Рішення № 140752050, 19.10.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/11289/24

Номер провадження № 2/521/237/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді Ганошенка С.А.,

за участі секретаря судового засідання Папінян В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Одеса в порядку загального позовного провадження з викликом сторін та призначенням підготовчого судового засідання цивільну справу за позовом Державної екологічної інспекції Південно- Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Хаджибейського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом Державної екологічної інспекції Південно- Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.

Справа перебувала у провадженні судді Роїка Д.Я., якого наказом № 24-ос від 14.09.2026 року по суду відраховано зі штату суду у зв`язку із призначенням на посаду судді Одеського апеляційного суду.

На підставі розпорядження керівника апарату Хаджибейського районного суду м. Одеси № 486 від 17.09.2026 року по справі було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

За результатами повторного автоматизованого розподілу від 17.09.2026 року справа передана на розгляд судді Хаджибейського районного суду міста Одеси Ганошенка С.А.

Справа надійшла до провадження судді Ганошенку С.А. 18.09.2026 року.

Ухвалою суду від 18.09.2026 року вищевказану цивільну справу прийнято суддею до провадження та призначено в порядку загального позовного провадження з викликом сторін та призначенням підготовчого судового засідання в залі засідань № 209 в приміщенні Хаджибейського районного суду м. Одеси за адресою: м. Одеса, вул. Василя Стуса, буд. 1А на 13 годин 00 хвилин «06» жовтня 2026 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те що ОСОБА_1 (далі-відповідач) завдав шкоди державі, яка полягала у знищенні зелених насаджень у кількості 4 (чотири) шт., а саме тополя з діаметром дерева (у корі) біля шийки кореня 47, 52, 67, 76 см. за адресою: АДРЕСА_1 . Державною екологічною інспекцією Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) здійснено розрахунок шкоди заподіяної державі внаслідок знищення зелених насаджень за вказаною адресою. В результаті зазначених порушень державі завдано шкоду на загальну суму 15700,00 грн., який розрахований був позивачем на підставі додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів» від 08.04.1999 року №559 в редакції від 01.02.2012 року №111.

Оскільки відповідачем завдана шкода державі добровільно не відшкодована, позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої державі порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, у розмірі 15700,00 грн та судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Представник позивача в підготовче судове засідання 06.10.2026 року не з`явився, проте подав до суду через підсистему Електронний суд заяву про розгляд справи за його відсутності, та просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідач в підготовче судове засідання 06.10.2026 року не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином та своєчасно, на адресу суду 05.10.2026 року повернулися поштові листи з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою з незалежних від суду причин.

Ухвалою суду від 06.10.2026 року закрито підготовче засідання по цивільній справі за позовом Державної екологічної інспекції Південно- Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу та призначено справу до судового розгляду по суті о 12 годині 00 хвилин «19» жовтня 2026 року у залі суду № 209 в приміщенні Хаджибейського районного суду м. Одеси.

Представник позивача в судове засідання 19.10.2026 року не з`явився, проте подав до суду через підсистему Електронний суд заяву про розгляд справи за його відсутності, та просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідач в підготовче судове засідання 19.10.2026 року не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином та своєчасно, на адресу суду 19.10.2026 року повернулися поштові листи з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою з незалежних від суду причин.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до ч. 4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі наявних у справі доказів, зі згоди представника позивача, прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 завдав шкоди державі, яка полягала у знищенні зелених насаджень у кількості 4 (чотири) шт., а саме тополя з діаметром дерева (у корі) біля шийки кореня 47, 52, 67, 76 см. за адресою: АДРЕСА_1 . Державною екологічною інспекцією Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) здійснено розрахунок шкоди заподіяної державі внаслідок знищення зелених насаджень за вказаною адресою. В результаті зазначених порушень державі завдано шкоду на загальну суму 15700,00 грн., який розрахований був позивачем на підставі додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів» від 08.04.1999 року №559 в редакції від 01.02.2012 року №111.

За вчинення вказаного правопорушення до відповідача постановою від 17.02.2023 №7 застосовано адміністративне стягнення за ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі 1360,00 гривень. Результатом такої протиправної поведінки та порушенням природоохоронного законодавства України державі спричинена шкода у розмірі 15700,00 грн., розрахунок якої здійснений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.1999 № 559 «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів» від 08.04.1999 року №559 в редакції від 01.02.2012 року №111.

З метою досудового врегулювання відшкодування завданої державі шкоди на адресу відповідача був надісланий лист-претензія №14 від 23.01.2023 року з пропозицією сплатити шкоду у розмірі 15700,00 грн., який залишений був без відповіді.

Оскільки відповідачем завдана шкода державі добровільно не відшкодована, позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої державі порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, у розмірі 15700,00 грн та судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Згідно з ч. 1ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» природні ресурси України є власністю Українського народу.

Як передбачено ч. 1 ст. 167 ЦК України, держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Положеннями ст. 170 ЦК України передбачено, що держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Згідно з п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовуються і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовищу, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно з п. 1 ч. 2 вказаного Положення Держекоінспекція України входить до органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики і здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію Південного-Західного округу (Миколаївської та Одеської області), затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 06.08.2026 року № 121 (зі змінами станом на 29.11.2024 року, затверджені наказом ДЕІ №154), Державна екологічна інспекція Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.

Отже, позивач є уповноваженим державою органом, який виступає від імені держави з метою захисту інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Судом встановлено, що 11.01.2023 року ОСОБА_1 на території міста Одеси, завдав шкоди державі, яка полягала у знищенні зелених насаджень у кількості 4 (чотири) шт., а саме тополя з діаметром дерева (у корі) біля шийки кореня 47, 52, 67, 76 см. за адресою: АДРЕСА_1 . Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 10, 40 Закону України «Про рослинний світ», ст. 16, 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», п.п. 2.3 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1045.

У відношенні ОСОБА_1 працівниками Департаменту екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради було складено протокол про адміністративне правопорушення від 11.01.2023 року №008930, який був направлений до комісії Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради.

Згідно із постановою у справі про адміністративне правопорушення, винесеної У відношенні ОСОБА_1 17.01.2023 року № 7 адміністративна комісія Малиновської районної адміністрації ОМР встановила ознаки правопорушення, та застосувала адміністративне стягнення за ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі 1360,00 гривень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.1999 № 559 «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів» від 08.04.1999 року в редакції від 01.02.2012 року №111 затверджена такса для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктах.

Відповідно до додатку № 1 до цієї постанови розмір збитків, нанесених державі відповідачем, складає 15700,00 грн.

Позивач також звертався до відповідача з претензією від 23.01.2023 № 14 про необхідність добровільно відшкодувати суму збитків, нанесених державі, але на час розгляду справи сума збитків відповідачем не сплачена.

Як передбачено п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями та бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

За таких обставин відповідач ОСОБА_1 як особа, яка своїми неправомірними діями нанесла шкоду державній власності, зобов`язаний сплатити суму шкоди, нанесену державі.

З огляду на вищенаведене, на думку суду, є всі підставі для примусового стягнення грошових коштів за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок неправомірних дій відповідача, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом, у передбачених ЦПК України випадках.

Відповідно до норм закріплених у ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Від так, суд висновує що відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов Державної екологічної інспекції Південно- Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч.1,ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову-на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 3028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 10.04.2024 року №196.

Тому, відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача також належить стягнути на користь позивача сплачені останнім і документально підтвердженні судові витрати у загальному розмірі 3028,00 грн.

Керуючись Керуючись ст. 13,81,141,263-265,279,280-284 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Державної екологічної інспекції Південно- Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь держави Україна в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (6514, м. Одеса, 12 лінія, 6 ст. Люстдорфської дороги, 22, ЄРДПОУ 43879780) шкоду завдану навколишньому природному середовищу незаконною вирубкою дерев в сумі 15700 (п`ятнадцять тисяч сімсот) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 19.10.2026 року.

Суддя Сергій ГАНОШЕНКО