Рішення № 140747908, 12.10.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2026 р. м. Київ Справа № 911/1779/26

Суддя О.В. Конюх, при секретарі судового засідання Антоненко В.С., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гала-Юг», м. Миколаїв,

до відповідача Фермерського господарства «Край Агро», с. Мусійки Київської області

про стягнення 450 857,67 грн.,

без виклику представників;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гала-Юг», м. Миколаїв (далі по тексту ТОВ «Гала-Юг») 12.06.2026 через систему «Електронний суд» звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідача Фермерського господарства «Край Агро», с. Мусійки Київської області (далі по тексту ФГ «Край Агро»), в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 450 857,67 грн., з яких

428 610,00 грн. основна сума заборгованості за Договором про надання транспортних послуг №13/11/2025 від 13.11.2025,

4438,76 грн. 3% річних, нарахованих за період з 01.02.2026 по 07.06.2026,

17 808,91 грн. інфляційні втрати, нараховані за період з лютого по квітень 2026 року.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати: судовий збір у розмірі 5410,29 грн. та витрати на професійну правничу допомогу.

Позов обґрунтований тим, що позивач ТОВ «Гала-Юг» на виконання умов Договору №13/11/2025 від 13.11.2025 надав транспортні послуги (перевезення зернової культури) відповідачу ФГ «Край Агро», що підтверджується підписаними Актами виконаних робіт №ГЮ-0009363 від 30.11.2025 на суму 59 166,00 грн. та №ГЮ-0009365 від 01.12.2025 на суму 369 444,00 грн. В порушення умов Договору, відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати за надані послуги, внаслідок чого виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Крім того, у зв`язку з простроченням грошового зобов`язання з оплати, позивач нараховує та просить стягнути проценти річних та інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.06.2026 позовну заяву ТОВ «Гала-Юг» залишено без руху, зобов`язано ТОВ «Гала-Юг» усунути недоліки позовної заяви в строк не пізніше десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

25.06.2026 через систему «Електронний суд» представник ТОВ «Гала-Юг» подав заяву про усунення недоліків, до якої додано виправлену відповідно до вимог ст. 162, 164 ГПК України позовну заяву, яка містить реквізити рахунку позивача в банку, довідку №400-3/956БТ від 17.12.2024, що підтверджує наявність такого рахунку, платіжну інструкцію №12282 від 24.06.2026 про сплату судового збору в розмірі 5410,29 грн. Також до виправленої позовної заяви додано первинні документи, які фіксують факт надання та прийняття транспортних послуг.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.07.2026 відкрито провадження у справі №911/1779/26 в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 27.07.2026.

Цією ж ухвалою зобов`язано відповідача ФГ «Край Агро» подати суду у строк п`ятнадцять днів з дати отримання цієї ухвали докази оплати за надані транспортні послуги з перевезення зернової культури за Договором №13/11/2025 від 13.11.2025 (частина 2 ст. 74 ГПК України).

Відповідно до ч.7 ст. 6 ГПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Копію ухвали від 01.07.2026 про відкриття провадження у справі було надіслано та доставлено до електронного кабінету ФГ «Край Агро» 01.07.2026 о 19:17, про що складено та долучено до матеріалів справи довідку Господарського суду Київської області про доставку електронного листа.

Враховуючи положення статті 242 ГПК України, відповідно до яких якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, гарантований статтею 165 ГПК України п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву сплив 17.07.2026.

27.07.2026 через систему «Електронний суд» представник позивача подав заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, яка ухвалою від 27.07.2026 залишена без розгляду. Цією ж ухвалою підготовче судове засідання відкладено на 10.08.2026. Встановлено учасникам справи додатковий строк для подання заяв по справі, заяв з процесуальних питань, наявних у сторін та раніше не поданих доказів до 07.08.2026.

Ухвалою від 28.07.2026 забезпечено участь представника ТОВ «Гала-Юг» у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 10.08.2026 підготовче провадження закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 29.09.2026. Забезпечено участь представника ТОВ «Гала-Юг» у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 29.09.2026 судове засідання з розгляду справи №911/1779/26 по суті призначено на 12.10.2026. Забезпечено участь представника ТОВ «Гала-Юг» у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судове засідання з розгляду справи по суті 12.10.2026 з`явився представник позивача. Відповідач повторно не з`явився, уповноважених представників для участі в судовому засіданні не направив, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав.

Розглянувши позов ТОВ «Гала-ЮГ» до ФГ «Край Агро» про стягнення 450 857,70 грн., всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, господарський суд

УСТАНОВИВ:

відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

13.11.2025 між Фермерським господарством «Край Агро» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гала-ЮГ» (перевізник) був укладений договір №13/11/2025 про надання транспортних послуг (далі Договір), за умовами якого:

- перевізник зобов`язується доставити довірений йому замовником вантаж до пункту призначення, а замовник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату, згідно протоколу погодження ціни (додатків), які є невід`ємною частиною договору (п.1.1);

- замовник проводить оплату за транспортні послуги згідно протоколу погодження цін, після здачі акту виконаних робіт та виставленого рахунку-фактури (п.1.6);

- розрахунки за даним договором здійснюються шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок перевізника протягом 5 банківських днів, з дати виставленого рахунку-фактури (п.1.7);

- договір набуває чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками та діє до 30.12.2025 (п.4.5).

Разом із договором сторони підписали Протокол погодження договірної ціни на перевезення зернової культури, за яким перевезенню підлягала зернова культура з Київської області, село Мусійки в Одеську область, м. Чорноморськ за ціною 1700,00 грн. з ПДВ за одну тонну.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором перевезення вантажу. Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору позивач здійснив перевезення довіреного йому відповідачем вантажу, який було прийнято вантажоодержувачем, що підтверджується товарно-транспортними накладними, долученими до матеріалів справи, а саме №58 від 29.11.2025; №53 від 29.11.2025; №51 від 29.11.2025; №56 від 29.11.2025; №59 від 29.11.2025; №52 від 29.11.2025; №55 від 29.11.2025; №54 від 29.11.2025; №50 від 28.11.2025; №57 від 29.11.2025.

За результатами здійсненого перевезення вантажу між позивачем та відповідачем були підписані акти надання послуг на загальну суму 464 166,00 грн., а саме

акт надання послуг №ГЮ-0009365 від 01.12.2025 з реєстром виконаних перевезень з номерами та датами ТТН, за яким підтверджено надання та прийняття послуг з перевезення 217,32 тонн вантажу на суму 369 444,00 грн.;

акт надання послуг №ГЮ-0009363 від 30.11.2025 з реєстром виконаних перевезень з номерами та датами ТТН, за яким підтверджено надання та прийняття послуг з перевезення 55,98 тонн вантажу на суму 95 166,00 грн.

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 916 Цивільного кодексу України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Пунктами 1.6 та 1.7 Договору передбачено, що замовник проводить оплату за транспортні послуги згідно протоколу погодження цін, після здачі акту виконаних робіт та виставленого рахунку-фактури (п.1.6). Розрахунки за даним договором здійснюються шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок перевізника протягом 5 банківських днів, з дати виставленого рахунку-фактури (п.1.7).

Суд зазначає, що за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер, а тому не породжує грошових зобов`язань (схожа позиція викладена у постанові КГС ВС від 29.04.2020 у справі № 915/641/19).

Відтак, строк перерахування коштів в даному випадку слід відраховувати саме з моменту здачі акту виконаних робіт та його підписання.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч.5 ст. 254 ЦК України).

Суд встановив, що строк оплати

за актом №ГЮ-0009365 від 01.12.2025 настав 08.12.2025, а з 09.12.2025 настало прострочення;

за актом №ГЮ-0009363 від 30.11.2025 настав 05.12.2025, а з 06.12.2025 настало прострочення.

Між сторонами за період з 01.11.2025 по 31.12.2025 був підписаний акт звіряння розрахунків, в який, серед інших, включена заборгованість за здійснені перевезення відповідно до актів №ГЮ-0009365 від 01.12.2025 та №ГЮ-0009363 від 30.11.2025.

Крім того, за вказаним актом, позивач визнає здійснений відповідачем платіж на суму 36 000,00 грн., який зараховано в рахунок погашення заборгованості за спірними перевезеннями. Відтак, сума основного боргу становить 428 610,00 грн.

20.03.2026 позивач, листом з описом вкладення №6500500244091, направив відповідачу досудову претензію про стягнення суми боргу за договором №13/11/2025 від 13.11.2025.

Матеріали справи не місять доказів надання відповіді на вказану претензію.

Частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

ФГ «Край Агро» доказів оплати за здійснене позивачем перевезення у розмірі більшому, ніж визнає та доводить суду позивач, суду не подав, в тому числі на вимогу п.2 ухвали від 01.07.2026 про відкриття провадження, яка набрала законної сили та є обов`язковою для виконання на всій території України.

З огляду на те, що відповідач в повному обсязі не оплатив здійснене позивачем перевезення, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 428 610,00 грн. є документально підтверджена, законна та така, яку слід задовольнити повністю.

У зв`язку з простроченням грошового зобов`язання з оплати, позивач, відповідно до положень ч.2 ст. 625 ЦК України, нараховує та просить суд стягнути з відповідача 4438,76 грн. 3% річних, нарахованих за період з 01.02.2026 по 07.06.2026 та 17 808,91 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з лютого по квітень 2026 року.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому проценти річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 Цивільного кодексу України.

Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Суд, перевіривши здійснений позивачем розрахунок процентів річних та інфляційних втрат, не виходячи за межі періодів, заявлених позивачем, встановив, що вірно розрахований розмір процентів річних за заявлений період становить 4473,98 грн., вірно розрахований розмір інфляційних втрат становить 17 808,91 грн.

Позивач заявив до стягнення 4 438,76 грн. процентів річних та 17 808,91 грн. інфляційних втрат.

Суд позбавлений права визначати замість позивача позовні вимоги, оскільки відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Суд при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України).

Відтак, вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів річних та інфляційних втрат слід задовольнити повністю в заявлених розмірах.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, суд задовольняє позов ТОВ «Гала-Юг» повністю та ухвалює рішення про стягнення з ФГ «Край Агро» 428 610,00 грн. основного боргу, 4438,76 грн. процентів річних та 17 808,91 грн. інфляційних втрат.

У зв`язку із задоволенням позову, суд, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору у сумі 5410,29 грн. повністю.

Керуючись статтями 4, 12, 73-92, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гала-ЮГ» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фермерського господарства «Край Агро» (07211, Київська область, Вишгородський район, с. Мусійки, вул. Центральна, буд. 145, оф. 5, ідентифікаційний код 45235917) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гала-Юг» (54036, м. Миколаїв, вул. Очаківська (Варварівка), буд. 1Г, ідентифікаційний код 38152125, рахунок № НОМЕР_1 відкритий в АТ «ОТП Банк»)

428 610,00 грн. (чотириста двадцять вісім тисяч шістсот десять гривень нуль копійок) основного боргу,

4438,76 грн. (чотири тисячі чотириста тридцять вісім гривень сімдесят шість копійок) процентів річних,

17 808,91 грн. (сімнадцять тисяч вісімсот вісім гривень дев`яносто одну копійку) інфляційних втрат,

5410,29 грн. (п`ять тисяч чотириста десять гривень двадцять дев`ять копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 20.10.2026.

Суддя О.В. Конюх