Рішення № 140754971, 20.10.2026, Ямпільський районний суд Вінницької області

Справа590/839/26

Провадження2/153/939/26-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2026 р. м.Ямпіль

у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Гаврилюк Т.В.

за участю секретаря судового засідання Шарко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №590/839/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

14 вересня 2026 року за вхід.№7529 до Ямпільського районного суду Вінницької області надійшла цивільна справа №590/839/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області від 22 вересня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у даній цивільній справі, з повідомленням (однак без виклику) сторін.

ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути із відповідача на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» суму заборгованості в розмірі 21251,43 грн. та понесені судові витрати на сплату судового збору, а також понесені витрати на правову допомогу у розмірі 13000 грн. На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 07.07.2021 між ТОВ «ФК Кредіплюс» та відповідачем укладено кредитний договір №78415. Підписавши цей кредитний договір позичальник засвідчив, що до укладення договору отримав та ознайомився, зокрема, з індивідуальною частиною договору про споживчий кредит, графіком платежів за першим траншем, паспортом споживчого кредиту, публічною частиною договору, правилами надання коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту предитодавця, а також іншою інформацією необхідною для прийняття ним свідомого рішення про укладення. Договору та отримання кредиту, у т.ч. передбаченою ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг, інформацією та документами розміщеними на сайті https://finx.com.ua/. У випадку, якщо будь-яка інформація не була отримана позичальником або є йому незрозумілою, Позичальник повинен був відмовитись від підписання цієї індивідуальної частини договору. Відповідно до умов кредитного договору, типом кредиту є кредитна лінія. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника, окремими траншами. Умовами кредитного договору передбачено надання першого траншу в сумі 25000.00 грн. не пізніше наступного дня після його укладання. Отримані кошти розподіляються відповідно до умов договору, зокрема, частина перераховується безпосередньо позичальнику на зазначений у договорі рахунок/карту, а решта може бути спрямована на виконання інших фінансових зобов`язань узгоджених умовами цього договору. Проценти за користування першим траншем кредиту нараховуються за ставкою 220.00 % річних. Загальний строк кредитування за цим договором складає 365 днів. Своїм підписом позичальник підтвердив, що примірник підписаних сторонами індивідуальної частини договору та графіку платежів за першим траншем, отримав особисто в паперовій формі, публічну частину в електронному повідомленні. Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

28.01.2025 було укладено договір №28012025 відповідно до якого ТОВ "ФК "КРЕДІПЛЮС" відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №78415. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором №78415. Станом на сьогоднішній день заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №78415 від 07.07.2021, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 21251.43 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 16401 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 4650.43 грн.; заборгованість за комісіями - 200 грн. Отже, відповідач не виконав свого обов`язку по кредитному договору, саме тому, позивач змушений звернутися до суду із даним позовом.

Сторони у судове засідання не з`явилися, так як не викликалися. Лише повідомлялися належним чином про проведення судового засідання. Відповідач ОСОБА_1 відзив на позовну заяву не подав, хоча про розгляд справи повідомлялася належним чином рекомендованими повідомленнями вих.№R067288994444, №R0672889970010, які повернулися із відмітками «адресат відсутній» (а.с.111-115), що відповідно постанови КЦС ВС від 10.05.2023 №755/17944/18 (61-185св23) вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.

Відповідно до ч.3 ст.223, ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглянув справу за відсутності сторін, на підставі наявних доказів.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Заяви, клопотання: заява представника позивача про усунення недоліків (а.с.25-26), заява представника позивача про розгляд справи без його участі, не заперечує проти заочного рішення (а.с.35 позовної заяви).

Інші процесуальні дії у справі: направлення справи за підсудністю (а.с.13), залишення позовної заяви без руху (а.с.19-20), відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.39-42), про що постановлено ухвали окремими процесуальними документами.

Судом встановлені такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини:

Із копії заяви на видачу кредиту №100291228 від 05.07.2021 (а.с.44), копії договору про споживчий кредит №78415 від 07.07.2021 (а.с.45-46), копії паспорта споживчого кредиту (а.с.47-48), графіку платежів (а.с.49) судом встановлено, що 07.07.2021 між ТОВ «ФК Кредіплюс» та відповідачем укладено кредитний договір №78415, умовами кредитного договору передбачено надання першого траншу в сумі 25000.00 грн. не пізніше наступного дня після його укладання, проценти за користування першим траншем кредиту нараховуються за ставкою 220.00 % річних, загальний строк кредитування за цим договором складає 365 днів договір підписано власноруч.

Із копії розрахунку заборгованості за кредитним договором (а.с.50) судом встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 за договором №78415 від 07.07.2021 складає: 21251.43 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 16401 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 4650.43 грн.; заборгованість за комісіями - 200 грн.

Із копії картки обліку виконання договору №78415 від 07.07.2021 (а.с.51-553) судом встановлено, що 07.07.2021 ОСОБА_1 здійснено переказ коштів у сумі 25000 грн.

Із копії квитанції №CRD_316236 від 07.07.2021 (а.с.55) судом встановлено, що 07.07.2021 ТОВ «ФК Кредіплюс» здійснило перерахунок коштів на користь ОСОБА_1 у сумі 15832,40 грн. згідно договору №78415 від 07.07.2021.

28.01.2025 було укладено договір №28012025 відповідно до якого ТОВ "ФК "КРЕДІПЛЮС" відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №78415. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором №78415 (а.с.72-83).

Із копії паспорта громадянина України, виданого 10.09.2002 (а.с.84-85) судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Ямпіль Вінницької області.

Із довідки, виданої директором ТОВ «ФК Кредіплюс» вих..№1165/16-03 від 16.03.2026 (а.с.86) судом встановлено, що 28.01.2025 було укладено договір №28012025 відповідно до якого ТОВ "ФК "КРЕДІПЛЮС" відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №78415 від 07.07.2021. Підтверджено, що відповідно до умов кредитного договору №78415 від 07.07.2021 кредитні кошти були надані позичальнику, у тому числі шляхом спрямування частини кредитних коштів у сумі 5167,60 грн. на погашення заборгованості позичальника за договором про споживчий кредит №67773 від 15.02.2021.

Дослідивши усі докази в їх сукупності, та беручи до уваги документально підтверджені доводи позивача, суд вважає встановленим, що між сторонами виникли спірні договірні цивільні правовідносини, за якими відповідачу надано грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором, відповідач зобов`язався повернути кредити та проценти за користування кредитом, однак у повному обсязі та вчасно свої зобов`язання не виконав.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Позичальник згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, стаття 1050 ЦК України зобов`язує його сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 ЦПК України доведення умов кредитування і наявності заборгованості є обов`язком позивача.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі №751/861/17 (провадження №61-28582ск18).

Згідно правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 у справі №161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження №61-517св18), банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Виходячи зі змісту ст.22 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів України» документами, які можуть підтвердити факт проведення розрахункових операцій, є такі види розрахункових документів, як платіжні доручення, платіжна вимога-доручення, розрахунковий чек, платіжна вимога та меморіальний ордер.

Відповідно до п.62 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Отже, виписка по рахунку, яка відповідає зазначеним вимогам та надана відповідно до вимог закону, є документом, який може бути доказом, і який суду необхідно оцінити відповідно до вимог цивільного процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі №204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі №209/3046/20, від 01 червня 2022 року у справі №175/35/16-ц, від 04 вересня 2024 року у справі №426/4264/19.

Матеріали справи містять розрахунок заборгованості за кредитним договором, в якому зазначено про те, що загальна заборгованість 21251,43 грн. (а.с.50).

Тобто, суду позивачем надано докази отримання та розпорядження відповідачем кредитними коштами.

Доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Подібні за змістом висновки, викладені і у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що між сторонами по даній справі в установленому законом порядку був укладений договір про надання банківських послуг в письмовій формі, на підставі якого між ними виникли відповідні кредитні правовідносини.

Оцінюючи усі докази, що є у справі, в їх сукупності, суд вважає доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог і має підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі. А саме, суд має підстави стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість по кредиту у сумі 21251,43 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, судові витрати, понесені позивачем і документально підтверджені платіжною інструкцією №0682190047 від 11.08.2026, за правилами ст.141 ЦПК України підлягають відшкодуванню із відповідача у сумі 2662.40 гривень, а тому суд має підстави для стягнення із відповідача на користь позивача судових витрат по оплаті судового збору у сумі 2662.40 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного:

Частиною 1 ст.133 ЦПК України визначено перелік витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед яких, в тому числі, є й витрати на професійну правничу допомогу.

Судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача на його користь 13000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Частиною другою статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 13000 грн. позивач надав суду: договір №02-07/2024 від 02.07.2024 укладений між ТОВ «Факторинг партнерс» та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс»; прас-лист; заявку на надання юридичної допомоги від 01.12.2025; заявку від 01.07.2026; витяг з акту №40 про надання юридичної допомоги від 31.07.2026.

Згідно витягу з акту №40 про надання юридичної допомоги від 31.07.2026 на суму 9000 грн. та прас-листа загальна грошова сума, що підлягає оплаті за надання усної консультації, складення позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду, складає 13000 грн.

Оскільки позивачем ТОВ «Факторинг Партнерс» в передбаченому ЦПК України порядку надано належні та допустимі докази на підтвердження понесення ним витрат на правову допомогу у сумі 13000 грн., суд прийшов до висновку, що з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» підлягають до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у сумі 13000 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274, 275, 279, 351, 352, 354, 355 ЦПК України і на підставі ст.ст.15, 16, 526, 527, 530, 533, 610, 611, 612, 623, 625, 631, 1048-1050, 1051, 1052, 1054, 1055, 1056, 1056-1 ЦК України, ст.129 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальність «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (03150 м.Київ вул.Ґедройця Єжи,6 офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за кредитним договором №78415 від 07.07.2021 у сумі 21251,43 грн., а також понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 2662,40 грн., 13000 грн. витрат на правову допомогу, а всього 36913 (тридцять шість тисяч дев`ятсот тринадцять) гривень 83 копійки.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Т. В. Гаврилюк