Ухвала суду № 140755314, 13.10.2026, Братський районний суд Миколаївської області

Справа № 471/263/26

Провадження №1-кс/471/280/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2026 р. с-ще Братське

Слідчий суддя Братського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про відвід слідчого судді Братського районного суду Миколаївської області ОСОБА_7 , від розгляду клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12026152170000048 від 07.03.2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадження судді Братського районного суду Миколаївської області надійшла заява захисника підозрюваного ОСОБА_5 захисника ОСОБА_6 про відвід слідчого судді ОСОБА_7 від участі у розгляді клопотання про продовження строків тримання під вартою.

Дана заява була заявлена захисником усно, під час розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу.

Під час судового засідання з розгляду заяви про відвід захисник ОСОБА_6 , якого підтримав підозрюваний ОСОБА_5 мотивував свою заяву наступним.

Слідчим суддею Братського районного суду Миколаївської області ОСОБА_7 неодноразово продовжувався запобіжний захід у вигляд тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 . Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості. Так, під час розгляд клопотань про продовження запобіжного заходу слідча суддя не наводила обґрунтування ризиків, визначених ст. 177 КПК України, не досліджувала надані стороною обвинувачення письмові докази, а лише оголошувала назву документа. Під час розгляду клопотань слідча суддя зазначала про обґрунтованість підозри, таким чином позбавила підозрюваного, гарантованого ст.. 6 Європейської Конвенції з прав людини права на справедливий суд. Неодноразовий розгляд клопотань про продовження строків запобіжного заходу одним і тим же слідчим суддею також викликає сумнів в об`єктивності та неупередженості слідчого судді.

Окрім цього зазначив, що суддя ОСОБА_1 , яка розглядає заяву про відвід також брала участь, як слідча суддя у цьому кримінальному провадженні та обирала, а згодом продовжувала запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_5 , однак чинний КПК України не передбачає права заявляти відвід судді, який розглядає відвід іншому судді.

Слідчий та прокурор під час судового засідання заперечували проти задоволення заяви про відвід, вказали на те, що слідчим суддею ОСОБА_7 під час розгляду клопотань про продовження строків запобіжного заходу було дотримано усі вимоги норм КПК, а тому, підстави для відводу слідчого судді ОСОБА_7 відсутні.

Дослідивши матеріали заяви суд прийшов до наступних висновків.

В провадженні слідчого судді Братського районного суду Миколаївської області ОСОБА_7 перебуває клопотання слідчого про продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за номером 12026152170000048 від 07.02.2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 185 КК України.

12 жовтня 2026 року під час розгляду даного клопотання захисником ОСОБА_5 - адвокатом ОСОБА_6 усно заявлено відвід слідчому судді ОСОБА_7 , посилаючись на ч. 4 ст. 75 КПК України.

Частиною 1 статті 75 КПК України визначено, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор,захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі "Мироненко і Мартенко проти України", "Олександр Волков проти України").

У висновку № 3 (2002) КРЄС для Комітету Міністрів Ради Європи підкреслюється, що мета, для досягнення якої повноваження надані суддям, - дати їм можливість здійснювати правосуддя шляхом застосування закону, забезпечуючи право кожної людини реалізовувати належні йому права та/або законні інтереси, яких вона була або може бути несправедливо позбавлена.

Дійсно, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому, не можуть бути підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

В судовому засіданні захисник адвокат ОСОБА_6 вказував на упередженість слідчого судді, що виразилась в тому, що вона в ухвалах про обрання та продовження запобіжних заходів визнала обґрунтованою підозру ОСОБА_5 , не обґрунтовувала ризики, передбачені ст.. 177 КПК України та не проголошувала повний зміст долучених до клопотання документів.

Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Під час розгляду клопотань про обрання (продовження) запобіжного заходу оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні особою (підозрюваним) кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Таким чином, розглядаючи клопотання слідчого щодо продовження запобіжного заходу слідчий суддя зазначав про обґрунтованість підозри саме в контексті її достатності для застосування (продовження) запобіжного заходу, не вдаючись в оцінку доказів на предмет їх достатності для визнання особи винуватою.

Щодо твердження про розгляд клопотання у кримінальному провадження одним слідчим суддею.

Порядок визначення складу суду передбачений ст.. 35 КПК України з урахуванням Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 2.39.1. Засад використання автоматизованої системи документообігу Братського районного суду Миколаївської області, затверджених рішенням зборів суддів від 31.03.2025 року (в редакції від 25.06.2026 року) відповідно до якого клопотання (подання, скарги), які надійшли в межах одного кримінального провадження (за номером ЄРДР) передаються раніше визначеному слідчому судді.

Як встановлено судом, у кримінальному провадженні від 07.03.2026 року, внесеному до ЄРДР за № 12026152170000048 визначено слідчим суддею ОСОБА_7 .

За такого, саме слідчий суддя ОСОБА_7 уповноважена здійснювати розгляд клопотань, скарг, тощо, поданих в рамках цього кримінального провадження.

Що стосується твердження про те, що слідчим суддею під час розгляду клопотання не досліджувалися письмові матеріали, додані на обґрунтування клопотання, суд зазначає, що на стадії розгляду клопотання про обрання (продовження) строків запобіжного заходу судом не досліджуються докази та не надається їм оцінка з підстав їх допустимості та достатності.

Також не заслуговують на увагу твердження захисника про те, що слідчим суддею не наведено обґрунтування ризиків, визначених ст.. 177 КПК України, оскільки, як встановлено судом у даному кримінальному провадженні судом було розглянуто 7 клопотання про обрання (продовження) строків запобіжного заходу, 6 з яких були предметом перегляду апеляційним судом та залишені без змін, отже, апеляційним судом не було встановлено порушень норм права при ухвалені рішення слідчим суддею.

За таких обставин вважаю, що заява про відвід слідчому судді Братського районного суду Миколаївської області ОСОБА_7 не підлягає задоволенню, оскільки зазначені обставини є лише припущеннями захисника та не підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

Також суд зазначає, що відповідно до норм процесуального закону відвід може бути заявлений лише тому судді, який бере участь у кримінальному провадженні (частина перша статті 75 КПК України). У випадку заявлення відводу судді, такий відвід розглядає інший суддя цього суду (частини перша і друга статті 81 КПК України). При цьому, заявлення відводу судді, який не здійснює розгляд справи, тобто не здійснює повноважень судді у цій справі, а лише уповноважений перевірити наявність підстав, що виключають участь іншого судді при розгляді справи, КПК України не передбачає.

Керуючись ст. ст. 75, 80, 81 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви про відвід слідчого судді Братського районного суду Миколаївської області ОСОБА_7 , від розгляду клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12026152170000048 від 07.03.2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 185 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено 19.10.2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1