Рішення № 140748825, 15.10.2026, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

15 жовтня 2026 рокум. Чернігівсправа № 927/821/26

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Новик Т.О., за участю секретаря судового засідання Заєць І.М., розглянувши у порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Корюківської окружної прокуратури (код ЄДРПОУ 0291011422) вул. Шевченка, 98, м. Корюківка, Корюківський район, Чернігівська область, 15300;

в інтересах держави в особі

позивача: Чернігівської обласної ради (код ЄДРПОУ 00022674) проспект Миру, 43, м. Чернігів, 14000;

до відповідача: Менської міської ради Чернігівської області, (код ЄДРПОУ 04061777) вул. Героїв АТО, 6, м. Мена, Корюківський район, Чернігівська область, 15600;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Менське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство «Менарайагролісгосп» комунального підприємства "Чернігівоблагроліс" Чернігівської обласної ради (вул. Робітнича, 10, м. Мена, Корюківський район, Чернігівська область, 15600; код ЄДРПОУ 31324378).

про витребування частини земельної ділянки

за участю представників учасників справи:

від прокуратури: Кошової І.М.;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився

Суть спору. Позиції учасників справи, їх заяви і клопотання та процесуальні дії суду щодо розгляду справи.

Корюківської окружною прокуратурою подано позов в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради до Менської міської ради Чернігівської області про:

- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності за Менською міською радою (код ЄДРПОУ 04061777) на земельну ділянку з кадастровим номером 7423081500:04:000:1903 площею 1,29 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1692415574230);

- скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7423081500:04:000:1903 площею 1,29 га;

- витребування з незаконного володіння Менської міської ради (код ЄДРПОУ 04061777) у комунальну власність на користь територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в особі Чернігівської обласної ради земельної ділянки площею 1,2738 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 7423081500:04:000:1903 площею 1,29 га, та має 29 поворотних точок ділянки за наступними координатами:

1 координати: Х - 5690783.64, Y 4265460.66;

2 координати: Х - 5690845.00, Y 4265487.01;

3 координати: Х - 5690819.95, Y 4265525.31;

4 координати: Х - 5690796.88, Y 4265548.23;

5 координати: Х - 5690780.47, Y 4265551.58;

6 координати: Х - 5690749.32, Y 4265539.40;

7 координати: Х - 5690755.03, Y 4265522.69;

8 координати: Х - 5690740.77, Y 4265520.06;

9 координати: Х - 5690731.73, Y 4265529.61;

10 координати: Х - 5690721.03, Y 4265535.82;

11 координати: Х - 5690713.90, Y 4265536.30;

12 координати: Х - 5690708.19, Y 4265530.81;

13 координати: Х - 5690712.95, Y 4265525.79;

14 координати: Х - 5690720.79, Y 4265512.18;

15 координати: Х - 5690701.77, Y 4265499.05;

16 координати: Х - 5690686.32, Y 4265500.72;

17 координати: Х - 5690655.41, Y 4265476.61;

18 координати: Х - 5690634.25, Y 4265472.55;

19 координати: Х - 5690624.97, Y 4265466.10;

20 координати: Х - 5690627.11, Y 4265454.64;

21 координати: Х - 5690622.59, Y 4265441.99;

22 координати: Х - 5690632.11, Y 4265430.53;

23 координати: Х - 5690650.18, Y 4265445.57;

24 координати: Х - 5690666.11, Y 4265446.05;

25 координати: Х - 5690677.52, Y 4265443.42;

26 координати: Х - 5690686.80, Y 4265434.83;

27 координати: Х - 5690701.53, Y 4265449.87;

28 координати: Х - 5690713.90, Y 4265444.38;

29 координати: Х - 5690778.91, Y 4265469.76.

Крім того, прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь Чернігівської обласної прокуратури понесені витрати на сплату судового збору у сумі 7987,20 грн та витрати, понесені із залученням спеціаліста у сумі 5000,00 грн.

Позовні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що земельна ділянка лісогосподарського призначення площею 1,2738 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 7423081500:04:000:1903 площею 1,29 га, в силу положень ст.ст. 19, 57, 83 Земельного кодексу України та ст. 5 Лісового кодексу України, відноситься до земель лісогосподарського призначення комунальної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Чернігівської області, управління якою здійснюється Чернігівською обласною радою, та використовується для ведення лісового господарства в порядку, визначеному Лісовим кодексом України.

Натомість вказана земельна ділянка зареєстрована в Державному земельному кадастрі 21.06.2018 з цільовим призначенням землі запасу, категорія земель землі сільськогосподарського призначення та наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 27.09.2018 № 25-7569/14-18-сг «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» передано у комунальну власність Менській міській раді.

За доводами прокурора, Менська міська рада не мала правових підстав на вчинення дій щодо проведення реєстрації права власності на спірну земельну ділянку, і зважаючи на те, що розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні ДП «Менарайагролісництво» не віднесено до повноважень Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, включення земельної ділянки лісогосподарського призначення до складу земель сільськогосподарського призначення, з порушенням вимог ст. ст. 20, 21, 122 та 149 Земельного кодексу України є фактично незаконною зміною цільового призначення земельної ділянки лісогосподарського призначення і її незаконним вилученням у комунального лісового господарства.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 24.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче провадження призначено на 24.09.2026, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Менське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство «Менарайагролісгосп» комунального підприємства "Чернігівоблагроліс" Чернігівської обласної ради та встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень, письмових пояснень.

Прокурору, позивачу, відповідачу та третій особі ухвала суду від 24.08.2025 була доставлена до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 24.08.2026 о 13:34 год., що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Отже, в розумінні ст. 242 ГПК України сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи в суді, а також про встановлені строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень.

07.09.2026 від третьої особи через канцелярію суду надійшов лист №105 від 01.09.2026, у якому третя особа підтримує позовні вимоги повністю та просить їх задовольнити.

Листом від 23.09.2026 № 927/821/26/1055/26 судом повідомлено сторін про те, що у зв`язку з перебуванням судді Новик Т.О. на лікарняному судове засідання, призначене на 24.09.2026 о 10:20 год. не відбудеться.

Ухвалою суду від 29.09.2026 повідомлено сторін про те, що підготовче засідання у справі відбудеться 15 жовтня 2026 року.

02.10.2026 відповідачем через підсистему «Електронний суд» подана заява, у якій відповідач визнає позовні вимоги в повному обсязі, а також просить суд провести розгляд справи по суті без участі представника відповідача. При розподілі судових витрат просить суд врахувати ст. 130 ГПК України та вирішити питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Судом прийнято заяву відповідача до розгляду.

Будь-яких інших заяв та клопотань від сторін не надходило.

Згідно ч. 3 та ч. 4 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього кодексу.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Як свідчать матеріали справи, в заяві від 02.10.2026 відповідач визнав позов в повному обсязі.

Згідно з ч. 4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У підготовчому засіданні 15.10.2026 на підставі ч. 3 ст. 185, ст. 240 ГПК України судом оголошено скорочене рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Наказом Обласного комунального спеціалізованого агролісогосподарського підприємства Чернігівоблагроліс Чернігівської обласної ради від 27.12.2000 № 19 Про дочірнє підприємство Менарайагролісництво створено Менське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство Менарайагролісгосп.

Як вбачається з п.п. 2.1 та 2.2 п. 2 статуту Менського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства Менарайагролісгосп, затвердженого наказом в.о. генерального директора комунального підприємства Чернігівоблагроліс від 24.02.2026 № 16, підприємство створене з метою охорони та відновлення лісових ресурсів, задоволення потреб юридичних та фізичних осіб у лісових ресурсах на основі їх раціонального використання і отримання прибутку за рахунок задоволення потреб споживчого ринку у лісопродукції та супутніх послуг, забезпечення виконання соціальної функції комунального підприємства в територіальних громадах Чернігівської області, на підставі ефективного використання виробничого фінансового потенціалу та з врахуванням обмежень, передбачених Статутом.

Предметом діяльності Підприємства є: спеціалізоване ведення лісового господарства, лісозаготівля, тощо.

Згідно з пунктом 4.2 статуту третьої особи її майно є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області і перебуває у підприємства в господарському віданні.

Рішенням Чернігівської обласної ради від 27.03.2001 Про надання в постійне користування земель лісового фонду надано земельні ділянки лісового фонду, які були у користуванні колективних сільськогосподарських підприємств, що припинили своє існування внаслідок реформування, та належали до земель запасу, були передані в постійне користування спеціалізованим лісогосподарським підприємствам (згідно з додатком № 1) для ведення лісового господарства.

Відповідно до додатку №1 до рішення обласної ради ДАСП Менарайагролісогосп на території Менського району надано в постійне користування 4350,8 га земель лісового фонду, до складу яких увійшла спірна земельна ділянка.

Згідно з Державним актом на право постійного користування землею від 23.06.2003 серії ІІ-ЧН № 001056, виданим на підставі розпорядження Менської районної державної адміністрації від 18.02.2003 № 57, у постійне користування ДАСП «Менарайагролісництво» передано земельні ділянки загальною площею 124,0 га на території Бірківської сільської ради Менського району.

Вказані землі передані виключно для ведення лісового господарства.

Відповідно до Проєкту організації та розвитку лісового господарства ДАСП Менарайагролісгосп 2014 та 2024 роках у користуванні ДАСП Менарайагролісгосп на території Бірківської сільської ради Менського району Чернігівської області перебуває земельна ділянка в межах лісового кварталу №46 на ділянці з кадастровим номером 74230815000:04:000:1903 площею 1,29 га.

Відповідно до матеріалів лісовпорядкування земельна ділянка з кадастровим номером 74230815000:04:000:1903 площею 1,29 га належить до земель лісового фонду.

Підтвердження факту права постійного користування землями 46 кварталу ДАСП Менарайагролісгосп міститься у проекті організації та розвитку лісового господарства, лісотаксаційному описі 46 кварталу, плані лісонасаджень, плані майстерської дільниці №3.

На замовлення Головного управління Держгеокадастру у Київській області Київською обласною філією центру ДЗК виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Менської міської ОТГ Менського району, Чернігівської області з урахуванням Перспективного плану формування територій Чернігівської області, у тому числі і на земельну ділянку з кадастровим номером 7423081500:04:000:1903 площею 1,29 га.

На підставі вказаної документації земельну ділянку з кадастровим номером 7423081500:04:000:1903 площею 1,29 га зареєстровано в Державному земельному кадастрі 21.06.2018 з цільовим призначенням - землі запасу, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення. Вказана земельна ділянка розташована на території Бірківської сільської ради Менського (на даний час - Корюківського) району Чернігівської області.

Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 у Чернігівській області утворено Корюківський район з адміністративним центром у місті Корюківка, до складу якого увійшли території Корюківської міської, Менської міської, Сновської міської, Сосницької селищної та Холминської селищної територіальних громад, межі яких затверджені Кабінетом Міністрів України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області» Бірківську сільську раду включено до складу територіальної громади Менської міської ради Чернігівського району.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 27.09.2018 № 25-7569/14-18-сг «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» Менській міській раді передано у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 7896,0287 га, у тому числі і земельну ділянку з кадастровим номером 7423081500:04:000:1903 площею 1,29 га.

Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Менської міської ради 13.11.2018 зареєстровано за Менською міською радою право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7423081500:04:000:1903 площею 1,29 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1692415574230). Підставами для державної реєстрації права власності зазначено наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 27.09.2018 № 25-7569/14-18-сг та акт приймання-передачі земельних ділянок.

Відповідно до інформації ВО «Укрдержліспроект» від 27.04.2026 №02/818-26 з доданим фрагментом ортофотоплану з нанесеними межами кварталу 46 ДАСП «Менарайагролісництво» відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2014 року та межами земельної ділянки, згідно з наданим кадастровим номером, земельна ділянка з кадастровим номером 7423081500:04:000:1903 частково накладається на межі 46 кварталу (виділи 12-14) ДП «Менарайагролісництво».

Сертифікований інженер землевпорядник Бойко Д.О., зіставивши матеріали, надані ВО Укрдержліспроект щодо межі лісового фонду кварталу 46 ДАСП Менарайагролісгосп та дані ДЗК по ділянці з кадастровим номером 7423081500:04:000:1903, визначив площу земельної ділянки лісового фонду постійного користувача, яка знаходиться в межах спірної земельної ділянки, та складає 1,2738 га, а також встановив координати окружної межі земельної ділянки лісового фонду ДАСП Менарайагролісгосп (лист ПП ЕЛІТЗЕМ №23 від 08.05.2026, план схема до нього, каталог координат).

Прокурор звернувся до суду з позовом у зв`язку з тим, що в порушення вимог чинного законодавства, в чинності набуття права користування земельною ділянкою, остання неправомірно вибула із володіння держави та землекористувача.

Щодо представництва прокурором Чернігівської обласної ради.

Підстави представництва інтересів держави в особі Чернігівської обласної ради прокурор обґрунтовує неналежним виконанням обласною радою повноважень щодо захисту речових прав ТГ сіл, селищ, міст області щодо земельної ділянки лісового фонду (квартал 46 ДАСП Менарайагролісгосп), наданої в постійне користування лісокористувача рішенням облради від 27.03.2001, порушених за фактом накладення на її частину іншої ділянки за кадастровим номером 7423081500:04:000:1903 (площа накладення 1,2738 га), що на праві комунальної власності 13.11.2018 зареєстрована за Менською міською радою, що створює перешкоди державі, в особі Чернігівської обласної ради, в розпорядженні цією ділянкою.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, у чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 ГПК України.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення її інтересів, якщо їх захист не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Положення частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру, якою обґрунтоване звернення прокурора з цим позовом до суду, як на момент подачі цього позову до суду так і на момент ухвалення судового рішення в справі, чинні.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

Виходячи зі змісту наведеної норми, прокурор може представляти інтереси держави в суді лише в двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звернувся до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

За частинами 4, 7 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи така відповідь взагалі не отримана, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Реєстрація Менською міською радою права власності на земельні ділянки лісогосподарського призначення, що перебувають в постійному користуванні спеціалізованого агролісогосподарського підприємства та відповідно в спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області з порушенням норм земельного законодавства за відсутності належних правових підстав (якщо таке буде встановлено) створює передумови використання даної ділянки всупереч її цільового призначення та порушує інтереси держави в особі власника Чернігівської обласної ради.

Заступник керівника Корюківської окружної прокуратури листом №51-72-1898вих26 від 15.05.2026 поінформував Чернігівську обласну раду про виявлені порушення з проханням повідомити, чи вживала облрада заходи з метою витребування земельної ділянки з кадастровим номером 7423081500:04:000:1903, у своє розпорядження, а також про заходи, які планується вживати у подальшому.

Чернігівська обласна рада у листі №02-03/555 від 11.06.2026 повідомила заступника керівника Корюківської окружної прокуратури про те, що заходи претензійно-позовного характеру, зокрема, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7423081500:04:000:1903 не вживалися; через обмежене фінансування обласної ради на судові витрати обласна рада не заперечує проти вжиття заходів представницького реагування прокуратурою.

У порядку частини 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор, попередньо, до звернення до суду, повідомив позивача про намір подати позов в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради до Менської міської ради, за участю третьої особи ДАСП Менарайагролісгосп про витребування частини земельної ділянки лісогосподарського призначення; скасування державної реєстрації права власності та скасування в ДЗК реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 7423081500:04:000:1903.

З урахуванням наведених обставин, суд вважає, що прокурор правильно визначив суб`єктний склад сторін, підставою реалізації представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка позивача, який представляє інтереси ТГ сіл, селищ, міст області (власника земельної ділянки лісового фонду, що знаходиться в постійному користуванні комунального підприємства), та не вчинив належних дій щодо захисту порушених прав ТГ.

Нормативно-правове обґрунтування та оцінка аргументів.

Статтями 14 Конституції України та 373 ЦК України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Статтею 1 Лісового кодексу України (далі ЛК України) визначено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно до статті 6 ЛК України (в редакції, чинній станом на 27.03.2001) всі ліси в Україні є власністю держави. Від імені держави лісами розпоряджається Верховна Рада України, яка делегує відповідним Радам народних депутатів свої повноваження щодо розпорядження лісами, визначеними цим Кодексом та іншими актами законодавства. Ради народних депутатів у межах своєї компетенції надають земельні ділянки лісового фонду в постійне користування або вилучають їх у порядку, визначеному Земельним та цим кодексами.

За частиною 1 статті 4 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) від 18.12.1990 № 561-XII (в редакції, чинній станом на 27.03.2001) у державній власності перебувають усі землі України, за винятком земель, переданих у колективну і приватну власність. Суб`єктами права державної власності на землю виступають, зокрема, обласні, районні, міські, селищні, сільські Ради народних депутатів - на землі в межах їх територій, за винятком земель, що перебувають у загальнодержавній власності.

Згідно з п. 1 частини 1 статті 12 та п. 1 частини 1 статті 13 ЛК України (в редакціях, чинних станом на 27.03.2001) до відання обласних Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування в порядку, встановленому статтею 19 цього Кодексу, за частиною 4 якої обласні Ради народних депутатів повноважні надавати в користування земельні ділянки із земель усіх категорій за межами населених пунктів для будівництва шляхів, ліній електропередачі та зв`язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів та інших лінійних споруд; та в усіх інших випадках, крім передбачених частинами 1 - 3 і 5 цієї статті.

До відання обласних Рад народних депутатів у галузі регулювання лісових відносин на їх території належить, зокрема, надання земельних ділянок лісового фонду за межами населених пунктів у постійне користування та припинення права користування ними.

Отже на момент прийняття рішення до повноважень Чернігівської обласної ради належали питання надання у постійне користування земельних ділянок із усіх категорій земель, у тому числі лісогосподарського призначення.

За статтею 5 ЛК України до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги. Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.

Відповідно до положень ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Виходячи з приписів частин 1, 2 статті 9 ЛК України (в редакції чинній на момент прийняття Чернігівською обласною радою рішення від 27.03.2001) користування земельними ділянками лісового фонду може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земельні ділянки лісового фонду надаються спеціалізованим лісогосподарським підприємствам, іншим підприємствам, установам, організаціям, в яких створені спеціалізовані підрозділи (далі - постійні лісокористувачі), для ведення лісового господарства, а також для спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з пунктом 21 частини 1 статті 43 Закону України Про місцеве самоврядування від 21.05.1997 № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Як встановлено судом, на підставі рішення Чернігівської обласної ради від 27.03.2001 Про надання в постійне користування земель лісового фонду ДАСП Менарайагролісгосп отримала в постійне користування 4350,8 га земель лісового фонду, до складу яких увійшла спірна земельна ділянка (територія Бірківської сільської ради).

Пунктом 1 Розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України внормовано, що рішення про надання в користування земельних ділянок, а також про вилучення (викуп) земель, прийняті відповідними органами, але не виконані на момент введення у дію цього Кодексу, підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу.

Отже, рішення Чернігівської обласної ради від 27.03.2001 про надання у постійне користування земельних ділянок лісового фонду є чинним та підлягало виконанню відповідно до вимог цього кодексу.

На підставі розпорядження Менської районної державної адміністрації від 18.02.2003 № 57 ДАСП Менарайагролісгосп оформило постійне користування 124,00 га землі, у тому числі на земельну ділянку площею з площею 31,8 га (ділянка №2) згідно з планом землекористування для ведення лісового господарства, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-ЧН № 001056 від 23.06.2003.

Згідно з п. 2 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про державний земельний кадастр від 07.07.2011 № 3613-VI земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).

Таким чином, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень від 01.07.2004 № 1952-IV визнаються державою.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 2 і 3 ст. 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до статті 9 ЛК України у комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності. У комунальній власності можуть перебувати й інші ліси, набуті або віднесені до об`єктів комунальної власності в установленому законом порядку. Право комунальної власності на ліси реалізується територіальними громадами безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування.

Статтею 11 ЛК України визначено, що право комунальної власності на ліси набувається при розмежуванні в установленому законом порядку земель державної і комунальної власності, а також шляхом передачі земельних ділянок з державної власності в комунальну та з інших підстав, не заборонених законом.

Відповідно до пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 № 5245-VI з дня набрання чинності (01.01.2013) цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

Пунктом 7 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" наведеного Закону визначено, що з дня набрання чинності цим Законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

За приписами частини 2 статті 122 ЗК України Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до частини третьої статті 30 ЛК України, зокрема, обласні ради у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на відповідній території: передають у власність, надають у постійне користування земельні лісові ділянки на землях спільної власності відповідних територіальних громад, власності територіальних громад міст Києва і Севастополя та припиняють права користування ними.

Відповідно до ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключних повноважень обласних рад належить вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Частиною другою пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи.

Судом встановлено, що наказом Обласного комунального спеціалізованого агролісогосподарського підприємства Чернігівоблагроліс Чернігівської обласної ради від 27.12.2000 № 19 Про дочірнє підприємство Менарайагролісництво створено Менське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство Менарайагролісгосп.

Засновником Менського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства Менарайагролісгосп, у користуванні якого перебуває спірна земельна ділянка, є комунальне спеціалізоване агролісогосподарське підприємство Чернігівоблагроліс Чернігівської обласної ради (пункт 1.2. Статуту).

Згідно з пунктом 4.2 статуту третьої особи, її майно є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області і перебуває у підприємства в господарському віданні.

Отже, земельна ділянка, що має статус лісогосподарського призначення та перебуває у постійному користуванні Менського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства Менарайагролісгосп у силу закону належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області.

Розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області віднесено до повноважень обласної ради (п. а ст. 8 ЗК України).

Звідси висновується, що на момент прийняття рішення від 27.03.2001, яким надано земельні ділянки лісового фонду площею 4350,8 га у користування третьої особи, до складу яких увійшла спірна земельна ділянка, до повноважень обласної ради належало і на даний час належить вирішення питання розпорядження землями лісового фонду комунальної форми власності та передача їх у користування спеціалізованому лісогосподарському підприємству.

Таким чином, обласні ради здійснюють функції власника майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, у тому числі землею, і заволодіння Менською міською радою земельною ділянкою лісогосподарського призначення (на яку відповідач законних прав не має) шляхом реєстрації за собою права власності є протиправним і безумовно порушує права обласної ради.

Матеріали справи не містять доказів прийняття обласною радою рішень про передачу земель лісогосподарського призначення, переданих рішенням у постійне користування Менського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства Менарайагролісгосп іншим суб`єктам. Також відсутні докази прийняття рішень щодо припинення права постійного користування на земельні ділянки лісогосподарського призначення, які перебували у постійному користуванні Менського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства Менарайагролісгосп (добровільна відмова, вилучення тощо).

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірна земельна ділянка шляхом реєстрації права комунальної власності за Менською міськрадою протиправно вибула зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в особі Чернігівської обласної ради.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина 1 статті 15 ЦК України).

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Реалізація права на захист цивільних прав здійснюється за допомогою способів захисту, якими є закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16). Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц, від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18).

Суд зазначає, якщо обраний позивачем спосіб захисту порушеного права враховує зміст порушеного права, характер його порушення, наслідки, які спричинило порушення, правову мету, якої прагне позивач, то такий спосіб захисту відповідає властивості (критерію) належності. Іншою не менш важливою, окрім належності, є така властивість (критерій) способу захисту порушених прав та інтересів, як ефективність - це можливість за наслідком застосування засобу захисту відновлення, наскільки це можливо, порушених прав та інтересів позивача.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна із чужого незаконного володіння (статті 387, 388 ЦК).

Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання до суду віндикаційного позову. Позивачем у віндикаційному позові може бути власник майна, відповідачем - особа, яка незаконно володіє майном, тобто заволоділа ним без достатньої правової підстави.

Предметом віндикаційного позову є вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння. Предметом доказування у справах за такими позовами є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як-то обставини, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, у тому числі не з його волі, перебування його в натурі у відповідача тощо. Власник вправі витребувати своє майно від особи, у якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні.

Вказаний спосіб захисту орієнтований на захист безпосередньо права власності і не пов`язаний з будь-якими конкретними зобов`язаннями між власником і порушником.

У п. 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 року у справі № 359/3373/16-ц) Велика Палата Верховного Суду підтвердила свій висновок про те, що вимога про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння (віндикаційний позов) в порядку статті 387 Цивільного кодексу України є ефективним способом захисту права власності.

Вказану правову позицію підтверджено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.01.2023 року у справі № 488/2807/17.

Отже, належним та ефективним способом захисту у зв`язку з протиправним вибуттям земельної ділянки лісового фонду з володіння держави є віндикаційний позов про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Ураховуючи вищезазначене, витребування спірної земельної ділянки у відповідача Менської міської ради є ефективним способом захисту порушених прав власника.

У той же час, витребування як належний спосіб захисту у цій справі не може бути застосовано щодо всієї земельної ділянки площею 1,29 га, оскільки спричинить втручання у право на ту частину земельної ділянки, щодо якої немає спору, а отже вимога про витребування може розглядатися тільки щодо тієї частини земельної ділянки, що накладається на землі лісогосподарського призначення.

Захистити право без ідентифікації земельної ділянки неможливо (див. близькі за змістом висновки у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.03.2018 у справі № 441/123/16).

Отже, для вирішення подібних спорів земельна ділянка (підстави для витребування якої наявні - тобто така земельна ділянка накладається на землю лісогосподарського призначення) має бути ідентифікована, зокрема, шляхом визначення координат поворотних точок меж і даних про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі (стаття 15 Закону України Про Державний земельний кадастр).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, стверджує про те, що земельна ділянка з ка-дастровим номером 7423081500:04:000:1903 частково накладається на межі 46 кварталу (виділи 12-14) ДАСП «Менарайагролісництво», площа перетину меж земельної ділянки з кадастровим номером 7423081500:04:000:1903 з межами кварталу 46 Менського районного ДАСП Менарайагролісгосп становить 1,2738 га із загальної площі ділянки 1,29 га, в доказ чого надає інформацію ВО Укрдержліспроект від 27.04.2026 №02/818-26.

Відповідно до Порядку ведення державного лісового кадастру та обліку лісів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.2007 № 848, державний облік лісів і державний лісовий кадастр ведуться з метою забезпечення ефективної організації охорони і захисту лісів, раціонального використання лісового фонду, відтворення лісів, здійснення систематичного контролю за якісними і кількісними змінами в лісовому фонді. Державний облік лісів і державний лісовий кадастр ведеться державними органами лісового господарства за єдиною для усіх лісів системою за рахунок державного бюджету. Державний лісовий кадастр включає систему відомостей про правовий режим лісового фонду, розподіл його між користувачами, поділ лісів за групами та віднесення їх до категорій захисності, інші дані, що характеризують кількісний, якісний стан та економічну оцінку лісового фонду.

Українське державне проектне лісовпорядне виробниче об`єднання (ВО Укрдержліс-проект) засноване на державній власності, створене на підставі наказу Міністерства лісового господарства України від 30.09.1991 за № 119, належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України.

Відповідно до п. 3.2.8 статуту ВО Укрдержліспроект, окрім інших його функцій, забезпечує при лісовпорядкуванні лісового фонду формування повидільних й інтегрованих банків даних, які містять лісотаксаційну, топографо-геодезичну і картографічну інформацію, з наступним формуванням і веденням державного лісового кадастру.

Таким чином, інформація, надана ВО Укрдержліспроект щодо факту накладення спірної земельної ділянки на землі лісогосподарського призначення ДАСП Менарайагролісгосп з доданою схемою є належним та допустимим доказом в розумінні статей 76, 77 ГПК України, оскільки стосується предмета доказування та надана уповноваженим суб`єктом, який безпосередньо володіє необхідними знаннями та технічними можливостями для обробки інформації з державних лісового та земельного кадастрів (аналогічна позиція викладена в постанові ВС від 19.09.2018 у справі №362/6014/16-ц).

З інформації ВО Укрдержліспроект від 06.05.2026 № 1943-26 та доданого фрагменту ортофотоплану з нанесеними межами 46 кварталу ДАСП Менарайагролісгосп та межі земельної ділянки згідно наданих координат поворотних точок, вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 7423081500:04:000:1903 частково накладається на межі 46 кварталу ДАСП Менарайагролісгосп.

Приватне підприємство ЕЛІТЗЕМ, зіставивши матеріали, надані ВО Укрдержліспроект щодо межі лісового фонду кварталу 46 кварталу ДАСП Менарайагролісгосп та дані ДЗК по ділянці з кадастровим номером 7423081500:04:000:1903, визначив площу земельної ділянки лісового фонду постійного користувача, яка знаходиться в межах спірної земельної ділянки, та складає 1,2738 га, а також встановив координати окружної межі земельної ділянки лісового фонду ДАСП Менарайагролісгосп.

Отже, площа перетину меж земельної ділянки з кадастровим номером 7423081500:04:000:1903 з межами кварталу 46 Менського районного ДАСП Менарайагролісгосп становить 1,2738 га із загальної площі ділянки 1,29 га.

Таким чином належним (правомірним) способом захисту є позов речово-правового характеру, зокрема віндикаційний позов про витребування з незаконного володіння Менської міської ради на користь територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в особі Чернігівської обласної ради земельної ділянки площею 1,2738 га, що перебуває в постійному користуванні ДСАП Менарайагролісгосп, належить до земель спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, розпорядником яких є Чернігівська обласна рада, та є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 7423081500:04:000:1903.

Враховуючи викладене вище, вимоги прокурора про витребування з незаконного володіння Менської міської ради на користь територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в особі Чернігівської обласної ради земельної ділянки площею 1,2738 га, що належить на праві постійного користування ДСАП Менарайагролісгосп, є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 7423081500:04:000:1903 та має 28 поворотних точок з координатами, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог про скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки та про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Частиною 1 статті 79 ЗК України визначено, що земельною ділянкою є частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з частиною першою статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки поля-гає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Частинами 3, 4 цієї статті передбачено, що сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до частини 10 статті 79-1 ЗК України державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

З наведеного вбачається, що повернення земельної ділянки у володіння власника (титульного володільця) шляхом задоволення позовної вимоги про витребування майна в повній мірі не відбувається з огляду на те, що земельна ділянка лісогосподарського призначення в межах координат поворотних точок меж площею 1,2738 га не існує як об`єкт цивільних прав, тому рішення суду про її витребування не є підставою для здійснення реєстратором відповідних дій щодо проставлення відмітки про скасування державної реєстрації прав і відкриття розділу державного реєстру прав та відповідної реєстраційної справи, оскільки за Менською міською радою наразі зареєстроване та не оспорюється право на невитребувану частину земельної ділянки з кадастровим номером 7423081500:04:000:1903, що не відповідатиме меті віндикаційного позову, спрямованого на захист прав власника земельної ділянки.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки відповідно до статей 125, 126 Земельного кодексу України виникають із моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом (частина 1 статті 3 вказаного Закону).

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор, окрім іншого, під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи. Отримані відомості долучаються до відповідної заяви, зареєстрованої у Державному реєстрі прав. Перелік державних електронних інформаційних ресурсів, які використовуються для проведення реєстраційних дій, визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до пункту 8 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав формує та реєструє заяву в базі даних заяв за умови оплати послуг за державну реєстрацію прав у повному обсязі та встановлення особи заявника, а також у разі, коли заява подається щодо земельної ділянки, - за умови наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про таку земельну ділянку.

Спеціальний Закон, який установлює правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру, є Закон України Про Державний земельний кадастр.

Відповідно до положень статті 16 Закону України Про Державний земельний кадастр земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України.

Згідно із пунктом 40 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та цим Порядком.

Отже, для ідентифікації земельної ділянки як окремого об`єкта цивільного права необхідною умовою є наявність усіх характеристик такого об`єкта, у тому числі, її кадастровий номер, розмір, межі та координати, які містяться у Державному земельному кадастрі, і використовуються реєстратором для проведення реєстраційних дій щодо цього об`єкту за умови наявності таких відомостей у ньому.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18 дійшов висновку, що сам факт державної реєстрації права власності не є підставою для виникнення речового права за відсутності відповідної правової підстави. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає. Подібний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 925/1121/17 та від 17.04.2019 у справі № 916/675/15.

Як суд встановив, формування земельної ділянки з кадастровим номером 7423081500:04:000:1903 лісогосподарського призначення у межах 46 кварталу відбулось на замовлення Головного управління Держгеокадастру у Київській області відповідно до договору №24-Г від 16.03.2018 та здійснено, у тому числі і за рахунок земель, які не входять в межі вказаного кварталу та не відносяться до земель лісогосподарського призначення, що свідчить про незаконність її формування та реєстрацію права власності на цю земельну ділянку за відповідачем.

За приписами частини 13 статті 79-1 ЗК України та частини 10 статті 24 Закону України Про Державний земельний кадастр земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі: поділу або об`єднання земельних ділянок; скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації; якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України Про Державний земельний кадастр, не було зареєстровано протягом року з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

З огляду на зазначене та враховуючи встановлені фактичні обставини у даній справі (земельна ділянка з кадастровим номером 7423081500:04:000:1903 частково накладається на земельну ділянку лісогосподарського призначення площею 1,2738 га в межах кварталу 46 ДАСП Менарайагролісгосп, яка знаходиться в постійному користуванні останнього, у спільній власності територіальних громад, сіл, селищ і міст Чернігівської області в особі обласної ради та протиправно набута відповідачем), суд, з урахуванням положень частини 3 статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень дійшов висновку, що задоволення позовних вимог про скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7423081500:04:000:1903 та вимоги про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності за Менською міською радою на земельну ділянку з кадастровим номером 7423081500:04:000:1903 площею 1,29 га призведе до ефективного захисту порушених прав та законних інтересів позивача.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу; характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №910/2861/18, від 04.06.2019 по справі №916/3156/17, від 11.09.2018 по справі № 905/1926/ 16).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.09.2025 у справі № 911/906/23 (пункти 135 139) підтримала власні правові висновки, викладені в постанові від 22.01.2025 у справі № 446/478/19, про те, що частина земельної ділянки, межі якої відомі, може бути витребувана від особи, яка незаконно заволоділа такою ділянкою. При цьому, зазначила, що реалізація основної позовної вимоги про віндикацію є можливою винятково за умови припинення права власності Товариства на новостворену земельну ділянку, яка протиправно набута відповідачем з істотними вадами, оскільки складається з ділянок, на які відповідач має право, так і з ділянок, на які він законно права не має, що виключає можливість збереження за Товариством права власності на цю ділянку в цілому. ВП ВС у цій постанові також звертала увагу (п. 286), що витребування спірних ділянок та їх виключення зі складу новоутвореної земельної ділянки не має впливати на права відповідача на ті ділянки, які правомірно належали йому до такого об`єднання. З огляду на баланс інтересів учасників спору саме на відповідача мають бути покладені всі додаткові витрати, пов`язані з поновленням його речового права на інші належні йому земельні ділянки, що підлягатиме новій реєстрації у ДЗК у зв`язку з припиненням його права на новостворену (об`єднану) ділянку.

Фактичні обставини справи № 911/906/23 є відмінними від цієї справи, проте спільним фактором є реєстрація за відповідачем права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7423081500:04:000:1903, частина якої (1,2738 га із загальної площі ділянки 1,29 га) належить територіальній громаді сіл, селищ, міст області в особі Чернігівської обласної ради, що виключає можливість збереження за відповідачем права власності на цю ділянку в цілому.

Суд звертає увагу, що лише за умови скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7423081500:04:000:1903 у Державному земельному кадастрі, а також скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності на земельну ділянку буде забезпечено ефективне відновлення прав держави на спірну земельну ділянку шляхом відновлення становища, що існувало до його порушення, оскільки Чернігівській обласній раді буде забезпечено реальну та безперешкодну можливість реалізувати усі правомочності власника щодо спірної земельної ділянки, адже на даний час як у кадастрі, так і в реєстрі речових прав зазначені неправильні відомості як про власника земельної ділянки, так і її цільового використання (в тій частині, на яку відповідач має законне право).

Такий підхід дозволить поновити право власника землі наскільки це можливо, не породжуючи стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем, не вимагаючи від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту та не породжуючи подальших судових спорів, а також створить і для відповідача, Менської міської ради, передумови для формування та реєстрації нової земельної ділянки (в тій частині, на яку він має законне право).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц зазначила про те, що згідно з принципом процесуальної економії штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим, бо вирішення справи у суді має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

Враховуючи наведене, з метою ефективного захисту та поновлення прав держави в особі Чернігівської обласної ради задоволенню підлягають вимоги про скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7423081500:04:000:1903 та вимоги про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності за Менською міською радою на земельну ділянку з кадастровим номером 7423081500:04:000:1903 площею 1,29 га (реєстраційний номер нерухомого майна 1692415574230).

Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи з викладеного, господарський суд з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів та визнання позову відповідачем, дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Статтею 130 ГПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Заява, в якій відповідач визнав позов, подана до суду 02.10.2026, тобто до початку судового засідання, призначеного на 15.10.2026.

При поданні позову до суду прокурором сплачено 7987,20 грн судового збору.

Відтак, судовий збір в сумі 3993,6 грн покладається на відповідача, а в сумі 3993,6 грн підлягає поверненню Чернігівській обласній прокуратурі з Державного бюджету України.

Крім того, прокурором заявлено до стягнення 5000,00 грн витрат, понесених у зв`язку з залученням спеціаліста інженера землевпорядника Бойка Д.О.

На підтвердження понесення витрат прокурором надано договір № 13 від 20.05.2026, укладений між Чернігівською обласною прокуратурою та ПП Елітзем, відповідно до умов якого Замовник (Чернігівська обласна прокуратури) доручає, а Виконавець (ПП Елітзем) бере на себе зобов`язання виконати роботи по виконанню дослідження з визначення поворотних точок меж земельних ділянок лісового фонду, які знаходяться в земельних ділянок з кадастровими номерами 7423081500:04:000:1903, 7423089000:03:000:0471 і даних про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору № 5-2625 від 10.03.2026 сторони обумовили, що вартість робіт складає 10000 грн відносно кожної ділянки.

Матеріали справи містять Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 13 від 25.05.2025, підписаний сторонами без зауважень та заперечень, а також примірник платіжної інструкції № 1375 від 25.05.2026.

Отже, матеріалами справи підтверджується понесення прокурором витрат, пов`язаних з залученням спеціаліста.

Відтак, враховуючи положення ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, зазначені витрати покладаються на Менську міську раду.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності за Менською міською радою (код ЄДРПОУ 04061777, вул. Героїв АТО, 6, м. Мена, Корюківський район, Чернігівська область, 15600) на земельну ділянку з кадастровим номером 7423081500:04:000:1903 площею 1,29 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1692415574230);

3. Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 7423081500:04:000:1903 площею 1,29 га.

4. Витребувати з незаконного володіння Менської міської ради (код ЄДРПОУ 04061777, вул. Героїв АТО, 6, м. Мена, Корюківський район, Чернігівська область, 15600) у комунальну власність на користь територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в особі Чернігівської обласної ради (код ЄДРПОУ 00022674, проспект Миру, 43, м. Чернігів, 14000) земельної ділянки площею 1,2738 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 7423081500:04:000:1903 площею 1,29 га, та має 29 поворотних точок ділянки за наступними координатами:

1 координати: Х - 5690783.64, Y 4265460.66;

2 координати: Х - 5690845.00, Y 4265487.01;

3 координати: Х - 5690819.95, Y 4265525.31;

4 координати: Х - 5690796.88, Y 4265548.23;

5 координати: Х - 5690780.47, Y 4265551.58;

6 координати: Х - 5690749.32, Y 4265539.40;

7 координати: Х - 5690755.03, Y 4265522.69;

8 координати: Х - 5690740.77, Y 4265520.06;

9 координати: Х - 5690731.73, Y 4265529.61;

10 координати: Х - 5690721.03, Y 4265535.82;

11 координати: Х - 5690713.90, Y 4265536.30;

12 координати: Х - 5690708.19, Y 4265530.81;

13 координати: Х - 5690712.95, Y 4265525.79;

14 координати: Х - 5690720.79, Y 4265512.18;

15 координати: Х - 5690701.77, Y 4265499.05;

16 координати: Х - 5690686.32, Y 4265500.72;

17 координати: Х - 5690655.41, Y 4265476.61;

18 координати: Х - 5690634.25, Y 4265472.55;

19 координати: Х - 5690624.97, Y 4265466.10;

20 координати: Х - 5690627.11, Y 4265454.64;

21 координати: Х - 5690622.59, Y 4265441.99;

22 координати: Х - 5690632.11, Y 4265430.53;

23 координати: Х - 5690650.18, Y 4265445.57;

24 координати: Х - 5690666.11, Y 4265446.05;

25 координати: Х - 5690677.52, Y 4265443.42;

26 координати: Х - 5690686.80, Y 4265434.83;

27 координати: Х - 5690701.53, Y 4265449.87;

28 координати: Х - 5690713.90, Y 4265444.38;

29 координати: Х - 5690778.91, Y 4265469.76.

5. Стягнути з Менської міської ради Чернігівського району Чернігівської області, (код ЄДРПОУ 04061777, вул. Героїв АТО, 6, м. Мена, Корюківський район, Чернігівська область, 15600) на користь Чернігівської обласної прокуратури (отримувач Чернігівська обласна прокуратура, банк отримувача Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача UA248201720343140001000006008, код ЄДРПОУ 02910114) судовий збір в сумі 3993,60 грн.

6. Стягнути з Менської міської ради Чернігівського району Чернігівської області, (код ЄДРПОУ 04061777, вул. Героїв АТО, 6, м. Мена, Корюківський район, Чернігівська область, 15600) на користь Чернігівської обласної прокуратури (отримувач Чернігівська обласна прокуратура, банк отримувача Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача UA248201720343140001000006008, код ЄДРПОУ 02910114) витрати, пов`язані із залученням спеціаліста в сумі 5000,00 грн.

7. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

8. Повернути Чернігівській обласній прокуратурі (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000, отримувач Чернігівська обласна прокуратура, банк отримувача Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача UA248201720343140001000006008, код ЄДРПОУ 02910114) з Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 22030101) судовий збір в сумі 3993,60 грн, сплачений платіжною інструкцією № 2311 від 17.08.2026.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду згідно зі статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України подається безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 20.10.2026

Суддя Т.О.Новик