Рішення № 140748395, 06.10.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2026 Справа № 917/1506/26

Суддя Господарського суду Полтавської області Мацко О.С., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут», 36022, м. Полтава, вул. Панянки, 65Б, код ЄДРПОУ 42223804,

до Державної установи «Крюковська виправна колонія (№29)», 38734, Полтавська обл., Полтавський р-н, с. Божківське, вул. Миру, 4, код ЄДРПОУ 08564328,

про cтягнення 2 269 826, 68 грн,

третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державне підприємство «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№55)», 70002, Запорізька обл., Вільнянський р-н, м. Вільнянськ, вул. Металістів, буд. 1, код ЄДРПОУ 08680075.

Секретар судового засідання: Токар А.В.

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

04.08.2026р. відкрито провадження у даній справі, вирішено розглядати її в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті спору. Крім того, даною ухвалою залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державне підприємство «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№55)», зобов`язано позивача направити третій особі копії позовної заяви з додатками.

Відповідач відзив на позов не надав, жодних заяв та клопотань до суду не направив. Третя особа письмові пояснення по суті спору також не надала. Позивач просив суд провести розгляд справи без участі його представника. Дане клопотання судом задоволено.

Згідно з ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Згідно із ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

При цьому, суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України та ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням згаданого вище приписів ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Ухвалою від 03.09.2026р. закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду по суті на 06.10.2026р., про що належним чином повідомлено учасників справи. Учасники справи явку в засідання не забезпечили, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Після дослідження матеріалів справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, виходячи з розумності строків розгляду справи, суд ухвалив рішення з огляду на таке:

Обставини справи, встановлені судом:

25.11.2024 року між ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» (далі Постачальник, Позивач, Кредитор) та ФІЛІЄЮ «ПОЛТАВСЬКА (№29)» ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ПІДПРИЄМСТВО ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ (№55)» (далі - Споживач,третя особа) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №23115578 (далі - Договір) по об`єктах, зазначених у заяві-приєднанні на умовах Комерційної пропозиції №10А, яка діє для споживачів, які надають послуги населенню з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення та фінансуються виключно з державного або місцевого бюджету при умові надання кошторисного розрахунку (плану використання) (Додаток №2 до договору про постачання електричної енергії споживачу, арк..справи 6-11).

Розділом 2 «Предмет Договору» даного Договору визначено, що Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору. Комерційною пропозицією № 10А, яка є додатком № 2 до Договору встановлено, що оплата електричної енергії Споживачем за фактично спожиту електроенергію на підставі отриманого у Постачальника рахунку протягом 5-ти робочих днів від дня його отримання, але не пізніше 14:00 години 25 числа, на рахунок із спеціальним режимом використання, який зазначений у Договорі та/або розрахункових документах Постачальника. Споживач отримує рахунок та акт в зручний для нього спосіб: - Веб-сервіс «Paperless»; - «М.Е.Dос»; - «Вчасно»; - електронною поштою; - поштовим зв`язком; - в Центрах Обслуговування Споживачів; - іншим зручним способом. Відповідно до п. 5.6. Договору розрахунки Споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок Постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на поточний рахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору. Поточний рахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Пунктом 7.2 Договору передбачено зобов`язання споживача забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.

Як зазначає позивач, у період з 01.12.2025 по 30.04. 2026р. Споживач третя особа - споживав електричну енергію, а оплату за неї не здійснював, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 3 694 546,46 грн. (розрахунок заборгованості за споживання активної електричної енергії арк.справи 13).

Позивач у обґрунтування позовних вимог надає Акти купівлі-продажу електричної енергії згідно договору №23115578 від 25.11.2024р. за грудень 2025р. на суму 698 576,22 грн, за січень 2026р. на суму 913 334,83 грн, за лютий 2026р. на суму 962 283,90 грн, за березень на суму 679 189,15 грн, за квітень 2026р. на суму 441 162,36 грн, рахунки по кожному з цих актів та докази направлення документів споживачу (а.с.14-24).

При цьому умовами Комерційної пропозиції №10А (додаток 2 до договору) передбачено наступне: постачальник до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим, оформлює рахунок на оплату за фактично спожиту електричну енергію та Акт купівлі-продажу електричної енергії та в цей же строк надає їх споживачу. Якщо споживач не повернув підписаний Акт постачальнику протягом 5 робочих днів, або не надав повідомлення про наявність розбіжностей, такий Акт купівлі-продажу вважається погодженим сторонами. Оплата рахунку за фактично спожиту електроенергію має бути здійснена споживачем протягом 5 робочих днів від дня його отримання.

Доказів здійснення оплати чи подання повідомлення про наявність розбіжностей до суду не надано.

В подальшому, 09.07.2026 між ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ», ДЕРЖАВНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «ПІДПРИЄМСТВО ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ (№55)» та Державною установою «Крюковська виправна колонія (№29)» (далі Поручитель, Відповідач) укладено договір поруки №2026/Z/311 (далі Договір поруки, арк..справи 25).

У відповідності до умов Договору Поруки Державна установа «Крюковська виправна колонія (№29)» зобов`язується солідарно відповідати перед ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» за виконання договірних зобов`язань ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ПІДПРИЄМСТВО ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ (№55)», згідно договору про постачання електричної енергії споживачу № 23115578 від 25.11.2024 р. на умовах комерційної пропозиції № 10А, у обсягах, встановлених у п. 2.1. цього Договору. Відповідно до п. 2.1. Договору поруки, підставою зобов`язання є договір про постачання електричної енергії споживачу № 23115578 від 25.11.2024 р. на умовах комерційної пропозиції №10А, на підставі якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання обов`язку Боржника щодо оплати за спожиту електричну енергії у сумі 2 269 826,68 грн. У зв`язку з невиконанням споживачем свого зобов`язання за договором про постачання електричної енергії споживачу № 23115578 від 25.11.2024 р., згідно пункту 4.1 Договору поруки Позивач звернувся з вимогою до Державної установи «Крюковська виправна колонія (№29)» про сплату заборгованості у розмірі 2 269 826,68 грн (арк..справи 26-27). Заборгованість за Договором поруки та вимогою відповідачем не сплачена, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ні відповідачем, ні третьою особою жодних заперечень проти позову не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб. Правові наслідки порушення зобов`язання, забезпеченого порукою, встановлені ст..554 ЦК України: у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Згідно ст..555 ЦК України, у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов`язаний повідомити про це боржника, а в разі пред`явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі. Якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов`язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора. Поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов`язані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.

Судом досліджено договір поруки від 09.07.2026р. та встановлено, що розд.2 договору передбачений обсяг відповідальності поручителя: підставою зобов`язання, забезпеченого порукою за цим договором, є договір про постачання електричної енергії споживачу №23115578 від 25.11.2024р. на умовах комерційної пропозиції №10А, на підставі якого пручитель поручається перед кредитором за виконання обов`зку боржника щодо оплати за спожиту електричну енергію у сумі 2 269 826,68 грн. Договір вважається укладеним з моменту його підписання та діє до 31.12.2026р., але у частині виконання грошових зобов`язань до повного їх виконання.

Ні відповідачем, ні третьою особою жодних заперечень проти позову не надано.

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що ця стаття покладає на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були. Аналогічний висновок Верховного Суду викладений у пункті 7.44. постанови від 16 лютого 2021 року у справі № 927/645/19.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 4 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Щодо судового збору, який підлягав сплаті позивачем за звернення до суду із даним позовом, то згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в цій частині покладається на відповідача у повному обсязі у зв`язку з задоволенням позовної заяви.

Враховуючи викладене, керуючись ст..ст.129,233-234,238-240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Державної установи «Крюковська виправна колонія (№29)» (Полтавська область, Полтавський район, село Божківське, вулиця Миру, 4, 38734, ЄДРПОУ 08564328) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» (36022, Полтавська обл., місто Полтава, ВУЛИЦЯ ПАНЯНКА, будинок 65Б , ЄДРПОУ 42223804) заборгованість на загальну суму 2 269 826,68 грн. (рахунок ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» зі спеціальним режимом використання № НОМЕР_1 відкритий у філії ПОУ АТ «Ощадбанк», МФО 331467, ЄДРПОУ 42223804, призначення платежу «за спожиту електричну енергію згідно договору поруки»).

3. Стягнути з Державної установи «Крюковська виправна колонія (№29)» (Полтавська область, Полтавський район, село Божківське, вулиця Миру, 4, 38734, ЄДРПОУ 08564328) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» (36022, Полтавська обл., місто Полтава, ВУЛИЦЯ ПАНЯНКА, будинок 65Б , ЄДРПОУ 42223804) витрати зі сплати судового збору у розмірі 27 238,00 грн (поточний рахунок ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» № НОМЕР_2 в АТ «Банк Кредит Дніпро», МФО 305749, ЄДРПОУ 42223804, призначення платежу «судовий збір»).

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України).

Повне рішення складено 19.10.2026р.

Суддя Мацко О.С.