Рішення № 140749969, 20.10.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/16416/26

Провадження № 2/643/8996/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2026 Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Довготько Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Вишнякової Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» звернулось до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором кредиту №45824264 в розмірі 25 200,00 грн., судовий збір 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу - 6500 грн. (документ сформований в систему «Електронний суд» 28.07.2026).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 16.01.2026 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит №45824264, за яким кредитодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 15 000,00грн., строком на 20 днів (з 16.01.2026 по 04.02.2026) зі сплатою процентів у розмірі 0,2% в день, комісії за надання кредиту 16,00% від суми наданого кредиту. У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4% за понадстрокове користування кредитом на тіло кредиту за кожен день понадстрокового користування. Договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, надісланого на вказану відповідачем електронну адресу, в порядку, визначеному ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію». Кредитодавець виконав свої зобов`язання за договором, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 15 000 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА». 25.02.2026 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладено договір факторингу №25/02/26 за умовами якого останнє набуло право грошової вимоги до боржників, у тому числі до відповідача за договором кредиту №45824264. Відповідач свої зобов`язання за договором кредиту не виконав, в зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 25 200,00 грн., з яких: 15 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 600,00 грн. сума заборгованості за процентами; 2 400,00 грн. сума заборгованості за комісією; 7 200,00 грн. сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 05.08.2026 провадження по справі відкрито та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. Подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку. Виклик відповідача також здійснювався шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті «Судова влада України». Причини неявки в судове засідання відповідач суду не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

Зі згоди представника позивача, суд ухвалює заочне рішення на підставі ст.280 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 16.01.2026 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45824264, згідно п.2.1 якого кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, який в свою чергу зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів або достроково та сплатити проценти від суми кредиту та комісію за надання кредиту відповідно до умов цього договору.

Сума кредиту 15 000,00 грн., строк договору - 20 днів (з 16.01.2026 по 04.02.2026), фіксована процентна ставка 0,200% в день, комісія за надання кредиту 16,00% від суми наданого кредиту, що складає 2 400 грн. (п.2.2 Договору).

Договір №45824264 від 16.01.2026 підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, надісланого на вказану відповідачем електронну адресу, в порядку, визначеному ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію».

Довідкою про ідентифікацію, ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» підтверджує, що клієнт ОСОБА_1 , з яким укладений договір №645824264, ідентифікований Товариством.

Відповідно до копії платіжної інструкції/операція вiд 04.06.2026 ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» на рахунок № НОМЕР_1 , перераховано кошти у сумі 15 000,00 грн.

Факт переказу коштів також підтверджується листом №КД-000098156 від 04.06.2026 адресоване TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», де ТОВ «Европейська платіжна система» повідомляє та підтверджує, що 16.01.2026 було перераховано 15000, 00 грн. ОСОБА_2 на номер платіжної картки № НОМЕР_1 .

25.02.2026 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено договір факторингу №25/02/26 за умовами якого позивач набув права грошової вимоги до боржників, у тому числі до ОСОБА_1 за Договором №45824264 від 16.01.2026.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором №45824264 від 16.01.2026 заборгованість ОСОБА_1 станом на 22.06.2026 складає 25 200,00 грн., з яких: 15 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 600,00 грн. сума заборгованості за процентами; 2 400,00 грн. сума заборгованості за комісією; 7 200,00 грн. сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ч.1 ст. 527 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало своє зобов`язання за договором та здійснило переказ грошових коштів на картку відповідача на суму 15 000,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Доказів повернення відповідачем суми позики та процентів за користування кредитом суду не надано, а тому суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 15 000 грн., заборгованості за процентами нарахованими в межах строку дії договору у розмірі 600, 00 грн.

Що стосується вимог про стягнення заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування у розмірі 7 200 грн., то суд зазначає наступне.

За змістом ст. 1048 ЦК України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, зазначила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постанові від 05 квітня 2023 року, справа №910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, позивачем нараховано відсотки за понадстрокове користування кредитом за відсотковою ставкою, погодженою сторонами у договорі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заявлена позивачем вимога про стягнення відсотків за понадстрокове користування кредитом є фактично вимогою, яка відповідає положенням ст. 625 ЦК України.

Однак, вказана вимога не підлягає задоволенню з огляду на законодавчі обмеження.

Відповідно до п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан з 05.00 год 24 лютого 2022 року, який триває донині.

З огляду на вказані норми, позичальник (відповідач) звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього кодексу, а тому позовні вимоги в частині стягнення процентів за понадстрокове користування кредитом до задоволення не підлягають, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні цієї частини позовних вимог.

Що стосується стягнення з відповідача комісії за надання кредиту у розмірі 2 400,00 грн., то суд зазначає наступне.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин 1, 2, 5статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини 1статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною 2статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Водночас, наявність такої комісії вимагає зазначення в кредитному договорі переліку додаткових та супутніх фінансових послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням/поверненням кредиту, що надаються позичальнику, адже само по собі надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч.1ст. 1054 ЦК України є обов`язком банку/фінансової установи, й виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Згідно з пунктом 2.2.4 кредитного договору комісія за надання кредиту становить 2 400,00 грн та нараховується за ставкою 16 % від суми наданого кредиту.

За визначенням, наведеним у договорі, зазначена комісія за надання кредиту грошові кошти, які згідно умов Договору позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавацю за надання та користування кредитом в якості однієї із складових загальних витрат за споживчим кредитом.

Однак сам факт включення до договору умови про сплату комісії не є достатньою підставою для її стягнення без перевірки відповідності такої умови вимогам законодавства про споживче кредитування та захист прав споживачів.

Суд повинен оцінити, чи передбачає спірна комісія оплату окремої послуги, фактично наданої позичальнику, та чи відповідає умова договору про її сплату вимогам законодавства, чинного на момент укладення договору.

Якщо встановлено, що комісія фактично є платою за дії кредитодавця, пов`язані з оформленням та наданням кредиту, які не становлять самостійної послуги для позичальника, а позивач не довів належних правових підстав для стягнення відповідної суми, вимога про її стягнення є необґрунтованою.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 (провадження № 61-16739св20), від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15 (провадження № 61-19356св19), від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15 (провадження № 61-16561св20), від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15 (провадження № 61-8543св20).

Отже, умови договору про сплату комісії саме за надання та обслуговування кредиту, тобто за дії, які кредитор здійснює на власну користь, є несправедливими, суперечать принципу добросовісності, та мають наслідком істотний дисбаланс договірних прав і обов`язків та погіршення становища споживача, що за своєю природою є дискримінаційними.

Встановлена комісія за надання та обслуговування кредиту є невиправданим платежем, що спрямований на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, отже, така умова договору порушує публічний порядок, та є нікчемною.

З огляду на зазначене, підстави для задоволення позовних вимог про стягнення комісії за надання кредиту у розмірі 2 400,00 грн., відсутні.

Таким чином, стягненню підлягає сума 15 600,00 грн, що утворилась по тілу кредиту у розмірі 15 000,00 та процентами за кредитом у розмірі 600, 00 грн.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з положень ч.1 ст.141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача суму сплаченого позивачем судового збору пропорційно до задоволених вимог у розмірі 1 650 грн 69коп.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 6 500, 00 грн, то суд зазначає наступне.

Стаття 133 ЦПК України визначає види судових витрат.

Так судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано копії: договору № 11-05/26/ФП про надання правничої допомоги від 11.05.2026, акту приймання-передачі справ на надання правничої допомоги та витягу з акту №2-ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги від 12.06.2026, платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 850022336.1 від 12.06.2026.

Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Дослідивши матеріали справи та зміст поданих позивачем документів, суд вважає, що наведений адвокатом обсяг послуг з їх вартістю (6 500,00 грн.) є неспівмірним із складністю справи та затраченим часом на надання таких послуг. Заявлені витрати не відповідають критерію їх реальності, розумності їхнього розміру, а тому суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 4000 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Оскільки позов задоволено частково, витрати на правову допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених позовних вимог у сумі 2 480 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 80, 81, 141, 263, 265, 280 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45824264 від 16.01.2026 в розмірі 15 600 /п`ятнадцять тисяч шістсот/ грн 00 коп., з яких: 15 000,00 грн. - основна сума боргу; 600,00 грн. сума заборгованості за процентами.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 650 грн 69коп., витрати на правничу допомогу в розмірі 2 480 грн 00 коп., а всього 4 130 грн. 69 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду, протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 20.10.2026.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», місце заходження: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд.31/33, код ЄДРПОУ 43311346.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.М. Довготько