Рішення № 140757012, 20.10.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

20 жовтня 2026 р. Справа № 120/8037/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ВКВ" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ВКВ" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача вказує на протиправність рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області від 24 квітня 2025 року № 12784030/39328720, яким товариству відмовлено в реєстрації податкової накладної № 1 від 04 квітня 2025 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Представник позивача вважає, що таке рішення слід скасувати та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати подану податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою суду від 16.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представник Головного управління ДПС у Вінницькій області подав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позову заперечив.

В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що за результатами розгляду поданих позивачем документів контролюючим органом запропоновано надати додаткові документи на підтвердження виробництва реалізованої соєвої олії, однак такі документи позивачем надано не в повному обсязі.

Зокрема, відповідач наголошує на ненаданні документів, які підтверджували б безпосередній процес виробництва олії із придбаної сировини, зокрема актів переробки, виробничих журналів, калькуляцій виходу продукції та інших первинних документів, які б підтверджували виготовлення відповідного обсягу готової продукції.

Також відповідач звертає увагу на те, що окремі документи, на які позивач посилається в обґрунтування позову, не подавались на розгляд Комісії регіонального рівня до прийняття оскаржуваного рішення, а відтак не могли бути враховані при його прийнятті.

З огляду на викладене просить у задоволенні позову відмовити.

Державна податкова служба України також подала відзив на позовну заяву, в якому заперечує щодо задоволення заявлених вимог.

Вказує, що позивачем не надано контролюючому органу належного документального підтвердження виробництва реалізованої соєвої олії, а документи, подані безпосередньо до суду, не могли бути предметом оцінки Комісії під час прийняття оскаржуваного рішення.

Крім того, ДПС України заперечує щодо обраного позивачем способу захисту в частині зобов`язання зареєструвати податкову накладну, посилаючись на дискреційний характер відповідних повноважень контролюючого органу.

Відтак просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У зв`язку з виключенням зі штату Вінницького окружного адміністративного суду судді Яремчука К.О. та на виконання розпорядження керівника апарату Вінницького окружного адміністративного суду від 18.03.2026 року №37 здійснено повторний автоматизований розподіл адміністративної справи №120/8037/25.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2026 року, вказану адміністративну справу передано для розгляду судді Чернюк А.Ю.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ВКВ» зареєстроване як юридична особа та з 01.10.2014 перебуває на обліку як платник податку на додану вартість.

04.04.2025 між ТОВ «Агрофірма «ВКВ» та ТОВ «Зернова надія» укладено договір поставки №4/04/2025 сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки.

На виконання умов вказаного договору згідно з видатковою накладною №15 від 04.04.2025 позивач поставив ТОВ «Зернова надія» соєву олію в кількості 8,64 т на загальну суму 432000 грн, у тому числі ПДВ 72000 грн.

Транспортування товару здійснювалося покупцем, що підтверджується товарно-транспортною накладною №1248 від 04.04.2025.

Також 04.04.2025 ТОВ «Зернова надія» здійснило оплату на користь позивача, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією.

За результатами здійснення вказаної господарської операції позивачем складено податкову накладну №1 від 04.04.2025 та направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

08.04.2025 позивачем отримано квитанцію про зупинення реєстрації зазначеної податкової накладної.

У квитанції зазначено, що обсяг постачання товару за кодом УКТ ЗЕД 1507 перевищує величину залишку, визначеного як різниця між обсягом придбання такого товару та обсягом його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Також у квитанції запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

На виконання зазначеної пропозиції позивачем подано повідомлення про надання пояснень та копій документів, до якого додано, зокрема, договір поставки №4/04/2025 від 04.04.2025, видаткову накладну №15 від 04.04.2025, товарно-транспортну накладну №1248 від 04.04.2025, рахунок на оплату №14 від 04.04.2025 та платіжну інструкцію.

17.04.2025 контролюючим органом сформовано повідомлення №12759896/39328720 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання щодо реєстрації податкової накладної.

21.04.2025 позивачем подано додаткові пояснення та документи, до яких, зокрема, долучено оборотно-сальдову відомість по субрахунку 104 «Машини та обладнання», повідомлення за формою 20-ОПП, договори на придбання сої, платіжні інструкції, видаткові накладні та товарно-транспортні накладні.

24.04.2025 Комісією Головного управління ДПС у Вінницькій області прийнято рішення №12784030/39328720, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 04.04.2025.

Як убачається зі змісту зазначеного рішення, підставою для відмови визначено надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

При цьому в графі «Додаткова інформація» зазначено про відсутність актів використаної сировини для виробництва продукції, актів переробки, оборотно-сальдових відомостей по рахунках виробничих запасів, сировини та готової продукції, а також про документальне непідтвердження витрат, пов`язаних із виробництвом готової продукції. Крім того, вказано на необхідність надання ОСВ по рахунку 10 для підтвердження наявності основних засобів та виробничих потужностей.

Не погодившись із прийнятим рішенням, 05.05.2025 позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової служби України.

До скарги позивачем додано письмові пояснення та ряд документів, зокрема накладні на внутрішнє переміщення сировини, накладні на передачу готової продукції, оборотно-сальдову відомість по субрахунку 201 «Сировина й матеріали», договір оренди нежитлового приміщення та документи щодо придбання обладнання.

Рішенням Державної податкової служби України від 12.05.2025 №20290/39328720/2 скаргу ТОВ «Агрофірма «ВКВ» залишено без задоволення, а рішення Комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області від 24.04.2025 №12784030/39328720 - без змін.

Не погоджуючись із рішенням контролюючого органу та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) є спеціальним законом з питання оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов`язкові реквізити, визначені пунктом 201.1 статті 201 ПК України, зокрема порядковий номер та дата складення податкової накладної, найменування та податкові номери продавця і покупця, опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг, ціна постачання без урахування податку, ставка та сума податку, загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку, а також код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до контролюючого органу є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених статтею 201 ПК України, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, протягом операційного дня платнику податку надсилається відповідна квитанція.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Відповідно до пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 визначено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Згідно з пунктом 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування, критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, а також пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку №1165).

Пунктом 1 додатку 3 до Порядку №1165 до критеріїв ризиковості здійснення операцій віднесено, за наявності визначених цим пунктом умов, перевищення обсягу постачання товару/послуги, зазначеного у податковій накладній/розрахунку коригування, над величиною відповідного залишку придбання такого товару/послуги.

Як встановлено судом, підставою для зупинення реєстрації податкової накладної №1 від 04.04.2025 слугувало те, що обсяг постачання товару за кодом УКТ ЗЕД 1507 перевищує величину залишку, визначеного як різниця між обсягом придбання такого товару та обсягом його постачання, що, за висновком контролюючого органу, відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Разом з тим, суд враховує характер господарської діяльності позивача та походження товару, зазначеного у спірній податковій накладній.

Матеріалами справи підтверджується, що одним із видів господарської діяльності ТОВ «Агрофірма «ВКВ» є виробництво олії та тваринних жирів. Для здійснення виробничої діяльності товариством використовується відповідне обладнання. Як зазначає позивач, у процесі переробки придбаної сої ним отримується, зокрема, соєва олія, яка надалі реалізується третім особам.

Отже, товар за кодом УКТ ЗЕД 1507, реалізація якого відображена у податковій накладній №1 від 04.04.2025, за обставинами цієї справи є продукцією власного виробництва позивача, а не товаром, який ним попередньо був придбаний з тим самим кодом УКТ ЗЕД.

Тому сама по собі відсутність придбання позивачем товару з кодом УКТ ЗЕД 1507 не може без урахування виробничого характеру діяльності товариства свідчити про відсутність у нього відповідного товару для подальшого постачання.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено, врегульовано Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520).

Пунктами 2-7 Порядку №520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії регіонального рівня.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у такій податковій накладній/розрахунку коригування.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, може включати, зокрема, договори з додатками до них; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання та транспортування продукції; складські документи; рахунки-фактури/інвойси; акти приймання-передачі; накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки; документи щодо підтвердження відповідності продукції.

При цьому перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію конкретної податкової накладної, не є механічно однаковим для кожної господарської операції, а визначається з урахуванням характеру такої операції та документів, які відповідно до її змісту фактично складаються платником.

Як встановлено судом, після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної №1 від 04.04.2025 позивачем подано пояснення та копії документів, зокрема договір поставки №4/04/2025 від 04.04.2025, видаткову накладну №15 від 04.04.2025, товарно-транспортну накладну №1248 від 04.04.2025, рахунок на оплату №14 від 04.04.2025 та платіжну інструкцію.

Надані документи безпосередньо стосувалися господарської операції, за результатами якої складено спірну податкову накладну, та містили відомості щодо її сторін, предмета, кількості та вартості товару, його поставки, транспортування та здійснення розрахунків.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 12 січня 2023 року №19, який набрав чинності 08 березня 2023 року, пункт 9 Порядку №520 викладено у новій редакції.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку відповідно до пункту 4 Порядку №520, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду таких пояснень та документів комісія регіонального рівня:

приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;

направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (далі - Повідомлення), з пропозицією надати відповідні додаткові пояснення та копії документів;

приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в її реєстрації.

Відповідно до пункту 10 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Отже, наведені положення Порядку №520 розмежовують дві самостійні за своїм змістом підстави для відмови у реєстрації податкової накладної:

ненадання або часткове надання витребуваних додаткових пояснень та документів;

надання документів, які складені чи оформлені із порушенням законодавства.

Таке розмежування має істотне значення, оскільки кожна з наведених підстав передбачає різні фактичні обставини, які повинні бути встановлені та відображені контролюючим органом у рішенні.

Верховний Суд у постанові від 24 березня 2025 року у справі №140/32696/23 сформував правовий висновок, відповідно до якого, якщо за результатами розгляду письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня дійде висновку, що таких пояснень і документів недостатньо для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, вона направляє платнику податків Повідомлення, у якому зазначає конкретний перелік документів та інформації, які необхідно надати. Після отримання такого Повідомлення платник податків має право подати додаткові пояснення та копії документів відповідно до його змісту.

У спірному випадку після направлення Повідомлення позивач скористався відповідним правом та 21.04.2025 подав додаткові пояснення та документи, серед яких, зокрема, оборотно-сальдова відомість по субрахунку 104 «Машини та обладнання», повідомлення за формою 20-ОПП, договори щодо придбання сої, платіжні інструкції, видаткові накладні та товарно-транспортні накладні.

Разом із тим рішенням Комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області від 24.04.2025 №12784030/39328720 відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 04.04.2025.

Як убачається безпосередньо зі змісту оскаржуваного рішення, Комісією відмічено підставу для відмови:

«надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства».

Натомість підстава «ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів» у спірному рішенні не відмічена.

Водночас у графі «Додаткова інформація» Комісією зазначено про відсутність актів використаної сировини для виробництва продукції, актів переробки, ОСВ по рахунках виробничих запасів, сировини та готової продукції, документальне непідтвердження витрат, пов`язаних із виробництвом готової продукції, а також запропоновано надати ОСВ по рахунку 10 для підтвердження наявності основних засобів та виробничих потужностей.

Аналіз змісту оскаржуваного рішення свідчить про те, що фактичні обставини, наведені Комісією у графі «Додаткова інформація», стосуються передусім відсутності або, на думку контролюючого органу, недостатності певних документів, а не встановлення порушень законодавства при складенні чи оформленні тих документів, які фактично були надані платником.

При цьому пункт 10 Порядку №520 прямо розмежовує такі обставини як різні підстави для прийняття рішення про відмову.

Суд наголошує, що відсутність документа та надання документа, складеного/оформленого із порушенням законодавства, за своїм змістом не є тотожними поняттями.

У разі обрання Комісією підстави «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства» контролюючий орган повинен зазначити, який саме з фактично поданих платником документів має дефект, у чому полягає такий дефект та вимогам якої норми законодавства цей документ не відповідає.

Однак рішення від 24.04.2025 №12784030/39328720 таких відомостей не містить.

У ньому не ідентифіковано жодного конкретного документа, поданого ТОВ «Агрофірма «ВКВ», який складений чи оформлений із порушенням законодавства, не визначено характер відповідного порушення та не зазначено норму законодавства, вимогам якої такий документ не відповідає.

Отже, фактичне мотивування оскаржуваного рішення не узгоджується із тією юридичною підставою для відмови, яку безпосередньо обрала Комісія.

На думку суду, такий недолік не має суто формального характеру, оскільки унеможливлює встановлення дійсних мотивів прийняття несприятливого для платника індивідуального акта та позбавляє платника можливості зрозуміти, які саме порушення у поданих ним документах контролюючий орган вважає встановленими.

Більше того, у судовому процесі відповідачі обґрунтовують правомірність спірного рішення переважно тим, що позивачем не надано актів переробки, виробничих журналів, калькуляцій виходу продукції та інших документів, які, на їх переконання, підтверджують процес виготовлення соєвої олії.

Однак такі доводи за своїм змістом стосуються саме повноти поданого пакета документів, тобто іншої самостійної підстави, передбаченої пунктом 10 Порядку №520.

Суб`єкт владних повноважень не може після прийняття індивідуального акта усувати недоліки його мотивування шляхом наведення у суді інших фактичних або юридичних підстав, які безпосередньо не були покладені в основу спірного рішення.

Верховним Судом у постановах від 12 листопада 2019 року у справі №816/2183/18, від 18 лютого 2020 року у справі №360/1776/19, від 27 квітня 2020 року у справі №360/1050/19, від 18 червня 2020 року у справі №824/245/19-а, від 06 липня 2023 року у справі №140/1986/22 сформовано висновок, відповідно до якого здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені документами, складеними з порушенням законодавства.

Разом з тим здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок.

Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції платника податку на предмет її реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена за результатами податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначені ПК України.

Тобто податковий орган під час моніторингу податкової накладної має оцінювати документи насамперед за зовнішніми, формальними та очевидними критеріями та з`ясовувати, чи підтверджують вони інформацію, відображену у податковій накладній, однак не вправі підміняти таку процедуру повною документальною перевіркою діяльності платника.

У цій справі позивачем на підтвердження господарської операції, відображеної у податковій накладній №1 від 04.04.2025, контролюючому органу було надано договір із покупцем, видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, рахунок на оплату та платіжний документ.

Крім того, додатково надано документи про наявність обладнання та об`єктів здійснення діяльності, ОСВ по субрахунку 104 «Машини та обладнання», документи щодо придбання сировини, її транспортування та оплати.

Такі документи у своїй сукупності містили відомості про сторони господарської операції, її предмет, кількість і вартість товару, транспортування та розрахунки, а також відомості, пов`язані з наявністю у позивача сировини та обладнання.

Водночас жоден із цих документів в оскаржуваному рішенні не визначено як такий, що складений або оформлений з порушенням законодавства.

Верховний Суд у постанові від 16.02.2023 у справі №380/7648/22 звернув увагу на те, що при розгляді спорів цієї категорії судами має бути встановлено настання обставин, якими обумовлено обов`язок платника податків скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН. При цьому предметом судового контролю є правомірність процедури зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не повна оцінка реальності господарської операції.

Суд зауважує, що з оскаржуваного рішення неможливо встановити, про надання яких саме копій документів, складених із порушенням законодавства, стверджує податковий орган та у чому саме полягає неналежність їх оформлення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.03.2025 у справі №420/35189/23, у якій суд виходив із того, що за відсутності зазначення контролюючим органом, які саме з поданих документів складені/оформлені з порушенням законодавства та у чому полягають такі порушення, підстави відмови у реєстрації податкової накладної не можуть вважатися належним чином з`ясованими та мотивованими.

Наведений правовий висновок є безпосередньо релевантним спірним правовідносинам, оскільки рішення від 24.04.2025 №12784030/39328720 також не містить конкретизації документа, який, за висновком Комісії, складений або оформлений з порушенням законодавства.

При цьому суд зауважує, що сама по собі відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути ототожнена з наданням іншого документа, складеного із порушенням законодавства.

Верховний Суд у постанові від 27.04.2023 у справі №460/8040/20 дійшов висновку, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови у реєстрації податкової накладної без наведення об`єктивних обставин, які перешкоджають її реєстрації, та без оцінки документів, фактично поданих платником податку.

З огляду на наведене посилання відповідачів на те, що накладні-вимоги на внутрішнє переміщення матеріалів, накладні на передачу готової продукції та окремі інші документи були подані позивачем уже під час адміністративного оскарження або безпосередньо до суду, не спростовують установленого судом дефекту оскаржуваного рішення.

Безумовно, документи, які не перебували у розпорядженні Комісії регіонального рівня на момент прийняття рішення від 24.04.2025, не могли бути безпосередньо нею враховані.

Однак Комісія відмовила у реєстрації податкової накладної не з підстави ненадання або часткового надання додаткових документів, а з підстави надання копій документів, складених із порушенням законодавства.

Відтак подальше посилання відповідачів на неповноту пакета документів не може замінити ту фактичну та юридичну підставу, яка була обрана контролюючим органом безпосередньо в оскаржуваному рішенні.

Такий висновок відповідає і частині другій статті 77 КАС України, за змістом якої в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності рішення покладається на відповідача, а суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, крім передбачених цією нормою винятків.

Таким чином, суд доходить висновку, що оскаржуване рішення не відповідає критеріям обґрунтованості та вмотивованості, оскільки визначена Комісією підстава відмови не підтверджена конкретними встановленими обставинами, а наведена у рішенні додаткова інформація фактично стосується іншої передбаченої Порядком №520 підстави для відмови.

Відповідачем також не доведено, які саме подані позивачем документи складено/оформлено із порушенням законодавства та в чому полягають такі порушення.

За таких обставин Головним управлінням ДПС у Вінницькій області не доведено правомірність рішення Комісії від 24.04.2025 №12784030/39328720.

Відтак рішення Комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області від 24.04.2025 №12784030/39328720 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 04.04.2025 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо обрання ефективного способу захисту прав позивача суд зазначає наступне.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного, чиї права та свободи було порушено, на ефективний засіб юридичного захисту.

При цьому ефективний спосіб захисту повинен забезпечувати реальне поновлення порушеного права та бути адекватним установленим обставинам.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються, зокрема, у разі набрання законної сили рішенням суду про їх реєстрацію.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються в установленому Порядком №1246 порядку.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Суд враховує, що контролюючим органом уже здійснено процедуру розгляду поданих позивачем пояснень та документів, а встановлена судом протиправність рішення пов`язана не з необхідністю повторного здійснення адміністративного розсуду, а з неправомірною відмовою у реєстрації податкової накладної.

Матеріали справи не містять відомостей про існування інших підстав, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної №1 від 04.04.2025.

За таких обставин зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну не становитиме втручання суду у дискреційні повноваження контролюючого органу, а забезпечить ефективне поновлення порушеного права позивача.

З огляду на наведене належним та ефективним способом захисту є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «Агрофірма «ВКВ» №1 від 04.04.2025 датою її подання на реєстрацію.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки поданих сторонами доказів у їх сукупності, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Як убачається з матеріалів справи, за звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Враховуючи задоволення позовних вимог, відповідні витрати підлягають стягненню на користь ТОВ «Агрофірма «ВКВ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області, оскільки саме Комісією регіонального рівня цього органу прийнято рішення, яке стало підставою для виникнення спірних правовідносин.

Керуючись ст.ст. 73 - 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24.04.2025 №12784030/39328720, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 04.04.2025.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ВКВ» податкову накладну №1 від 04.04.2025 датою її фактичного подання.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ВКВ» сплачений судовий збір у сумі 3028,00 (три тисячі двадцять вісім) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ВКВ» (21030, м. Вінниця, вул. Келецька, буд. 101, кв. 46)

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (відокремлений підрозділ) (21028, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, буд. 7)

Відповідач: Державна податкова служба України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ: 43005393)

Суддя Чернюк Алла Юріївна