Ухвала суду № 140756490, 20.10.2026, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/3830/26

Провадження № 4-с/488/13/26

УХВАЛА

Іменем України

20.10.2026 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва

у складі головуючого судді Щеглової Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Чемерової Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,

ВСТАНОВИВ:

25.08.2026 до Корабельного районного суду м. Миколаєва надійшла скарга ОСОБА_1 , у якій заявниця просить:

- визнати протиправними дії головного державного виконавця Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Юхимець Альбіни Валеріївни щодо накладення арешту на кошти на банківському рахунку НОМЕР_1 ;

- визнати протиправною та скасувати постанову про арешт коштів у виконавчому провадженні № 817840007 в частині накладення арешту на грошові кошти на рахунку НОМЕР_1 .

В обґрунтування скарги зазначала, що з 20.08.2026 не може зняти з банківського рахунку належні їй пенсійні виплати, оскільки на рахунок державним виконавцем накладено арешт.

На виконанні у Корабельному відділі державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 81784007.

Вказане виконавче провадження було відкрито щодо примусового виконання судового наказу Корабельного районного суду м. Миколаєва № 2-н/488/1626/26 від 27.07.2026, яким з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Обрій-ДКП» стягнуто 17 471,10 грн заборгованості за надані послуги з управління (поводження) з побутовими відходами за період з 01.01.2022 до 15.06.2026 та 266,24 грн виконавчого збору.

В межах цього виконавчого провадження державним виконавцем винесена постанова про арешт коштів боржника, у тому числі на рахунку НОМЕР_1 , призначеному для виплати пенсії, яка є єдиним джерелом доходу заявниці.

Посилаючись на викладене, просила скаргу задовольнити.

Ухвалою судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 27.08.2026 вказана скарга прийнята до провадження, а державному виконавцю встановлено строк протягом якого він може подати письмові заперечення проти скарги та докази, якими вони обґрунтовуються.

Судове засідання 17.09.2026 не відбулося у зв`язку з участю судді в кримінальному провадженні.

У судове засідання 20.10.2026 учасники справи не з`явилися.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши скаргу та додані до неї письмові докази, суд дійшов такого висновку.

Суд встановив, що судовим наказом Корабельного районного суду м. Миколаєва від 27.07.2026 у справі № 488/3830/26 з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Обрій-ДКП» стягнуто 17 471,10 грн за надані послуги з управління (поводження) з побутовими відходами за період з 01.01.2022 до 15.06.2026 та 266,24 грн сплаченого стягувачем судового збору.

Судовий наказ був звернутий до виконання і головним державним виконавцем Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Юхимець Альбіною Валеріївною у межах виконавчого провадження № 81784007 прийнято постанову від 20.08.2026 про арешт на грошові кошти боржника ОСОБА_1 .

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження відповідно до ст. .447 ЦПК України, ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Згідно із ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно з ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Частиною першою статті 48 Закону № 1404-VIII визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Відповідно до частин першої та другої статті 68 Закону № 1404-VIII стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається: 1) у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, 2) відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, 3) у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів, зокрема аліментів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 59 Закону № 1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на кошти, що знаходяться на цьому рахунку, заборонено законом.

Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону (абзац другий частини другої статті 59 Закону № 1404-VIII).

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20) (пункти 7.14, 7.15 постанови).

При цьому передбачене абзацом другим частини другої статті 59 Закону № 1404-VIII зобов`язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника, та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки у відповідності до підпункту 1 частини четвертої статті 59 цього закону підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом.

Для боржника надання вищевказаних підтверджуючих документів є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв`язку накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків. Однак це не виключає зобов`язання банку при виконанні приписів державного та/або приватного виконавця окремо від боржника повідомити виконавця про неможливість накладення арешту на грошові кошти боржника у зв`язку з забороною встановленою законом.

Правові висновки аналогічного змісту викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.04.2022 у справі № 756/8815/20.

Головним державним виконавцем Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Юхимець Альбіною Валеріївною у межах виконавчого провадження № 81784007 прийнято постанову від 20.08.2026 про арешт на грошові кошти боржника ОСОБА_1 , якою накладено арешт на грошові кошти/електроні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.

Заперечення державного виконавця на скаргу ОСОБА_1 до суду не надходили, а сама заявниця не вказувала, чи зверталася вона до державного виконавця з заявою про зняття арешту на підставі відповідних підтверджуючих документів і докази на підтвердження цих обставин в матеріалах справи відсутні.

Статтею 451 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи встановлені судом обставини та наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 , оскільки заявниця не надала доказів, які підтверджують обізнаність державного виконавця про накладення арешту на кошти боржника, що мають спеціальний режим використання, і накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, а надана заявником копія пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 не є документом, що підтверджує спеціальний режим використання коштів саме на банківському рахунку НОМЕР_1 .

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 1, 10, 12, 37, 40, 48, 56, 59, 74 Закону України від 02.06.2016 №1404-VІІІ «Про виконавче провадження», ст. ст. 2, 4, 5, 10-13, 76-81, 211, 223, 247, 258-260, 447-451 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з дня складання її повного тексту та підписання суддею.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повна ухвала суду складена 20 жовтня 2026 року.

Суддя Я.В. Щеглова