Рішення № 140756828, 19.10.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/4285/26

нп 2/490/3517/2026

Центральний районний суд м. Миколаєва

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Шолох Л.М.,

при секретарі Шведюк Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2026 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідачем не були виконані взяті на себе зобов`язання за кредитним договором право вимоги за яким відступлено ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ», внаслідок чого у нього утворилася заборгованість у розмірі 32 685,19 грн.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 24.06.2026 року відкрито спрощене позовне провадження по справі.

28.09.2026 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому остання просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 18.08.2017 року АТ «МЕГАБАНК» та відповідач уклали кредитний договір №60-006850-2-17-Г, який складається з публічної частини договору, якою є Правила обслуговування клієнтів в АТ «МЕГАБАНК», розміщені на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua, та індивідуальної частини договору, якою є вказаний Кредитний договір.

Відповідно до умов якого відповідачу були надані кредитні кошти в розмірі 28 026,91 грн. Строк кредитування 36 місяців. Процентна ставка становить 10% річних. Тип процентної ставки фіксована.

Вказаний договір, заява на отримання кредиту, паспорт кредиту та графіки платежів підписані відповідачем власноруч.

03.09.2024 року укладено договір про відступлення права вимоги № GL1N426240, відповідно до якого АТ «МЕГАБАНК» відступило на користь ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором №60-006850-2-17-Г.

27.12.2024 року укладено договір про відступлення права вимоги № 1/12, відповідно до якого ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» відступило на користь ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором №60-006850-2-17-Г.

Згідно виписки по рахунку АТ «МЕГАБАНК» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 за Кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши Кредит у розмірі та на умовах погоджених у Кредитному договорі.

Однак відповідач своїх зобов`язань щодо повернення кредитних коштів не виконала, внаслідок чого у останньої утворилась заборгованість за кредитним договором №60-006850-2-17-Г від 18.08.2017 року в розмірі 32 685,12 грн з яких: 28 026,91 грн заборгованість за основним боргом, 1 154,93 грн заборгованість за відсотками, 3 503,35 грн заборгованість за комісіями.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Банк свій обов`язок виконав повністю, надав позичальнику кредит згідно до умов кредитного договору.

У відповідності до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Статтями 1049, 1054 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

У своєму відзиві відповідач заперечувала факт укладення кредитного договору, посилаючись на те, що 17.08.2017 року на вул. С. Ядова, 12 у м. Одеса у неї було викрадено паспорт. Внаслідок чого ОСОБА_1 18.08.2017 року звернулась із заявою до Приморського відділення поліції в м. Одесі. На підтвердження вказаних обставин відповідачем долучено талон-повідомлення єдиного обліку №36285 про прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію.

Разом з тим, на переконання суду, сам по собі факт звернення до поліції із повідомленням про викрадення паспорта, без наявності відносно особи, яка вчинила крадіжку обвинувального вироку, яким би було встановлено, що ця особа дійсно скористалася паспортними даними для оформлення кредитного договору на ім`я відповідача, не доводять, що паспорт дійсно був викрадений.

Таким чином, факт укладення договору іншими особами, які незаконно заволоділи персональними даними відповідача не доведено. Тому доводи відповідача суд до уваги не бере.

В позовній заяві позивачем викладено вимогу про стягнення з відповідача комісії в розмірі 3 503, 35 грн. На переконання суду, вимога щодо стягнення заборгованості за комісією, як складової заборгованості за кредитним договором задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Згідно зі статтею 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Верховний суд у постанові від 27 січня 2021 року у справі № 176/585/17 зазначив, що виходячи зі змісту вищевказаних вказаних норм, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості за кредитом не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Оскільки надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості за кредитом, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при реалізації прав та обов`язків за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Таким чином, сплата позичальником на користь банку комісії у вигляді щомісячної винагороди є нікчемною, оскільки вказані платежі є платою, встановлення якої було заборонено частиною третьою статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога щодо стягнення з відповідача комісії за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемною та не може бути задоволена.

За такого суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути заборгованість за кредитним договором №60-006850-2-17-Г від 18.08.2017 року в розмірі 29 181,84 грн з яких: 28 026,91 грн заборгованість за основним боргом, 1 154,93 грн заборгованість за відсотками.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача, на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 2 377,00 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 9 999,36 грн пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 77, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» заборгованість за кредитним договором №60-006850-2-17-Г від 18.08.2017 року в розмірі 29 181,84 грн з яких: 28 026,91 грн заборгованість за основним боргом; 1 154,93 грн заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» судовий збір в сумі 2 377,00 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 9 999,36 грн.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про сторони:

Позивач - ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» код ЄДРПОУ 40932411, 49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105;

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Л.М. Шолох