Рішення № 140754037, 20.10.2026, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

Дата ухвалення
20.10.2026
Номер справи
176/242/26
Номер документу
140754037
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

справа №176/242/26

провадження №2/176/929/26

РІШЕННЯ

Іменем України

20 жовтня 2026 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі: головуючої судді Павловської І.А., розглянувши в місті Жовті Води за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулось до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області із позовом, де просить стягнути на свою користь із відповідача ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором №9399259 від 20 жовтня 2023 року в розмірі 67288,34 гривень, з яких:

- заборгованість за тілом кредиту 16560,00 гривень;

- заборгованість за відсотками 48428,34 гривень;

- заборгованість за комісією 2300,00 гривень.

Одночасно позивач просить стягнути із відповідача судові витрати, що складаються із сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 копійок та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 гривень.

Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що 20 жовтня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 9399259, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 23000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших передбачених договором платежів.

Позивач вказує, що первісний кредитор виконав свої зобов`язання за договором у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти, однак відповідач належним чином свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість.

26 березня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги № 104-МЛ, за яким до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит № 9399259 від 20 жовтня 2023 року.

За твердженням позивача, загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 67288,34 грн, з яких: 16560,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту, 48428,34 грн заборгованість за процентами за користування кредитом та 2300,00 грн заборгованість за комісією за видачу кредиту.

Позивач зазначає, що з метою досудового врегулювання спору відповідачу було направлено претензію з вимогою про погашення кредитної заборгованості, однак заборгованість залишилася непогашеною.

У зв`язку з наведеним Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» просить суд стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за договором про споживчий кредит № 9399259 від 20 жовтня 2023 року в розмірі 67 288,34 грн, а також понесені судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 25 серпня 2025 року по справі відкрито провадження та визначено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

16 березня 2026 року на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Працевитого Г.О. надійшов відзив на позовну заяву, в якому позов не визнає, зазначивши, що 20.10.2023 року між ним та ТОВ «Мілоан», правонаступником якого є позивач, було укладено договір про споживчий кредит № 9399259, за умовами якого йому надано кредит у розмірі 23000,00 грн строком на 94 дні, з кінцевою датою повернення 22.01.2024 року. Договором передбачено пільговий період тривалістю 4 дні зі ставкою 1,35 % на день, поточний період тривалістю 90 днів зі стандартною процентною ставкою 3,5 % на день, а також комісію за надання кредиту в розмірі 2300,00 грн.

Відповідач вважає, що заявлена позивачем сума заборгованості є необґрунтованою, оскільки розмір нарахованих процентів є надмірним порівняно із сумою отриманого кредиту, а передбачені договором комісії не мають належного обґрунтування. Зокрема, відповідач зазначив, що нарахування процентів за ставкою 3,5 % на день призвело до виникнення значної заборгованості, яка істотно перевищує суму отриманих кредитних коштів.

Також відповідач заперечував проти правомірності нарахування комісії за управління та обслуговування кредиту, посилаючись на відсутність доказів погодження ним продовження строку кредитування. Зазначив, що матеріали справи не містять додаткових угод, електронних звернень із застосуванням одноразового ідентифікатора або оновлених графіків платежів, які б підтверджували ініціювання та погодження пролонгації кредитного договору. Крім того, відповідач звернув увагу на те, що в розрахунку заборгованості позивач посилається на пункт 2.3.1.1 договору, якого, за його твердженням, немає в тексті укладеного договору.

Відповідач також зазначив, що позивач не надав доказів фактичного надання будь-яких додаткових послуг, за які справлялася комісія за управління та обслуговування кредиту, та не конкретизував, у чому саме полягали такі послуги. На думку відповідача, зазначені комісії нараховувалися за дії, пов`язані з виконанням кредитором власних обов`язків за договором, а тому не повинні включатися до суми заборгованості.

Крім того, відповідач заперечував проти стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 2 300,00 грн, оскільки договір та паспорт споживчого кредиту не містять конкретного переліку послуг, за надання яких встановлено відповідну плату, а позивач не підтвердив фактичного надання таких послуг.

Окремо відповідач наголосив, що строк кредитування закінчився 22.01.2024 року, тоді як доказів його продовження позивачем не надано. Водночас, за твердженням відповідача, кредитором продовжували нараховуватися проценти після закінчення строку кредитування, зокрема до 12.02.2024 року, у зв`язку з чим такі нарахування він вважав безпідставними.

Також у відзиві відповідач зазначив, що протягом дії договору ним було сплачено 6 440,00 грн у рахунок погашення тіла кредиту, 4830,00 грн у рахунок сплати процентів та 4 830,00 грн у рахунок сплати комісії за управління та обслуговування кредиту. При цьому відповідач вважав, що кошти, зараховані кредитором у рахунок погашення комісій, правомірність стягнення яких ним оспорюється, мають бути враховані в рахунок погашення тіла кредиту та процентів, що зумовлює необхідність здійснення відповідного перерахунку заборгованості.

Крім того, відповідач зазначив, що заявлена до стягнення сума процентів є неспівмірною із сумою отриманого кредиту, а умови договору щодо їх нарахування створюють надмірний фінансовий тягар для позичальника.

Також відповідач повідомив про понесення витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи та просив стягнути їх із позивача. Зазначив, що 05.03.2026 року між ним та адвокатським бюро «ЮРКОНСАЛТ «Геннадія Працевитого» укладено договір про надання правової допомоги, за яким орієнтовна вартість підготовки відзиву та клопотань становить 6000,00 грн, а участі адвоката в судовому засіданні, за необхідності, 2000,00 грн.

З огляду на викладене відповідач просив поновити строк на подання відзиву, долучити його до матеріалів справи, відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнути з позивача на його користь витрати на професійну правничу допомогу.

Суд, з`ясувавши обставини справи, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, приходить до наступного висновку.

Відповідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

20 жовтня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 9399259 в електронній формі, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 23000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом, комісії та інших платежів, передбачених умовами договору.

Відповідно до п. 7.1 кредитного договору № 9399259 від 20 жовтня 2023 року, цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, виникають з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника. Договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Як зазначено у позовній заяві, відповідач зареєструвався в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця, створив особистий кабінет, подав заяву на отримання кредиту та підтвердив укладення договору шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Кредитодавець виконав свої зобов`язання за договором, перерахувавши кредитні кошти на платіжну картку відповідача, що, за твердженням позивача, підтверджується відповідним платіжним дорученням.

26 березня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 104-МЛ, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право вимоги за кредитним договором № 9399259 від 20 жовтня 2023 року, укладеним із ОСОБА_1 . На підтвердження переходу права вимоги позивач надав договір відступлення прав вимоги, акт приймання-передачі реєстру боржників та витяг із реєстру боржників до зазначеного договору.

Як вбачається з розрахунку заборгованості та виписки з особового рахунку, наданих позивачем, заборгованість відповідача за кредитним договором № 9399259 від 20 жовтня 2023 року становить 67288,34 грн, з яких: заборгованість за основною сумою кредиту 16560,00 грн; заборгованість за процентами за користування кредитом 48428,34 грн; заборгованість за комісією за видачу кредиту 2 300,00 грн.

29 грудня 2025 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» направило відповідачу письмову претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 23457949/2457, у якій повідомило про наявність заборгованості та необхідність її погашення.

За змістом ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електрону комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електрону комерцію», якщо згідно з актом цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в строк, встановлений в договорі, одностороння відмова від зобов`язання, якщо інше не встановлено договором, не допускається.

За змістом ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстрочкою), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1054 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Оскільки відповідач взяті на себе зобов`язання не виконує, заборгованість не погашає, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту з урахуванням сплаченої відповідачем частини боргу в сумі 16560,00 гривень.

Вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищені, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Позивач, як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи з порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги діючого законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Крім того, з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України, участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.

Це узгоджується з положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», в якій зазначено наступне: визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

У наведених Керівних принципах для захисту інтересів споживачів визначено, що споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.

Пунктами 1.2 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985 року № 39/248, Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної ради Європи від 17 травня 1973 року № 543, Директивою 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11 травня 2005 року (пункти 9, 13, 14 преамбули), Директивою 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2008року про кредитні угоди для споживачів передбачається, що надання товарів чи послуг, у тому числі у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача, а відповідні права споживачів регламентуються як на доконтрактній стадії, так і на стадії виконання кредитної угоди.

Директива 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи від 11 травня 2005 року розділяє комерційну діяльність, що вводить в оману на дію і бездіяльність та застосовується до правовідносин до і після укладення угоди, фінансові послуги через їх складність та властиві їм серйозні ризики потребують встановлення детальних вимог, включаючи позитивні зобов`язання торговця. Оманливі види торговельної практики утримують споживача від поміркованого і таким чином ефективного вибору.

Відповідно до положень Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985 року № 39/248 споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абз. 3 пп. 3.2 п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

Окрім цього, як зазначено в рішенні Конституційного суду України від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013, у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509 та ч.ч. 1-2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшити.

Застосовуючи дану норму, суд зобов`язаний встановити баланс між застосованим до порушника заходом відповідальності у вигляді неустойки й оцінкою дійсного, а не покладеного розміру збитків, заподіяних у результаті конкретного правопорушення.

У цьому рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками фізичними особами.

Такого ж самого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20).

Також, відповідно до постанови Великої палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.

Відповідно до пункту 8.38 зазначеної постанови з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика палата Верховного Суду дійшла до висновку, що виходячи з принципі розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу так і процентів річних як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Застосовуючи аналогію та враховуючи те, що заявлена позивачем до стягнення заборгованість нарахована за сумою відсотків у розмірі 48428,34 грн за договором № 9399259 від 20.10.2023 р. не є співмірною з заборгованістю з сумою кредиту 16560,00 грн суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як поживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором, суд дійшов висновку про те, що необхідно зменшити розмір процентів за вказаними договорами до розріру отриманих відповідачем кредитних коштів з урахуванням сплаченої ним суми.

А тому справедливим буде стягнення з відповідача відсотків, сума яких дорівнює вартості кредиту, тобто у розмірі 16560,00 гривень.

Щодо доводів відповідача про неправомірне нарахування комісії суд зазначає наступне.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09.12.2019 року у справі №524/5152/15-ц викладено висновок про те, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10.05.2007 №168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Виходячи зі змісту вказаних норм, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як обслуговування кредитної заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку.

Таким чином, включення банком до суми заборгованості за договором складової заборгованості за комісією є необґрунтованими з вищевказаних підстав, оскільки встановлення всупереч вимогам нормативно-правових актів цих невиправданих платежів спрямоване на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи-споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах.

А тому позовна вимога в частині стягнення комісії за договором про надання споживчого кредиту в загальному розмірі 2300,00 грн є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що позивачем сплачено в рахунок судового збору за звернення до суду із цим позовом 2422,40 грн., що підтверджується відповідною платіжною інструкцією, а також надано документи на підтвердження сплати витрат на правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

При цьому, суд врахував складність справи, а саме те, що вона є типовою, перелік наданих послуг, час, необхідний для складання позовної заяви, а тому визначає вартість наданих юридичних послуг в розмірі 2500,00 гривень, що відповідає критеріям розумності та співмірності.

В силу статті 141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати, що складаються із сплаченого судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в сумі 1192,33 гривень (33120 х 2422,40 грн / 67288,34 грн).

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 178, 258, 259, 263-265, 274, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (місцезнаходження: вулиця Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28, місто Львів, код ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за кредитним договором № 9399259 від 20 жовтня 2023 року в розмірі 33120 (тридцять три тисячі сто двадцять) гривень 00 копійок, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 16560,00 грн, заборгованості по відсоткам в розмірі 16560,00 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», юридична адреса: вулиця Смаль-Стоцького, буд 1, корпус 28, місто Львів, код ЄДРПОУ 35234236, судові витрати, що складаються із:

- суми сплаченого судового збору у розмірі 1192 (одна тисяча сто дев`яносто дві) гривні 33 копійки;

- витрати на професійну правничу допомоги у розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

Судовий збір у розмірі 1230 (одна тисяча двісті тридцять) гривень 07 копійок покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Інна ПАВЛОВСЬКА

Часті запитання

Який тип судового документу № 140754037 ?

Документ № 140754037 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 140754037 ?

Дата ухвалення - 20.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 140754037 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 140754037 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 140754037, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

Судове рішення № 140754037, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області було прийнято 20.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 140754037 відноситься до справи № 176/242/26

Це рішення відноситься до справи № 176/242/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 140742215
Наступний документ : 140754041