Рішення № 140757062, 20.10.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

20 жовтня 2026 р. Справа № 120/12182/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук І.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Національної академії Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулася Національна академія Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач має заборгованість із сплати фактичних видатків, пов`язаних з утриманням в Національній академії Національної гвардії України, яка не відшкодована в добровільному порядку у розмірі 108590,61 грн., що стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

01.09.2025 року, на виконання вимог ч. 3 ст. 171 КАС України, до Липовецької міської ради направлено запит про місце проживання відповідача.

12.09.2025 року від Липовецької міської ради надійшла відповідь на запит. Зі змісту отриманої відповіді судом з`ясовано, що відповідач був зареєстрований з 16.06.2002 року за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 07.03.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (ст. 262 КАС України) без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

Крім того, цією ж ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання про залучення третьої особи.

25.09.2025 року надійшли пояснення Міністерства внутрішніх справ, однак такі не беруться до уваги, оскільки останнє не є стороною у справі.

Ухвала суду про відкриття провадження направлена відповідачу на адресу: АДРЕСА_1 , однак на адресу суду повернувся конверт із вкладенням, із відміткою про причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до частини 11 статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Отже, відповідач вважається такою, що належним чином повідомлена про розгляд цієї справи, однак своїм правом на подання відзиву не скористався.

Відповідно до положень частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступне.

Відповідач проходив військову службу (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів у Національній академії Національної гвардії України в період 04.08.2024 року по 01.08.2025 року на посаді командира 2 відділення 134 навчальної групи курсу №2 гуманітарного факультету, мав військове звання - солдат.

Наказом начальника Національної академії Національної гвардії України від 29.07.2024 року №396 "Про зарахування кандидатів на навчання курсантами на здобуття ступеня вищої освіти бакалавра (тактичний рівень) у 2024 році" солдат ОСОБА_1 був зарахований з числа осіб рядового, сержантського та старшинського складу Національної гвардії України та інших військових формувань на навчання курсантами на здобуття ступеня вищої освіти бакалавра тактичного рівня підготовки за спеціальністю 053 "Психологія", освітня програма "Психологічне забезпечення службово-бойової діяльності підрозділів Національної гвардії України".

Відповідно до наказу начальника Національної академії Національної гвардії України від 05.08.2024 № 231 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 зараховано в списки перемінного складу Академії та на всі види забезпечення, призначено на посаду курсанта.

05.08.2024 року між Міністерством внутрішніх справ в особі начальника Національної гвардії України генерал-лейтенанта ОСОБА_2 та громадянином ОСОБА_1 укладений контракт про проходження військової служби (навчання) у Національній гвардії України курсантами Національної гвардії України.

Відповідно до частини 5 ст. 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №ХІІ, пункту 30 розділу ІІ "Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України", затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008, контракт про проходження військової служби (навчання) був укладений у добровільному порядку між відповідачем та Міністерством внутрішніх справ України в особі начальника Національної академії Національної гвардії України 05.08.2024 року.

Відповідно до пункту 1 контракту відповідач, ознайомившись із законами та іншими нормативно-правовими актами України, які регулюють порядок проходження військової служби (навчання), добровільно прийняв на себе зобов`язання: проходити військову службу (навчання) у Академії протягом строку контракту відповідно до вимог, визначених законодавством, що регулюють порядок проходження військової служби, та цим контрактом; мати позитивні результати навчання, наполегливо оволодівати знаннями, необхідними для майбутньої військової служби на посаді офіцера; сумлінно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів, свої службові обов`язки, добре володіти довіреною військовою технікою (озброєнням), уміло керувати особовим складом; відшкодувати МВС України витрати, пов`язані з утриманням в Академії, в якій проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання, або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти у випадках, визначених частиною десятою статті 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

В подальшому, 20.06.2025 року солдатом ОСОБА_1 подано рапорт із клопотанням про відрахування його з навчання у навчальному закладі та з числа курсантів через небажання продовжувати навчання (за власним бажанням) на підставі частини 11 статті 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". Рішення про припинення навчання відповідач пояснив помилковим вибором професії. З вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964 "Про затвердження Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти" відповідач ознайомлений та згодний.

Відповідно до витягу з рішення №14 засідання вченої ради Національної академії Національної гвардії України від 30.06.2025 року було ухвалено рішення про дострокове припинення (розірвання) контракту про проходження військової служби (навчання) у Національної академії Національної гвардії України курсантом 2 відділення 134 навчальної групи курсу №2 гуманітарного факультету солдата ОСОБА_1 .

Рішення № 14 засідання вченої ради Національної академії Національної гвардії України від 30.06.2025 року введено в дію наказом начальника Національної академії Національної гвардії України від 30.06.2025 року №657 "Про введення в дію рішення засідання вченої ради Академії від 30.06.2025 №14" (а.с. 37).

Згідно наказу начальника Національної академії Національної гвардії України від 15.07.2025 року №711 "Про висновки службового розслідування за фактом небажання продовжувати навчання солдатом ОСОБА_1 " задоволено рапорт солдата ОСОБА_1 та прийнято рішення про подальше відрахування відповідача з вищого військового навчального закладу відповідно до частини 11 статті 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Відповідно до наказу начальника Національної академії Національної гвардії України від 16.07.2025 року №21 (по особовому складу), відповідно до частини 11 статті 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" з солдатом ОСОБА_1 достроково припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби (навчання) курсантів через небажання продовжувати навчання (за власним бажанням), відраховано з навчання та вважається таким, що проходить військову службу за призовом, під час мобілізації на особливий період.

Відповідно до наказу начальника Національної академії Національної гвардії України від 01.08.2025 року №217 (по стройовій частині) достроково припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби (навчання), укладений між Міністерством внутрішніх справ України, в особі начальника Академії і відповідачем.

У відповідності до розрахунків сума фактичних видатків державного бюджету, які підлягають відшкодуванню солдатом ОСОБА_1 за період з 05.08.2024 по 01.08.2025 року, становить - 108700,61 грн., з них: грошове забезпечення військовослужбовців - 77464,15 грн., предмети, матеріали, обладнання та інвентар - 11734,40 грн., медикаменти та перев`язувальні матеріали - 00,00 грн., продукти харчування - 13440,27 грн., оплата комунальних послуг та спожитих енергоносіїв - 6061,79 грн.

З даними розрахунками відповідач був ознайомлений, що підтверджується проставленим ним на зазначених розрахунках власного підпису.

Відповідно до платіжної інструкції №0.0.4456295693.1 ОСОБА_1 перерахував у добровільному порядку на рахунок Національної академії Національної гвардії України кошти у розмірі 110,00 грн.

Однак, станом на 01.08.2025 сума заборгованості складає 108590,61 грн., тому 04.08.2025 року на адресу місця проживання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) була направлена Претензія від 02.08.2025 року № 84/1/1/7-1358-2025 про стягнення суми витрат, пов`язаних з утриманням у закладі вищої освіти у розмірі 108700,61 грн. Проте відповідач зазначену суму не сплатив.

Разом з тим добровільного відшкодування коштів позивач не здійснив, що стало підставою для звернення до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу".

Згідно з частинами 3, 4 статті 2 Закону № 2232-XII, громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями. Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 6 статті 2 Закону № 2232-XII визначено, що до видів військової служби належить, зокрема, військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів).

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону № 2232-XII, підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад`юнктів і докторантів. Підготовка громадян України, прийнятих на військову службу за контрактом, може здійснюватися у вищих військових навчальних закладах, навчальних частинах (центрах), військових частинах шляхом навчання на спеціальних курсах підготовки. Порядок та умови направлення, проходження військової служби громадянами України під час такої підготовки визначаються положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Згідно з частиною 5 статті 25 Закону № 2232-XII, з громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом 4 частини 2 статті 23 цього Закону. Контракт про проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського або офіцерського складу після закінчення навчання укладається між громадянином та державою, від імені якої виступає уповноважений орган військового управління Збройних Сил України або іншого військового формування, для потреб якого він проходить підготовку, на строк, передбачений абзацами 3 та 6 частини 2 статті 23 цього Закону.

Частиною 10 статті 25 Закону № 2232-XII передбачено, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 2 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Судом встановлено, що на виконання умов пункту 1 контракту про проходження військової служби (навчання) у Національній гвардії України курсантами Національної академії Національної гвардії України, укладеного між Міністерством внутрішніх справ України в особі начальника Національної академії Національної гвардії України генерал-лейтенанта ОСОБА_2 та курсантом ОСОБА_1 , останній зобов`язується, зокрема, відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з утриманням в Академії, в якій проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти у випадках, визначених частиною 10 статті 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Вказаний контракт містить особистий підпис відповідача.

Таким чином, підписуючи такий контракт, відповідач, ознайомлюючись з його змістом, усвідомлював, що в разі в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання, він зобов`язаний буде відшкодувати навчальному закладу фактичні витрати, пов`язані з його утриманням, та свідомо погодився на виконання таких умов.

При цьому, жодних зауважень щодо змісту та форми вказаного контракту, останній не містить.

Механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу (далі - вищі навчальні заклади) відповідно до пунктів "е", "є", "ж", "и", "і" частини 6 статті 26 Закону № 2232-XII витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі визначено Порядком відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964.

Згідно з пунктами 3, 5, 6 Порядку № 964, відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою.

Витрати відшкодовуються у повному розмірі: курсантами, які вислужили встановлений законодавством строк строкової військової служби до вступу у вищий навчальний заклад, курсантами жіночої статі - за весь період навчання; курсантами, які навчалися понад встановлений законодавством строк строкової військової служби, - за період навчання, що перевищує цей строк; особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого навчального закладу відповідно до пунктів "е", "є", "ж", "и", "і" частини 6 статті 26 Закону № 2232-XII - за весь період навчання.

Витрати відшкодовуються у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-обліковою спеціальністю: курсантами, які навчалися менше встановлених законодавством строків строкової військової служби, - за весь період навчання; курсантами, які навчалися понад встановлені законодавством строки строкової військової служби, - за період навчання, який відповідає строку строкової військової служби.

У разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку (пункт 7 Порядку № 964).

На виконання вимог пункту 3 Порядку № 964 наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 №419/831/240/605/537/219/534 затверджено Порядок розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах.

За змістом пункту 2.1. Порядку №419/831/240/605/537/219/534, відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі (далі - ВНЗ), а саме витрат на: грошове забезпечення; продовольче забезпечення; речове забезпечення; медичне забезпечення; перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад; оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

Витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання. Щомісячне грошове забезпечення визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту. Курсанти, які підпадають під дію пункту 5 Порядку № 964, за визначений період навчання відшкодовують фактично отримане грошове забезпечення. Для курсантів, які підпадають під дію пункту 6 Порядку № 964, до розрахунку береться різниця між грошовим забезпеченням, фактично отриманим курсантом за відповідний період навчання, та витратами на виплату посадового окладу за відповідною посадою військовослужбовця строкової військової служби за цей самий період.

Порядок нарахування витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах залежить від того підпадає курсант під дію пункту 5 чи пункту 6 Порядку № 964.

Відповідно до пункту 2.3 Порядку № 419/831/240/605/537/219/534, у разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу ВНЗ. Період навчання, за який здійснюється відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням, визначається з дня зарахування по день виключення курсанта зі списків особового складу ВНЗ. У наказі про звільнення курсанта сума відшкодування відображається узагальнено та вноситься до книги обліку нестач ВНЗ.

Так, на виконання вказаних вимог Національною академією було складено розрахунки фактичних видатків державного бюджету, які підлягають відшкодуванню відповідачем за період навчання з 05.08.2024 року по 01.08.2025 року, якими є витрати на грошове забезпечення (у сумі 77464,15 грн.); предмети, матеріали, обладнання та інвентар (у сумі 11734,40 грн.); продукти харчування (у сумі 13440,27 грн.); оплата комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (у сумі 6061,79 грн.) у загальному розмірі 108700,61 грн.

Згода відповідача з наведеними розрахунками підтверджується його власноручним підписом.

Крім того, згода відповідача з вказаним зведеним розрахунком підтверджується заявою-зобов`язанням від 01.08.2025 року, підписуючи яку ОСОБА_1 засвідчив обов`язок добровільно відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням у Національній академії Національної гвардії України під час проходження військової служби.

Доказів того, що відповідачем було оскаржено вказаний зведений розрахунок матеріали справи не містять.

З матеріалів справи вбачається, що 14.07.2025 року відповідач перерахував на банківський рахунок Національної академії Національної гвардії України 110,00 грн. в якості відшкодування фактичних видатків згідно з постановою КМУ від 12.07.2006 № 964, що підтверджується платіжною інструкцією №0.0.34456295693.1 від 14.07.2025 року.

Відтак, сума витрат, які залишаються невідшкодованими відповідачем, становить 108590,61 грн.

Суд звертає увагу на те, що курсанти, які навчаються у Національній академії Національної гвардії України перебувають на повному державному забезпеченні. Кошти, які витрачаються на їх навчання, є державними (бюджетними).

Звідси слідує, що у силу ч.1 ст.77 КАС України суб`єкт владних повноважень - позивач у спорі про відшкодування витрат на утримання особи у закладі вищої освіти повинен довести факт відмови особи від добровільного відшкодування згаданих витрат.

У розумінні ст.8 Конституції України відмова громадянина від здійснення грошового платежу на користь іншого учасника суспільних відносин може мати місце виключно у разі доведення до відома цього громадянина факту існування обов`язку відшкодування витрат.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінивши здобуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить до переконання про те, що у спірних правовідносинах сформульована суб`єктом владних повноважень вимога витікає з відносин стосовно проходження громадянином України військової служби у лавах Національної гвардії України, стосується повернення у власність держави коштів, витрачених на утримання громадянина під час навчання у вищому навчальному закладі системи Міністерства внутрішніх справ України, заявлена після настання події обізнаності відповідача із обов`язком відшкодувати конкретну суму витрат на утримання у закладі вищої освіти системи МВС України та за наявності факту відмови добровільного відшкодування.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості із відшкодування витрат, пов`язаних з її утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 108590,61. грн відповідно до вимог статті 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Частиною 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що частиною першою статті 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, розподіл судових витрат зі сплати судового збору на користь позивача не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Національної академії Національної гвардії України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 108590 (сто вісім тисяч п`ятсот дев`яносто) гривень 61 копійку.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Національна академія Національної гвардії України (майдан Захисників України, 3, м. Харків, код ЄДРПОУ 08610502)

Відповідач: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Повний текст рішення складено 20.10.2026.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна