Рішення № 140757032, 20.10.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

20 жовтня 2026 р. Справа № 120/9361/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій відповідача щодо відмови у проведенні позивачу індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та починаючи з 01.03.2026 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115).

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та вирішено її розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, у письмовому провадженні. Також, даною ухвалою суду відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представником Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Мотивуючи доводи відзиву, відповідач зазначає, що Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону № 1058 затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (далі Порядок 124), яким передбачено що кожний наступний перерахунок у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Позивач з 2021 року перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

При призначенні позивачу пенсії пенсійним органом застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 гривень.

Кабінетом Міністрів України було прийнято низку постанов, якими встановлювалися коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні для забезпечення індексації пенсій, зокрема:

- постановою від 16.02.2022 № 118 - коефіцієнт 1,14 з 01.03.2022;

- постановою від 24.02.2023 № 168 - коефіцієнт 1,197 з 01.03.2023;

- постановою від 23.02.2024 № 185 - коефіцієнт 1,0796 з 01.03.2024;

- постановою від 25.02.2025 № 209 - коефіцієнт 1,115 з 01.03.2025;

- постановою від 25.02.2026 № 236 - коефіцієнт 1,121 з 01.03.2026.

Замість застосування зазначених коефіцієнтів збільшення до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який було враховано при призначенні пенсії позивачу (9118,81 грн), відповідач встановив позивачу щомісячні доплати до пенсії (зокрема надбавку16,08 грн з 01.03.2023, 100 грн з 01.03.2024 та доплату 100 грн з 01.03.2026), а перерахунок показника середньої заробітної плати здійснював, виходячи з показника 3764,40 грн станом на 01.10.2017.

На звернення позивача про проведення перерахунку пенсії з урахуванням індексації відповідач своїм листом повідомив, що перерахунок пенсії проводився відповідно до норм чинного законодавства, у зв`язку з чим підстав для перерахунку пенсії немає.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

При вирішенні спору по суті, суд керується таким.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 46 Конституції України гарантує право громадян на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення, яке має забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Частиною першою статті 42 Закону № 1058-IV передбачено, що пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.

Частина друга статті 42 Закону № 1058-IV передбачає, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Механізм проведення такого перерахунку деталізовано Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 (далі - Порядок № 124).

Пунктом 1 Порядку № 124 визначено, що цим Порядком встановлюється механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Пункти 2 та 3 Порядку № 124 визначають, які саме пенсії підлягають перерахунку, і пенсія позивачки, призначена відповідно до Закону № 1058-IV, підпадає під дію цього Порядку. Пункт 5 Порядку № 124 (на який посилається відповідач) встановлював, що перерахунок пенсій проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховувався для обчислення пенсії станом на 01.10.2017, на відповідний коефіцієнт, а кожен наступний перерахунок проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати.

Ключовим питанням у цій справі є те, чи підлягає індексації відповідно до щорічних коефіцієнтів, встановлених Кабінетом Міністрів України, саме той показник середньої заробітної плати, який був фактично застосований при призначенні пенсії позивачу(9118,81 грн за 2018-2020 роки), чи індексації підлягає лише умовний показник середньої заробітної плати станом на 01.10.2017 (3764,40 грн), як стверджує відповідач.

При вирішенні цього питання суд враховує сталу та послідовну правову позицію Верховного Суду щодо порядку застосування частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, викладену, зокрема, у постановах від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23, від 27.01.2025 у справі № 620/7211/24, від 24.03.2025 у справі № 380/11333/24, а також у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16.04.2025 у справі № 200/5836/24.

Верховний Суд, аналізуючи положення частини другої статті 42 Закону № 1058-IV та пункту 5 Порядку № 124, дійшов висновку, що абзац перший у сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховувався для обчислення відповідної пенсії. Застосуванню також підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України, якими визначено коефіцієнт збільшення зазначеного показника.

Верховний Суд також зауважив, що постанови Кабінету Міністрів України як підзаконні нормативно-правові акти не можуть звужувати обсяг прав, встановлений законом, а у разі суперечності норм підзаконного акта нормам закону застосуванню підлягають норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, про який йдеться у частині другій статті 42 Закону № 1058-IV, не є сталим: у кожної пенсії, призначеної та обчисленої відповідно до цього Закону, є «свій» показник середньої заробітної плати, який залежить від року призначення пенсії, і саме він має збільшуватися під час індексації.

Окремо суд враховує, що Верховний Суд у справах за аналогічних правовідносин (зокрема у справах № 160/28752/23 та № 620/194/24) визнав протиправними дії органів Пенсійного фонду України, які замість застосування коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати, встановлених постановами Кабінету Міністрів України, встановлювали пенсіонерам фіксовані щомісячні доплати до пенсії (100 грн, 16,08 грн тощо). Такий підхід Верховний Суд визнав таким, що не відповідає вимогам частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.

Застосовуючи наведені висновки до спірних правовідносин, суд зазначає, що позивачу пенсію за віком призначено з 2021 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки у розмірі 9118,81 грн. Саме цей показник, з огляду на наведену вище позицію Верховного Суду, підлягав індексації шляхом застосування до нього коефіцієнтів збільшення, встановлених постановами Кабінету Міністрів України, починаючи з року, наступного за роком призначення пенсії за віком.

Відтак, для пенсії позивача, призначеної з 2021 року, індексація мала проводитися із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, встановлених постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 (коефіцієнт 1,14 з 01.03.2022), від 24.02.2023 № 168 (коефіцієнт 1,197 з 01.03.2023), від 23.02.2024 № 185 (коефіцієнт 1,0796 з 01.03.2024), від 25.02.2025 № 209 (коефіцієнт 1,115 з 01.03.2025) та від 25.02.2026 № 236 (коефіцієнт 1,121 з 01.03.2026), саме до показника 9118,81 грн.

Таким чином, відмова відповідача у проведенні індексації пенсії позивача шляхом застосування коефіцієнтів збільшення до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки (9118,81 грн), є протиправною.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснювати виплату пенсії у повному обсязі з видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у загальному порядку, встановленому цим Законом, а не з видатків на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень та видатків на виплату пенсій у солідарній системі, перерахованих на виконання рішень суду, суд відмовляє, оскільки такі вимоги є передчасними та заявлені на майбутнє.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з вищенаведених мотивів і підстав позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на те, що позивачем при зверненні до суду з адміністративним позовом сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 гривень.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області понесені судові витрати зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 73 - 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн, на коефіцієнти у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, починаючи з 08.12.2025, та у розмірі 1,121, починаючи з 01.03.2026 для забезпечення індексації пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести, починаючи з 19.12.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, та починаючи з 01.03.2026 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 1064,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, Вінницька область, 21005, код ЄДРПОУ: 13322403)

Суддя Чернюк Алла Юріївна