Ухвала суду № 140751433, 14.10.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Дата ухвалення
14.10.2026
Номер справи
755/16639/26
Номер документу
140751433
Форма судочинства
Кримінальне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 755/16639/26

№ 1-кс/755/4592/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" жовтня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваної ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці Вінницької обл., Тиврійського р-ну, смт Тиврів, громадянці України, українці, офіційно не працюючій, з неповною середньою освітою, не заміжній, зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючій зі слів у Київській області, м. Бровари (однак, чіткої адреси не зазначила), раніше не судимій, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100040002410 від 12.10.2026 року, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 .

Клопотання погоджено з прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 .

Клопотання мотивоване тим, що в провадженні слідчого відділу Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12026100040002410 від 12.10.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2002-ІХ, Указом Президента України від 14.03.2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 року № 21 19-1Х на території України введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався, який станом на теперішній час є діючим.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 12.10.2026 року, близько 14 години 00 хвилин, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходилась поблизу магазину «Єва», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Миропільська 27, та зайшовши до приміщення торгівельного залу магазину «Єва», де здійснює свою господарську діяльність ТОВ «РУШ», направилась до торгівельної зали зі стелажами з представленим асортиментом товарів. Підійшовши до вищезазначених стелажів, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчиненого в умовах воєнного стану. Реалізуючи свій злочинний умисел, розгледівши представлений асортимент, взяла з полиць наступні товари: дві коробки чоловічих електричних тримерів «Gillete» Beard Trimmer Pro, вартістю 1965 гривні 83 копійки за штуку, а всього, на суму 3931 гривень, 66 копійок; одну коробку тримеру для тіла та інтимної «Gillete» BG 5, вартістю 1757 гривень 50 копійок; одну пляшку чоловічого лосьйону після гоління для чутливої шкіри «Nivea Men», вартістю 257 гривень 50 копійок; одну пляшку чоловічого лосьйону після гоління «Nivea Men» заряд свіжості, об`ємом 100 мл, вартістю 257 гривень 50 копійки, які поклала до сумки, що була при ній. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчиненого в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 почала здійснювати рух до виходу з приміщення магазину «Єва», минаючи касову зону та не здійснюючи оплату за вищевказане майно. Так, намагаючись безперешкодно залишити приміщення магазину, ОСОБА_5 пройшла повз обладнання системи захисту від крадіжок, що розміщенні при виході з приміщення магазину, та які подали звуковий сигнал від наявних на товарах захисних магнітних датчиків, та в цей час, таємні дії ОСОБА_5 були викриті працівниками магазину «Єва». Після чого, працівники магазину «Єва», переслідуючи ОСОБА_5 , вибігли за нею на вулицю та виразили вимогу про повернення майна, при цьому, ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що її дії з таємного викрадення майна викриті, ігноруючи вимоги працівників магазину «Єва», переслідуючи прямий умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, утримуючи при собі викрадене майно, побігла в протилежний напрямок від працівників магазину. Проте, ОСОБА_5 , виконавши всі дії, які вважала необхідними для доведення правопорушення до кінця, але правопорушення не було закінчено з причин, що не залежали від її волі, при цьому, не маючи реальної змоги розпорядитись викраденим майном на загальну суму 6 204 гривні 16 копійок, що належить ТОВ «РУШ», та останню було затримано працівниками магазину «Єва».

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України, а саме, у закінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений в умовах воєнного стану.

12 жовтня 2026 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України.

13жовтня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами та іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності, а саме:протоколом огляду місця події; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколами пред`явлення для впізнання за фотозображеннями; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину; протоколом перегляду відеозапису;повідомленням про підозру та іншими доказами в сукупності.

Таким чином, про обґрунтованість підозри, пред`явленої підозрюваній та причетність її до вчиненого кримінального правопорушення, свідчать зазначені вище матеріали кримінального провадження у їх сукупності.

При розгляді даного клопотання необхідно прийняти до уваги, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти власності, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років.

Крім того, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_5 покладається необхідність запобігання спробам, а саме:усвідомлюючи про неминучість покарання за інкримінований їй тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду; може незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, шляхом підмовляння, підкупу, погроз може схиляти їх до дачі неправдивих показань. Вагомою частиною доказової бази у вказаному кримінальному провадженні являються показання свідків, місце роботи яких останній відомі, що суттєво збільшує вищевказаний ризик; може вчинити інший злочин, який підтверджується фактом того, що ОСОБА_5 веде антисоціальний злочинний спосіб життя, відчуваючи безкарність за скоєний злочин, будучи офіційно не працевлаштованою, стабільного доходу немає, існують реальні ризики вчинення нового кримінального правопорушення з метою задоволення власних потреб

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, зазначається, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами. При цьому, підозрювана ОСОБА_5 не має міцних соціальних зв`язків, оскільки народилась та зареєстрована у Вінницькій області, дітей та чоловіка не має, також,не має постійного місця проживання у м. Києві або області, при чому, вказана нею адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 , не відповідає дійсності, оскільки вказаного будинку не існує. Також, у контактній книзі мобільного телефону підозрюваної відсутні збережені абонентські номери, а особи, які телефонували з невідомих абонентських номерів, не знайомі з підозрюваною та не володіють інформацією про її особу. Водночас, абонент з контактним номером телефону « НОМЕР_1 », який під час спілкування представився на ім`я ОСОБА_11 , та який наразі проходить службу у ЗСУ, повідомив, що часто бачив ОСОБА_12 , яка ночувала на ринках «Юність» та «Лісному» та вела кочівний спосіб життя. Крім того, варто звернути увагу, що під час вчинення кримінального правопорушення підозрювана перебувала в стані алкогольного сп`яніння.

У зв`язку з вищенаведеними обставинами, враховуючи всі ризики в їх сукупності та взаємозв`язку, запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі, у подальшому, може вплинути на хід досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження, та не забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків.

Застосування до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання не забезпечить належної поведінки обвинуваченої, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації.

Не можливе і застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на даний час, не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно підозрюваної ОСОБА_5 саме такого запобіжного заходу.

Застосування до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть із застосуванням електронних засобів контролю та при забороні цілодобово залишати житло, не зможе унеможливити спробам переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків або вчинити інші кримінальні правопорушення. Крім того, підозрювана не має постійного місця проживання у м. Києві та веде кочівний спосіб життя.

Єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваною ОСОБА_5 покладених на неї обов`язків та унеможливить реалізацію вищевикладених ризиків, є запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Враховуючи вищенаведене, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає позиціям Європейського суду з прав людини, а також на те, що на даний час існують перелічені вище ризики, у зв`язку з чим сторона обвинувачення вважає необхідним застосування відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, з викладених у ньому підстав, зазначивши, що на даний час, існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, про які зазначеного у клопотанні.

Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, зазначивши, що повідомлення про підозру є необґрунтованим та підлягає дослідженню, обставини, які мали місце, викладено не в повній мірі, збитків потерпілій стороні завдано не було, оскільки викрадений товар було повернуто та не пошкоджено. Зокрема підозрювана ОСОБА_5 повідомила, що працює на ринку, тому, не дивлячись на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, вважає, що до підозрюваної ОСОБА_5 можливо застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Підозрювана ОСОБА_5 підтримала думку захисника, зазначивши, що має бажання працювати та допомагати своїй дитині, якою опікується її сестра і дитина проживає з останньою, та зазначила, що точну адресу проживання вказати не може, оскільки, проживала за різними адресами, зараз проживає у своєї подружки, однак, чітко адресу не пам`ятає та планує винамайти житло в с. Калинівка Броварського району, зокрема, обіцяє змінити свій спосіб життя.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваної, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 192 КПК України передбачає право слідчого за погодженням з прокурором звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосув ання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопору шення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов' язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3 ) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кр имінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

У частині 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог статті 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрю ється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваног о, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов заст осованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

За правилами ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Статтею 184 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищог о антикорупційного суду, і повинно містити: 1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) зако ну України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; 5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і пос илання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів; 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу.

Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. До клопотання додаються: 1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу; 3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Застосування запобіжного заходу до кожної особи потребує внесення окремого клопотання.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Частиною 5 статті 9 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з ч. 5 ст. 193 КПК України, будь-які твердження чи заяви підозрюваного, обвинуваченого, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Відповідно до ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Судом було встановлено, що слідчим відділом Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100040002410 від 12.10.2026 року, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України.

Слідчий СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 .

Клопотання слідчого погоджене із прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , оформлене відповідно до вимог ст. 184 Кримінального процесуального кодексу України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання та якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконані вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України.

12 жовтня 2026 року ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

13 жовтня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України.

У судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, наявними доказами, зокрема: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію; протоколом огляду місця події; протоколами допиту свідків; протоколом перегляду записів камер спостереження та іншими долученими до клопотання матеріалами в їх сукупності.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про можливе вчинення підозрюваною ОСОБА_5 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою, стан здоров`я підозрюваної, міцність її соціальних зв`язків, репутацію підозрюваної, майновий стан, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

Слідчий суддя, також враховує, що, за злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, остання офіційно не працевлаштована, не має постійного місця проживання.

Вказані вище обставини, а також суспільна небезпека злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , на думку слідчого судді, дають підстави для висновку, що існують з боку підозрюваної ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, можливість переховування від органу досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст. 178 КПК України, а також доведеність прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, тому, клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити.

Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Також ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 131, 132, 176-178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 днів, тобто до 11 грудня 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 66 560 гривень, яка може бути внесена як самою підозрюваною, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089), у разі внесення якої вона підлягає звільненню з-під варти.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрювану, у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця свого проживання та/або місця роботи.

Роз`яснити підозрюваній, що у разі порушення нею обов`язків, покладених на неї в цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя:

Часті запитання

Який тип судового документу № 140751433 ?

Документ № 140751433 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 140751433 ?

Дата ухвалення - 14.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 140751433 ?

Форма судочинства - Кримінальне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 140751433 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 140751433, Дніпровський районний суд міста Києва

Судове рішення № 140751433, Дніпровський районний суд міста Києва було прийнято 14.10.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.

Судове рішення № 140751433 відноситься до справи № 755/16639/26

Це рішення відноситься до справи № 755/16639/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 140751419
Наступний документ : 140778933