьку сільську раду на найближчому пленарному засіданні сесії повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.01.2026 №26 про затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,25 га, кадастровий номер 0722187800:03:003:2104 за адресою: АДРЕСА_1 зі зміною цільового призначення з «Для сінокосіння та випасання худоби» (код КВЦВПЗ 01.08) на «Для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд» (код КВЦВПЗ 02.01) з врахуванням правової оцінки наданої у рішенні суду.

Відстрочити виконання рішення суду у зобов`язальній частині до припинення (скасування) воєнного стану в Україні.

Як слідує з позовної заяви, позивач просить визнати протиправними лист Велицької сільської ради від 27.02.2026 №188/3.23/2-26, яким відмовлено у задоволені клопотання про затвердження документації із землеустрою. Однак, суд зазначає, що вказаний лист відповідача не є актом індивідуальної дії у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 КАС України, яким вирішено клопотання позивача по суті.

У даному випадку, судом встановлено, що при розгляді заяви позивача №26 від 19.01.2026 про затвердження проекту землеустрою Велицькою сільською радою було допущено протиправну бездіяльність, якій суд дав належну оцінку та прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Виходячи з наведеного в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При подані позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 2129,92 гривень, що підтверджується квитанцією від 25.03.2026 (а. с. 58).

Враховуючи часткове задоволення позову, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 1064,96 грн

Керуючись статтями 139, 241, 242, 243, 245, 246, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Велицької сільської ради щодо належного розгляду заяви ОСОБА_1 від 19.01.2026 №26 про затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,25 га, кадастровий номер 0722187800:03:003:2104 за адресою: АДРЕСА_1 зі зміною цільового призначення з «Для сінокосіння та випасання худоби» (код КВЦВПЗ 01.08) на «Для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд» (код КВЦВПЗ 02.01).

Зобов`язати Велицьку сільську раду на найближчому пленарному засіданні сесії повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.01.2026 №26 про затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,25 га, кадастровий номер 0722187800:03:003:2104 за адресою: АДРЕСА_1 зі зміною цільового призначення з «Для сінокосіння та випасання худоби» (код КВЦВПЗ 01.08) на «Для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд» (код КВЦВПЗ 02.01).

Відстрочити виконання рішення суду у зобов`язальній частині до припинення (скасування) воєнного стану в Україні.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Велицької сільської ради судові витрати у сумі 1064,96 грн (одну тисячу шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Велицька сільська рада (45081, Волинська обл., Ковельський р-н, с. Велицьк, код ЄДРПОУ 04333916).

Суддя Р.С. Денисюк

Часті запитання

Який тип судового документу № 140757376 ?

Документ № 140757376 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 140757376 ?

Дата ухвалення - 19.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 140757376 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 140757376 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 140757376, Волинський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 140757376, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 19.10.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 140757376 відноситься до справи № 140/3171/26

Це рішення відноситься до справи № 140/3171/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 140757374
Наступний документ : 140757377