Рішення № 140754796, 06.10.2026, Погребищенський районний суд Вінницької області

Справа № 143/966/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2026 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Бойка А.В.,

з участю секретаря судових засідань Шуваріної В. А.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Погребище цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області про встановлення факту родинних відносин та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,-

Встановив:

В провадженні Погребищенського районного суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області про встановлення факту родинних відносин та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3 , яка на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН №042736, мала право на земельну частку (пай) розміром 3,78 в умовних кадастрових гектарах, що перебувала у колективній власності КСП ім. Лесі Українки с. Спичинці Погребищенського району Вінницької області. Після смерті матері, у визначений законом строк, позивач прийняв спадщину, що належала спадкодавцю, оскільки фактично вступив в управління та володіння спадковим майном. Однак у видачі свідоцтва про право на земельну частку (пай) йому було відмовлено у зв`язку з втратою оригіналів правовстановлюючих документів на це майно. Крім того позивач не може підтвердити факт родинних відносин з матір`ю, оскілки при реєстрації факту його народження були внесенні помилки у зазначенні прізвища та імені матері « ОСОБА_4 » замість вірного « ОСОБА_3 ».

Ухвалою Погребищенського районного суду Вінницької області від 23.07.2026 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Витребувано у Державного нотаріуса Погребищенської державної нотаріальної контори Вінницької області інформацію щодо наявності спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

05.08.2026 із Погребищенської державної нотаріальної контори до суду надійшла відповідь згідно з якою спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилася, будь-яка інформація про наявність або відсутність спадкоємців відсутня (а. с. 25-26).

Ухвалою суду від 14.09.2026 підготовче судове засідання закрито, справа призначена до розгляду по суті. Викликано в судове засідання свідків.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, у позовній заяві міститься вимога про розгляд справи у його відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнала в повному обсязі та проти їх задоволення не заперечувала.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що проживав із заявником у одному селі та працював директором школи. ОСОБА_6 є спільним сином ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Свідок ОСОБА_9 вказала, що покійна ОСОБА_3 є рідною матір`ю ОСОБА_2 .

З`ясувавши позицію сторін, заслухавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких міркувань.

У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову, якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права свободи чи інтереси інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Беззаперечно встановлено, що позивач ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Спичинці Плисківського району Вінницької області, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданим 10.01.1948 (а. с. 9). Його батьками вказані: батько ОСОБА_10 , мати ОСОБА_4 .

Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 виданим 11.04.1988 батько позивача ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 10).

Як вбачається з виписки з погосподарської книги №2 Спичинецької сільської ради на 1964, 1965, 1966 роки, виданої виконавчим комітетом Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області 21.07.2026 №02-25/2621, ОСОБА_10 проживав за адресою с. Спичинці Погребищенського району разом із дружиною ОСОБА_3 та сином ОСОБА_2 (а. с. 13).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 24.12.2001 Виконкомом Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (а. с. 11).

Як вбачається з копії сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ВН №042736 (а. с. 29) та листа Відділу №2 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області №801/25-26 від 13.08.2026 (а. с. 31) ОСОБА_3 мала право на земельну частку (пай) розміром 3,78 в умовних кадастрових гектарах, яка перебувала у колективній власності КСП ім. Лесі Українки с. Спичинці Погребищенського району Вінницької області.

Після смерті ОСОБА_3 , у визначений законом строк, спадщину прийняв ОСОБА_2 який фактично вступив у володіння та управління спадковим майном, однак у видачі свідоцтва про право на йому було відмовлено у зв`язку з відсутністю встановлення факту родинних відносин між ним та ОСОБА_3 , а також у зв`язку із втратою оригінала сертифіката на право на земельну частку (пай) (а. с. 14).

Згідно із частиною першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частин першої, другої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

У відповідності до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31 березня 1995 року, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Згідно з п.7 Пленуму Верховного суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

В судовому засіданні беззаперечно доведено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідним сином ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Факт родинних відносин необхідно встановити заявнику для того, щоб реалізувати свої спадкові права. Встановлення факту родинних відносин породить для заявника певні юридичні наслідки, так як іншого шляху для підтвердження факту родинних відносин не існує, а тому даний факт необхідно встановити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України.

Пунктом 1 постанови пленуму ВСУ «Про судову практику у спорах про спадкування» №7 від 30.05.2008 визначено, що спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК), законами України від 2 вересня 1993 року N 3425-XII «Про нотаріат», від 23 червня 2005 року N 2709-IV «Про міжнародне приватне право», іншими законами, а також прийнятими відповідно до них підзаконними нормативно-правовими актами. Відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Спадкові відносини виникають із моменту відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 525 ЦК УРСР 1963 року часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.548 ЦК УРСР 1963 року прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Пунктом 1 ч.1 ст.549 ЦК УРСР 1963 року, визначено, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оскільки в судовому засіданні беззаперечно доведено, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , мала право на земельну частку (пай) розміром 3,78 в умовних кадастрових гектарах, яка перебувала у колективній власності КСП ім. Лесі Українки с. Спичинці Погребищенського району Вінницької області; що ОСОБА_2 , як спадкоємиця першої черги за законом прийняв спадщину, що належала спадкодавця, однак не може отримати свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай); враховуючи визнання позову представником відповідача, який як орган місцевого самоврядування наділений повноваженнями розпоряджатися майном територіальної громади, до якої може перейти право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 у разі визнання його судом відумерлою спадщиною, що не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, то з метою захисту майнових прав позивача, необхідно визнати за ним право власності на це майно.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265, 315 ЦПК України, суд, -

Вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , житель АДРЕСА_1 , є рідним сином ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , жителем АДРЕСА_1 , право на земельну частку (пай) розміром 3,78 в умовних кадастрових гектарах, із земель, які перебували у колективній власності КСП ім.. Лесі Українки с. Спичинці Погребищенського району Вінницької області, що належало ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН №042736.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення виготовлено 16.10.2026.

Суддя