Рішення № 140749188, 14.10.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа №638/13444/26

Провадження № 2/638/9206/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Гребенюка В.В.,

за участю секретаря судового засідання Михайлової Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» звернулося до суду із вказаним позовом.

Позов обґрунтовано тим, що 10.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором було укладено договір про споживчий кредит, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 8000,00 грн.

На підставі договору відступлення прав вимоги, таке право вимоги за даним кредитним договором перейшло від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит капітал».

Відповідач належним чином умови кредитного договору не виконав, що призвело до утворення заборгованості за вказаним кредитним договором у розмірі 25881,65 грн., з яких заборгованість по кредиту 7114,00 грн., заборгованість по відсоткам 17167,65 грн., заборгованість з комісії за видачу кредиту 1600,00 грн., які разом з витратами на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн. та судовим збором ТОВ «Фінансова компанія «Кредит капітал» просило стягнути з відповідача.

Ухвалою Шевченківський районний суд м. Харкова 06.07.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, також було встановлено строки для реалізації права сторін на подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Представник позивача у поданій позовній заяві просив справу розглянути за його відсутності, позов задовільнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідача було повідомлено про дату, час та місце судового розгляду, однак він в судове засідання не з`явився, причини не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

Від сторін не надходило заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За таких обставин судом згідно ч. 2 ст. 247, ст.ст. 280-281 ЦПК України, постановлено ухвалу про розгляд справи у заочному порядку, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

10.03.2019 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1631081 (далі за текстом Кредитний договір) в електронній формі, відповідно до умов якого останньому було надано кредит на споживчі потреби у розмірі 8000,00 грн., строком на 30 днів до 10.03.2020 із сплатою комісії за надання кредиту 20% від суми кредиту, що складає 1600,00 грн. Визначені проценти за користування кредитом у розмірі 4800,00 грн. які нараховуються за ставкою 2,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Вказані проценти нараховуються строком до 09.04.2020. Також встановлена базова процентна ставка за користування кредитом у 2,5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, які нараховуються у разі невиконання позичальником умов щодо своєчасного повернення кредиту та сплати всіх платежів. Вказані проценти нараховуються після 09.04.2020 протягом 60 днів після чого нарахування процентів може бути припинено. (п.п. 1.1 1.6, 2.2.3 Кредитного договору).

Кредит мав бути наданий в безготівковій формі на рахунок платіжної картки, зареєстрованої відповідачем в особистому кабінеті (п. 2.1 Кредитного договору).

У п. 2.3 Кредитного договору передбачено було правила пролонгації строку користувавння кредитом. Так позичальник відповідач для продовження строку користування кредитом та укладення угоди мав сплатити комісію за продовження кредиту: 5% для продовження строку на 3 дні; 10% - на 7 днів; 20% - на 15 днів. Також мала бути сплачена заборгованість по кредиту (п. 2.5 Кредитного договору).

В додатку до Кредитного договору викладено графік платежів із розміром платежів, їх датами.

Підписання Кредитного договору відбулося одноразовим ідентифікатором: L41774 відправленим смс-повідомленням на телефон: 0996025824 про що надано довідку ТОВ «Мілоан».

До матеріалів позову надано платіжне доручення 16388646 від 10.03.2020 про перерахування 8000,00 грн. на банківську картку НОМЕР_1 отримувач: ОСОБА_1 , код НОМЕР_2 .

За клопотанням позивача у АТ КБ «Приват банк» було витребувано інформацію щодо отримання відповідачем коштів за вищевказаним договором.

Як свідчить відповідь АТ КБ «Приват Банк» не може надати запитувану інформації через неможливість ідентифікувати вказану в ухвалі особу.

Згідно розрахунку ТОВ «Мілоан» відповідач має заборгованість за тілом кредиту 7114,00 грн., за відсотками 17167,65 грн. за комісією 1600,00 грн. Загалом 25881,65 грн. Відсотки нараховані за період з 10.03.2020 по 10.09.2020 за 184 дні. У розрахунку відображено сплату відсотків 03.05.2020 у розмірі 250,00грн., 100,00 грн., 13.05.2020 у розмірі 1285,00 грн., 27.06.2020 у розмірі 1034,00 грн., загалом 2669,00 грн., частково сплачено тіло кредиту 13.05.2020 у розмірі 240,00 грн., 27.06.2020 у розмірі 646,00 грн. загалом 886,00 грн., також сплачено комісію за управління та обслуговування кредиту 13.05.2020 у розмірі 240,00 грн., 27.06.2020 у розмірі 100,00 грн. загалом 340,00 грн.

Угоди про продовження строку користування кредитними коштами та оновлені графіки розрахунків в матеріалах справи на момент її розгляду у справі відсутні.

За договором відступлення прав вимоги № 55-МЛ від 10.12.2020 таке право перейшло від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-капітал» з моменту підписання даного договору (пп.6.2.3).

Дані боржників та суми заборгованості вказуються у реєстрі боржників, згідно Розділу 2 Договору про відступлення прав вимоги.

У витязі з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги 55-МЛ від 10.12.2020, що складений 10.09.2025 за № 1976 вказано дані відповідача, кредитного договору та заборгованість за тілом кредиту 7114,00 грн., за відсотками 17167,65 грн. за комісією 1600 грн., а загалом 25881,65 грн.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

У відповідності до статті 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частинапершастатті1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

За правилами частини дванадцятої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Відповідно до приписів статті 1078 ЦК України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Частиною третьою статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст. 77 ЦПК України.) Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частинами 1, 6 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В даній справі суд виходить з того, що на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов`язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню (висновок Верховного суду, викладений в постанові від 12 квітня 2023 року у справі № 569/15311/21).

За правилами частин 1-3 ст. 50 Закону України «Про платіжні послуги» встановлено, що небанківські надавачі платіжних послуг забезпечують виконання платіжних операцій користувачів через розрахункові рахунки, відкриті в банках або в розрахунковому банку платіжної системи, учасниками якої вони є. Розрахунки між небанківськими надавачами платіжних послуг для забезпечення виконання платіжних операцій користувачів (крім платіжних операцій у межах одного надавача платіжних послуг) здійснюються шляхом проведення суми платіжної операції між розрахунковими рахунками небанківських надавачів платіжних послуг, що відкриті в банках (розрахунковому банку платіжної системи). Банки забезпечують виконання платіжних операцій своїх клієнтів, у тому числі операцій небанківських надавачів платіжних послуг, шляхом виконання міжбанківських платіжних операцій або платіжних операцій, що виконуються в межах одного банку.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Поняття бухгалтерського обліку визначено частиною 1 статті 1 названого закону як процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. В цій статті визначається поняття господарської операції - дії або події, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства та первинного документу - документу, який містить відомості про господарську операцію.

Основні вимоги щодо організації бухгалтерського обліку в банках України встановлено Положенням про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України 04.07.2018 № 75 (далі за текстом - Положення).

Виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту (п. 62 Положення).

За правилами п. 63 Положення виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: назву документа (форми); дату складання; найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи; зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.

Однак, на момент розгляду справа не містить документів, які б слугували первинними документами згідно Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України та належним чином підтверджували б операцію з безготівкової видачі кредиту ОСОБА_1 . Відсутні в справі дані яким чином відповідач отримав одноразовий ідентифікатор. Доказів, які з достатньою вірогідністю можуть підтвердити належність відповідачу картки НОМЕР_1 справа не містить.

Розрахунок заборгованості, поданий позивачем не може підтверджувати заборгованість, оскільки є похідним, обробленим документом, що складається на підставі первинних даних та не є первинним документом бухгалтерського обліку, у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Представником при зверненні із позовом було заявлено клопотання про витребування від АТ КБ «Приват Банк» інформацію про факт зарахування грошових коштів на картковий рахунок НОМЕР_1 в розмірі 8000,00 грн. у період з 10.03.2020 по 17.03.2020. Вказане клопотання судом задоволено на направлено до АТ КБ «Приват Банк». Вимога суду виконана не була через відсутність ідентифікаційних даних особи відносно якої запитується вказана інформація. Клопотання з усуненням вказаних недоліків на адресу суду станом на дату розгляду справи не надходило.

Кожна сторона, у відповідності до ч. 4 ст. 12 ЦПК України, несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За вказаних обставин в позові слід відмовити.

За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, судовий збір стягненню з відповідача не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 141, 264-265, 273-274, 279-282, 284, 289, 354-355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Заочне рішення може бути переглянуте Шевченківським районним судом м. Харкова за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановленого ЦПК України строку, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

З текстом даного судового рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит - Капітал », ЄДРПОУ: 35234236, місце знаходження: 79029 м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28.

Представник позивача: адвокат Усенко Михайло Ігорович, місцезнаходження: 79029 м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено: 19.10.2026.

Суддя В. В. Гребенюк