Рішення № 140749881, 12.10.2026, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 630/158/26

Провадження № 2/630/265/26

З АО Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Сухорукова І.М.,

за участю секретаря Дубрової А.І.,

прокурора Сімоненко К.Ю.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

позивача ОСОБА_2 ,

представника третьої особи Гайдаш Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Люботин Харківського району Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування Люботинської міської ради Харківської області про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із даним позовом у якому зазначив, що рішенням Люботинського міського суду Харківської області від 11.02.2025 року його було визнано батьком неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час дитина мешкає разом з позивачем, відповідачка з вересня 2022 року ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не приймає участі у вихованні сина, не цікавиться станом його здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток, тому позивач просить позбавити відповідачку батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Люботинського міського суду Харківської області від 26.02.2026 провадження у справі було відкрито та її розгляд призначено у порядку загального судового провадження.

Ухвалою від 13.05.2026 закрито підготовче провадження у справі та її розгляд призначено у відкритому судовому засіданні.

Відповідачка ОСОБА_3 у підготовче судове засідання та у судові засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином - шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем мешкання, а також СМС-повідомлення та об`яв на офіційному інтернет-сайті суду. Відзиву на позовну заяву або клопотань від відповідачки судом не отримано.

У судовому засіданні 02.10.2026 за клопотанням представника позивача судом було ухвалено про заочний розгляд справи.

Таким чином, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Представник позивача позов підтримав у повному обсязі та просив задовольнити позовні вимоги.

Представник третьої особи підтримала позов у повному обсязі.

Прокурор не заперечувала проти задоволення позову.

Позивач ОСОБА_2 пояснив, що він з відповідачкою жили у цивільному шлюбі з 2015 року. Вони спочатку жили у його батьків, а потім він купив будинок у 2018 року та проживав там з відповідачкою, її дочкою ОСОБА_5 та їх спільним сином ОСОБА_6 . Син був народжений не у шлюбі, тому у свідоцтві про народження був записаний зі слів матері. Вони жили однією сім`єю до вересня 2022 року. Відповідачка у вересні 22-го року пішла з дому, дітей з собою не забрала. Перед тим як вона пішла, в них виникали сварки з приводу того, що відповідачка пила алкоголь, і діти інколи залишаються з-за цього голодними вдома. Він на той час весь день був на роботі і міг контролювати її, а вона, коли випивала, ігнорувала дітей. Після того як відповідачка пішла, вона не відповідала на телефонні дзвінки, а зателефонувала йому лише через місяць та сказала що уходить від нього до іншого чоловіка і буде жити у селищі Коротич. Відповідачка приїжджала приблизно чотири рази на рік у 23-му та 24-му році на дні народження дітей. Він не перешкоджав відповідачці, і вона була з дітьми десь на протязі години. Вона привозила дітям іграшки у подарунок. У 2023 або 2024 році відповідачка приїжджала до нього додому з поліцейським та представником служби у справах дітей, а також зі своїм співмешканцем, і хотіла забрати дітей. Але діти відмовилися їхати з нею. Її рідна дочка сказала, що не хоче бачити як мама п`є та сварить їх. Молодший син ОСОБА_6 теж не хотів їхати і повторював все за своєю сестрою ОСОБА_5 . Представник служби у справах дітей не став забирати дітей та призначив зустріч йому та відповідачці у приміщенні служби у справах дітей. Відповідачка не з`явилася на цю зустріч. Після цього у 2025 році відповідачка один раз приїхала на день народження ОСОБА_5 і щось з дрібниць їй дарувала. Відповідачка до 2025 року дзвонила дітям, приблизно пару разів у два-три місяці і, як казали діти у цей час вона була у нетверезому стані. Їжу, одяг, ліки позивач для сина купує сам. Мати не надсилає дітям нічого. Відповідачка до школи не приїжджала.

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що є матір`ю ОСОБА_8 , і її син з 2016 року жив у цивільному шлюбі із ОСОБА_9 , у якої була трирічна дочка ОСОБА_5 від іншого чоловіка. В серпні 2016 року у ОСОБА_10 і ОСОБА_11 народився син ОСОБА_6 . ОСОБА_12 і ОСОБА_11 з дітьми жили у них, а потім їм купили окремий будинок, і ОСОБА_12 з ОСОБА_11 і дітьми переїхали жити окремо. У 2022 році ОСОБА_12 розповів, що ОСОБА_11 почала зловживати алкоголем і іноді не ночує вдома. Потім у вересні 2022 року ОСОБА_11 пішла від ОСОБА_10 , і з того часу дітьми займається ОСОБА_12 та вона з чоловіком. Коли ОСОБА_6 мав йти у перший клас, виникли проблеми, бо ОСОБА_11 була оформлена, як мати-одиначка, і вони вимушені були звертатися до Служби у справах дітей і в подальшому ОСОБА_12 встановлював своє батьківство. ОСОБА_11 грошей, харчів, подарунків дітям не передавала. Вона знає, що один раз ОСОБА_11 з новим співмешканцем приїжджала забирати дітей, але діти не захотіли їхати з нею. Останній раз ОСОБА_11 привозила дітям подарунки у 2023 році. Потім - інколи дзвонила дітям, як кажуть самі діти - коли була п`яна. ОСОБА_6 з цього приводу був дуже засмучений.

Свідок ОСОБА_13 пояснила, що є сусідкою ОСОБА_2 , який купив сусідній із нею будинок до війни та жив там з дружиною ОСОБА_11 та дітьми ОСОБА_6 і ОСОБА_5 . Інколи вона чула що були сварки та на вулиці інколи зустрічала ОСОБА_11 , яка була напідпитку. Наразі ОСОБА_11 вже три роки не мешкає там і дітей виховує батько, а діти допомагають батьку у хатніх справах. ОСОБА_5 колись розповідала їй, що мама дзвонить, коли п`яна.

Опитаний у судовому засіданні малолітній ОСОБА_15 пояснив, що зараз він вчиться у четвертому класі, ходить на боротьбу і бокс. Він живе разом з папою та сестрою ОСОБА_16 . Постійно їх відвідує бабуся та дідусь. Він дуже давно не бачив маму, і у нього з мамою погані стосунки. Раніше мама дзвонила, а тепер не дзвонить. Раніше, коли вони жили разом, мама часто бувала п`яною, а папа в той час був на роботі, і мама не завжди годувала їх, вони при цьому займалися своїми справами і їх ніхто не контролював. Останній раз мама приблизно два роки назад дарувала йому іграшкову машину. У школу мама приходила до нього приблизно чотири або три роки назад. Колись мама приїжджала забрати їх з сестрою, але вони не схотіли з нею їхати. Він зараз вже не пам`ятає маму, не хоче їй телефонувати.

Суд, вислухавши позивач та його представника, свідків, дитину, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, встановив, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно до свідоцтва про народження НОМЕР_1 , у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_4 . Свідоцтво про народження видане повторно 04.09.2025. (а.с. 4)

Заочним рішенням Люботинського міського суду Харківської області від 11.02.2025 ОСОБА_2 було визнано батьком малолітнього ОСОБА_4 , 2016 р.н. Даним рішенням встановлено, серед іншого, що раніше, 13.10.2023 Служба у справах дітей Вконавчого комітету ЛМР видала наказ про тимчасове влаштування дітей ОСОБА_3 - ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , які залишились без батьківського піклування у зв`язку із ухиленням матері ід батьківських обов`язків, у сім`ю ОСОБА_2 (а.с. 5-8)

Заочним рішенням Люботинського міського суду Харківської області від 24.10.2025, ОСОБА_3 було позбавлено батьківських прав відносно її дочки ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та передано дитину Органу опіки та піклування Виконавчого комітету ЛМР, а також стягнуто аліменти з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_19 (а.с. 9-12)

ОСОБА_4 з 05.04.2018 року зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . (а.с. 13)

Згідно до відповіді Караванської гімназій ЛМР від 25.12.2025, за останні два роки навчання ОСОБА_4 , ним повністю опікується його батько ОСОБА_2 , а мати за останні два роки у навчанні сина участі не бере, на зв`язок із класним керівником та гімназією не виходить. (а.с. 14)

Згідно до відповіді КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» ЛМР від 29.12.2025, здоров`ям дитини ОСОБА_4 опікається його батько ОСОБА_2 , який приводить сина до лікаря. Мати за останні три роки педіатра не відвідувала, здоров`ям дитини не цікавилася. (а.с. 15)

Батько дитини ОСОБА_2 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , за місцем мешкання характеризується позитивно, не судимий та у розшуку не перебуває, є здоровим, живе разом із ОСОБА_20 , 2016 р.н. та ОСОБА_19 , 2012 р.н. (а.с. 16-21, 24)

Будинок за адресою АДРЕСА_1 налеєить на праві власності ОСОБА_2 (а.с. 25-28)

Відповідачка ОСОБА_3 , станом на 20.02.2026 залишається зареєстрованою за адресою АДРЕСА_1 , у якості ВПО за іншою адресою не реєструвалася, у період часу з 01.09.2022 по 27.04.2026 державний кордон не пересікала. (а.с. 33, 36, 54)

Виконавчим комітетом Люботинської міської ради 21.04.2026 року за №03-36/1474 затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно її малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Даний висновок мотивовано тим, що починаючи з вересня 2022 року відповідачка самоусунулась від виконання батьківських обов`язків по вихованню дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , залишивши їх на батька, та участі у житті дітей не приймає. На прохання ОСОБА_2 визнати його батьком ОСОБА_6 , ОСОБА_3 відмовилась, тому він був вимушений встановлювати своє батьківство через суд. За позовом Органу опіки та піклування ОСОБА_3 була позбавлена батьківських прав стосовно старшої дитини ОСОБА_5 у 2025 році, а у подальшому, ОСОБА_5 передано під опіку ОСОБА_7 , яка є бабусею ОСОБА_6 . ОСОБА_15 залишився мешкати у батька, мати зареєстрована з ними, але фактично там не мешкає і встановити її місцезнаходження неможливо. ОСОБА_3 на дзвінки спеціалістів ССД не відповідає та кореспонденцію не отримує. Умови проживання у ОСОБА_2 є належними, навчанням та здоров`ям сина займається лише батько. Сімейно-емоційний зв`язок між матір`ю та сином втрачений. ОСОБА_3 свідомо самоусунулась від виконання батьківських обов`язків стосовно сина, участі у його вихованні не приймає, не спілкується з сином, не телефонує та не відвідує, не забезпечує сина матеріально та не дбає про стан його здоров`я і розвиток, а тому є доцільним позбавлення батьківських прав відповідачки щодо сина ОСОБА_6 . (а.с. 41-47)

Під час формування висновку про доцільність позбавлення батьківських прав, Виконавчим комітетом ЛМР бралася до уваги пояснення ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , відомості про особу та майновий стан ОСОБА_2 , відомості щодо дитини ОСОБА_6 з лікарської установи та з місця навчання, відомості від ССД, а також здійснювалося обстеження умов проживання дитини ОСОБА_4 . (а.с. 87-102)

Судом встановлено, що у Люботинському міському суді Харківської області (за місцем реєстрації ОСОБА_2 ) від ОСОБА_21 не надходило позовів про стягнення на її користь аліментів на утримання дітей або про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми, аьо про визначення місця мешкання дітей.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини та ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, турбуватися про її здоров`я, фізичний, моральний та духовний розвиток.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Частиною 2 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Статтею 164 СК України передбачений вичерпаний перелік правових підстав позбавлення особи батьківських прав. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Пунктом 16 вищезазначеної постанови передбачено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача.

Внаслідок дослідження доказів судом встановлено, що відповідачка більше двох років не відвідує свого малолітнього сина ОСОБА_6 , не займається його вихованням, здоров`ям і навчанням та не забезпечує його матеріально, у тому числі й під час дії воєнного стану, не спілкується з сином та не виявляє інтересу до внутрішнього світу дитини.

Малолітній ОСОБА_15 під час опитування вказав, що маму не бачив дуже давно і раніше мати йому дзвонила, а тепер не дзвонить. Вказав, що живе з батьком та сестрою ОСОБА_5 , а також у бабусі і дідуся. Також пригадав, що раніше, коли вони жили разом з мамою, то батько був на роботі, а мама була випивша та спала, а він з сестрою були самі по собі і мама їх не завжди годувала.

З пояснень позивача і представника органу опіки та піклування слідує, що один раз у 2023 році відповідачка намагалася взяти дітей до себе, але діти відмовилися їхати із нею, після чого вона на виклик Служби у справах дітей не з`явилася.

Тому, хоча відповідачка ОСОБА_3 у 2023 році один раз і виразила бажання забрати дітей до себе, після відмови дітей поїхати з матір`ю жодних спроб покращити ситуацію з її боку зроблено не було, із органами у справах дітей вона спілкування припинила та на контакт не виходила. За час розгляду справи у суді, на два номери мобільних телефонів ОСОБА_3 , надсилалися СМС-повідомлення про виклик за позовом про позбавлення батьківських прав, проте ОСОБА_3 жодним чином на це не відреагувала.

Розрив у зв`язках та спілкуванні з дитиною на протязі тривалого часу, у тому числі й під час воєнного стану за вказаних обставин, суд вважає суттєвим та таким, що свідчить про відсутність необхідної підтримки з боку матері, та нехтування вихованням дитини, у тому числі й підготовкою до її самостійного життя.

ОСОБА_3 у 2022 році під час воєнного стану залишила сина ОСОБА_6 із ОСОБА_2 , який у свідоцтві про народження дитини записаний не був (був запис про батька: ОСОБА_22 ) і офіційно не мав статусу батька дитини, і для реалізації усіх прав дитини, ОСОБА_2 вимушений був у судовому порядку встановлювати своє батьківство у 2025 році. Отже, до підтвердження батьківства, ОСОБА_2 не міг самостійно представляти інтереси дитини у державних органах. У разі виникнення загрози для життя і здоров`я дитини та можливої необхідності евакуації на іншу, безпечну територію (оскільки м.Люботин Харківського району віднесено до зони можливих бойових дій), неповнолітній ОСОБА_15 без представництва батьків, мав би складнощі щодо оформлення соціальної допомоги, влаштування до освітнього закладу та медичного обслуговування.

Таку поведінку матері можливо охарактеризувати як байдужість до особистого життя рідної дитини та відсутність переживань щодо подальшої долі сина, ухилення від виховання та матеріального утримання власної дитини.

Відповідачка свідомо тривалий час уникає підтримання сімейного зв`язку з сином, не робить реальних кроків для виправлення такої ситуації і судом не встановлено мотивів або перешкод, з яких вона не бажає приймати участь у вихованні дитини.

Судом не отримано доказів, які б свідчили про поважність причин невиконання відповідачкою своїх обов`язків щодо виховання та утримання дитини, або про чинення іншими особами перешкод їй у цьому. Судом не встановлено відомостей про можливі спори між матір`ю дитини та ОСОБА_23 або державними органами щодо реалізації ОСОБА_3 батьківських прав.

Таким чином, судом встановлено, що свідоме невиконання відповідачкою своїх батьківських обов`язків відносно її сина носить тривалий та систематичний характер, а тому суд приходить до переконання, що свідоме і тривале нехтування відповідачкою своїми батьківськими обов`язками щодо сина є наслідком її винної поведінки та є підставою для позбавлення її батьківських прав.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову про позбавлення батьківських прав відповідачки ОСОБА_3 відносно її малолітнього сина ОСОБА_4 .

Суд зазначає, що у відповідності до вимог ст.169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Виходячи з викладеного, відповідачка, у разі зміни відношення до своїх батьківських обов`язків та доведення цього конкретними діями, матиме змогу поставити питання про поновлення її батьківських прав.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд вважає, що з відповідачки в порядку ст.141 ЦПК України підлягає стягненню на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 1331 грн 20 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 164-167, ч.1 ст.170, 180, 182, 183 СК України, ст.8, 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 430 ЦПК України, суд, -

ухвалив :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування Люботинської міської ради Харківської області про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 батьківських прав щодо малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 1331(одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі проголошення лише вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Сторони: позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 ,

відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 ;

третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області, ЄДРПОУ 33814659, 62433, Харківська обл., м.Люботин, вул. Слобожанська, буд.26.

Повний текст рішення виготовлений 19.10.2026р.

Суддя І.М. Сухоруков