Ухвала суду № 140748218, 19.10.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"19" жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/1523/25(916/3983/26)Господарський суд Одеської області у складі судді Демченко Т.І.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АРС ОПТ» (зареєстрована 15.10.2026 за вх. № 2-1981/26)

про забезпечення позову: Товариства з обмеженою відповідальністю «АРС ОПТ» (65062, м. Одеса, б-р Французький, буд. 66/2, код ЄДРПОУ 42824201)

до відповідача - 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренк Інвест" (61052, м. Харків, пров. Сімферопольський, буд. 6, код ЄДРПОУ 31939139)

до відповідача 2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача 3: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 )

про стягнення 14 957 740,67 грн,

установив:

28.09.2026 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява від Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Арс Опт» до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Ренк Інвест", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в якій воно просить:

- покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями ТОВ «АРС ОПТ» у зв`язку з доведенням боржника до банкрутства на: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Ренк-Інвест».

- стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ «Ренк-Інвест» на користь ТОВ «Арс Опт» грошові кошти у розмірі 14 638 272,39 грн у порядку субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, шляхом їх зарахування на ліквідаційний рахунок ТОВ «Арс Опт»: IBAN: НОМЕР_3 відкритого в АТ «УКРСИББАНК».

- стягнути солідарно на користь ТОВ «Арс Опт» як суму непокритої основної грошової винагороди арбітражного керуючого Клименко М.А. за виконання повноважень розпорядника майна за період з 15.08.2025 по 15.09.2025, ліквідатора за період з 07.10.2025 по 25.09.2026 у розмірі 319 468,28 грн на ліквідаційний рахунок ТОВ «АРС ОПТ»: IBAN: НОМЕР_3 відкритого в АТ «УКРСИББАНК» з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Ренк-Інвест».

Обґрунтувуючи позовні вимоги ТОВ «Арс Опт» зазначає, що установлені щодо ОСОБА_2 , ТОВ «Ренк-Інвест» та ОСОБА_1 дії та бездіяльність мали місце у послідовні періоди здійснення ними корпоративного та управлінського контролю над ТОВ «Арс Опт» та у своїй сукупності спричинили єдиний неподільний майновий наслідок недостатність майна боржника для задоволення визнаних вимог кредитора.

Господарський суд Одеської області ухвалою від 01.10.2026 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №916/3983/26, справу вирішив розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи, підготовче засідання призначив на 23.10.2026.

15.10.2026 до суду від ТОВ «Арс Опт» надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом:

І. накладення арешту на нерухоме, рухоме майно та корпоративні права відповідачів у межах солідарної грошової вимоги в сумі 14 957 740,67 грн, без позбавлення права володіння та користування майном, а саме:

1) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) шляхом накладення арешту на нерухоме майно:

- земельну ділянку, кадастровий номер 7420685000:01:000:1953, площею 0,1162 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2839734974206;

- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2839727674040, загальною площею 51,8 кв. м, житловою площею 28,8 кв. м.;

2) Клюкіна Наталія Іванівна ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; місце реєстрації АДРЕСА_2 ) шляхом накладення арешту на таке майно:

- квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3172004763120, загальною площею 115,7 кв. м, житловою площею 82,9 кв.;

- земельну ділянку, кадастровий номер 6321782500:01:011:0112, площею 0,0864 га, адреса: Харківська обл., Зміївський район, с/рада Задонецька, садівниче товариство «Отрада», реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1480250632210;

- автомобіль легковий MERCEDES-BENZ GLC 250 D, 2018 року випуску, колір чорний, VIN НОМЕР_4 , державний реєстраційний номер НОМЕР_5 ;

3) Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕНК-ІНВЕСТ», (код ЄДРПОУ 31939139, юридична адреса: Україна, 61052, Харківська обл., місто Харків, провулок Сімферопольський, будинок 6) шляхом накладення арешту на належне йому нерухоме майно: нежитлові приміщення 1-го поверху № 1 15, 16 18, 90 96, 2-го поверху № 57 66, 97, 98, 3-го поверху № 78 83 в літ. «У-3», загальною площею 3 529,6 кв. м, за адресою: Харківська обл., м. Харків, провулок Сімферопольський, будинок 6, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1755547163101

ІІ. заборони державним реєстраторам, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», у тому числі нотаріусам, іншим уповноваженим суб`єктам та посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, проводити реєстраційні дії, наслідком яких є відчуження, перехід, припинення або зміна розміру належних Клюкіній Наталії Іванівні корпоративних прав, щодо таких юридичних осіб:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренк-Інвест», код ЄДРПОУ 31939139 (юридична адреса: Україна, 61052, Харківська обл., місто Харків, провулок Сімферопольський, будинок 6);

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Рєнк», код ЄДРПОУ 44099337 (юридична адреса: Україна, 61052, Харківська обл., місто Харків, провулок Сімферопольський, будинок 6);

3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Наєм», код ЄДРПОУ 44266127 (юридична адреса: Україна, 61052, Харківська обл., місто Харків, вулиця Сімферопольська, будинок 6);

4. Товариства з обмеженою відповідальністю «Летек Україна», код ЄДРПОУ 45470489 (юридична адреса: Україна, 61052, Харківська обл., місто Харків, провулок Сімферопольський, будинок 6).

Мотивуючи заяву про забезпечення позову, заявник зазначає що, оскільки ліквідатор у цій справі звернувся із заявою про покладення на відповідачів субсидіарної відповідальності у загальному розмірі 14 957 740,67 грн з метою поповнення ліквідаційної маси банкрута та подальшого задоволення вимог кредиторів, збереження майнової спроможності відповідачів на час розгляду спору є необхідною умовою ефективного судового захисту. Невжиття заходів забезпечення позову створює реальний ризик відчуження відповідачами належного їм майна або іншого розпорядження активами, що може істотно ускладнити або унеможливити виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення заяви ліквідатора.

Щодо зустрічного забезпечення заявник пропонує не застосовувати зустрічне забезпечення позову, оскільки ТОВ «АРС ОПТ» визнано банкрутом, а за результатами проведених ліквідатором заходів встановлено відсутність ліквідаційної маси та грошових коштів, достатніх для задоволення вимог кредиторів. За таких обставин внесення коштів на депозитний рахунок суду фактично унеможливило б реалізацію права на забезпечення позову та суперечило б меті звернення ліквідатора поповненню ліквідаційної маси банкрута.

Проаналізувавши заяву ТОВ «АРС ОПТ» про забезпечення позову, господарський суд дійшов висновку про її задоволення, виходячи з такого.

Забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Статтею 136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, вжиття заходів забезпечення позову є правом, а не обов`язком суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Потрібно зазначити, що за змістом ст. 136,137 ГПК України обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. При цьому достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. В контексті забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно (грошові кошти), доказуванню підлягають обставини, які підтверджують вчинення відповідачем, зокрема, дій, направлених на відчуження власного майна або витрачання коштів з метою унеможливлення виконання майбутнього судового рішення.

Суд зазначає, що наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії з відповідним їх підтвердженням. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави заявлених позовних вимог та застосування відповідного їм заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (дана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 також висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Господарський суд вказує, що обґрунтувуючи заяву про забезпечення позову позивач не повинен надавати докази щодо очевидних речей, зокрема стосовно потенційної можливості вчинення відповідачами дій, направлених на зменшення власних активів, що здатне унеможливити виконання рішення суду.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо заявлених позовних вимог з огляду на співмірність та необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.07.2024 у справі №925/1459/23, від 06.06.2024 у справі №910/17599/23, від 24.05.2023 у справі №906/1162/22, від 29.06.2023 у справі №925/1316/22.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст.137 ГПК України).

При цьому, слід зауважити, що Верховний Суд у низці постанов зазначав щодо суті цих критеріїв.

Так, співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати у результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення порушеного права (інтересу), про захист яких просить заявник, неправомірністю дій відповідача, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.07.2024 у справі № 925/1459/23, від 06.06.2024 у справі № 910/17599/23, від 21.03.2024 у справі №910/15328/23, від 13.12.2023 у справі № 921/290/23.

Слід також відзначити, що у випадку арешту майна воно залишається у власності відповідача і знерухомлюється з метою недопущення вчинення дій щодо його відчудження й уникнення виконання судового рішення у майбутньому. Такий захід може бути скасований у випадку ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позову або виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань перед позивачем.

Заявник вказує, що після відкриття провадження у справі про банкрутство та під час ліквідаційної процедури ОСОБА_1 послідовно відчужено дві земельні ділянки: 27.03.2026 кадастровий номер 7420685000:07:000:0026 та 19.05.2026 кадастровий номер 7420685000:01:000:1583.

У зв`язку із зазначеним, суд бере до уваги що наведені фактичні дії з розпорядження власним нерухомим майном підтверджують реальний ризик подальшого відчуження наявних у нього активів до вирішення спору по суті.

Верховний Суд в постанові від 04.12.2025 у справі № 916/3385/25 зазначив, що про наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії з відповідним їх підтвердженням. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави заявлених позовних вимог та застосування відповідного їм заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Ураховуючи правові позиції щодо застосування ст.ст. 136, 137 ГПК України та практику Верховного Суду, законодавством саме на заявника покладено обов`язок обґрунтування підстав, які можуть утруднити чи унеможливити виконання судового рішення у разі задоволення позову. Подібна за змістом позиція Верховного Суду викладена у постанові від 04.12.2025 у справі №916/3385/25.

Господарський суд звертає увагу, що вжиття заходів забезпечення позову передбачає доведення стороною обставин вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Подібна правова позиція міститься у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22.

При цьому під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті, та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 дійшла висновку про те, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.04.2026 у справі № 916/1194/25 (пункти 5.15 5.17, 5.20, 5.39) підтверджено допустимість накладення арешту на майно відповідачів у межах суми вимог про субсидіарну та солідарну відповідальність у справі про банкрутство. Верховний Суд погодився, що такий захід є співмірним із предметом спору, має тимчасовий характер, не вирішує спір по суті та спрямований на забезпечення реального виконання майбутнього судового рішення.

Також, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.02.2026 у справі № 914/2183/20 (пункти 81 85, 90, 93, 104 109) підтверджено правомірність забезпечення вимог ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності шляхом накладення арешту на нерухоме майно та корпоративні права відповідачів. Верховний Суд врахував факти попереднього відчуження майна, необхідність захисту інтересів кредиторів та допустимість арешту в межах суми заявлених вимог. При цьому доведеність підстав субсидіарної відповідальності підлягає дослідженню під час розгляду спору по суті, а не на стадії забезпечення позову.

Предметом позову в цій справі є вимога майнового характеру про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ «Ренк-Інвест» на користь ТОВ «Арс Опт» грошових коштів у розмірі 14 957 740,67 грн у порядку субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника.

Отже, виконання в майбутньому судового рішення у цій справі, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матимуть відповідачі, до яких заявлені вимоги майнового характеру, необхідну суму грошових коштів для виконання рішення у разі задоволення позову.

Крім того, під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина перша статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Господарський суд зазначає, що арешт може бути накладено на конкретне майно, що належить боржнику, а не будь-яке абстрактне.

Згідно з довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №3472272, №3472293, № 3472312 від 19.10.2026 та відповіді з Єдиного державного реєстру транспортних засобів щодо наявності ТЗ за параметрами власника або ТЗ №3472398 від 19.10.2026 відповідачі є власниками нерухомого майна, на яке позивач просить накласти арешт.

Щодо забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», у тому числі нотаріусам, іншим уповноваженим суб`єктам та посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проводити реєстраційні дії, наслідком яких є відчуження, перехід, припинення або зміна розміру належних ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) часток у статутних капіталах юридичних осіб, господарський суд зазначає про таке.

ОСОБА_2 є керівником та кінцевим бенефіціарним власником з володінням 100 % статутного капіталу у ТОВ «Ренк-Інвест» (код ЄДРПОУ 31939139), ТОВ «РЄНК» (код ЄДРПОУ 44099337), ТОВ «НАЄМ» (код ЄДРПОУ 44266127), ТОВ «Летек Україна» (код ЄДРПОУ 45470489), що підтверджується відповідями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №3472344, №3472359, №3472374, №3472393 від 19.10.2026.

Частинами першою та другою статті 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача з тим, щоб забезпечити позивачеві реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, зокрема і для попередження потенційних труднощів при подальшому виконанні такого рішення.

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя. Судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 140 ГПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Ураховуючи наведене, те, що обраний захід забезпечення позову є адекватним, достатнім для запобігання порушенню прав позивача, дозволяє гарантувати ефективний захист або поновлення інтересів держави в разі ухвалення рішення про задоволення позову, заява ТОВ «АРС ОПТ» про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Окремо суд звертає увагу учасників справи на те, що в ч. 6 ст. 140 ГПК України передбачена можливість вирішення судом питання щодо зустрічного забезпечення.

Частинами 1 та 4 ст.141 ГПК України встановлено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.

З урахуванням відсутності у суду інформації з приводу можливих збитків відповідача та їх розміру, правові підстави для зустрічного забезпечення наразі не вбачаються. Разом з тим, відповідачі не позбавлені права подати до суду відповідне клопотання, яке підлягає розгляду протягом строків, встановлених ст.141 ГПК України.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

За приписами ч.1 ст. 144 ГПК України ухвала підлягає негайному виконанню. Частиною 8 ст.140 ГПК України встановлено, що оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також, не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Керуючись ст.136,137,139,140,233-235 ГПК України, суд

постановив:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АРС ОПТ» про забезпечення позову задовольнити.

2. На період розгляду справи накласти арешт на нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме:

- земельну ділянку, кадастровий номер 7420685000:01:000:1953, площею 0,1162 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2839734974206;

- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2839727674040, загальною площею 51,8 кв. м, житловою площею 28,8 кв. м.

За ухвалою в цій частині стягувачем є: Товариство з обмеженою відповідальністю «АРС ОПТ» (65062, м. Одеса, б-р Французький, буд. 66/2, код ЄДРПОУ 42824201)

За ухвалою в цій частині боржником є: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 )

3. На період розгляду справи накласти арешт на нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а саме:

- квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3172004763120, загальною площею 115,7 кв. м, житловою площею 82,9 кв.;

- земельну ділянку, кадастровий номер 6321782500:01:011:0112, площею 0,0864 га, адреса: Харківська обл., Зміївський район, с/рада Задонецька, садівниче товариство «Отрада», реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1480250632210.

- автомобіль легковий MERCEDES-BENZ GLC 250 D, 2018 року випуску, колір чорний, VIN НОМЕР_4 , державний реєстраційний номер НОМЕР_5 .

За ухвалою в цій частині стягувачем є: Товариство з обмеженою відповідальністю «АРС ОПТ» (65062, м. Одеса, б-р Французький, буд. 66/2, код ЄДРПОУ 42824201)

За ухвалою в цій частині боржником є: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 )

3. На період розгляду справи накласти арешт на нерухоме майно, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Ренк Інвест" (61052, м. Харків, пров. Сімферопольський, буд. 6, код ЄДРПОУ 31939139), а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху № 1 15, 16 18, 90 96, 2-го поверху № 57 66, 97, 98, 3-го поверху № 78 83 в літ. «У-3», загальною площею 3 529,6 кв. м, за адресою: Харківська обл., м. Харків, провулок Сімферопольський, будинок 6, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1755547163101.

За ухвалою в цій частині стягувачем є: Товариство з обмеженою відповідальністю «АРС ОПТ» (65062, м. Одеса, б-р Французький, буд. 66/2, код ЄДРПОУ 42824201)

За ухвалою в цій частині боржником є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ренк Інвест" (61052, м. Харків, пров. Сімферопольський, буд. 6, код ЄДРПОУ 31939139)

4. На період розгляду справи заборонити державним реєстраторам, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», у тому числі нотаріусам, іншим уповноваженим суб`єктам та посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проводити реєстраційні дії, наслідком яких є відчуження, перехід, припинення або зміна розміру належних ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) часток у статутних капіталах юридичних осіб:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренк-Інвест», код ЄДРПОУ 31939139 (юридична адреса: Україна, 61052, Харківська обл., місто Харків, провулок Сімферопольський, будинок 6);

- Товариства з обмеженою відповідальністю «РЄНК», код ЄДРПОУ 44099337 (юридична адреса: Україна, 61052, Харківська обл., місто Харків, провулок Сімферопольський, будинок 6);

- Товариства з обмеженою відповідальністю «НАЄМ», код ЄДРПОУ 44266127 (юридична адреса: Україна, 61052, Харківська обл., місто Харків, вулиця Сімферопольська, будинок 6);

- Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕТЕК УКРАЇНА», код ЄДРПОУ 45470489 (юридична адреса: Україна, 61052, Харківська обл., місто Харків, провулок Сімферопольський, будинок 6).

За ухвалою в цій частині стягувачем є: Товариство з обмеженою відповідальністю «АРС ОПТ» (65062, м. Одеса, б-р Французький, буд. 66/2, код ЄДРПОУ 42824201)

За ухвалою в цій частині боржником є: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 )

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень

Ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня її постановлення

Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Суддя Демченко Тетяна Ігорівна