Єдиний державний реєстр судових рішень
14.10.2026
Справа № 497/924/26
Провадження № 2/497/1145/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.10.2026 року Болградський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Раца В.А.,
секретаря Божевої І.Д.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у відкритому судовому засіданні, в місті Болграді, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
06.04.2026 року представник позивача директор товариства Сердійчук Я. звернулася до суду із зазначеним позовом та просить постановити рішення, яким стягнути на користь позивача з відповідача суму заборгованості за договором №Z52.20315.005886644 від 30.10.2019 року у розмірі 40 987,10 грн., а також судові витрати: судовий збір в розмірі 3 328,00 грн. та витрати на правову допомогу - 16 000,00 грн.
В обґрунтування позову представник посилається на те, що 30 жовтня 2019 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір №Z52.20315.005886644. Згідно з умовами кредитного договору первісним кредитором було надано кредит у розмірі 36 240,00 грн. під 0,01 % річних, у свою чергу відповідач зобов`язався повернути кредитні кошти та сплатити передбачених договором платежів, у тому числі процентів за користування кредитом, у строки та порядки, визначених графіком платежів. Позичальник акцептував публічну пропозицію про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «Ідея банк» шляхом проставлення власноручного підпису. Відповідач підтвердив ознайомлення з усіма умовами кредитного договору, зрозумілість та добровільність прийняття, що підтверджується укладенням договору. У подальшому 11 грудня 2025 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» було укладено Договір факторингу №11-12/25, відповідно до якого АТ «Ідея Банк» відступило свої права вимоги, а ТОВ «Факторинг партнерс» набуло право вимоги за первинними договорами, в розмірі заборгованостей боржників перед АТ «Ідея Банк», визначеними в реєстрі боржників. У тому числі за даним договором факторингу ТОВ «Факторинг партнерс» було відступлено право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед АТ «Ідея Банк» за договором №Z52.20315.005886644 від 30.10.2019 року. Загальний розмір заборгованості за кредитним договором станом на дату формування позовної заяви становить 40 987,10 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 19 630,93 грн., заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги у розмірі 2,50 грн., заборгованості за комісіями у розмірі 21 353,67 грн. Відповідач взяті на себе зобов`язання не виконує, у зв`язку з чим позивач змушений звернутися до суду з цім позовом.
Ухвалою судді від 28.04.2026 року відкрито провадження по справі та розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін по справі.
Сторони у судове засідання не з`явилися.
Представник позивача директор товариства Сердійчук Я. в позовній заяві клопотала, про розгляд справи у відсутності представника позивача, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 до суду не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті судової влади України за веб-адресою: http://bg.od.court.gov.ua/sud1507/, та надіслання судової повістки за місцем реєстрації, причину неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву до суду не подав, тому суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України за відсутності заперечень до того позивача.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Зі ст. 81 ЦПК України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Щодо укладання Договору кредиту та страхування №Z52.20315.005886644 від 30 жовтня 2019 року.
Судом встановлено, що 30.10.2019 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» в особі уповноваженого працівника, з однієї сторони, Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Файненс Сервіс» в особі уповноваженого представника з другої сторони, та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту та страхування №Z52.20315.005886644, відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти для власних потреб шляхом переказу коштів в розмірі 30 200,00 грн. на відповідний рахунок, який відкритий в АТ «Ідея банк» та позичальник доручив банку оплатити страховий внесок за рахунок кредиту в розмірі 6 040,00 грн. (загальна сума кредиту 36 240,00 грн.) зі сплатою процентної ставки 0,01% річних, строком на 24 місяці, датою повернення кредиту є 30.10.2021 (а.с.5-6).
Відповідно до паспорту споживчого кредиту (додаток №1) відповідач ОСОБА_1 зобов`язався повертати кредит разом з нарахованими процентами та платою обслуговування кредитної заборгованості в 24 щомісячних внесках включно до 30.10.2021 року. Також з графіку платежів вбачається, що відповідач повинен був за весь час користування грошовими коштами окрім основної суми наданого кредиту, сплатити 0,01 процентів за користування кредиту, що становить 3.79 грн. та 32 094,24 грн. - платежі за додаткові та супутні послуги банку, при цьому загальна орієнтовна вартість кредиту складає 68 338,03 грн. (а.с.5 на звороті).
Договір та всі додані до нього документи підписані особистим підписом ОСОБА_1 30.10.2019 року, доказів протилежного суду надано не було.
Факт отримання відповідачем грошових коштів підтверджено ордером-розпорядженням №1 про видачу кредиту, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав 30 200,00 грн. на підставі укладеного договору та сплатив страховий платіж обумовлений умовами договору у розмірі 6 040,00 грн., загальна сума наданого кредиту становить 36 240,00 (а.с.7).
Також переказ коштів підтверджується меморіальним ордером №8957656 від 30.10.2019 року, з якого вбачається переказ грошових коштів у сумі 36 240,00 грн., отримувач ОСОБА_1 , із зазначеним призначенням платежу видача кредиту згідно кредитного договору №Z52.20315.005886644 від 30.10.2019 (а.с. 19 на звороті)
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.ст. 627, 629 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим до виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Сторонами було дотримано усіх вимог законодавства, тому договір вважається укладеним та підлягає виконанню обома сторонами.
Щодо укладання договору факторингу №11-12/25 від 11.12.2025.
11 грудня 2025 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» в особі члена правління, фінансово-операційного директора Луценка О.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» в особі директора Сердійчука Я.Я. було укладено Договір факторингу №11-12/25, за яким до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право грошової вимоги і до відповідача за договором №Z52.20315.005886644 від 30 жовтня 2019 року (а.с.24-26).
Відповідно до п.5.1 Договору права вимоги вважаються такими, що перейшли від клієнта до фактора саме в день підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників для друку та договору за допомогою сервісу електронного документообігу «Вчасно» за умови виконання фактором зобов`язань передбачених в п. 4.1. цього договору.
Згідно п.4.1 договору фактор зобов`язується сплатити клієнту суму фінансування у розмірі 9 238 597,00 грн. шляхом перерахунку 100% вказаної суми на рахунки клієнта протягом 3 роочих днів після отримання реєстру боржників в електронному вигляді та підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників в електронному вигляді, реєстру боржників для друку та акту приймання-передачі реєстру боржників для друку, договору за допомогою сервісу електронного документообігу «Вчасно».
ТОВ «Факторинг партнерс» сплатило на розрахунковий рахунок АТ «Ідея Банк» 9 238 597,00 грн. оплата згідно договору факторингу №11-12/25 від 11.12.2025, що підтверджується платіжною інструкцією №0588840000 від 12.12.2025 року (а.с.29).
11 грудня 2025 року сторони підписали акт приймання-передачі реєстру боржників для друку № НОМЕР_1 (Лот №13) та № НОМЕР_2 (Лот №15) (а.с.30).
Відповідно до реєстру боржників для друку №1 (Лот 13) від 11 грудня 2025 року до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право грошової вимоги у тому числі і щодо заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №Z52.20315.005886644 від 30.10.2019 в сумі 40 987,10 грн. з яких: 19 630,93 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2,50 грн. - сума заборгованості за відсотками, 21 353,67 грн. сума заборгованості за комісією (а.с.32-33).
Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
В порядку ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Із матеріалів справи вбачається, що загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №Z52.20315.005886644 від 30 жовтня 2019 року, що підлягає стягненню з позичальника відповідно до довідки-розрахунку заборгованості станом на 11.12.2025, становить 40 987,10 грн, з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 19 630,93 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 2,50 грн, заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями 21 353,67 (а.с.22 на звороті).
Отже, ТОВ «Факторинг партнерс» наділено правом грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 .
Суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 19 630,93 грн, заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 2,50 грн., оскільки матеріалами справи та умовами кредитного договору підтверджується факт надання відповідачу кредитних коштів, а також відповідно до умов кредитного договору передбачено обов`язок позичальника повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.
Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості за комісіями у розмірі 21 353,67 грн., суд зазначає наступне.
У паспорті споживчого кредиту від 30.10.2019, а саме згідно п.5 порядку повернення кредиту, відповідач своїм підписом погодив комісію за надання кредиту, проте позивачем не роз`яснено за які конкретні додаткові та супутні послуги, а саме інші послуги банку з відповідача буде нарахована комісії у розмірі 32 094,24 грн. (а.с. 5 на звороті). У договорі кредиту №Z52.20315.005886644 від 30 жовтня 2019 року така інформація теж не міститься (а.с. 5).
Частиною 1 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 року по справі № 496/3134/19 зазначила наступне. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту; На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит Банк надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною в договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супровідних послуг банку, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит додатка 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (п. 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів.
Позивачем не наданий детальний розрахунок щодо нарахованих додаткових або супутніх послуг.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку послуг з обслуговування кредиту, їх погодження зі споживачем при укладенні кредитного договору.
Відтак, суд дійшов висновку про відмову у задоволені вимоги про стягнення з відповідача суми прострочених платежів за комісією у розмірі 21 353,67 грн.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд звертає увагу на наступне.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Частинами 2 - 4 статті 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч.1 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем подані наступні документи:
- Договір № 02-07/2024 про надання правової допомоги, укладений 02.07.2024 року між ТОВ «Факторинг партнерс» в особі директора Сердійчук Я.Я. та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» (а.с.39-42);
- прайс-лист АО «Лігал Ассістанс» (а.с.43-44);
- заявку на надання юридичної допомоги №794 від 02.02.2026 року з розрахунком в 16 000,00 грн. (а.с.45);
- витяг з акту №29 про надання юридичної допомоги від 27.02.2026 року, відповідно до якого надання усної консультації зайняло 2 години 4 000,00 грн. та складання позовної заяви зайняло 4 години 12 000,00 грн., загальна сума 16 000,00 грн. (а.с.46);
Однак у матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують сплату ТОВ «Факторинг партерс» наданих послуг Адвокатському об`єднанню «Лігал Ассістанс».
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду у справі №755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19 зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При розподілі витрат на професійну правничу допомогу суд враховує, що дана справа є справою незначної складності, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у даних справах є майже типовими та фактично шаблонними, через що для фахового юриста, тим більше адвокатського об`єднання, не вимагала значних часових затрат для надання усної консультації з вивченням документів, а обсяг досліджених доказів є невеликим, а тому суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 8 000,00 грн., який на думку суду є об`єктивним та співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково, суд, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимогу розмірі 1 594,16 грн. (з розрахунку 19 633,43 грн./ 40 987,10 грн. х 3 328,00 грн.).
Керуючись статтями 509, 526, 527, 530, 610 - 612, 1048, 1049, 1050,1054,1077 ЦК України, ст.ст. 11,12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 12, 76, 77, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 277-279, 280, 354, ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд.6, офіс 521), заборгованість за Договором №Z52.20315.005886644 від 30 жовтня 2019 року в розмірі 19 633 (дев`ятнадцять тисяч шістсот тридцять три) гривні 43 копійки, суму судових витрат в розмірі 1 594 (одна тисяча п`ятсот дев`яносто чотири) гривні 16 копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 8 000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок, а всього 29 227 (двадцять дев`ять тисяч двісті двадцять сім) гривень 59 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.А. Раца
Судове рішення № 140751622, Болградський районний суд Одеської області було прийнято 14.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 497/924/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: