Рішення № 140752020, 16.10.2026, Любашівський районний суд Одеської області

Справа № 507/1777/26

Провадження № 2-а/507/9/2026

Номер рядка звіту 140

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2026 р. селище Любашівка

Любашівський районний суд Одеської області

в складі: головуючої судді Дюдюна О.В.,

за участю секретаря судового засідання Демовської Д.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Любашівка Одеської області, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Миколаївській області, Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Любашівського районного суду з адміністративним позовом до Головного управління національної поліції в Миколаївській області, Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

В обґрунтування позовної заяви зазначає, що 18 серпня 2026 року, інспектором лейтенантом поліції Петруковичем Вадимом Олександровичем було винесено постанову про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, фіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7741681, згідно якої його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Вказує, що у постанові зазначено, що він нібито керував транспортним засобом MITSUBISHI GALANT державний номерний знак НОМЕР_1 у якого в темну пору доби не працював задній лівий габаритний ліхтар, чим порушив пункт правил 31.1, 31.6 (б) ПДР- технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів.

Вважає, вказану постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню оскільки інспектором не було надано жодних належних та допустимих доказів (відеозапису, фотофіксації, технічних актів), які б підтверджували факт керування ним транспортним засобом із технічними несправностями. Сама лише постанова не може бути беззаперечним доказом вчинення правопорушення. Крім того зазначає, що освітлення фари перестало працювати безпосередньо під час руху, про що він не міг знати та виявивши це він рухався до найближчого місця стоянки або ремонту з дотриманням заходів безпеки, що згідно з Правилами дорожнього руху не є порушенням, а є виконанням обов`язку водія (п.31.5 ПДР). Більш того, як зазначає позивач під час винесення постанови інспектор порушив його права, передбачені ст.268 КУпАП, оскільки йому не було надано можливості скористатися правовою допомогою адвоката, не було належним чином розглянуто його пояснення та клопотання, справа була розглянута поверхнево та упереджено.

Ухвалою судді Любашівського районного суду Одеської області від 25 серпня 2026 року адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали (а.с.8).

Ухвалою від 01 вересня 2026 року, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження, вирішення адміністративної справи прийнято здійснювати з повідомленням (викликом) сторін та витребувано докази (а.с.18).

Представником відповідача Головного управління поліції в Миколаївській області Міхняєвою А.А. через підсистему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що обставини вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджуються відеозаписом, здійсненим за допомогою портативного нагрудного відео реєстратора працівника поліції. Вказує, що на відеозаписі зафіксовано рух транспортного засобу MITSUBISHI GALANT державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 у якого під час руху в умовах недостатньої видимості не горіли задні габаритні ліхтарі, чим останній порушив п.31.6.б Правил дорожнього руху України. Вказаний вище транспортний засіб було зупинено, відповідно до п.1 ч.1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію». На відео також зафіксовано, що розгляд справи про адміністративне правопорушення, проведений у відповідності до вимог чинного законодавства. Інспектор СРРП ВП №3 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області лейтенант поліції Петрукович В.О., який розглядав справу, оголосив, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності та роз`яснив позивачу його права та обов`язки. З винесеною постановою ОСОБА_1 було ознайомлено, про що зроблено в ній відмітку.

У зв`язку з викладеним, вважає позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та просила суд в їх задоволенні відмовити у повному обсязі та справу розглядати без участі представника (а.с. 33-36).

Позивач ОСОБА_1 , в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно постанови серії ЕНА №7741681 від 18.08.2026 року, складеної інспектором СРПП відділення поліції №3 (селища Криве Озеро) Первомайського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області лейтенантом поліції Петруковичем В.О. встановлено, що 18.08.2026 року о 17:51 в селищі Криве Озеро по вулиці Калантирській біля будинку 51, ОСОБА_1 керував автомобілем марки MITSUBISHI GALANT номерний знак НОМЕР_1 у якого в темну пору доби не працював задній лівий габаритний ліхтар, чим порушив пункт правил 31.1, 31.6 (б) ПДР- технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів. Дії останнього кваліфіковано за ч.1 статті 121 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 340 грн. (а.с.6).

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо) неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

Статтею 7 КУпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно зі ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною другою ст. 286 КАСУ передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень ( постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі, зафіксовані в автоматичному режимі, протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

За приписами ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Відповідно до п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання та регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно п.2 ч.1 статті 35 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами, далі Правила).

Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ №1395 від 07.11.2015 року, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених деякими статтями КУпАП, у тому числі і ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП настає за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Виходячи з п. 11 ч. 1 ст. 23 та п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережах, та може зупиняти транспортні засоби у разі якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу.

У ч. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію" поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Згідно статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: в тому числі частини перша, друга, третя, п`ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до п.10 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року № 1395, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як встановлено судом із досліджених відеозаписів, 18.08.2026 року працівником поліції було зупинено транспортний засіб марки MITSUBISHI GALANT державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 у зв`язку з порушенням ним п.31.6.б Правил дорожнього руху, яким передбачено, що забороняється подальший рух транспортних засобів, у яких у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів. Дії останнього кваліфіковано за ч.1 статті 121 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 340 грн.

Згідно п.31.1. Правил дорожнього руху України, технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

За положеннями частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до частини 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як доказ вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, представником відповідача надано відеозаписи з нагрудної камери працівника поліції щодо події, яка відбулася 18.08.2026 року близько 17 годин 58 хвилин за участю позивача, та які були досліджені судом.

Так, з дослідженого судом відеозапису вбачається, що 18.08.2026 року близько 17 годин 58 хвилин транспортний засіб марки MITSUBISHI GALANT державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 в супереч вимогам п.31.6.б Правил дорожнього руху, яким передбачено, що забороняється подальший рух транспортних засобів, у яких у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів, рухається по проїзній частині дороги з непрацюючим заднім лівим габаритним ліхтарем.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , факт керування ним транспортним засобом марки MITSUBISHI GALANT державний номерний знак НОМЕР_1 у вказаний у постанові день та час з непрацюючим заднім лівим габаритним ліхтарем не заперечував, а заперечував той факт, що керував транспортним засобом у темну пору доби як зазначено у постанові. Крім того вказував на те, що освітлення габаритного вогню перестало працювати безпосередньо під час руху, та працівник поліції не направив його до найближчої станції технічного обслуговування для усунення вказаної несправності. Додав, що на місці складання постанови, працівник поліції оголошував його права та обов`язки, а також право на оскарження до суду вказаної постанови у разі незгоди з прийнятим рішенням.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, заслухавши пояснення позивача встановив, що вина ОСОБА_1 у вчинені правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП є доведеною належними та допустимим доказами, а саме, наданими відеозаписами з нагрудної камери працівника поліції та особистих пояснень позивача наданих в судовому засіданні.

Суд звертає увагу, що згідно вимог п.31.6.б Правил дорожнього руху, передбачено, що забороняється подальший рух транспортних засобів, у яких як у темну пору доби так і в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів.

З наданого відеозапису з нагрудної камери працівника поліції встановлено, що позивач керував транспортним засобом марки MITSUBISHI GALANT державний номерний знак НОМЕР_1 в умовах недостатньої видимості.

Таким чином, на підставі викладеного, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат зважаючи на відмову в задоволенні позову, понесені позивачем витрати на сплату судового збору не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.62 Конституції України, ст.ст.9, 12, 247, 292, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 19, 20, 72, 77, 139, 243, 244, 245, 246, 250, 268, 286, 295 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Миколаївській області, Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху- відмовити.

У відповідності до положень ч.2 ст.251 КАС України у разі проголошення тільки скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення.

У відповідності до ч.1 ст.272 КАС України судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 283-1, 283-2, 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до положень ч.3 ст.251 КАС України у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення в електронній формі протягом двох днів із дня його складення у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Повний текст рішення складено 20.10.2026 року.

Суддя: Дюдюн О.В.