Рішення № 140754952, 20.10.2026, Шаргородський районний суд Вінницької області

Дата ухвалення
20.10.2026
Номер справи
152/685/25
Номер документу
140754952
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 152/685/25

2-о/152/6/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20 жовтня 2026 року м. Шаргород

Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого - Войнаровського І.В.,

за участі:

секретаря - Дроган Н.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , про встановлення факту батьківства, заінтересовані особи: Шаргородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Жмеринському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ); ОСОБА_2 ; Міністерство оборони України; військова частина НОМЕР_1 ,

в с т а н о в и в:

16 травня 2025 року ОСОБА_1 (далі - заявниця) звернулася до суду із заявою про встановлення факту батьківства.

Заявниця зазначила, що з 2017 року по 30 червня 2021 року фактично проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Вони вели спільне господарство, мали взаємні права та обов`язки, піклувалися про їхніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно якої батьківство належним чином не було оформлено, однак він його визнав. Реєстрацію народження доньки ОСОБА_5 вчинено відповідно до ст. 135 СК України, тобто за вказівкою заявниці. Вказує, що це сталося у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 у 2020 році загубив документи, які посвідчують його особу, що унеможливило реєстрацію народження доньки з визнанням ним батьківства, а коли відновив документи, то постійно їздив на заробітки, оскільки утримував їхню сім`ю лише він, тому що заявниця доглядала за дітьми. Пізніше їхні відносини зіпсувалися і вони припинили спільно проживати. У вересні 2023 року ОСОБА_3 був мобілізований до Лав Збройних Сил України. Вони планували оформити його батьківство відносно доньки ОСОБА_5 через органи ДРАЦС, коли він мав приїхати у відпустку, однак він зник безвісти за особливих обставин 03 липня 2024 року під час виконання бойового завдання під час захисту Батьківщини в районі населеного пункту Євгенівка Покровського району Донецької області. Зазначає, що наразі постало питання реалізації немайнових та майнових прав їхньої доньки ОСОБА_5 , зокрема право іменуватися прізвищем та по-батькові біологічного батька та мати право на призначення пенсії по втраті годувальника та інших прав та пільг, на які має право відповідно до законодавства України їхня донька. Іншим шляхом встановити факт та врегулювати дані відносини вказує, що неможливо.

З огляду на вищевикладене, заявниця просить встановити факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зник безвісти за особливих обставин 03 липня 2024 року в районі населеного пункту Євгенівка Покровського району Донецької області під час виконання бойового завдання, пов`язаного із захистом України, є батьком ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 .

03 вересня 2026 року від представника заявниці - адвоката Кришини А.М. до суду надійшла заява про уточнення заявлених вимог, в якій вона вказує, що первинні вимоги заяви, поданої 16 травня 2025 року, обґрунтовувалися тим, що біологічний батько дитини - ОСОБА_3 вважався зниклим безвісти за особливих обставин з 03 липня 2024 року. Під час перебування справи в суді та до початку розгляду справи по суті виникли нові обставини, а саме: було ідентифіковано тіло ОСОБА_3 . На підставі лікарського свідоцтва про смерть №196 від 03 листопада 2025 року Тульчинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України було офіційно зареєстровано смерть ОСОБА_3 та видано свідоцтво про смерть Серії НОМЕР_2 від 04.12.2026, згідно з яким ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 . Оскільки факт смерті особи наразі офіційно підтверджений, матеріально-правовою підставою для встановлення факту батьківства є стаття 130 Сімейного кодексу України, яка передбачає встановлення факту батьківства у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини. Окрім того, 30 липня 2026 року на адресу суду надійшов висновок експерта від 21 липня 2026 року № СЕ-19/102-26/12339-БД за результатами судової молекулярно-генетичної експертизи, проведеної для виконання ухвали суду від 21 травня 2026 року за матеріалами цивільної справи № 152/685/25, відповідно до якого невстановлена особа чоловічої генетичної статі труп № 196 (генетичні ознаки якого встановлено у висновку експерта Київського НДЕКЦ МВС № CE-19/111-25/25539-БД від 30 травня 2025 року, яку визнано як труп ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно постанови заступника начальника відділу розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров`я особи СУ ГУНП в Черкаській області від 22 жовтня 2025 року) може бути біологічним батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (об`єкт № 2), якщо її біологічною матір`ю є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (об`єкт № 1). Ймовірність походження порівнюваних ДНК-профілів від дитини та біологічних батьків становить не менше ніж 99,99999999%. Встановлення факту батьківства загиблого ОСОБА_3 щодо малолітньої дитини ОСОБА_5 необхідне для захисту прав дитини, зокрема призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника та отримання частки одноразової грошової допомоги. У зв`язку із наведеним вважає за необхідне уточнити заявлені вимоги, атому просить: приєднати до матеріалів справи №152/685/25 дану заяву про уточнення заявлених вимог; встановити юридичний факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Бушинка Тиврівського району Вінницької області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; внести зміни до актового запису №5 від 15 липня 2020 року, вчиненого Виконавчим комітетом Деребчинської сільської ради Шаргородського району Вінницької області, а саме: у графі «Батько» вказати ОСОБА_3 , громадянин України, змінивши прізвище дитини з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », решту даних дитини залишити без змін; судові витрати по справі залишити за заявницею ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 16 травня 2025 року прийнято до розгляду заяву та відкрито провадження у справі (а.с.14).

Ухвалою суду від 19 червня 2025 року залучено військову частину НОМЕР_1 до участі в справі в якості заінтересованої особи (а.с.32-33).

Ухвалою суду від 02 вересня 2025 року призначено у справі судову молекулярно - генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Вінницького науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України. До отримання висновку експертів провадження у справі зупинено (а.с.56-57).

Ухвалою суду від 01 жовтня 2025 року відновлено провадження у справі (а.с.69).

Ухвалою суду від 14 жовтня 2025 року клопотання експерта Вінницького науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України задоволено частково. До отримання висновку експертів провадження у справі зупинено (а.с.75).

Ухвалою суду від 19 листопада 2025 року відновлено провадження у справі (а.с.89).

Ухвалою суду від 02 квітня 2026 року зобов`язано СУ ГУНП у Черкаській області в строк до 07 травня 2026 року подати через канцелярію Шаргородського районного суду Вінницької області належним чином завірену копію висновку експерта Київського НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/111-25/25539-БД від 30 травня 2025 року за результатами проведення молекулярно-генетичної експертизи у кримінальному провадження №12025250000000262 від 21 січня 2025 року (а.с.117).

Ухвалою суду від 21 квітня 2026 року призначено у справі судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Вінницького науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України. До отримання висновку експертів провадження у справі зупинено (а.с.136-137).

Ухвалою суду від 31 липня 2026 року відновлено провадження у справі (а.с.167).

Заявниця та її представник у судове засідання не з`явилися, однак 19 жовтня 2026 року від представника заявника до суду надійшла заява, в якій вона просить розгляд справи провести у відсутності заявника та його представника, заяву підтримує та просить її задовольнити (а.с.180).

Представник третьої особи - Шаргородського відділу ДРАЦС у Жмеринському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ) у судове засідання не з`явилася, однак 18 серпня 2026 року подала до суду заяву, в якій вказала, що в архіві відділу та Державному реєстрі актів цивільного стану громадян наявний актовий запис про народження №5 складений 15 липня 2020 року виконавчим комітетом Деребчинської сільської ради Шаргородського району Вінницької області на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Народження зареєстровано відповідно до статті 135 СК України. Підставою запису батька дитини зазначено заяву матері, в якій вона просила його вказати як ОСОБА_8 . Заяви про визнання батьківства від ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не надходило. Враховуючи факт зникнення безвісти ймовірного батька дитини, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Просила розгляд справи здійснювати за відсутності представника (а.с.30).

19 червня 2025 року від представника третьої особи - Міністерства оборони України до суду надійшли пояснення, в яких він вказує, що відповідно до статті 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду. Згідно частини першої, другої статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 СК України. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу, зокрема матір`ю дитини. Згідно із частиною першою статі 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою. У пунктах 7, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі статті 135 СК України. У постановах Верховного Суду від 20 вересня 2024 року в справі № 183/2690/21, від 16 травня 2018 року в справі № 591/6441/14-ц зазначено, що Сімейний кодекс України не визначає будь-яких особливостей предмета доказування в такій категорії справ. Доказами в такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто під час вирішення спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи. У рішенні Європейського суду з прав людини від 29 квітня 2019 року у справі «Міфсуд проти Мальти» («Mifsud v. Malta», заява № 62257/15) зазначено, що ДНК тест - це науковий метод, наявний (у той час - на початку 2000-х і донині) для точного визначення батьківства дитини, а його доказове значення значно переважає будь-які інші докази, представлені сторонами для підтвердження або спростування біологічного батьківства. Європейський суд з прав людини зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства». Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 09.04.2025 у справі №939/335/23, від 26.04.2023 у справі №199/3284/19 та від 04.08.2021 у справі №494/1611/18. Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв`язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов`язки. Участь у справі цих осіб обумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб`єктивні права та обов`язки мають юридичний зв`язок із суб`єктивними правами і обов`язками заявників. Права заінтересованих осіб знаходяться у юридичному зв`язку із суб`єктивними правами заявників і зумовлюються встановленням юридичного факту. Інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника. Отже, притягнення (вступ) цих заінтересованих осіб має важливе практичне значення, оскільки вони мають можливість у процесі розгляду справи про встановлення юридичного факту заявити про порушення чи оспорювання їхніх суб`єктивних прав (постанова Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №638/4/19). Наслідком встановлення юридичного факту (крім іншого) є реалізація права на отримання грошового забезпечення. Грошове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України - це система виплат, яка визначається законами України й забезпечує фінансову підтримку осіб, які служать у Збройних Силах України. Вона включає основні складові, додаткові надбавки та виплати, залежно від умов служби. Відповідно до частин 2, 6 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі Закон № 2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. За військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або зниклими безвісти, зберігається виплата грошового забезпечення. Порядок та умови перерахунку розміру грошового забезпечення таких військовослужбовців встановлюються Кабінетом Міністрів України. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх (далі Порядок №884). Відповідно до пунктів 4, 5, 7 Порядку №884, - виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім`я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації). Рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення приймає командир (начальник, керівник) військової частини. Виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Результати розгляду даної справи можуть впливати на права та обов`язки членів сім`ї зниклого безвісти військовослужбовця, які зазначені у пункті 7 Порядку №884 та відповідної військової частини у якій військовослужбовець проходив службу. Згідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права). Оскільки нормами ЦПК України не передбачено залучення до участі в справі заінтересованих осіб, в даному випадку підлягають застосуванню за аналогією положення щодо залучення до участі у справі третіх осіб (ст. 53 ЦПК України). Відповідно до ч. 1 ст. 53 ЦПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. З огляду на вищевикладене, просить: залучити до участі у справі у якості заінтересованої особи військову частину НОМЕР_1 ; врахувати дані пояснення при вирішенні справи, прийняти законне та обґрунтоване рішення; судове засідання призначене на 11:15, 19.06.2025 провести без участі представника Міністерства оборони України (а.с.24-26).

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, однак 03 вересня 2026 року подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити у його відсутність. Щодо задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства його сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та внесення змін до актового запису про народження, не заперечує (а.с.177).

Представник заінтересованої особи - Військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи (а.188).

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд доходить висновку про задоволення заяви, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Володимирка Шаргородського району Вінницької області. Батьком записаний ОСОБА_8 , а матір`ю ОСОБА_1 . Відомості про батька записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, що підтверджується копією свідоцтва про народження та копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України №00048721352 від 14 січня 2025 року (а.с.6,8).

Згідно з копією свідоцтва про народження, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 в м. Вінниця. Батьком записаний ОСОБА_8 , а матір`ю ОСОБА_1 (а.с.7).

Відповідно до копії сповіщення про зникнення безвісти №4084 від 08 липня 2024 року, солдат ОСОБА_3 , номер обслуги 2 зенітного ракетного відділення зенітного ракетного взводу 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 03 липня 2024 року під час ведення бойових дій у період дії воєнного стану при виконанні бойового завдання із захисту України зник безвісти в районі н.п. Євгенівка Покровського району Донецької області. Станом на час повідомлення рахується зниклим безвісти за особливих обставин (а.с.90.

Згідно з довідкою №130 від 01 квітня 2025 року, виданої Джуринською сільською радою Жмеринського району Вінницької області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 2017 року по 30 червня 2021 року проживав без реєстрації в АДРЕСА_1 разом із співмешканкою ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 та дітьми: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.10).

Згідно витягу з Єдиного реєстру осіб зниклих безвісти за особливих обставин №20241208-887 від 02 грудня 2024 року, ОСОБА_3 , набув статусу особи зниклої безвісти за особливих обставин (а.с.11).

Відповідно до копії свідоцтва про народження, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_8 в с. Бушинка Тиврівського району Вінницької області. Батьком записаний ОСОБА_2 , а матір`ю ОСОБА_9 (а.с.52).

Згідно з копією лікарського свідоцтва про смерть №196 від 03 листопада та свідоцтва про смерть, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 с. Євгенівка Покровського району Донецької області (а.с.105-106, 172).

Відповідно до копії постанови заступника начальника відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого управління ГУНП в Черкаській області про ідентифікацію трупа від 22 жовтня 2025 року, у кримінальному провадженні №12025250000000262 від 21 січня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, визнано труп, який зареєстрований за №20250124010000196 (196 за 2025 рік) у ДСУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи», як труп ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.110-112).

Згідно з копією висновку експерта №СЕ-19/111-25/25539-БД від 30 травня 2025 року, Київського науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України, встановлено генетичні ознаки надколінника (об`єкт №1) та кореня зуба (об`єкт №2) трупа невстановленої особи №196, які збігаються між собою та належить невстановленій особі чоловічої статі (таблиця 1.1, додаток 1). Генетичні ознаки надколінника (об`єкт №1) та кореня зуба (об`єкт №2) трупа невстановленої особи №196, ймовірно, належать одній невстановленій особі чоловічої генетичної статі. Ймовірність даної події становить не менше ніж 99,999999999% (а.с.121-125).

Відповідно до висновку експерта Вінницького науково - дослідного експертно - криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України №СЕ-19/102-26/12339-БД від 21 липня 2026 року, в результаті проведеного молекулярно - генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки аутосомної ДНК зразка букального епітелію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (об`єкт №1), які наведені в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток 1). В результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки аутосомної ДНК зразка букального епітелію ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (об`єкт №2), які наведені в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток 1). Невстановлена особа чоловічої генетичної статі труп №196 (генетичні ознаки якого встановлено у висновку експерта Київського НДЕКЦ МВС №СЕ-19/111-25/25539-БД від 30 травня 2025 року, яку визнано як труп ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно постанови заступника начальника відділу розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров`я особи СУ ГУНП в Черкаській області від 22 жовтня 2025 року) може бути біологічним батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (об`єкт №2), якщо її біологічною матір`ю є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (об`єкт №1). Ймовірність походження порівнюваних ДНК-профілів від дитини та біологічних батьків становить не менше ніж 99,999999999% (а.с.148-165).

У своїх письмових поясненнях свідок ОСОБА_10 вказує, що дуже добре знає заявницю в проживає з нею по сусідству. Свідок дружив із її загиблим цивільним чоловіком ОСОБА_3 в підтверджує, що ОСОБА_6 та ОСОБА_3 тривалий час проживали у незареєстрованому шлюбі, вели спільне господарство, були пов`язані спільним побутом, виховували двох спільних доньок ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . При житті ОСОБА_3 завжди визнавав себе батьком ОСОБА_11 , ніколи не заперечував свого батьківства. Коли йшов служити у ЗСУ, то попросив свідка допомагати його цивільній дружині та дітям (а.с.181).

У своїх письмових поясненнях свідок ОСОБА_13 вказує, що дуже давно знає заявницю ОСОБА_1 і проживає з нею в одному селі. Вони підтримують дружні стосунки, часто бувають в гостях одна в одної. Чоловік свідка - ОСОБА_14 до війни працював із цивільним чоловіком ОСОБА_15 . Вони дружили сім`ями і проводили разом дозвілля. Свідку достеменно, що ОСОБА_1 тривалий час проживала у незареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3 , вели спільне господарство, виховували двох спільних доньок ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . ОСОБА_3 при житті завжди визнавав себе батьком ОСОБА_11 , ніколи не заперечував свого батьківства (а.с.185).

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного), окремого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття 7 Конвенції про права дитини).

Статтею 121 СК України встановлено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.

Згідно з ч. 1 ст. 135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Провадження стосовно встановлення батьківства або його оспорювання стосується «приватного життя» за статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке охоплює важливі аспекти особистої ідентичності.

Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері.

Рішення щодо встановлення факту батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства в органах реєстрації актів цивільного стану (постанови Верховного Суду від 13 вересня 2023 року в справі № 552/4291/22, від 31 січня 2024 року в справі № 752/13549/22).

Пленум Верховного Суду України в п. 15 Постанови № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначив, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини.

В третьому абзаці п.13 вказаної постанови, Пленум Верховного Суду України вказав, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Крім того, ч. 1 ст. 130 СК України передбачено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Також, Пленум Верховного Суду України в абз.3-5 п.7 постанови №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вказав, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт батьківства може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Статтею 128 СК України передбачено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

У постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 643/9245/18 зроблено висновок щодо застосування ст.130 СК України та вказано, що закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 29 квітня 2019 року у справі «Міфсуд проти Мальти», заява № 62257/15, зазначено, що ДНК-тест це науковий метод для точного визначення батьківства дитини, а його доказове значення значно переважає будь-які інші докази, представлені сторонами для підтвердження або спростування біологічного батьківства.

Обов`язок з доказування потрібно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає у правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до висновку експерта Вінницького науково - дослідного експертно - криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України №СЕ-19/102-26/12339-БД від 21 липня 2026 року, в результаті проведеного молекулярно - генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки аутосомної ДНК зразка букального епітелію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (об`єкт №1), які наведені в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток 1). В результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки аутосомної ДНК зразка букального епітелію ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (об`єкт №2), які наведені в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток 1). Невстановлена особа чоловічої генетичної статі труп №196 (генетичні ознаки якого встановлено у висновку експерта Київського НДЕКЦ МВС №СЕ-19/111-25/25539-БД від 30 травня 2025 року, яку визнано як труп ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно постанови заступника начальника відділу розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров`я особи СУ ГУНП в Черкаській області від 22 жовтня 2025 року) може бути біологічним батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (об`єкт №2), якщо її біологічною матір`ю є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (об`єкт №1). Ймовірність походження порівнюваних ДНК-профілів від дитини та біологічних батьків становить не менше ніж 99,999999999%

Враховуючи викладене, судом встановлено факт батьківства ОСОБА_3 щодо ОСОБА_5 .

Згідно з ч. 2 ст. 319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

На підставі ст. 18 ЦПК України рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для органів, які реєструють такі факти або оформляють права, що виникають у зв`язку із встановленим судом фактом. В разі встановлення у судовому порядку факту реєстрації акту громадянського стану орган реєстрації актів громадянського стану провадить відповідний запис на підставі рішення суду.

Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5, який зареєстровано 14.01.2011 за № 55/18793, затверджено Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, згідно з п.1.7 яких зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.

Відповідно до п.п. 20 п.1 Розділу III Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Згідно з п. 2.16.4. Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Відповідно до ст. 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Встановлення факту батьківства має юридичне значення, оскільки необхідне для реалізації особистих немайнових та майнових прав дитини, у тому числі щодо її походження. Іншого порядку встановлення таких прав не передбачено чинним законодавством.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 263-265, 293, 315, 319 ЦПК України, ст. ст. 128, 125, 135 СК України, суд,

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , про встановлення факту батьківства, заінтересовані особи: Шаргородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Жмеринському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ); ОСОБА_2 ; Міністерство оборони України; військова частина НОМЕР_1 - задовольнити.

Встановити юридичний факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Бушинка Тиврівського району Вінницької області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; внести зміни до актового запису №5 від 15 липня 2020 року, вчиненого Виконавчим комітетом Деребчинської сільської ради Шаргородського району Вінницької області, а саме: у графі «Батько» вказати ОСОБА_3 , громадянин України, змінивши прізвище дитини з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », решту даних дитини залишити без змін.

Судові витрати по справі залишити за заявницею ОСОБА_1 .

Згідно зі статтями 273, 354, 355 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.В. Войнаровський

Часті запитання

Який тип судового документу № 140754952 ?

Документ № 140754952 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 140754952 ?

Дата ухвалення - 20.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 140754952 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 140754952 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 140754952, Шаргородський районний суд Вінницької області

Судове рішення № 140754952, Шаргородський районний суд Вінницької області було прийнято 20.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 140754952 відноситься до справи № 152/685/25

Це рішення відноситься до справи № 152/685/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 140754949
Наступний документ : 140754955