Рішення № 140748416, 12.10.2026, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2026 р. Справа № 918/1055/26

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А., за участі секретаря судового засідання Костюкович Ю.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"

до Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Пітушків Дубенського району Рівненської області"

про стягнення заборгованості в сумі 5 058 грн 41 коп.,

у судовому засіданні приймали участь:

від позивача - Філіпчук Н.М., довіреність № 15/7-2026/21 від 15.07.2026 р. (в режимі відеоконференції);

від відповідача - Бережний А.С., керівник.

Відповідно до частини 14 статті 8, статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

У судовому засіданні 12 жовтня 2026 року, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, проголошено скорочене рішення (вступну та резолютивну частини).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У серпні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Пітушків Дубенського району Рівненської області" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 5 058 грн 41 коп., з яких: 3 065 грн 33 коп. - пеня, 1 535 грн 98 коп. - інфляційні втрати та 457 грн 10 коп. - 3% річних.

Також Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" просить стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору за подання позову в розмірі 2 662 грн 40 коп. В позовній заяві позивачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи та які складаються з суми сплаченого судового в розмірі 2 662 грн 40 коп.

До позовної заяви позивачем долучено платіжну інструкцію від 26 серпня 2026 року № 0000037243 про оплату судового збору за подання даної позовної заяви до Господарського суду Рівненської області в розмірі 2 662 грн 40 коп.

Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору постачання природного газу від 10.01.2023 року № 2301395-РО, а саме зобов`язань щодо здійснення оплати за поставлений природний газ в строки, встановлені умовами договору, внаслідок чого позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 3 065 грн 33 коп., 3% річних у розмірі 457 грн 10 коп. та інфляційних втрат у розмірі 1 535 грн 98 коп. Стягнення пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат заявлено з посиланням на п. 7.2. договору постачання природного газу від 10.01.2023 року № 2301395-РО та ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Ухвалою суду від 31 серпня 2026 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у змішаній (паперовій та електронній) формі, судове засідання для розгляду справи призначено на 12 жовтня 2026 року на 10:15 год.

9 вересня 2026 року від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява від 08.09.2026 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якій просив провести судове засідання у даній справі, призначене на 12 жовтня 2026 року на 10:15 год., та всі наступні судові засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 9 вересня 2026 року заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" від 08.09.2026 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 918/1055/26 задоволено та постановлено судове засідання у справі № 918/1055/26, призначене на "12" жовтня 2026 року на 10:15 год., провести в режимі відеоконференції за участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг". Крім того постановлено всі подальші судові засідання у справі № 918/1055/26 провести в режимі відеоконференції за участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг".

Представник позивача у судовому засіданні 12 жовтня 2026 року підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні 12 жовтня 2026 року позов заперечив в повному обсязі та повідомив, що основний борг за договором постачання природного газу від 10.01.2023 року № 2301395-РО сплачений в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

10 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - Постачальник) та Релігійною громадою Української Православної Церкви села Пітушків Млинівського району (далі - Споживач) укладено договір постачання природного газу № 2301395-РО (далі - Договір), згідно з умовами якого Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві природний газ (далі - газ) за ДК 021:2015 код 09120000-6 "Газове паливо" (природний газ), а Споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.

Релігійною громадою Української Православної Церкви села Пітушків Млинівського району (код ЄДРПОУ 24172705) було змінено найменування Релігійну організацію "Релігійна громада Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Пітушків Дубенського району Рівненської області" (код ЄДРПОУ 24172705).

В той час суд зазначає, що зміна найменування юридичної особи не впливає на правоздатність цієї особи, оскільки вона залишається однією й тією ж особою, з тим же ідентифікаційним кодом, незалежно від зміни найменування. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 року у справі № 914/3587/14 та в постанові Верховного Суду від 17.08.2020 року у справі № 923/37/20.

На виконання умов Договору протягом січня 2023 року - грудня 2023 року позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 16 168,83 грн.

Позивачем були складені та направлені відповідачу акти приймання-передачі природного газу, зокрема:

- поставка січня 2023 року (акт відсутній);

- поставка лютого 2023 року (акт відсутній);

- Акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2023 року, обсяг переданого газу: 0,31312 тис.куб.м., вартістю: 5 183,35 грн. (акт підписано);

- Акт приймання-передачі природного газу від 30.04.2023 року, обсяг переданого газу: 0,12707 тис.куб.м., вартістю: 2 103,49 грн. (акт підписано);

- Акт приймання-передачі природного газу від 31.05.2023 року, обсяг переданого газу: 0,01582 тис.куб.м., вартістю: 261,88 грн. (акт підписано);

- Акт приймання-передачі природного газу від 30.06.2023, обсяг переданого газу: 0,03608 тис.куб.м., вартістю: 597,26 грн. (акт підписано);

Акт приймання-передачі природного газу від 31.07.2023 року, обсяг переданого газу: 0,01582 тис.куб.м., вартістю: 261,88 грн. (акт підписано);

- Поставка серпня 2023 року (акт відсутній);

- Акт приймання-передачі природного газу від 30.09.2023 року, обсяг переданого газу: 0,01531 тис.куб.м., вартістю: 253,44 грн. (акт не підписано);

- Акт приймання-передачі природного газу від 31.10.2023 року, обсяг переданого газу: 0,01582 тис.куб.м., вартістю: 261,88 грн. (акт не підписано);

- Акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2023 року, обсяг переданого газу: 0,01531 тис.куб.м., вартістю: 253,44 грн. (акт не підписано);

- Акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2023, обсяг переданого газу: 0,32763 тис.куб.м., вартістю: 5 423,56 грн. (акт не підписано).

Як зазначено в позовній заяві, відповідач ухилився від документального оформлення актів приймання-передачі природного газу. Непідписані акти приймання-передачі природного газу направлялися відповідачу на його електронну пошту - tomash96@ukr.net, що зазначена в Договорі.

Таким чином, акти приймання-передачі природного газу щодо поставки природного газу за січень 2023 року, лютий 2023 року, серпень 2023 року, вересень 2023 року, жовтень року 2023, листопад 2023 року та грудень 2023 року між сторонами не були підписані (оформлені).

Згідно п. 4.1. Договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином.

Ціна природного газу за 1 000 куб.м. газу без ПДВ - 13 658,33 грн.

крім того податок на додану вартість за ставкою 20%,

крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовлені потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 163,89 грн. за 1000 куб.м.

Всього ціна газу за 1000 куб.м. з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим Договором становить 16 553,89 грн.

Розрахунок вартості спожитого природного газу за січень 2023 р. (період, за який відсутній акт приймання-передачі природного газу):

- поставка січня 2023 року:

Обсяг споживання тис.куб.м.: 0,06465

1. 0,06465 х 13 658,33 = 883,01

2. 0,06465 х 124,16 х 1,1 = 8,83

3. (883,01 + 8,83) х 120% = 1 070,21 грн.

Таким чином, відповідач спожив у січні 2023 року природного газу на загальну суму 1 070,21 грн.

Розрахунок вартості спожитого природного газу за лютий 2023 р. (період, за який відсутній акт приймання-передачі природного газу):

- поставка лютого 2023 року:

Обсяг споживання тис.куб.м.: 0,01429

4. 0,01429 х 13 658,33 = 195,18

5. 0,01429 х 124,16 х 1,1 = 1,95

6. (195,18 + 1,95) х 120% = 236,56 грн.

Таким чином, відповідач спожив у лютому 2023 року природного газу на загальну суму 236,56 грн.

Розрахунок вартості спожитого природного газу за серпень 2023 р. (період, за який відсутній акт приймання-передачі природного газу):

- поставка серпня 2023 року:

Обсяг споживання тис.куб.м.: 0,01582

7. 0,01582 х 13 658,33 = 216,07

8. 0,01582 х 124,16 х 1,1 = 2,16

9. (216,07 + 2,16) х 120% = 261,88 грн.

Таким чином, відповідач спожив у серпні 2023 р. природного газу на загальну суму 261,88 грн.

Відповідно до п. 3.5. Договору, приймання-передача газу, переданого позивачем відповідачу у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі природного газу.

Відповідно до п.п. 3.5.1. відповідач зобов`язується надати Постачальнику не пізніше 5-го (п`ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/ транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.

Відповідно до п.п. 3.5.2. п. 3.5. Договору, на підставі отриманих від Відповідача даних та даних щодо остаточної алокації відборів відповідача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Позивач готує та надає відповідачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником Позивача.

Відповідно до п.п. 3.5.4. Договору, у випадку неповернення відповідачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від відповідача відповідно до п. 3.5.1. Договору, та даних щодо остаточної алокації відборів відповідача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого природного газу вважається встановленим, узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність відповідачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 Договору.

Згідно п. 6.2. Договору споживач зобов`язаний самостійно контролювати власне використання природного газу та своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим Договором.

Отже, в даному випадку обсяги встановлюються відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та Відповідач був зобов`язаний сплатити вартість поставленого природного газу.

Таким чином, на виконання умов Договору позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 16 168,83 грн., що підтверджується відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо остаточної алокації відборів відповідача, які підтверджують обсяги природного газу, що були поставлені відповідачу у спірний період. З відповіді на адвокатський запит Оператора ГТС № ТОВВИХ-26-10794 від 28.05.2026 року вбачається, що відповідачем (ЕІС - код: 56XS0000O4SJL00S) спожито у спірний період природний газ з ресурсу позивача у відповідних обсягах, що вказані вище.

Таким чином, факт отримання відповідачем природного газу протягом січня - грудня 2023 року підтверджується відомостями з інформаційної платформи Оператора газотранспортної системи України, що повністю відповідає умовам укладеного між сторонами Договору.

Судова практика Верховного Суду (постанови від 04.07.2024 року у справі № 925/938/23, від 03.11.2023 року у справі № 918/686/21, від 18.04.2024 року у справі № 910/5645/23, від 21.02.2024 року у справі № 904/7327/21) послідовно виходить з того, що остаточні алокації, сформовані та відображені на Інформаційній платформі Оператора ГТС, є належним і достатнім доказом обсягів подач/відборів природного газу. Вони формуються на підставі даних замовників та операторів ГРМ і мають презумпцію достовірності до моменту можливого коригування. Відтак, дані Інформаційної платформи Оператора ГТС підлягають використанню для підтвердження факту та обсягів споживання газу у спірному періоді.

Відсутність підписаного або надісланого акта приймання-передачі не може розглядатися як підстава для уникнення виконання грошового зобов`язання. Верховний Суд у низці рішень (постанови від 26.06.2019 року у справі № 922/1018/18, від 17.07.2018 року у справі № 910/20165/17, від 14.05.2020 року у справі № 916/2058/19) зазначив, що обов`язок сплатити за поставлений товар виникає з факту його отримання та використання, а акт приймання-передачі лише фіксує господарську операцію, яка вже відбулася.

Таким чином, наявність чи відсутність акта не змінює самої природи зобов`язання відповідача оплатити фактично спожитий газ.

Відповідно до пункту 5.1. Договору остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Частиною 1 ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець зобов`язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Згідно норм цивільного законодавства договір купівлі-продажу є оплатним, тобто при набуванні речі у власність, покупець сплачує продавцеві вартість (ціну) речі, яка обумовлена договором, а у продавця виникає зобов`язання передати покупцю річ та право вимоги оплати і зобов`язання покупця сплати вартість отриманої речі та право її вимоги.

Даний договір є консенсуальним, оскільки права та обов`язки виникають вже в момент досягнення ними угоди за всіма істотними умовами. Отже, змістом договору є ті умови, з приводу яких сторони досягли згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов`язаний, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч. 2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Незважаючи на те, що не всі акти приймання-передачі природного газу були підписані, відповідач повністю розрахувався за поставку природного газу за період з січня 2023 року по грудень 2023 року.

Оплату за переданий газ відповідач здійснив повністю у сумі 16 168,83 грн. (підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними доказами), але з порушенням строків, визначених Договором, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги пункту 5.1. Договору.

Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з приписами ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 7.2. Договору визначено, що у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 Договору та/або строків оплати компенсації згідно з пунктом 8.4. Договору, Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні втрати та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Вказаний пункт Договору узгоджується із положеннями ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", за якими платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу відповідача перед позивачем за Договором, розмір нарахованої пені за неналежне виконання відповідачем умов Договору складає 3 065,33 грн., згідно детального розрахунку.

Відповідно до вимог пункту 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Оскільки відповідачем не виконані умови Договору щодо оплати отриманого природного газу, він зобов`язаний сплатити на користь позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Що стосується нарахованих 3% річних, то приписи ст. 625 ЦК України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Оскільки сторони в договорі не передбачили інший розмір процентів річних, то стягненню підлягають три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Загальний розмір нарахованих 3% річних від основного боргу складає 457,10 грн., згідно детального розрахунку.

Стосовно інфляційних втрат, то відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.01.2018 року у справі № 910/24266/16 вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

Розрахунок індексу інфляції здійснено позивачем у відповідності до рекомендацій, наданих відповідно до Листа Верховного Суду України від 03.04.1997 року № 62-97-р.

Сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів складає 1 535,98 грн., згідно детального розрахунку.

Згідно з ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права саме - заходами, які прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб`єктивних цивільних прав та (або) усунення наслідків такого порушення.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року (далі - Конвенція), кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

З огляду на приписи ст. 9 Конституції України, ст. 3 ГПК України, господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст. ст. 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту й у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Відповідно до приписів ст. ст. 15, 16 ЦК України, спосіб захисту прав повинен бути таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. Застосування судом будь-якого способу судового захисту вимагає наявності наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу; порушення (невизнання або оспорювання) означеного права/інтересу відповідачем; належність обраного способу судового захисту (з точки зору адекватності порушення і спроможності його усунути та поновити (захистити) право або інтерес та закріплення положеннями діючого законодавства).

За наведеного, положення ст. 16 ЦК України підлягають застосуванню з урахуванням положень ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Реалізуючи право на судовий захист, позивач обрав наступні передбачені законом способи захисту порушеного права: застосування штрафних санкцій (щодо стягнення пені) та відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат).

Здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків пені, 3% річних та інфляційних втрат у межах заявлених позивачем періодів, суд дійшов висновку про те, що вони є арифметично вірними.

За змістом ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Пітушків Дубенського району Рівненської області" про стягнення заборгованості в сумі 5 058 грн 41 коп., з яких: 3 065 грн 33 коп. - пеня, 1 535 грн 98 коп. - інфляційні втрати та 457 грн 10 коп. - 3% річних, є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору за подання позову в розмірі 2 662 грн 40 коп. В позовній заяві позивачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи, та які складаються з суми сплаченого судового в розмірі 2 662 грн 40 коп.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу з 1 січня складає 3 328 грн 00 коп.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 до ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи, що позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру, за яку судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328,00), та позовну заяву подано через систему "Електронний суд", відповідно останній зобов`язаний був сплатити при поданні позову до суду, судовий збір в розмірі 2 662 грн 40 коп., так як у даному випадку застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (3 328,00*0,8).

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" було сплачено 2 662 грн 40 коп. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією від 26 серпня 2026 року № 0000037243.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору в розмірі 2 662 грн 40 коп. покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 178, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Пітушків Дубенського району Рівненської області" (35120, Рівненська обл., Дубенський р-н, село Пітушків, код ЄДРПОУ 24172705) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42399676) 3 065 (три тисячі шістдесят п`ять) грн 33 коп. - пені, 1 535 (одну тисячу п`ятсот тридцять п`ять) грн 98 коп. - інфляційних втрат, 457 (чотириста п`ятдесят сім) грн 10 коп. - 3% річних та 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. витрат по оплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 19 жовтня 2026 року.

Суддя Політика Н.А.